Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Задачі на знаходження четвертого пропорційного, які розв’язуються способом наведення до одиниці.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Підготовча робота. Прослухайте задачу та уявіть про що в ній розповідається: “ Маса 6 однакових гусей складає 50 кг. Яка маса 1 гуски? ” - Про що розповідається в задачі? Що означає вислів “однакових гусей”? Що в них повинно бути однаковим: колір, маса й тощо? (В них однакова маса) - Які величини містить ця задача? - Запишімо на дошці цю задачу коротко в формі таблиці:
- За коротким записом поясніть, що означають числа задачі. - Про що запитується в задачі? - Як пов’язані між собою величини? Як знайти загальну масу? Чому? Як знайти масу 1 гуся? Чому? Як знайти кількість гусей? - Назвіть запитання задачі. Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Треба знати два числові значення: 1 – загальну масу гусей, відомо 30 кг; та П – кількість гусей, відомо 6.) - Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? Дією ділення. - Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ?
30: 6 - Запишіть на дошці розв’язок задачі. - Запишіть на дошці. відповідь.
Задача. Маса гуся 5 кг. Яка маса 4 таких самих гусей? - Прочитайте задачу та уявіть про що в ній розповідається. Про що розповідається в задачі? - Які величини містить ця задача? (Маса 1 гуся, кількість гусей, загальна маса.) - Запишімо на дошці цю задачу коротко в формі таблиці:
- За коротким записом поясніть, що означають числа задачі. - Про що запитується в задачі? - Як пов’язані між собою величини? Як знайти загальну масу? Чому? Як знайти масу 1 гуся? Чому? Як знайти кількість гусей? - Назвіть запитання задачі. Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Треба знати два числові значення: 1 – масу 1 гуся, відомо 5 кг; та П – кількість гусей, відомо 4.) - Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? Дією множення. - Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ?
5 * 4 - Запишіть на дошці розв’язок задачі. - Запишіть на дошці. відповідь.
Ознайомлення з задачами на знаходження четвертого пропорційного, які розв’язуються способом наведення до одиниці. (1 вид). - А тепер уважно прослухайте задачу та уявіть про що в ній розповідається: “ Маса 6 однакових гусей складає 30 кг. Яка маса 4 таких самих гусей? ” - Про що розповідається в цій задачі? - Які величини містить ця задача? Розгляньте короткий запис цієї задачі.
- За таблицею поясніть числа задачі. Що означає однакова величина. Яке запитання задачі? У відповіді ми отримаємо більше чи менше число за 30, чому? - Порівняйте цю задачу з попередніми, що ви помітили цікавого? - Дана задача складається з двох попередніх задач – вона складена. - Повторіть запитання задачі. - Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Треба знати два числові значення: 1 – масу 1 гуся, невідомо, та П – кількість гусей, відомо 4.) Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? (Дією множення: щоб знайти загальну масу треба масу 1 гуски помножити на кількість гусок.) - Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? (Не можна, ми не знаємо масу 1 гуся.) - Що сказано в задачі про масу 1 гуся в першому та другому випадках? (Маса 1 гуся і в першому і в другому випадках однакова.) Що це означає? (Можна знайти масу 1 гуся у першому випадку.) - Що треба знати, щоб знайти масу 1 гуся – однакову величину? (Треба знати два числові значення стосовно першого випадку: 1 – загальну масу гусей, відомо 30 кг, та П – кількість гусей, відомо 6 шт.) Якою арифметичною дією відповімо на запитання? (дією ділення: щоб знайти масу 1 гуся, треба загальну масу поділити на кількість.) - Чи можна на це запитання відповісти відразу? ?
