КЛАСИ НЕБЕЗПЕКИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

КЛАСИ НЕБЕЗПЕКИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН



 

  Норми для шкідливих речовин
Показник   класу небезпеки  
 
Гранично допустима концентрація менше 0,1-1,0 0,1-1,0 понад
(ГДК) шкідливих речовин у повітрі од     10,0
робочої зони, мг/м3        
Середня смертельна доза при вве- менше 15-150 151- понад
денні до шлунку, мг/кг  
Середня смертельна доза при на- менше 100-500 501- понад
несенні на шкіру, мг/кг  
Середня смертельна концентрація менше 500- 5001- понад
у повітрі, мг/м3

Робота в умовах запиленого повітря призводить до різних захворювань шкіри, запалення очей (кон'юнктивіту), носової та бронхіальної астми, бронхіту, катару шляхів дихання тощо, а також до тяжких професійних захворювань (силікозу) та хронічних от­руєнь працюючих.

Шкідливі пара та гази, що утворюються під час технологічних процесів у виробничих приміщеннях, можуть спричинити пору­шення нормальної життєдіяльності організму працюючого і викли­кати гострі та хронічні отруєння.

Ці отруєння можуть викликати як тимчасову, так і постійну непрацездатність робітника.


Захист працюючих від дії промислових газів, пари та пилу здійснюється за допомогою таких основних заходів:

• автоматизації та механізації процесів, що супроводжуються
шкідливими виділеннями;

• удосконалення технологічних процесів;

• удосконалення конструкції обладнання (герметизація тощо);

 

• влаштування місцевої вентиляції для відсмоктування от­
руйних речовин безпосередньо з місця їх утворення (рис. 27);

• використанням індивідуальних засобів (як доповнення до
загальних захисних засобів використовується спецодяг, антисеп­
тичні пасти, окуляри, шоломи, маски, протигази та респіратори).


Рис. 27. Панель, що всмоктує отруйні речовини

Органи дихання захищаються фільтруючими та ізолюючими (кисневими, шланговими) приладами.


5-3. Лікувально *-профілактичне харчування

Працівники, які зайняті на роботах з тяжкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профі­лактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону праці». Підприємства самостійно вирішують усі питання, пов'я­зані з безкоштовною видачею робочим та службовцям лікуваль­но-профілактичного харчування, молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Молоко видається по 0,5 л за зміну незалеж­но від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника. Не дозволяється сплата молока грошима, заміна його іншими това­рами або продуктами. Працівникам, які одержують безкоштовно лікувально-профілактичне харчування у зв'язку з особливо шкід­ливими умовами праці, молоко не видається.

Лікувально-профілактичне харчування видається працівникам, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці, з метою поліпшення стану їхнього здоров'я та запобігання про­фесійним захворюванням.

Безкоштовна видача працівникам лікувально-профілактично­го харчування проводиться у дні фактичного виконання ними робіт на виробництві, за професіями та на посадах, що передба­чені переліком виробництв, професій і посад з особливо шкід­ливими умовами праці, а також у дні хвороби з тимчасовою втратою працездатності, якщо захворювання є професійним і хворий не госпіталізований.

Лікувально-профілактичне харчування працівникам видаєть­ся у вигляді гарячих сніданків до початку роботи. В окремих випадках за погодженням з медико-санітарним пунктом під­приємства видача таких сніданків дозволяється в обідню перерву. Передбачено також видачу лікувально-профілактичного харчу­вання працівникам на дому готовою їжею та продуктами.

Фізіологія праці

Фізіологія праці — це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіо­логічні функції людини. Досліди з фізіології праці проводяться під час роботи та поза нею і включають хронометраж трудових


процесів і відпочинку, реєстрацію роботи серця та м'язів, мозку, ритму дихання, оцінку зміни працездатності під час короткочас­них дозованих та довготривалих за часом різноманітних фізичних і психічних навантажень.

Сучасними проблемами фізіології праці є діагностика і прогноз працездатності, напруженості та втоми, вивчення фізіологічних механізмів навчання і адаптації до праці з метою розробки фізіо­логічних принципів і критеріїв раціональних режимів праці та відпочинку, професійної орієнтації та відбору.

їх вирішення спрямоване на збереження здоров'я та забезпе­чення ефективності праці.

Надмірні фізичні та психологічні навантаження у разі пору­шень режимів праці та відпочинку призводять до втоми організму. Відсутність відпочинку призводить до тимчасових, а згодом і стійких патологічних порушень, які можуть стати причиною різноманітних, часто серйозних професійних захворювань.

Робочим і службовцям надається перерва для відпочинку та харчування протягом не більше 2-х годин, яка не входить до робочого часу.

Спеціальними нормативними актами для деяких категорій працівників встановлені додаткові перерви для відпочинку, які входять до робочого часу і відповідним чином оплачуються (на відміну від основної обідньої перерви). До таких додаткових пе­рерв належать:

• перерви для обігріву;

• перерви для працюючих у шкідливих умовах праці;

• перерви для відпочинку на різних видах вантажно-розван­
тажувальних робіт.

Спеціальні перерви для обігріву і відпочинку надаються пра­цюючим у холодну пору року на відкритому повітрі або у при­міщеннях, що не обігріваються, вантажникам, які зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах.

Перерви у зв'язку зі шкідливими умовами праці впродовж ро­бочої зміни встановлюються окремими галузевими правилами з охорони праці.

Наприклад, такі перерви надаються на роботах, пов'язаних з вібрацією, на роботах у каналізаційній мережі, вантажно-розван­тажувальних роботах тощо.

Для осіб, які зайняті монотонною працею (на конвейєрі) з ме­тою профілактики одноманітних положень тіла, різноманітним професійним захворюванням протягом робочого дня обов'язково вводяться невеличкі перерви для виробничої гімнастики.


5.5. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів

Відповідно до чинного законодавства (додаток 11), підлітків заборонено призначати на роботи, які пов'язані виключно з пі­дійманням, утриманням або переміщенням важких речей. А до тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей під­літки до 15 років взагалі не допускаються (табл. 5). Робота під­літків з вантажами не повинна становити понад 1/3 робочого часу.

Таблищ 5

ГРАНИЧНІ НОРМИ

ПІДІЙМАННЯ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ ПІДЛІТКАМИ ПІД ЧАС КОРОТКОЧАСНОЇ ТА ТРИВАЛОЇ РОБОТИ

 

 

 

Календарний вік, років Граничні норми ваги вантажу, кг
Короткочасна робота Тривала робота
юнаки дівчата юнаки дівчата
14 15 16 17 5 12 14 16 2,5 6 7 8 8,4 11,2 12,6 4.2 5,6 6,3

^Примітки.

1. Короткочасна робота — 1-2 підняття та переміщення
вантажу; тривала — понад 2 підняття та переміщення протягом
1 години робочого часу, зазначеного у п. 5 цих норм.

2. Календарний вік визначається як число повних років,
що відраховуються від дати народження.

3. До ваги вантажу входить вага тари і упаковки.

4. Докладене м'язове зусилля при утриманні або перемі­
щенні вантажу з використанням засобів малої механізації не
повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його
тривалість — не більше 3 хв., подальший відпочинок — не мен­
ше ніж 2 хв.

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну для жінок становлять 10 кг — при підійманні та переміщенні вантажів з чергуванням з іншою роботою.

При підійманні та переміщенні вантажів постійно протягом ро­бочої зміни гранична норма становить 7 кг.


5.6. Вимоги до опалення,



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.22.242 (0.03 с.)