Тема 5. Нормативно-стилістичні ресурси української мови (синтаксис)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 5. Нормативно-стилістичні ресурси української мови (синтаксис)



 

Практичне заняття № 13. Стилістичні властивості української мови в її синтаксичній будові

План.

1. Синтаксичні властивості стилів ділової документації, наукової та суспільно-політичної літератури

2. Стилістичні явища розмовної мови

3. Стилістично-синтаксичні явища, властиві, головним чином, мові художньої літератури :

а) чуттєві уявлення і синтаксичні засоби їх художнього зображення;

б) епітети в складі речень художньо-зображувального призначення;

в) конструкції художньо-метафоричного зображення

Вправа 116.Прочитайте тексти та вкажіть риси спільні для всієї стильової групи, а також характерні лише для окремої підгрупи.

Текст №1

Виконавчий комітет
Кіровської районної ради народних депутатів

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

21.10.99 м. Дніпропетровськ №48

Про реєстрацію змін до установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ “Каперс”
Згідно з Законом України “Про господарські товариства” від 19.09.91 р. та Постанови КМ України “Про затвердження Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності” від 29.04.94 р. №276, розглянутих документів, поданих товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим комплексом “Каперс” внести зміни до установчого договору у зв’язку із зміною складу учасників:
1. Зареєструвати зміни до установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю науково- виробничого комплексу “Куперс” згідно з додатком.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю науково- виробничого комплексу “Куперс” надати по одному примірнику зареєстрованих змін до статуту до податкової інспекціі, установи банку та областного управління статистики.
3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови виконкому Кравченко М.Є.

Голова ради народних
депутатів Кіровського району (підпис) В.Т. Петренко
М.П.

Текст №2

Освіта – чудове слово. Вже у самому його звучанні присутнє світло, що покликано допомагати нам упродовж усього життя, робити життєвий шлях яснішим, простішим та цікавішим. Світло, яке має розігнати темряву неуцтва, сумнівів, помилок. От яким глибоким та прекрасним змістом наповнене слово освіта.

До освіти в усі часи ставилися трепетно та з повагою. Жреці, давні мудреці, вчені – ті люди, які зберігали та розповсюджували знання з різних галузей життя. Книги – безсмертний вихід, який можна порівняти хіба що з науково-технічною революцією 20 століття…

В усі часи освіта включала в себе не лише оволодіння певними знаннями з різних наук – математики, граматики, риторики тощо. Розум, повний інформації, не може правильно нею розпорядитися без сили духу, тож освіта завжди включала в себе виховання міцного духу, глибокої внутрішньої моральності. А згадаємо спартанців, для яких освіта означала в першу чергу фізичну підготовку та міць.

Що таке ідеальна освіта? Це освіта, спрямована на розвиток кожної окремої людини, її особливостей, талантів, розкриття тих цінних унікальних здібностей, які вони може застосовувати в інтересах усього людства, та ба цілого всесвіту. Це й знання – інформація – правдива, повна, цікава, потрібна. Це й уміння та навички, вузька спеціалізація в певній галузі. А головне – це вміння думати творчо, вирішувати проблеми не лише за певним прийнятим у суспільстві шаблоном, а й у свій оригінальний спосіб. Це вміння мислити незалежно.

Текст №3

Фразеологічний склад мови має важливе значення для реставрації та тлумачення певних народних слов'янських уявлень, що, окрім інших чинників, зумовлюють характерні особливості мовної картини світу. Визначальними ознаками фразеології є ідіоматичність, стійкість та відтво-рюваність: «Фразеологізм — загальна назва семантично зв'язаних сполучень слів і речень, які, на відміну від схожих з ними за формою семантичних структур, не створюються у відповідності із загальними закономірностями вибору й комбінації слів під час організації вислову, а сприймаються в мовленні у фіксованому співвідношенні семантичної структури та певного лексико-граматичного складу» (І. Іванова).

Вправа 117. Прочитайте уривки та визначте зразком якої стилістичної особливості розмовної мови є уривок. Охарактеризуйте цю особливість.

