Практичне заняття № 10. Морфологічні ресурси стилістики української мови

План.

1. Клична форма

2. Стилістичні функціїграматичної категорії числа

3.Стилістичні функції категорії роду:

1) іменники«спільного» роду;

2) стилістичні властивості категорії середнього роду

4. Морфологічні варіанти на означення руху в просторі

5. Морфологічні варіанти в порівняльних конструкціях

Вправа 82. Розкрийте дужки, вживаючи іменники у формі кличного відмінка. Відзначте можливі варіанти. Вкажіть різновид кличної форми за стилістичним призначенням.

I. 1. З вашого дозволу, (шановний пан секретар). 2. Розпочинаємо обговорення, (шановна громада). 3. Рада вас бачити, (пані Анна). 4. Вибачте за запізнення, (пан викладач). 5. Де ви відпочивали влітку, (кум Василь)?6. У вашій розповіді, (пан Ковальчук), є багато цікавих фактів. 7. (Товариш лейтенант), дозвольте звернутись до вас.

 

ІІ. 1. Я люблю тебе, (незрадлива мудрість книг), твої сонця чи світильники, і скорботу твою, і радість твою. 2. Ви вже цим, (отець Вікентій), зацікавились?

3. (Психолог), ти сьогодні неможливий! 4. Нащо ще, (Андрій), малому голову туманити? 5. Як же ви, (дід), ворожите? 6. (Чоловік добрий), коли часом приб’єшся на вітряк, будь обережний з вогнем, а хліб знайдеш у скрині. 7. Чи ти, (Левко), не в своєму розумі? 8. Чого ж ви, (дідусь), регочете? 9. І в кого ти, І (Максим), такий вдався? 10. (Дід Володимир), це ви? 11. (Мудрий і добрий мельник), спасибі тобі за хліб-сіль і за непоказну людяність! 12. (Сеньйора Лючія), я в боргу перед книгами і вами... (М. Стельмах)

 

Вправа 83. Запишіть подані іменники у формі кличного відмінка однини. З одним словом кожної групи складіть речення. Охарактеризуйте стилістичне призначення обраного слова у кличній формі.

1. Дочка, мандрівник, професор, корабель, балерина, ведмідь, корова, чапля, індик.

2. Бджола, комар, лісовик, ліризм, паранджа, праща, пісняр, Ілля, похресник.

3. Дипломат, математик, громадянин, музика, перекладач, режисер, сценарист, чародій, хлопець.

4. Фермер, фізик, Йордан, мірошник, татусь, кіт, мудрець, стоматолог, українець.

5. Козак, парубок, суддя, викладач, дитя, єпископ, Південний Буг, душа, змій.

6. Казкар, очі, око, патріарх, козарлюга, товариство, кравчиня, море, айсберг.

 

Вправа 84. Прочитайте речення. Виправте стилістичні помилки у формах звертань. Свій вибір обгрунтуйте.

1. Алло, бабуся! (З радіореклами).2. Є достойніші за мене, великий Охоронець, – відповів Світозар (З хрестоматії).3. Послухай мене, Ігор, не звертай увагу на чутки (З усного розмовного мовлення).4. Ой, не карай, великий цар, я жити хочу! – заверещав на всю палату Попихач (З хрестоматії).5. Добродій квітникар! А яка квітка є найкращою у світі? (З усного розмовного мовлення).6. Не плач, дід, не плач, баба (Збірка «Країна казок»).7. Дорогий Ілля Йосипович, запрошуємо Вас на презентацію збірки «За покликом серця» (Із запрошення).8. Олеся, ходімо до лісу гриби збирати (З усного розмовного мовлення).9. Шановний пан суддя, зважте, будь ласка, на свідчення цієї людини (З усного ділового мовлення).10. Чому ти, поштар, не несеш мені листи? (З усного розмовного мовлення).

 

Вправа 85. Прочитайте речення. Співвіднесіть спосіб вираження категорії числа та стилістичне забарвлення, якого воно набуває.

а) Повторення форм називного відмінка на означення надмірно великої кількості, масовості, розташування на великому просторі.

б) Повторення форм родового відмінка на означення великої кількості.

в) Значення великого простору іноді може виражатися формою множини іменників з лексичним значенням простору.