? * 4
30: 6 - Складіть план розв’язування задачі. - Запишіть розв’язок. 3) 30: 6 = 5 (кг) – маса 1 гуся, однакова величина 4) 5 * 4 = 20 (кг) – загальна маса 4 гусей - Запишіть відповідь. - Повернемося до нашого припущення, чи вірно ми припустили,що у відповіді буде число менше за 30? На підставі порівняння текстів наступних задач на знаходження четвертого пропорційного та їх розв’язків, учні встановлюють: в кожній задачі є три величини, при чому одна з них однакова. Невідомим є загальне значення величини. А також, в кожній задачі є два випадки. Ці задачі належать до одного виду – такі задачі називаються - задачі на знаходження четвертого пропорційного. Першою дією в таких задачах ми дізнаємося про однакову величину, тому що не дізнаючись про неї ми не зможемо відповісти на запитання задачі. Другою дією в таких задачах ми відповідаємо на запитання задачі, дізнаємося про загальне значення величини. В цій задачі однаковою є маса 1 гуся, тобто величина 1 одиниці. Знаходження величини однієї одиниці є ключем до розв’язання таких задач. Тому кажуть, що задачі на знаходження четвертого пропорційного розв’язуються способом наведення до одиниці.
Ознайомлення з задачами на знаходження четвертого пропорційного, які розв’язуються способом наведення до одиниці. (П вид)
Допоміжна задача. - Прочитайте задачу: За 5 годин роботи двигуна витратили 30 л пального. Скільки потрібно літрів пального для 8 годин роботи двигуна? - Уявіть про що в ній розповідається? - Про що розповідається в задачі? (В задачі розповідається про двигун, який працював, витрачаючи для цього пальне.) - Що нам відомо в задачі? (Відомо, що за 5 годин роботи двигун витратив 30 л пального; відомо, що потім він працював ще 8 годин.) - Про що запитується в задачі? (Скільки літрів пального витратив двигун за 8 годин?) - Про які величини йде мова в задачі? Яка величина вимірюється в годинах? (В годинах вимірюється час. В цій задачі – час роботи двигуна.) Яка величина вимірюється в літрах? (В літрах вимірюється об’єм. В цій задачі – об’єм пального.) - Яка величина пов’язує об’єм пального та час роботи? (Об’єм пального за 1 годину.) - Як ви вважаєте, чи є в цій ситуації однакова величина? Так, об’єм пального за 1 годину у одного й того самого двигуна завжди однаковий. - Чи можна виділити ключові слова в задачі? (В задачі немає ключових слів, але йде мова про два випадки: 1 та П.) Запишемо задачу коротко в формі таблиці.
- За коротким записом поясніть числа задачі. Що означає однакова величина. - Як пов’язаний об’єм пального за 1 годину з загальним об’ємом пального та часом роботи? (Щоб знайти об’єм пального за 1 годину треба загальний об’єм поділити на час роботи.) - Як пов’язаний загальний об’єм пального з об’ємом пального за 1 годину та часом роботи? (Щоб знайти загальний об’єм треба об’єм пального за 1 годину помножити на час роботи.) - Яке запитання задачі? (Скільки пального витрачено за 8 годин роботи?) - Як ви вважаєте більше чи менше пального витрачено у другий раз, ніж у перший? (У другий раз витрачено пального більше, ніж у перший – 30 л, тому що, у другий раз двигун працював більше часу.) - Повторіть запитання задачі. - Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі?(Треба знати два числові значення: 1 – витрату пального за 1 годину, невідомо, та П – час роботи, відомо 8 години.) Якою дією відповімо на запитання задачі? (Дією множення) - Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? (Ні, тому що ми не знаємо витрату пального за 1 годину – це однакова величина, тому її можна знайти за двома даними величинами 1-го випадку.) - Що треба знати, щоб знайти об’єм пального за 1 годину? (Треба знати два числові значення: 1 – загальний об’єм пального, відомо 30 л, та П – час роботи, відомо 5 години.) Якою дією відповімо на запитання? (Дією ділення.) - Тепер можна відповісти на запитання задачі? (Так, ми від запитання прийшли до числових даних задачі.) ?
