Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення поняття економічна соціалізація та його складовіСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
У широкому розумінні економічна соціалізація - це процес входження підростаючого покоління в економічну сферу суспільства, шо має на увазі у неї економ. мислення, набуття навичок економічної поведінки і раелізація їх. Суспільні явища які впливають на економічну соіалізацію: 1. соціально економічні проблеми суспільства; 2. особливості повсякденного життя, що відбуваються в даній соціальній групі; 3. Вплив ЗМІ; Компоненти економічної соціалізації: Когнітивний (пізнавальний) - засвоєння економічних знань які ми засвоюємо в процесі соціалізації; Афективний (емоційний) - ставлення дитини до економічної реальності; Біхевіористичний (поведінковий) - відображає зразки економічної поведінки які дитина засвоює на кожному віковому етапі; Когнітивний характеризується такими ознаками: інформ. особистості знаходиться у прямій залежності від складності того чи іншого економічного явища і можливостями знайомство з його виявами у житті. Адекватність економічних уявлень визначається розвитком особистості; Ефективний компонент може бути як позитивним так і негативним. Поведінкова змінна економічної соціалізації характеризується через виділення таких елементів споживацької і трудової поведінки. Елементи споживацької поведінки: рівень споживацьких ресурсів є обмеженим; значна зовнішня залежність купівельних спроможностей; придбання типових продуктів (послуг), яке зумовлюється віком особистості; - планування покупок, їх вибір. Напрями економічної соціалізації: 1. трудова діяльність; 2. споживацька діяльність; 3. економічна діяльність До трудової поведінки відносяться: традиційна трудова діяльність повязана з діяльністю дитини + побутові обовязки; навчальна діяльність, професійна діяльність; Економічний світогляд (планування бюджету); - поінформованість особистості знаходиться в прямій залежності від складності того чи іншого економічного поняття і можливості безпосереднього знайомства з його виявами у реальності; Характеристики трудової поведінки: традиційна трудова діяльність: домашня праця, самообслуговування; професійна діяльність, професійні навички і якості; планування фінансового доходу, фінансові витрати. Під економізацією молоді розуміють реалізацію певних програм – освоєння ними певних професій і спеціальностей, систематична участь у виробництві матеріальних чи духовних цінностей. Узагальнення даних соціологічних досліджень дозволяє зробити висновок, що сучасним молодим людям властиві три основних стратегії економічної поведінки, в залежності від того, як вони оцінюють роль трудової діяльності у своєму житті і в розвитку суспільства. Перша, найбільш поширена – стратегія прагматичної економічної поведінки. Вона базується на відношенні до роботи виключно як до джерела матеріального благополуччя. Вона властива більшості юнаків та дівчат. Другий тип стратегії економічної поведінки – байдужо-конформістський. Для її носіїв робота взагалі не представляє собою реальної цінності, головний принцип життя для них – всі роботи одинакові, а краще взагалі не працювати. Ця група молоді не баготочисельна. Прихильники такої життєвої стратегії орієнтуються, головним чином, на свою вдачу і готові як можна довше проіснувати на утриманні своїх батьків чи родичів. У випадку втрати робочого місця, вони легко змінюють професію і вид діяльності, так і не оволодівши професійними амбіціями. Вони не схильні до підвищення кваліфікації та професійний ріст на будь-якій роботі. Третій тип стратегії економічної поведінки можна визначити як професійно-трудовий. Для її прихильників характерна орієнтація на роботу як на засіб розкриття і розвитку особистісних якостей, професійного росту, самоствердження в суспільстві. Вони прагнуть до такої роботи, яка б стала їхнім улюбленим ділом, викликала б задоволення, давала б можливість розвивати і застосовувати свої здібності і приносила б користь суспільству. Для цієї групи молоді властиві соціально-професійні стереотипи поведінки, що не дозволяє її опускатися до менш кваліфікаційної, хоча і більш оплачуємої роботи, яка принижує їхню професійну та особисту гордість. Такі молоді люди, як правило, кваліфіковані та добросовісні працівники. Стадії економічної соціалізації Козлова економічна периодизація (для дітей) І вік 3-4 роки Когнітивний компоненти: дитина знає назви економічних обєктів, але не розуміє їх значення; розвиваються елементарні знання про гроші та про купівлю, продаж. Поведінковий компонент: обмежені можливості, зявляється перший трудовий досвід. Панує позитвне ставлення до економічної ситуації. ІІ 5-6 поків Когнітивний: економ. поняття пояснюються через певні дії. Розвивається поняття про числову цінність грошей. Поведінковий: можливість до самостійного досввіду економічної поведінки. Зявляються кішенкові гроші. Емоційний: негативне ставлення до економ. реальності. ІІІ 7-8 років Когнітивний: дитина освідомлює взаємозвязок окремих подій в системі еконоіки, економічного життя. Завершується