г) «Авторська» форма множини особових та присвійних займенників і дієслів.

д) Множина ввічливості, пошани, виражена формами 2-ї особи іайменників у сполученні з дієслівними та прикметниковими формами множини.

е) Форми множини узагальнених власних імен.

є) Форми однини іменників для іронічно-зневажливого визначення збірності, масовості.

ж) Форми однини дієслів наказового способу, що визначають наказ або заклик, звернений до кількох осіб.

 

1. Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Л.Українка)

2. Стій! Стріляю! — рикає вартовий (О. Іваненко)

3. "Привеземо, привеземо", кажуть. (М. Вовчок)

4. Навезли з міста шевців, кравців, швачок, крамарів і крамарок. (М. Вовчок)

5. Тілько прошу вас, мої любі, не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли.. Прошу вас, заховайте се в тайні (І. Франко)

6. [Яків (замріяно дивиться на небо):] Скільки там ще світів є! Світи, світи... (М. Зарудний)

7. Улюблені в селі людські ймення так часто повторювалися в кожнім домі, що можна було подумати: одну половину села складають Марії і Параски, а другу — Василі і Григорії (Т. Масенко)

8. Гей, поля, поля зелені, Зелом-квітом оздоблені! (Г. Сковорода)

 

Вправа 86. Утворіть форму однини поданих іменників, визначте можливі варіанти і вкажіть їх стилістичні особливості.

Ласти, пелюстки,клавіші, кахлі, боти, шкарпетки, погони, лампаси, грінки, вольєри, рапани, пуанти, бутси, панчохи, гетри, баклажани, кліпси, кеди, жирафи, бакенбарди, еполети, канделябри, птахи, мозолі, ботфорти, мурахи.

Вправа 87. Прочитайте речення. Вкажіть які експресивні відтінки передають іменники спільного роду.

1. Я розмовляв учора а Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко). 2. Молотив бідолаха цілісінький день; увечері роззувся, дивиться — в постоли заскочило тільки два зерняточка (О. Стороженко). 3. Як всякий ханжа, що побував у ролі фальшивого добродійника, він не міг навіть припустити, щоб його розвінчали (І. Муратов). 4. Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов). 5. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався; І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський). 6. Якщо ти звичками розгуба-роззява і, скупавшись, там і забуваєш біля моря щось із своєї одежі, щоб хтось за тебе підбирав, то не сподівайся, що Тоня-вожата це так тобі пропустить (О. Гончар). 7. Базіка! Що він знає про війну громадянську? Під стіл пішки ходив, коли ми чотирнадцять держав били. І поб'ємо будь-якого ворога.. А він розплакався (О. Корнійчук). 8. Боячись залишитися на другий рік у третьому класі, нездара і тупиця, він тільки й рятується своїм підлабузництвом та прислужництвом (С. Добровольський).

 

Вправа 89. Прочитайте речення. Вкажіть який семантичний відтінок мають іменники, прикметники, займенники і дієслова на позначення середнього роду.

1. А як мене люди засміють, як мені кожне в очі цвікатиме, що я живу на віру? — сказала неначе до себе Мотря (М. Коцюбинський). 2. Але щось мене штовхнуло знову подивитись (Ю. Яновський). 3. Крутиться, як те гайно́ в ополонці, і сам не знає, що він [Петлюра] таке! (П.Панч). 4. А маленьким же таке було, що я встаю — і воно встає, топить стану — і воно коло мене: дивиться, як і ріпку чищу, як і вертунчик верчу, дивиться та й собі тії (А. Тесленко). 5.Тихо було увечері, коли вчулася ступа чиясь і щось мигонуло мимо віконця (М. Вовчок). 6. «Кобзаря» слухали з задоволенням, і якщо писне якесь дитинча, то мати так цитьне на нього, що воно враз вщухає... (М. Чабанівський). 7. Раптом воно [дівчатко] підстрибує і, розвівши руки, обхоплює його за шию (О. Досвітній). 8. Побіч страшної фігури мужа якось ніби не помічали маленької істотки, але тепер от всі почули якось, що воно всім рідне, всім любе, і жаль брався серця, що от має гинути (Г. Хоткевич). 9. Кидає пахар на полі плуг із волами, кидає пивовар казани в броварні, кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу.., і всяке манівцем да ночами, степами, тернами да байраками чимчикує.. до Хмельницького (П. Куліш). 10. Кожне тобі не вмовчить, кожне допитується, правди вивіряє... (С. Васильченко).