? * 8
30: 5 - Складіть план розв’язування задачі.(Першою дією дізнаємося про об’єм пального, який витрачає двигун за 1 годину. Другою дією дізнаємося про об’єм пального, який витратив двигун за 8 годин.) - Покажемо на короткому записі першу просту задачу, на запитання якою ми відповімо першою дією:
- Запишіть розв’язання. 1) 30: 5 = 6 (л) витрачає двигун за 1 годину 2) 6 * 8 = 48 (л) витратив двигун за 8 годин Розв’язання можна записати виразом: 30: 5 * 8 = 48 (л) - Запишіть відповідь до задачі. (Відповідь: 48 л пального витратив двигун за 8 годин.) - Як перевірити, чи вірно ми розв’язали цю задачу? (Можна скласти обернену задачу і розв’язати її.) - Випишіть у рядочок всі числа даної задачі. Поясніть, що означає кожне число. 30, 5, 48, 8 – пряма задача.
- Складіть обернену задачу так, щоб шуканим було число 8. 30, 5, 48, 8. За 5 годин роботи двигуна витратили 30 л пального. На скільки годин роботи двигуна вистачить 48 л пального? - Виконайте зміни в короткому записі на дошці:
- Назвіть запитання цієї задачі? Більше чи менше число отримаємо у відповіді? Чому? - Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі?(Треба знати два числові значення: 1 – загальний об’єм пального, 48, та П – витрату пального за 1 годину, невідомо) Якою дією відповімо на запитання задачі? (Дією ділення.) - Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? (Ні, тому що ми не знаємо витрату пального за 1 годину – це однакова величина, тому її можна знайти за двома даними величинами 1-го випадку.) - Що треба знати, щоб знайти об’єм пального за 1 годину? (Треба знати два числові значення: 1 – загальний об’єм пального, відомо 30 л, та П – час роботи, відомо 5 години.) Якою дією відповімо на запитання? (Дією ділення.) - Тепер можна відповісти на запитання задачі? (Так, ми від запитання прийшли до числових даних задачі.) ?
48:?
30: 5 - Розкажіть план розв’язування цієї задачі. (Першою дією дізнаємося про однакову величину – об’єм пального, який витрачає двигун за 1 годину. Другою дією відповімо на запитання задачі, дізнаємося на скільки годин вистачить 48 л пального.) - Покажемо на короткому записі першу просту задачу, на запитання якою ми відповімо першою дією:
- Порівняйте план розв’язування прямої і оберненої задач. Що цікавого ви помітили? (Обидві задачі містять однакову першу просту задачу, в якій запитується про об’єм пального за 1 годину. Тому вони мають одну й ту саму першу дію.) - А чим буде відрізнятися розв’язання прямої та оберненої задач? (Другою дією – в оберненій задачі це буде дія ділення.) - Запишіть розв’язання. 1) 30: 5 = 6 (л) витрачає двигун за 1 годину 2) 48: 6 = 8 – за стільки годин витратить двигун 48 л Розв’язання можна записати виразом: 48: (30: 5) = 8 - Запишіть відповідь до задачі. (Відповідь: за 8 годин витратить двигун 48 л пального.)
- Який висновок можна зробити щодо перевірки вірності розв’язання прямої задачі? (Ми її розв’язали вірно, тому що у відповіді у оберненій задачі ми отримали число 8, яке було дано в прямій задачі.) - Ми не лише перевірили вірність розв’язання задачі, а й розв’язали задачу іншого виду. Порівняйте умови цих задач? Чим вони схожі? (Обидві задачі містять три пропорційні величини, одна з яких однакова; в обох задачах є два випадки: при чому стосовно першого випадку дані значення двох величин, а стосовно другого випадку – лише однієї, а значення другої величини є шуканим.) Таким чином, обидві задачі містять чотири пропорційні числа, одне з яких є шуканим. Такі задачі називаються задачами на знаходження 4-го пропорційного. - Чим відрізняються ці задачі? (В першій задачі, шуканим було значення величини, яка є загальною – вона знаходиться дією множення; а в другій задачі шуканим є значення величини, яка знаходиться дією ділення.) - Цю відмінність і покладено в основу класифікації таких задач: задачі, в яких треба знайти значення загальної величини дією множення – це задачі 1-го виду; а задачі, в яких шукана величина знаходиться дією ділення – це задачі П-го виду. - А що спільного в планах розв’язування задач 1-го та П-го виду? (Першою дією знаходимо значення однакової величини. Другою дією відповідаємо на запитання задачі.)
