Першої допомоги. Дії у важких випадках

У багатьох випадках наслідки нещасного випадку залежать від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано потерпілому пер­шу медичну (долікарську) допомогу.

Затримка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуван­ні, інвалідності, навіть смерті потерпілого.

Рис. ЗО. Точки натискання артерій

Не відмовляйте потерпілому у наданні допомоги за відсутності ознак життя (дихання та пульсу).

Травма, як правило, трапляється раптово і викликає в оточу­ючих почуття безпорадності, розгубленості. Не всі знають, як швидко визначити характер і тяжкість травми.

Але за будь-яких обставин потрібно зберігати спокій, уміло, швидко і правильно організувати необхідну допомогу до при­буття медичних працівників. Швидкість і якість надання долі­карської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які зна­ходяться поруч потерпілого, їх умінням використовувати під­ручні та спеціальні засоби.

Тому кожен учень і працівник повинні знати, як надавати до­лікарську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихан­ня та непрямий масаж серця, накласти шину при переломі, пере­в'язати рану, промити очі, вжити необхідних заходів при гострих отруєннях парою, газом тощо.

Розроблена відповідна схема послідовності надання першої долікарської допомоги. З певними варіаціями вона придатна у більшості ситуацій. Складніше надавати допомогу, якщо біля по­терпілого тільки одна людина. В такому випадку не завжди по­трібно одразу бігти за лікарем, часом це просто неможливо зро­бити (в полі, лісі, на річці). У таких ситуаціях, як ураження елек­трикою, утоплення, численні травми, надання термінових заходів може стати вирішальним для врятування життя потерпілого.

Наприклад, у потерпілого може бути відсутнім дихання, порушено серцево-судинну діяльність, внаслідок чого серце зу­пинилося. Тому той, хто надає допомогу, повинен негайно роз­почати відновлення дихання та серцевої діяльності у потерпілого, а вже потім вирішувати питання з транспортуванням.

Розглянемо схему послідовності надання першої долікарсь­кої допомоги.

1. Усунути дію небезпечних та шкідливих факторів на орга­
нізм потерпілого (звільнити його від дії електричного струму,
винести із зараженої зони, загасити одяг, що горить, витягти з
води тощо).

2. Надати потерпілому найбільш зручне положення, що за­
безпечує спокій.

3. Оцінити стан потерпілого.

4. Визначити характер травми, що становить найбільшу загро­
зу життю потерпілого, а також послідовність дій його рятування.

5. Вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в
порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів,

провести штучне дихання, непрямий масаж серця, зупинити кро­вотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язки).

6. Підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття
медичного персоналу.

7. Викликати швидку медичну допомогу, лікаря або транспор­
тувати потерпілого до найближчої медичної установи.

8. Повідомити керівників установи про те, що трапилось.
Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які

спонукали до її виникнення, та час — годину і навіть хвилини, особливо коли потерпілий знепритомнів. Знання цього може до­помогти не тільки розпізнати характер пошкоджень, правильно підібрати засоби надання допомоги, але і в умовах лікувального закладу допоможе встановити діагнозЛ

Перше, що необхідно зробити для надання допомоги — винести (вивести) потерпілого з місця події (витягти з-під машини або будівельних матеріалів, зупинити дію електричного струму, вивести з приміщення, в якому чадний газ тощо). Робити це по­трібно обережно, намагаючись якнайменше турбувати потерпі­лого, особливо коли є значні пошкодження (переломи хребта, травма голови тощо). У таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це посилює біль, може спричинити шок, сильну кровотечу з пошкодженням судин.

За деяких пошкоджень з переломами, кровотечею, термічних опіків, поранень необхідно зняти з потерпілого одяг. Краще це зробити у приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) із здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з пошкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. У разі кровотечі одяг досить розрізати вище рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолод­ження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на значну відстань.

Здійснити це не важко, для цього використовують прости­радла, які настеляють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого.

В мокру погоду треба користуватись брезентом, палаткою або іншими матеріалами, що не пропускають воду.

Потерпілий потребує морально-психологічної підтримки ото­чуючих. Увага, щирість, турбота допоможуть йому подолати на­слідки травми, нещастя.

Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необереж­ності, недотриманні правил безпеки праці тощо.

Правильна поведінка тих, хто оточує потерпілого, їхня під­тримка — важлива складова долікарської допомоги.