 

Вправа 90. Знайдіть іменники середнього роду та введіть 6 із них у речення. Поясніть стилістичні особливості.

1.Микола, сестра, кров, вовча, ягнятко, брат, Ок­сана, точило, дворище, батько, мати, тесть, теща, онук, онука, письменник, письменниця, провалля, лівша, не­роба, минуле, районна РТС, мозоль, комар, мозоля, базікало, цап, коза, сорока, кажан, край, ніч.

2.Праця, совість, Іван, зайча, телятко, син, дочка, городище, свекор, свекруха, Олександр, Олександра, роздоріжжя, каліка, білоручка, сучасне, санаторій, са- каторія, ледащо, теля, кабан, свиня, ластівка, Ґедзь, окунь, завод, місяць, совість.

3.Груша, соломинка, стіл, миша, звірятко, Павло, перевесло, глинище, чоловік, жінка, лікар, лікарка, кум, кума, тертя, плакса, задирака, вартовий, зал, за­ла, хлопчисько, півень, курка, чайка, сокіл, глухар, пісня, долина, повість.

Вправа 91. Прочитайте речення. Охарактеризуйте морфологічні варіанти на означення руху в просторі.

1. Він одбігає од воріт, кидається в широкі розгони вулиць і, віддавшись їхній владі, ходить по місту. мов стуманілий (І. Микитенко). 2. Іде снігами синій звір і сумно виє по балках (Т. Осьмачка). 3. Три тижні про Романа не було чуток, три тижні передчасно зігнута матір примарою никала по селі (В. Бабляк). 4. Летить сонячною курявою Сенька-кулеметник і строчить умілою рукою по ворожих лавах (Г. Косинка). 5. І летіла вона, дзвенячи, як струна нап'ята, просікаючи корчі по дорозі (Г.Хоткевич). 6. Далі стежка йшла болотяними луками (М. Івченко). 7. Житами пливли хвилі туманів (М. Івченко). 8. Погомоніли, попрощались, пішли вниз східцями залізними (О. Гончар). Іде він дорогою, до болю в голові думає про землю (М. Стельмах). 9. Собакар підострожив коня і подався вскач по стежці, що йшла нагору (С. Добровольський). 10. Ми йшли з тобою по ковзькій доріжці (Б. Лепкий). 11. Освіжений водами Скарбного, наласканий сонцем його, неквапно рушив Лобода лісовою стежиною (О. Гончар). 12. По болотах і по ярах людина йде (Г. Чупринка). 13. Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко). 14. Осінь стернями блукає і за літом гірко плаче (Б. Лепкий). 15. В жарке полудне ішла по стернях острих понад поле (Б. Лепкий). 16. Юліус Мільх поважно ступає каштановою алеєю (В. Дрозд). 17. Вони йдуть по мережаних сивими тінями алеях (В. Дрозд). 18. Байраками та ярами неутомно походжали (М. Вороний). 19. Цього вечора вони теж проходили майданом, провівши до останнього автобуса своїх друзів (О. Гончар). 20. І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодках і, де можна, попід тинами (Квітка-Основ'яненко).

 

Вправа 93. Прочитайте речення. Охарактеризуйте стилістично порівняльні конструкції.

1. Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Нечуй-Левицький). 2. Мотузки були напнуті туго, немов струни.. — велика вага відтягала їх до землі (Ю. Смолич). 3. Несподівано перед нею став, ніби живий, Павлусь серед зали, міцний, дужий, пишний, неначе олімпійський бог, з красою Феба (Нечуй-Левицький). 4. Потім неначе гомін глухий чи стогін прогудів навколо, і знов стало тихо (О. Довженко). 5. Повбирані панни й паничі танцювали.. Проз неї понеслась, як вихор, панна Броніслава з Ястшембським й повіяла на неї тонкими пахощами (Нечуй-Левицький). 6. Весна. Садочки зацвіли, полотном укриті (Т. Шевченко). 7. От якби таку:.. щоб була чорнявенька, як циганочка, а щоки, неначе жар, горіли, зуби білі, як молоко, а уста червоні, як калина..!» (О. Стороженко). 8. Місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння, немов руйновища старих будівель (С. Васильченко). 9. На порозі сиділа, наче статуя, Катря, склавши на підобганих колінах руки (М. Старицький). 10. Дивися, як я полечу, Бо я сова... — Та й замахала [Марина], крилами, руками (Т. Шевченко). 11. Я ще не знав тоді, що над його чолом, Неначе шуляк, смерть поблискує крилом І кігті випуска, рокуючи на муку... (М. Рильський). 12. Легенька хвиля лише набігала на берег, вигинаючись, наче змія, ледь-ледь шурхочучи дрібним пісочком (М. Трублаїні). 13. Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Л. Українка). 14. Прут шумить, об скелі б'ється і всьому наперекір, наче звір із клітки рветься, виривається із гір (І. Гончаренко).

 

Завдання для самостійної роботи:

Вправа 88. Доберіть і запишіть десять слів "спільного" роду і складіть з ними речення. Охарактеризуйте їхні стилістичні властивості.

Вправа 92. Змініть орудний відмінок на місцевий з прийменником. Введіть утворені словосполучення в речення. Охарактеризуйте стилістичні особливості.

Стежкою, долиною, полем, садом, містом, вулицею, подвір’ям.

Вправа 94. У кожному з прикладів називний відмінок з порівняльною часткою замініть формою орудного відмінка. Введіть у речення. Поясніть стилістичні особливості.

Приклад: Як троянда розквітнув – трояндою розквітнув

Як сонце засяяв, мов камінь упав, наче ніж вколов, мов вітер зашумів, як вогонь палав.

Рекомендована література:

1.Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: навч. посіб./ Н. Д. Бабич. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.

2.Волкотруб Г.Й. Практична стилістика української мови: навч. посібник / Г.Й. Волкотруб. — Тернопіль: Видавництво «Підручники і посібники», 2008. —256 с.

3.Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови) / С. Я. Єрмоленко; Ін-т укр. мови НАН України. - К.: Довіра, 1999. - 431 c.

4.Зарицкий М.С. Стилістика сучасної української мови: Навч. посібник / М. С. Зарицький. – К.: Парламентське видавництво, 2001. – 156 с.

5.Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста / А.О. Капелюшний. — Львів: ПАІС, 2002. — 576 с.

6.Климова К.Я., Романюк П.Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посібник для студентів ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти/ К. Я. Климова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 144 с.

7.Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови/ А. П. Коваль. — К.: Вид-во КДУ, 1978. – 258 с.

8.Мацько Л. I. Стилістика української мови/ Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. — К.: Вища школа, 2003. – 464 с.

9.Пилинський М. М. Мовна норма і стиль/ М. М. Пилинський. — К.: Наукова думка, 1976. – 286 с.

10.Цимбал Н.А. Норма і стилі сучасної української літературної мови: Навчальний посібник. - Умань, ФОП Жовтий О.О.,2014. – 220с.

11.Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів українська мови: Монографія/ В. А. Чабаненко. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 351 с.

12.Чередниченко І. Г. Нариси з загальної стилістики сучасної україн­ської мови/ І. Г. Чередниченко. — К.: Радянська школа, 1962. – 494 с.

 

 

Практичне заняття № 11. Морфологічні ресурси стилістики української мови

План.

1. Конструкції, якими виражаються відношення належності або присвій

ності особам і живим істотам

2. Нестягнені форми прикметників, займенників і числівників як один із способів вираження урочистості, емоціональної піднесеності

асоби вираження міри якості та їх стилістичні функції

3. Стилістичні функції займенникових форм

Вправа 95. Охарактеризуйте стилістично відношення належності або присвійності в реченнях.