1) неповні речення;

2) афективна амова;

3) приєднувальні конструкції;

4) безсполучникове речення;

5) фразеологічні вислови;

6) емоційно забарвлені присудки;

7) присудки виражені дієслівно скороченими словами на позначення раптової дії;

8) звертання;

9) переказ прямої мови у розповіді з минулого;

10) вживання займенника «воно» у функції «підмета розпізнавання» ;

11) вживання приєднувального сполучника «то».

1. Пішов сніг. Густий, пухнатий (А. Рибаков).

2. «Пастораль ХХ сторіччя»:

Під горою стояла вагітна, як поле, мати.

І кричала та мати: – Хоч личко його покажіть!

Личка вже не було. Кісточками, омитими кров’ю,

Осміхалася шия з худеньких дитячих ключиць.

Гарні діти були. Козацького доброго крою.

Коли зносили їх, навіть сонце упало ниць.

Вечір був. І цвіли під вікнами мальви… (Л. Костенко).

3. "— Ми українці, Киліяно... Християни.
Киліяна мимовільним напруженням звільнила зв'язані рушником руки, здерла з обличчя прозорий серпанок.
— Я хочу жити! — закричала вона. — Не однімай у мене і в себе сонце.
— Це чуже сонце, — глухо відповів Лаврін.
— Воно одне, — гукала вона, знайшовши у власних словах якусь істину. — І любов одна.
— Але батьківщина теж лише одна, — важко підвів голову Лаврін" (Ю. Мушкетник).

4. «Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чужою людиною свою душу» (С. Васильченко).

5. Із скреготом полетіли гнуті рейки, знову гряк, знову гірко, нічим дихнути (О. Гончар).

6. Охрім, що трусив на світанку ятері, бачив, як на Гусячому острові ні з сього ні з того заворушилася копиця і звідти виліз якийсь чоловік. Не роздивившись, хто воно й що воно, Охрім прибіг у сільраду і наробив гвалту, що бачив за Ташанню шпигуна, озброєного двома кулеметами і радіостанцією (Г. Тютюнник).

7. "— Король казав: ти пив з ним чару дружби, — белькотів посол.
— Миру! Тоді він був ще коронним.
— Ще казав: ти мудрий, хитрий і тихий.
— Ніколи не був.
— Ага. Щось ти й тоді вчворив." (Ю. Мушкетник).

8. Поміркуймо над тим, що кличе людину до творчості: літе­ратора – писати книгу, композитора — складати пісню, а співака – повертати її у новій красі людям, поміж якими вона й зродилась, живописця – зафіксувати на віки мить, коли з яблуні спадає у траву білопелюстнй квіт — і тоді трава не­мовби оживає цвітінням, або ж увічнити материн погляд у портреті? Поклик серця, душі, якийсь потаємний внутрішній голос, жадання людям добра, потреба утвердження, духовного самовираження, возвеличення, слави?.. Справді, що спонукає торця потягтися до ручки, взяти чистий аркуш паперу і, ніби освятившись маминим благословенням, вивести перші слова... А яким дивосвітом заповнена голова творця пісні, коли він, може, пізнього тихого вечора торкнеться тремкими пальцями клавішів рояля і з них злинуть звуки: вони забринять, як молоді бджоли на конюшині, запахнуть літом і братчиками. Він укладе ті перші звуки в нотні знаки, щоб дати їм велике життя.

Творчість завжди покрита невидимою скатертиною таїни, певної недоступності. Так було з прадавніх часів, відколи людина сягнула своєю уявою в реальний і в той же час фан­тастичний світ, у якому живе, який витворює і з якого ві­дійде... Творення — це і є таємничість діяння за законами краси, до чого тягнеться кожна душа...

(В. Качкан).

9. "— Ти хоч чуєш? — з серцем обізветься кошовий.
Мовчить.
— Чуєш, питаю?
— Та чую" (Ю. Мушкетник).

10. Де там відвідьмилось, відбіснувалось їхнє (М. Стельмах).

11. Осінній день, осінній день, осінній ! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна! Невже це осінь, осінь, о! – та сама (Л. Костенко).

