Засоби підрядно-присубстантивного підпорядкування та їх стилістичні функції

А) Присубстантивно-підрядні конструкції із сполучними словами який, котрий і що

Вправа 166. Прочитайте речення, знайдіть присубстантивно-підрядні конструкції із сполучними словами який, котрий і що. Охарактеризуйте їх стилістичні особливості.

1. Вагон, в який вони влізли, був погано до того пристосований.

2. Далі Андрій збився з рахунку, котрий день «п’ятий, а котрий десятий — все змішалося в суцільну кашу, чадний, тяжкий сон, фантастичне марево, в якому не було ані початку, ані кінця...

3. З вікон геть все поскидано на підлогу, повитягано із стін «приколки», на яких висів хліб, і той хліб валявся долі в бруді, в смітті; позабирано всі мотузки й глечики, позабирано всі люльки, шахи та доміно, що їх в’язні не встигли поховати або зліквідувати, —словом, камера справляла вражіння розруйнованого мурашника, в якому кропітливим комашкам треба все починати заново.

4. Крім втрати речей, які щезали геть під опікою кримінальних, що лазню обслуговували, все зазнавало великого лиха — речі горіли та нещадно дерлись в «Геліосі», а люди простуджувались.

5. Він все хотів знати, всьому хотів учитися, нагадуючи голодного, що напався на силу-силенну їжі, ризикуючи собі пошкодити.

6. Він був скритний, як і всі ті юні душі, що передчасно хлиснули з гіркої чаші злочинства й упослідження, але не встигли ще втратити іскри, що її заронила в дитячу душу мати, — іскри якогось розуміння добра й зла.

7. З них самих буде цілком досить того повітря, що просотувалось крізь щілини й спадало їм на голови струмками, але деякі й ті щілини намагалися позатикати — «холодно», а відійти від вікна на час, поки провітриться камера, вони не хотіли.

8. Пісня бриніла, як сон, над сонними людьми, в тяжкій задусі, в чаду махоркового диму, що мрійно стелився поміж стелею й сонним звалищем, як весняні хмарки над степом, над тим «пахучим полем», як марево над чорними ріллями...

9. Після прогулянки, на якій він побачив багато снігу (була зима. Лютий місяць вже) і на якій вони бачили якусь жіночу постать у вікні далекого корпусу лікарні, що махала до них рукою з-за ґрат, Андрій повернувся до камери ще смутніший.

10. Тільки тут верхами були кримінальні злочинці й душогуби, соціальні покидьки, трактовані владою, як «соціальне близькі», лиш «трішечки зіпсовані», низами ж була вся решта — вчені, професори, інженери, взагалі все, що інтелектуально розвинене, здібне мислити, здібне до творчості й політичної акції, злочин яких в тім і полягав, що вони ставилися до існуючого порядку речей критично й прагнули, бодай в думках, до його удосконалення або зміни.

11. О, йому було відомо, що значить пробивати шлях та ще й у військових школах, коли брат — політичний засланець, каторжник.

(Іван Багряний «Сад Гетсиманський»)

 

Б) Присубстантивно-підрядні конструкції із сполучним словом чий

Вправа 167. Прочитайте речення, знайдіть присубстантивно-підрядні конструкції із сполучним словом чий. Охарактеризуйте їх стилістичні особливості.

1. Бачив рисунок я десь — і забув уже, де його бачив, Чий то рисуночок був, Бекліна чи Мейсонье (І. Франко). 2. Олесь і Владик.. грали на перебивні картинки, чий дельфін буде пливти довше у них перед очима (П. Панч). 3. Полуду скинувши сліпу, Світи зміряє оком зрячим Дзвінкоголосий тракторист, Дитя веселе колективу, Чий рівний стан і мужній зріст Епоху втілює щасливу (М. Рильський). 4. Помітивши Ландольфів кораблик, генуезці перегородили йому дорогу, а впізнавши, чий він єсть.., вирішили захопити його, бувши зроду людьми грошолюбними (Боккаччо). 5. Про всіх [думаю], чий ум і руки Пустили жить машини велетенські, Будинки попідносили стрункі (М. Рильський). 6. Виходь, поміряємось, чий батько дужчий (П. Мирний). 7. Загребельний стоїть в ряду тих письменників-, чий спосіб мислення і чий стиль зв'язані з романтичним крилом сучасної української прози (Шамота). 8. Ану, ану, чий лоб міцніший, — під'юджує він борців (О. Гончар).

В) Присубстантивно-підрядні конструкції із сполучним словом хто

Вправа 168. Прочитайте речення, знайдіть присубстантивно-підрядні конструкції із сполучним словом хто. Охарактеризуйте їх стилістичні особливості.

1. І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди ж; хто жне, хто перевесла крутить, хто зв'язує, а хто носить снопи (Квітка-Основ'яненко). 2. Не той блажен, хто загрібає золото Та дивні перли Індії, — Щасливий, хто малим задовольняється, Нещасний, хто не знає меж! (М. Зеров).