1. Його мати ніколи нічого не робила абияк. Мабуть, від неї передався йому отой вогонь працелюбства (А. Хорунжий). 2. До хати вбіг босий, заболочений по коліна хлопчище Микитка, наймолодший Іванів брат (Л. Мартович). 3. Тридцять років розносив пошту його покійний батько Кузьма (О.Довженко). 4. Очі її блищали недобрим вогнем, проте вона стримала себе, опустила брови, примружила очі. — Вино проливається на щастя... (С.Скляренко). 5. Ходив я, ходив, а тоді сів на якесь чортовиння і думаю, що треба мені отут чекати світанку, доки ота вся нечисть на мітлах не розкомандирується по своїх квартирах, бо, видно, натрапив я на їхній шабаш.. (Г. Тютюнник). 6. Іван помітив, як тривога слизнула по обличчі у неї, звела її брови (М.Коцюбинський). 7. Я сам запалююсь не раз при читанні його статей (І. Франко). 8. Був у неї син. То вона й розголосила скрізь, що дівчина, яка ніби приїхала погостити до неї, — це синова наречена (Я. Гримайло). 9. Валю, обережніше! — почувся застережливий і стурбований Марійчин голос. (П. Автомонов). 10. На його рудій, аж червоній бороді повисла срібна осіння павутина (О. Донченко).11. Земель у нього — не міряно, слуг у нього — не злічено (П. Мирний). 12. Даю тобі талант яркий, Будь сильна ти, і ясна, і мислива, Твій ум живий, твій зір палкий! (І. Франко). 13. Очі йому вже не служили, і навіть окуляри не помагали (М. Коцюбинський). 14. В Дутчихи знов заболіло серце за сина, сама думка, що можуть її сина не прийняти до бурси, запекла її, і вона гірко заплакала (О. Маковей). 15. Христя.. ображено прошептала: — Чортова верства! і сорому йому немає! (П. Мирний). 16. Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль (І. Котляревський). 17. Хустина їй з голови спала і волосся розпустилося (А. Головко). 18. Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мійкоханий!.. (М. Кропивницький).

Вправа 97. Прочитайте речення. Охарактеризуйте нестягнені форми прикметників.

1. Одна мила далекая, А другая близька. У цієї близенької Воли та корови, А в тієї далекої Та чорнії брови (Народна лірика). 2. А тая жінка в фіалковій сукні.. була колись вродлива, Мов квітка гарна, любая Марія! (Л. Українка). 3. Усе порожевіло: кременисті шпилі,.. далекії темнії гаї на верховинах гірних (М. Вовчок). 4. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошее та кучеряве Своє маленькеє внуча (Т.Шевченко). 5. Пошили сині вам жупани, На спід же білії каптани, Щоб був козак, а не мугир (І. Котляревський). 6. Осюди ж то мої братики кінні пробігали, Терновії віття в тернові стинали. А мені, меншому брату, пішому-пішапиці, В признаку кидали (Думи та історичні пісні). 7. Головонько моя бідная, В мене ненька та нерідная (Українські народні ліричні пісні). 8. Як гукнула сестра убогая — Обізвалась доля недобрая: — Чи ти всі мички вже попряла, Бо я тобі других наприймала! (Українські народні думи). 9. Тихеє озерце спить, не зворухнеться (І. Манжура). 10. Небавом усміхнулася голосно темна ніч, завстидалися [застидалися] чорнії хмари на небі своєї чорняви і почервоніли (І. Франко).11. За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову (Т. Шевченко).

Вправа 99. Прочитайте речення. Охарактеризуйте засоби вираження міри якості.