12. «Я –смик! А волосінь – дзень! А я в воду з усіх ніг – лясь!І – по шию!» (О. Вишня).

13. Мій батечку! Що діється на сві­ті! (Марко Вовчок).

14. Я виліз крадькома на шовковицю, рву ягоди й дивлюся (Ю. Яновський).

15. Якщо за добу в молотарку Дадуть мої руки сто кіп,.. То вивершим ми хлібоздачу І будемо перші в строю!..(С. Олійник).

16. Рости, рости, моя пташко, мій маковий цвіте! (Т. Шевченко).

17. Вона проклинала себе. Що дала притулок слизняку і дурисвіту, який ще до війни песиголовився (М. Стельмах).

18. Іду сюди, а щось на порозі сидить. Думала — вона. — Хвенько! гукаю. А воно — як замурчить!.. Коли придивлюся, аж то Хведір сидить і хиляється на всі боки (П. Мирний).

19. Спи, маленьке, до зорі! (М. Рильський).

20. Гляди ж, не проговорись сусідові Дранкові... То я хочу її [Оксану] переманити до себе у найми (М. Кропивницький).

21. Там цвіли і не айстри, а будяки. Високі, сиві (І. Григурко).

22. «А мені так і кортить розпитати про Марію, так і крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати» (М. Коцюбинський).

23. Господиня побачила, що я мовчу, не обзиваюся до неї, та знову мені: — Не думай, Варко, що я тобі се з серця кажу, я так, жартую (П. Мирний).

24. На мене дивилися цікаві очі. Великі, довірливі, карі (С. Васильченко).

25. Ох, і збосотився ж ти, до самого краю збосотився (М. Стельмах).

26. О земле рідна! Знаєш ти свій край, шлях у бурі, у негоді! (М. Рильський).

27. «З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по самі вуха» (А. Головко).

28. Ніна закам’яніло стояла на березі. Струнка, довгошия, красива (Ю. Збанацький).

Вправа 118. Прочитайте речення. Поясніть якого стилістичного відтінку надають реченням приєднувальні конструкції. Спробуйте об’єднати речення та приєднувальну конструкцію. Як від цього зміниться стилістика речення?

1. У куточку коло дверей стояла бабуся. Боса, в керсетині порваній (А. Тесленко). 2. Через деякий час почули її голос. Тихий, украдливий, повний надії... (Ю. Збанацький). 3. Ото б поставити тут добрячу хатину. Кам’яну, з червоної цегли, з вікнами на лужок (С. Васильченко). 4. Одна хмара стоїть, піднявшись над іншими сторчма. Важка, біла, клубчаста, як химерно застиглий в небі атомний гриб (О. Гончар). 5. А вертаються, як уже й день минув. Виснажені, зашмаровані (А. Головко). 6. А Єва... Єва також була на ногах. Зблідла, виструнчена, ніби наготована до лету (В. Козаченко). 7. Німці й гайдамаки вели селян. Побитих, закривавлених, із зв’язаними руками (Ю. Бурляй). 8. Микола сидів на дні рівчака. Блідий, потойбічний, в якомусь трансі і апатії (Ю. Яновський). 9. У нього технічний талант. Рідкісний (П. Загребельний). 10. День відійшов. Тривожний, неспокійний, в ясній одежі і галасливий (М. Коцюбинський). 11. Аж на третій день пішла до тієї знахарки. Сухенької, ласкавої жіночки (А. Головко). 12. Другого дня над’їхала комісія. Два суворі урядники і один лікар (О. Кобилянська). 13. Поруч з ним ішов хазяїн підводи, літній, бородатий Данило Корж, із села Піски, що неподалеку від Вітрової Балки. Давній приятель покійного Артемового батька (А. Головко). 14. Вони вже владарювали світом, але жінка не помічала того. Йшла (С. Журахович).

Вправа 119. Прочитайте речення. Поясніть якого стилістичного відтінку надають реченням фразеологічні звороти. Замініть фразеологічні звороти на їх тлумачення. Як від цього зміниться стилістика речення?