3. Іще зранку.. понадівали хто нову свиту, хто китаєву юпку, хто.. жупан, попідперізувавшись шпетненько хто каламайковим, а хто й суконним поясами (Квітка-Основ'яненко). 4. Одна по одній жінки заговорили, заляскотіли на всі півтора десятка голосів, і відразу все випливло назовні — хто живе в розкоші, хто в нужді, хто в що одягається, хто в що взувається (Спиридон Добровольський). 5. Як же приспів [хліб], як кинулося усе, хто тільки здужа..; хто жне, хто перевесла крутить, хто зв'язує, а хто носить снопи (Квітка-Основ'яненко). 6. Спочатку екскурсанти трималися однієї групи, а потім.. почали розділятися: хто дь коней, хто до овець, а хто цікавився птахофермою (С. Чорнобривець). 7. Промов слово, скажи, хто розлучник наш? (Квітка-Основ'яненко). 8. Зодягались, хто як міг; хто в сіртуку ходив, хто в свитині, а хто й добрий мав жупан або бекешу (А. Свидницький). 9. І всі, хто чим багатий — хто недоїдок червивого яблука, хто об'їджений качан кукурудзи, хто кісточки з сливок — складали на вікно купками (А. Свидницький). 10. Одпровожали [відпроваджували] її хто сміхом, хто кивом,.. а хто дивом щирим (М. Вовчок). 11. І за соломину хопиться, хто топиться (Українські народні прислів'я та приказки).

 

Г) Присубстантивно-підрядні конструкції із сполучними словами де, куди, звідки

Вправа 169. Прочитайте речення, знайдіть присубстантивно-підрядні конструкції із сполучними словами де, куди, звідки. Охарактеризуйте їх стилістичні особливості.

1. Із-за товстих, оббитих клейончатою шкірою дверей, де засідала приймальна комісія, не долітало жодного звуку (Г.Тютюнник). 2. Спитайся, синку, його: нехай би нараяв, куди б тобі піти (Квітка- Основ'яненко). 3. В кількох кроках від лугу, звідки вже долинав баб'ячий сміх і гуки, Ксеня обережно спинила Любу за рукав (В. Бабляк). 4. Він [стрілець-молодець] ударив персником по скелі, а та печера, де сиділа його жінка, і замурувалась (Українські народні казки). 5. Перспектива опинитися в запасному полку, куди, напевно, його пошлють, ніяк не вабила (А. Головко). 6. Є чимало повітових управ, де за старших колишні голови та писарі засіли (П. Мирний). 7. Але це, — коли на позиції стоїмо, а не на залізничній платформі, де і розвернутися ніяк (А. Головко). 8. Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки! (Л.Українка). 9. Еней по берегу попхався І сам не знав, куди слонявся, Аж гульк — і в город причвалав (І. Котляревський). 10. Світ, бачся, широкий, Та нема, де прихилитись В світі одиноким (Т. Шевченко). 11. Псович.. зганяв цілі юрми кріпаків до парку, де вони з ранку до ночі косили трави, прорізували нові стежки, алеї (В. Гжицький). 12. Війтесь собі, куди хочете, хоч на шибеницю (Квітка-Основ'яненко). 13. Море так розсердилось, так хвилями кидає, що на тому місці, де хтось звичайне сидить, уже не можна всидіти (Л. Українка). 14. Проїжджаючи мостом, ви ще раз глянули на чисту річку, де ви купалися, на зелену долину, де ви вилежувались та підкріплялися (П. Мирний). 15. Вчора ходили ми на руїни вілли Тіберія, звідки такий чарівний краєвид на море, Везувій, Калабрію, острови і навіть Неаполь в бінокль видно (М. Коцюбинський). 16. У фельдшерській, куди привезли Ганну, її вже чекали старичок-фельдшер у білім халаті і панич Вольдемар (О. Гончар). 17. І разом обойко перебігали вони темні сади, де рожевії квіти пахли й вода дзюрчала (М. Вовчок). 18. Кожний такий хрестик [на карті] показував місце, де сховано забутий скарб (О. Донченко). 19. Пилипко собі буцім загрався, а тим часом пригадував, куди б його заховати рукавичку, щоб мати не побачила (П. Мирний).

 

Завдання для самостійної роботи:

Вправа 163. Доберіть уривок із непрямою мовою, що є засобом стислої передачі змісту монологічної прямої мови.

Вправа 170. Складіть речення за схемами. Проаналізуйте їх стилістичні особливості.

1. [ ], (що), (яка).

2. [ ], (в яких), (в яких).

3. [ ], (куди), (яка).

4. [ ], (яка), (яка).

5. [ ], (що), (звідки).

6. [ ], (що), (де).

7. [ ], (коли), (що).

 

Рекомендована література:

1.Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: навч. посіб./ Н. Д. Бабич. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.

2.Волкотруб Г.Й. Практична стилістика української мови: навч. посібник / Г.Й. Волкотруб. — Тернопіль: Видавництво «Підручники і посібники», 2008. —256 с.

3.Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови) / С. Я. Єрмоленко; Ін-т укр. мови НАН України. - К.: Довіра, 1999. - 431 c.

4.Зарицкий М.С. Стилістика сучасної української мови: Навч. посібник / М. С. Зарицький. – К.: Парламентське видавництво, 2001. – 156 с.

5.Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста / А.О. Капелюшний. — Львів: ПАІС, 2002. — 576 с.

6.Климова К.Я., Романюк П.Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посібник для студентів ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти/ К. Я. Климова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 144 с.

7.Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови/ А. П. Коваль. — К.: Вид-во КДУ, 1978. – 258 с.

8.Мацько Л. I. Стилістика української мови/ Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. — К.: Вища школа, 2003. – 464 с.

9.Пилинський М. М. Мовна норма і стиль/ М. М. Пилинський. — К.: Наукова думка, 1976. – 286 с.

10.Цимбал Н.А. Норма і стилі сучасної української літературної мови: Навчальний посібник. - Умань, ФОП Жовтий О.О.,2014. – 220с.

11.Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів українська мови: Монографія/ В. А. Чабаненко. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 351 с.

12.Чередниченко І. Г. Нариси з загальної стилістики сучасної україн­ської мови/ І. Г. Чередниченко. — К.: Радянська школа, 1962. – 494 с.