1. Убрала [дячиха] свій найліпший, зелений із жовтими лентами, капелюх, узяла рукавички, торбинку зі срібними застібками, дві парасольки й — пішла (Г. Хоткевич). 2. Чудовий Дніпро наш При всякій погоді, Хоч старшим він став на цілісінький вік! (С. Олійник). 3. Найбільше журився він за Марусею; і як же він жалів її, як беріг та ховав од погляду людського, аби хоч якомога довше додержати біля себе та настановити до життя (Л. Яновська). 4. То був не міст [через прірву], а повалена бурею грубезна ялиця,., сукувата і незграбно роздута посередині, з лапатими гілками (І. Муратов). 5. Ранні гречки біліють, як клапті снігу, пізні — тільки вилазять (М. Коцюбинський). 6. В'язова тінь кудлата, що звисала Над берегом, була така густа І чорна-чорна, що у неї можна Було, неначе в смолу, повбирати Рукава наших білих сорочок (І. Вирган). 7. Дивні істоти, ці дівчата. Хто їх в силі зрозуміти? І вже зовсім незбагненними здаються вони людині, якій минає двадцятий рік... (С. Журахович). 8. Коли моя білява донька виросте, я буду надто старий, мої очі вже не зможуть сприймати зовнішнє в його барвистих фарбах (О. Досвітній). 9. Своєю ажурністю вони нагадують знамениту гуцульську різьбу по дереву, а колоритом — не менш знамениті писанки (Народна творчість та етнографія). 10. Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (О. Кобилянська). 11. У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (П. Мирний). 12. Був собі один пан, на вигляд смирний-пресминий, тихий-претихий, ласкавий-преласкавий (Укр. Народна казка). 13. Одягнений у небагатий, а чепурний жупан, трохи розхристаний на грудях, у сорочці-свіжій, білісінькій, мережаній, в цяцькованими хрещатими ляхівками на дев’ять дірочок з блакитною стьожкою (О. Ольченко). 14. З кожним словом сумнішало, хмурніло обличчя співака, наче його самого забивали в кайдани (М. Стельмах).

15. Думки не плили ясно та зв'язно, як давніше, але рвались і бились на місці, мов чорні птахи в часі бурі (І. Франко). 16. Чути було, як поволі злягає тупіт ніг, як все тихше і тихше риплять вози (С. Скляренко). 17. Дорого далася їм перемога, і ще дорожче заплатять реставратори історії за своє короткочасне торжество (О. Довженко). 18. Бо гілля там не видно, воно десь далеко-далеко вгорі, а видимі самі стовбури і кора на них від довголіття зчервоніла (П. Загребельний). 19. Гупали ціпи по дворах найбідніших, гуркотіли віялки й терниці так весело по дворах — трр-ах... так-так... трр-ах... так-так... (А. Головко).

 

Вправа 100. Введіть слово «старий» у речення так, щоб проілюструвати всі засоби вираження міри якості. Змінюйте форму слова там, де це потрібно.

Наприклад: чарівний.

а) словоскладання прикметникових і якісно-прислівникових форм на означеня вищого ступня вияву якості: Яка то музика була! Чарівна-чарівна! Дух від неї захоплювало і аж сльози на очах виступали…

б) для визначення вищої міри, вичерпності якісної ознаки в прикметникових і прислівникових формах вживається суфікс –ісіньк-: Не дитина, а янголятко: миле і чарівнісіньке; як тільки хто погляне на нього, то вмить забуває про свої негаразди.

в)…

Вправа 101. Прочитайте речення. Прокоменуйте стилістичні функції займенникових форм.

1. Поможи нам у тім страшнім бою! Дай нам твердість, і вмілість, і згоду! (І. Франко). 2. Так, «люблю» ми не сказали, Ми все ждали, одкладали, Розтягали час, — Ми все думали-гадали, — Скаже хтось за нас (О. Олесь). 3. Як виплачешся, то воно полегшає. Сльоза змиває горе, меншає його після сльози, — от воно й легшає людині (Б. Грінченко). 4. Фогель, — продовжував сержант, — скажи отак щиро, хто з вас ліпший: ти чи цей смаркатий хлопчисько? (Д. Бедзик). 5. Гуля той парубок, та й гуля! Чи то будень, чи свято, йому однаково. Б'ється та лається, та бенкетує; і ніхто його не зупиня, затим що багатий!.. (М. Кропивницький). 6. Пріська щось промурмотіла, але зараз урвала, бо мати загрозила: — Ну, ну, поговори мені! (Л. Українка). 7. Ти почуєш знову, як чорнявий твій, не сказавши й слова, повертає в бій (С. Голованівський). 8. Пропадаю. Се моя за мною прийшла! [Захарченко:] Та не бреши: тебе ще й поліном не доб'єш (М. Кропивницький). 9. Жінка доглядає діток, годує, обпирає, обшиває їх і ще приберігає копійчину і про гостей і про яку пригоду (Л. Яновська). 10. А який же він? Чорний.., голова, як копиця, на голові чорні роги, а очі, як кавуни. Відомо, сатана, як в сатана, — сказав поважно Филін (Нечуй-Левицький). 11. Наші, звісно, хто чим спромігся, подали милостину і пішли обідати (П. Мирний). 12. Сідають [хлопці] рядом під дубом на землі, а один припинає кожному за чергою по кілька гудзиків [реп'яхів] до пазухи... (І. Франко). 13. Коли тебе завжди хтось підслухає та висліджує, а потім ще й набреше на тебе, то вже хоч який ти спокійний та смирний, а се тебе до серця дійме (Л. Українка). 14. Читаючи їх [вірші І. Франка], не знаєш, кому оддати, перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові.. Ось один з тих віршів (М. Коцюбинський).