1. Чого стоїш, як на сковороді? — мовив йому. — Сідай отут проти мене на стілець і дивися в очі. 2. Похолонуло в п’ятах. Украли! Мене украли! 3. А тут ще й своє давноминуле зринуло в пам’яті, як дурний з конопель. 4. В нас ви будете себе почувати, як у Бога за пазухою. Ратичка ніколи не був у Бога за пазухою. Але теплий відблиск директорських очей говорив, що там не так уже й погано. 5. Життя отак пройде, і не знайдете ту, яку шукаєте. Поставити всі крапки над «і» треба... — Не треба. [..] Не хвилюйтесь, вдома я йому ті крапки порозставляю. 6. Що ж ви, — кажуть, — дядьку, з курки слона робите? 7. Донедавна жінки членів бригади жили між собою гірше, ніж пес з котом. 8. Парубок як-не-як перед нею. Стоїть мов укопана. 9. Вийшов відтіля блідий як стіна. 10. Неля теплотою і ласкою опромінювала гострі, як двоє лез, і гарні, як вороняче пір’я, дві вусини Шпака. 11. Цілу ніч я був за мамочку. Вранці поглянув у дзеркало на своє обличчя: зім’яте, як халява старого чобота.

(Із творів Є. Дударя)

Вправа 121. Прочитайте речення. Визначте, які стилістично-синтаксичні явища їм властиві.Охарактеризуйте кожне з них.

Художньо-зорові образи:

· Предметно-зорова образність;

· Якісно-предметна зорова образність;

· Предикативно-зорова образність;

· Обставинно-предикативна зорова образність;

· Узагальнено-зорова образність.

1. Втім вибіг друг мій з брами, що навпроти... Спинився. Сполотнів. Так, значить, ми... Ми мали один одного бороти, Порти ні вдоволення юрми!.. Злякались ми. Зламались ми. І впали. І Схопили зброю (Д. Павличко).

2. Акації. Бджолині дзвони. І Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан (Д. Павличко).

3. Я розумію світло. Це душа. Любові й космосу глибини. Жертва. Блиск розуму. Благословінт миру. Палання рук. Веселощі трави. І А що таке темноти? Я не знай. Можливо, це самотності печаль. І Дух каменя. Жало злоби. Липкі
Пов'язки мумій. Заздрість ненаситна (Д. Павличко).

4. Дитинство и ти. Це наче все. Далеко так. Близенько так. І Мене до тебе принесе 3 паперу зроблений літак (Д. Павличко).

5. На пагорбі зеленій хата. Криниця. Ясени. Автомобіль. І Стіл на подвір'ї. Пісня — предив біль. Вишневоокі мальви - як дівчата... В усьому - щастя. Хміль буття (Д. Павличко).

6. Степ навкруги. В траві стежина біла. Безмежна тиша. Мирна далина. І Втім біля мене куля розрити Із присвистом скаженим пролетіла (Д.Павличко)

7. Я заплющую очі. Пахощі дикого меду залоскочуть ніздрі... Знов розплющую. Тепло. Прозоро. Ласкаво. А мені не страшно. Так легко. Так вільно. Так солодко (В. Бичко).

8. Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна наречена... (Д.Павличко)

 

Вправа 122. Прочитайте речення. Визначте, які стилістично-синтаксичні явища їм властиві.Охарактеризуйте кожне з них.

Звукозображення:

· Звукова образність, що передається дієсловами;

· Звукова образність, що передається іменниками;

· Звукова образність, що передається обставинними та означальними членами речення;

· Звуконаслідування і звуковідтворення.

Рух, динаміка, розвиток:

· Художнє зображення руху передаєтьсяза допомогою присудків, виражених дієсловами ефективно-моторної семантики (що обумовлюється контекстом речень).

