Пораненнях, вивихах, переломах




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Пораненнях, вивихах, переломах




В умовах виробництва очі можуть бути запорошені металевою або деревною стружкою, кам'яним пилом тощо.

Настає сильне подразнення, біль, різь, сльозотеча і почерво­ніння очей. Неприпустимо намагатися самостійно видалити сто­роннє тіло з ока. Необхідно накласти на око м'яку пов'яз­ку (рис. 31) і негайно відпра­вити потерпілого до лікарні, найближчого пункту швидкої допомоги чи викликати ме­дичного працівника.

Рис. 31. Накладання пов'язки при травмуванні ока

Поранення — це ушкод­ження з порушенням ціліс­ності шкіри або слизової оболонки. Неприпустимо до­торкатися до рани руками, промивати її водою, засипати порошком, накладати дерев­ну кору тощо. Забруднену шкі­ру навколо рани протирають


5 М65



стерильною ватою, марлею, бинтом або тампоном з перев'язочного пакету. Навкруг рани змащують настоянкою йоду або «зеленкою» (потрапляючи до відкритої рани, вони викликають опік і затри­мують заживлення).

У разі відсутності медикаментів можна використати спирт, горілку, одеколон. Після обробки рану накривають стерильною серветкою або марлею, поверх кладуть вату та бинтують. Якщо під рукою немає стерильного матеріалу, використовують чисту м'яку тканину (хустинки, одяг тощо). У такому випадку на ді­лянку тканини, що буде безпосередньо накладатися на рану, не­обхідно накапати кілька крапель йоду, але сильно змащувати не можна — йод може спричинити опік.


Рис. 32. Підвішування руки на хустині


Якщо є підозра на вивих, досить обмежитися створенням спокою: на нижню кінцівку накласти шину, а верхню підвісити хусткою на шию (рис. 32) і якомога швидше доставити потер­пілого до медичної установи. Не варто намагатися вправити вивих самостійно, оскільки це потребує спеціальних знань.


Переломи можуть бути відкритими і закритими. При закритому переломі шкіра не пошкоджується, рана відсутня.

Ознака перелому — різкий біль під час спроби руху пошкод­женою кінцівкою. Перша допомога — забезпечити спокій та не­рухомість місця перелому (рис. 33). Не треба намагатися встано­вити, є чи немає перелому: примушувати потерпілого рухати пошкодженою кінцівкою, піднімати або згинати її. Такі дії можуть посилити біль, змістити і пошкодити м'які тканини.

 

  ]
   
    1 ;
     

Рис. 33. Підвішування руки на полі піджака


Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують, спеціальні дротяні або фанерні (дерев'яні) шини (рис. 34-40).

Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммо­білізовані два сусідні з місцем пошкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча або стегна — то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї щось м'яке: вату, шарф, рушник.

Накладену шину необхідно прикріпити до кінцівки бинтом, рушником, паском. Як шину можна використати дошку, палицю, лижу тощо. Таку імпровізовану шину необхідно прикласти з двох протилежних боків уздовж пошкодженої кінцівки і обгорнути бинтом. Шина має бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому.

Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. Не можна накладати шину на місце відкритого перелому, а слід прибинтовувати її поверх одягу (взуття).

Рис. 34. Накладання шини при переломі плеча

Під шину при відкритому переломі підкладають що-небудь м'яке, попередньо зупинивши кровотечу.




 


 


Рис. 35. Накладання шини при переломі передпліччя


Рис. 36. Накладання пов'язки

при переломі або вивиху

ключиці


 



 


 


Рис. 37. Фіксація кінцівки при переломі кисті


Рис. 38. Застосування підручних засобів: прутів та ременя




Рис. 39. Накладання шини при переломі гомілки

Рис. 40. Накладання шини при переломі стегна

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необ­хідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, лист фанери, двері тощо. Якщо під руками немає нічого твердого, то у крайньому випадку можна транспор­тувати потерпілого у звичайних м'яких ношах обличчям донизу.

При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видоху. При ушкодженні тазу не­обхідно обережно стягнути його широким рушником, шматком тканини, покласти потерпілого на тверді ноші (щит, широку дош­ку), надавши йому пози «жаби».