Вправа 102. Відредагуйте речення. Поясніть характер помилок.

1. Після того, як діти закінчують малювати, збираю їх і вивішую на дошку, приготовлену заздалегідь (Із конспекту виховательки). 2. Порушника трудової дисципліни занесли в протокол для виправлення і до нього прикріпили наставника (Із виступу на зборах). 3. З нового року у нас до кожної доярки підключена гаряча вода, і вона тепер дає чисте молоко (Із районної газети). 4. Направляю шофера Бірюкова і прошу ще сьогодні заправите його бензином, бо він допізна возив телята по фермі (Із супровідного листа). 5. Довідка видана Черенку А.Г. в тім, що він дійсно здав свою шкуру на вичинку (Із довідки ательє). 6. Всім сотрудницям, які поміняли (у зв’язку з браком) свої прізвища на мужей, мають замінити їх у відділі кадрів протягом місяця (Із оголошення). 7. Викликають інтерес трофеї Іванчука, зокрема його ікла (Із листа). 8. Ледь на сінокіс викотилося сонце, а хлопці вже поснідали на ньому й налягли кожний на свій рядок, тільки п’яти прибирай передні (Зі стінгазети). 9. А наші донори в цей день здали всю свою кров безкоштовно (Зі стінгазети). 10. Віра Яківна та Ольга Михайлівна одержали від своїх груп по 630 поросят. В одному ряду з ними крокує Ніна Боднар (Із багатотиражки). 11. На заготівлі хвойної лапки зовсім небагато працює в лісництві людей. Та з початку року їх відправлено на переробні підприємства понад 200 тонн (Із газети).

Завдання для самостійної роботи:

Вправа 96. Складіть по одному реченню, щоб проілюструвати кожну із конструкцій на позначення належності та присвійності.

Вправа 98. Доберіть кілька речень із нестягненими займенниками та числівниками. Охарактеризуйте їх.

Рекомендована література:

1.Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: навч. посіб./ Н. Д. Бабич. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.

2.Волкотруб Г.Й. Практична стилістика української мови: навч. посібник / Г.Й. Волкотруб. — Тернопіль: Видавництво «Підручники і посібники», 2008. —256 с.

3.Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови) / С. Я. Єрмоленко; Ін-т укр. мови НАН України. - К.: Довіра, 1999. - 431 c.

4.Зарицкий М.С. Стилістика сучасної української мови: Навч. посібник / М. С. Зарицький. – К.: Парламентське видавництво, 2001. – 156 с.

5.Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста / А.О. Капелюшний. — Львів: ПАІС, 2002. — 576 с.

6.Климова К.Я., Романюк П.Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посібник для студентів ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти/ К. Я. Климова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 144 с.

7.Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови/ А. П. Коваль. — К.: Вид-во КДУ, 1978. – 258 с.

8.Мацько Л. I. Стилістика української мови/ Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. — К.: Вища школа, 2003. – 464 с.

9.Пилинський М. М. Мовна норма і стиль/ М. М. Пилинський. — К.: Наукова думка, 1976. – 286 с.

10.Цимбал Н.А. Норма і стилі сучасної української літературної мови: Навчальний посібник. - Умань, ФОП Жовтий О.О.,2014. – 220с.

11.Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів українська мови: Монографія/ В. А. Чабаненко. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 351 с.

12.Чередниченко І. Г. Нариси з загальної стилістики сучасної україн­ської мови/ І. Г. Чередниченко. — К.: Радянська школа, 1962. – 494 с.