Формування умінь розв’язувати задачі на знаходження 4-го пропорційного, способом наведення до одиниці. На ступені формування умінь розв’язувати задачі на знаходження четвертого пропорційного після розв’язання задачі одного виду пропонуємо скласти одну із обернених задач іншого виду; порівнюємо їх розв’язки. Наведемо приклади взаємнообернених задач: Пряма задача. На 6 скатертин кравчиня витратила 30 м тканини. Скільки метрів тканини потрібно на 4 такі самі скатертини? Розв’язання. 1) 30: 6 = 5 (м) тканини йде на 1 скатертину; 2) 5 * 4 = 20 (м) тканини йде на 4 скатертини. 30: 6 * 4 = 20 (м) Відповідь: 20 м тканини потрібно на 4 такі самі скатертини.
На 4 скатертини кравчиня витратила 20 м тканини. Скільки метрів тканини потрібно на 6 таких самих скатертин? Розв’язання. 1) 20: 4 = 5 (м) тканини йде на 1 скатертину; 2) 5 * 6 = 30 (м) тканини йде на 6 скатертин. Або 20: 4 * 6 = 30 (м) Відповідь: 30 м тканини потрібно на 6 таких самих скатертин.
На 4 скатертини кравчиня витратила 20 м тканини. Скільки таких самих скатертин вийде з 30 метрів тканини? Розв’язання. 1) 20: 4 = 5 (м) тканини йде на 1 скатертину; 2) 30: 5 = 6 стільки вийде скатертин. Або 30: (20: 4) = 6 Відповідь: 6 таких самих скатертин вийде з 30 м тканини.
На 6 скатертин кравчиня витратила 30 м тканини. Скільки таких самих скатертин вийде з 20 метрів тканини? Розв’язання. 1) 30: 6 = 5 (м) тканини йде на 1 скатертину; 2) 20: 5 = 4 стільки вийде скатертин. Або 20: (30: 6) = 4 Відповідь: 4 такі самі скатертини вийде з 20 м тканини.
Треба зазначити, що на ступені формування умінь і навичок, коли учні відразу впізнають задачу і можуть записати розв’язання виразом, можна відходити від запису задачі в формі таблиці і пропонувати учням більш лаконічний короткий запис – в схематичній формі. Наприклад: На 6 скатертин кравчиня витратила 30 м тканини. Скільки таких самих скатертин вийде з 20 метрів тканини?
На цьому ступні учні познайомити учнів з двома способами наведення до одиниці – прямим і оберненим. Спосіб прямого наведення до одиниці полягає в тому що ми знаходимо величину однієї одиниці для тієї величини, до якої в задачі дані обидва значення. Спосіб оберненого наведення до одиниці призводиться до того, що знаходять відповідне значення одиниці тієї величини, для якої в умові указано лише одне дане (одне значення). Наприклад, розглянемо задачу: Із 40 кг борошна випекти 160 батонів. Скільки батонів випечуть з 240 кг борошна, якщо на кожний батон витрачають однакову масу борошна? 1) Спосіб прямого наведення до одиниці:
Розв’язання 1) 40000: 160 = 250 (г) – маса 1 батона 2) 240000: 250 = 960 – стільки штук батонів випечуть з 240000 г = 240 кг боршна. Або 240000: (40000: 160) = 960 2) Спосіб оберненого наведення до одиниці:
Розв’язання 1) 160: 40 = 4 (шт..) батонів отримують з 1 кг борошна 2) 4 * 240 = 960 (шт..) батонів отримають з 240 кг борошна. Або 160: 40 * 240 = 960 (шт.) Відповідь: 960 батонів випечуть з 240 кг борошна.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 387; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.227.140.152 (0.007 с.) |