розуміння цінності грошей. Усвідомлюється різниця між багацтвом і бідністю. Поведінковий: для дитини стають звичайними певні економічні обвязки (купити хліб), накопичуються гроші на дорогі покупки. Емоційний: критична оцінка всьго, що відбувається в суспільстві, уся негативна оцінка грунтується на думці батьків. Іv 9-10 років Когнітивний розвивається здатність розуміти економічні звязки, прогнозувати їх результат, дитина розуміє, що можна крімінально заробляти гроші. Поведінковий: одиночний досвід трудової діяльності за гроші Емоційний компонент: прояв негативного ставлення із ЗМІ. Економічна соціалізація продовжується далі. Поняття політичної соціалізації ПС - це процес включення індивіда у політичну систему суспільства у результаті чого у нього формується особстісні якості завдяки яким він адаптується в даній системі. Адекватні уявлення про владу політику. Вперше цей термін застосували у XIX ст. американський соціолог Ф. Гіддінс і французький соціопсихолог Г. Тард. Специфічні риси політичної соціалізації дітей: 1. Політизація - усвідомлення дітьми того факту, що в Ураїні є влада, яка знаходиться над сімєю; 2. Персоналізація - особливість сприйняття дітей завдяки який політична влада виступає у вигляді конкретних осіб; 3. Інституалізація - перехід від персоналізованого сприйняття влади, до усвідомлення існування інших інституцій влади. 4. Ідеолізація- тенденція ідеолізувати політичну владу яка повязується з позитивними оцінками та емоціями. Результатом політичної соціалізації є формування політичності особистості - це сукупність якостей, що забеспечують здатність особистості залучатися до політичного процесу. Політичність – це сукупн якостей, що заб здатність особистості залучатися до політ процесу як його суб*єкт. Прояви політичності: 1. Політична поінформованість (сутність знань про основні політичні події, що існують у сучасній політиці). 2. Наявність політичної позиції людини (визначення свого місця в соц. політичному просторі своєї країни) 3. Володіння навичками вдосконалення своїх інтересів повязаних з політичними позиціями. Первинна соц. – починається з раннього дитинства, закладає фундамент подальшої політичної соціалізації: батьки, найближче оточення, вчителі. Вторинна соц. - це формування власного ставлення до політичної системи, коли людина безпосередньо включена у політичне життя, взаємодіючи з певними політичними структурами: партіями, органами влади, політиками тощо: політичні партії, рухи, громадські організації, церкву, коло ділового спілкування. Стадії пол.соц. Стадії політичної соціалізації: 1. від 4 - 12 років - дитина починає розуміти, що крім батьківської влади є інша розвиваються емоційні компоненти як осіб політичних установ. З 12 - 18 років щвидка інтеграція економічних та когнітивних компонентів політичних установок. До емоцій лодаються знання про політичну систему формуються певні політичні установки. З 18 - до кінця життя життя стабілізація політичних установок на тому когнітивному рівни. Відбуваєьться подальший розвиток і поглиблення когнітивного змісту політичної соціалізації. Трансформація політичних поглядів під впливом суспільства життєвого досвіду. З огляду на вікові зміни, виокремлюють такі етапи розвитку особи: 1-й – політична соціалізація в родині. Починається вже у віці 3-4 років, коли завдяки батькам, засобам масової інформації, найближчому оточенню дитина набуває перших знань про політику. На цьому етапі діти одержують різні уявлення про правильну або неправильну поведінку, вчинки. Під впливом настроїв і поглядів, що панують у сім'ї, часто “закладаються” політичні норми й цінності на все життя, які відзначаються неабиякою стійкістю. 2-й – політична соціалізація в школі. Відбувається не лише кількісне накопичення знань про політику, а насамперед формується ставлення до неї. Це відбувається значною мірою під впливом учителів, засобів масової інформації, а також стихійних чинників. За цей час дитина вивчає основні, загальновизнані в суспільстві цінності й погляди, набуває початкового досвіду соціальної практики, особливо через участь у діяльності дитячих організацій. Результати соціологічних досліджень свідчать, що найактивніше політичний світ дитини формується десь у 11-13 років. 3-й – політична соціалізація в суспільстві – додаються нові механізми трансляції політичних цінностей, зокрема неформальних (молодіжні групи, молодіжна субкультура загалом). Саме на цій стадії формується власне політичне “я”. У 16-річному віці люди одержують паспорт, а з 18 – юридичне право на участь у політичній діяльності. 4-й – політична соціалізація у дорослому житті – триває аж до досягнення людьми зрілого віку (40-60 років). На їхню політичну поведінку значною мірою впливають життєвий досвід, наявність дорослих дітей, сталість поглядів. Проте і в цей період люди вдосконалюються в політиці, краще й глибше оцінюють суспільно-політичні події, завдяки чому можуть вносити корективи у свої політичні погляди й поведінку.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 1233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.214.139 (0.007 с.) |