У разі травми голови необхідно покласти потерпілого, зро­бити йому на голову охолоджуючий компрес. Щоб запобігти за-


душення потерпілого у несвідомому стані від западання язика або блювотних мас, його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути повернута вбік. Рот потерпілого, у разі необхід­ності, швидко і обережно звільняють від блювотних мас, висову­ють вперед нижню щелепу, витягують язик. При першій можли­вості потерпілого треба негайно транспортувати до лікувального закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу при по­требі оживлення. Транспортують потерпілого на спині з трохи піднятою на подушці головою.

При переломі нижньої щелепи накладають пов'язку, що забез­печує її нерухомість. Для цього беруть дві хустки, з яких одну проводять під підборіддя та зв'язують на тім'ї, а другою охоплюють підборіддя спереду і зав'язують на потилиці (рис. 41).

Рис. 41. Накладання пов'язки при черепно-мозковій травмі


6.5. Припинення кровотечі з рани, носа, вуха, легень, стравоходу

Навіть відносно неглибокі поранення можуть супроводжуватися кровотечею: капілярною, артеріальною, венозною.

Якщо пошкоджена артерія — колір крові яскраво-червоний, кров б'є фонтанчиком. Артеріальна кровотеча найбільш небез­печна, допомогу потерпілому треба надавати негайно. За капі­лярної кровотечі кров виділяється краплями. Венозна кров має темно-червоне забарвлення.

Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою здавлюючої по­в'язки. Якщо кровотеча з великої артерії, то для її зупинки до ділян­ки рани притискають артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають здавлюючу пов'язку, джгут, закрутку (рис. 42, 44).

У разі кровотечі зі стегнової артерії джгут накладають вище місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нервові закінчення. Під джгут вкладають записку із зазна­ченням часу його накладання (рис. 43). Тривалість використання джгута обмежується двома годинами. Використовувати джгут по­над дві години небезпечно — може омертвіти кінцівка.

Рис. 42. Гумовий джгут для зупинки кровотечі

Якщо протягом двох годин немає можливості забезпечити до­даткову допомогу і кровотеча продовжується, то через 1,5-2 го­дини джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння


шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (на­приклад, здавлюючим тампоном), а потім знову затягують джгут. При кровотечі з головної шийної (сонної) артерії рану по можливос­ті стискають пальцем, після чого заповнюють марлевими тампонами.

Рис. 43. Етапи накладання джгута

Якщо рана знаходиться в паху або під пахвою, джгут не мож­на використовувати. У такому разі в рану також вкладають там­пон, а потім (якщо немає вивихів і переломів) кінцівку потерпі­лого згинають/Шрив'язують до тулуба (рис. 45).

Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджуючий компрес. Якщо не допомагає, вводять до носової порожнини тампони зі стерщіьного бинта, оброблені 3 % розчином перекису водню. Тампони можна залишати в носі 24 год.

Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров'ю — кровотеча в легенях. При цьому дихання зазвичай буває утруднене. Потерпілого кладуть у напівлежаче положення, під спи­ну підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. При цьому йому забороняється говорити і рухатись. Періодично йому можна давати пити холодну, злегка підсолену воду і ковтати шматочки льоду. Постраждаяого необхідно терміново госпіталізувати.


Рис. 44. Зупинка кровотечі закруткою: а) зав'язування вузла; б) закручування за допомогою палички; в) закріплення палички


Кровотеча з травного тракту характеризується блюванням згустками темно-червоної крові. Як і при кровотечі в легенях, по­терпілого потрібно покласти у напівлежаче положення, під спину покласти валик, але ноги згинають у колінах. При значній втраті крові може розвинутись гостре недокрів'я, виникнути шок. Пере­дусім треба зупинити кровотечу. Потім тілу потерпілого надають такого положення, за якого голова для її нормального кровоза-безпечення має бути дещо нижче тулуба.


Рис. 45. Згинання кінцівки в суглобах для зупинки кровотечі з: а) передпліччя; б) плеча; в) гомілки; г) стегна


6.6. Надання першої допомоги





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.40.250 (0.007 с.)