 

1. Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Парубок чудувався з того дива, садовив на санки інших дівчат і так сваволив біля колеса, що над ставом увесь час стояв дівочий вереск (М. Стельмах). 2. Дівчинка стиха сміялася, наче далекий струмок жебонів, але від того ніжного леління наче гарячим приском сипонуло по спині шукачеві (О. Ільченко). 3. Люди до неї — щоб то її по-своєму вітати; а вона вихопила в когось із рук свічку та в двері — стриб! Люди так і шугнули од тих дверей (М. Вовчок). 4. Рояль загуркотів, застукотів, неначе гармати Валленштейна (І. Нечуй-Левицький). 5. Загавкав собака. На подвір’ї з’явився молочар і гукнув… (Б. Харчук). 6. Ми бігли мимо паровоза, що лежав на боці, сходив парою, неначе конав, мимо нагромаджених безладною купою потрощених вагонів, — то сплющених, то розламаних надвоє (П. Колесник).7. Перед очима простиралося неоглядне море (С. Журахович). 8. Голос його бринів ласкаво й співуче (З. Тулуб). 9. Всі там гейкали, свистіли, гукали й лементували.., вільно пропускали пана обозного і його таємничого гостя (О. Ільченко). 10. Мартин в сіни, а Мотря за ним. 11. Із-за дороги, з Шпаргелиного обійстя теж почулося: кукурі-ку! (Б. Харчук). 12. О, що за даль ясна, що за цвітінь чудова, Співучий Києве, дитя живих століть! (М. Рильський). 13. Конята рушили підтюпцем(О. Досвітній). 14. Півень скинув головою, міцніше вчепився лапами за колоду й, нікуди не повертаючись, спрямувавши свого дзьоба до Шпаргел, закукурікав (Б. Харчук). 15. Дзвін сумно бевкав на гвалт (І. Нечуй-Левицький).

Вправа 123. Прочитайте речення. Визначте, які стилістично-синтаксичні явища їм власстиві.Охарактеризуйте кожне з них.

Нюхові сприймання:

а) В ролі підмета виступає іменник із значенням носія або джерела запаху, а присудком служить дієслово типу пахнути, смердіти.

б) Безпідметові (безособові) конструкції з присудком пахнути і под. і підпорядкованим йому орудним відмінком іменника із значенням носія або джерела запаху.

в) У ролі підмета виступає іменник із значенням предмета, який зовні набув нюхової ознаки, що виражається присудком пахнути, смердіти і под. з підпорядкованою йому формою орудного відмінка іменника із значенням предмета, джерела запаху.

г) Зображувальна функція може належати словосполученню іменника із значенням опредмеченого нюхового сприймання (дух, запах і под.) зліідпорядкованим йому прикметником, що характеризує якість нюхової ознаки.

д) Для зображення нюхової ознаки може бути використане сполучення іменників дух, запах і под. з керованими ними іменниками із значенням джерел нюхових вражень.

 

1. Пахне цмином, чебрецем і степом, і липка, солодка, наче мед, над усім м'яка липнева спека розіп'яла сонячний намет (Н. Забіла). 2. Ой, зомлію! — так смердить горілка на всю хату, — говорила пошептом Олеся Казанцеву на вухо (І. Нечуй-Левицький). 3. У прозорому повітрі струмів і розчинявся густий духмяний аромат (С. Журахович). 4. Запах жита, що вже починало цвісти, зразу оп'янив її (С. Воскрекасенко). 5. Чадний дух сірки, лою, овечого поту стояв у приміщенні (О. Гончар). 6. Я лежу на возі горілиць і зорі лічу, віз колихається, конюшина пахне (М. Томчаній). 7. Завжди від вашого брата-хіміка якоюсь негіддю несе (І.Кочерга). 8. Уся клуня пахне свіжим лісовим сіном; крізь прогнилий стріп видно шматок неба (М.Стельмах). 9. Цей жахливий бруд, цей непереносний сморід, і воші, і мільйони блощиць та мух, тарганів і прусаків, що не дають ані на мить відпочити (З.Тулуб). 10. Пахне нічними квітами земля (О. Довженко). 11. Пахне рідно хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем, чебрецем і м'ятою (Ю. Збанацький).

Вправа 127. Прочитайте речення. Визначте, які стилістично-синтаксичні явища їм властиві.Охарактеризуйте кожне з них.

Почуття, переживання:

· Прямі

· Непрямі

· Психологічні враження можуть бути подані як такі, що сприймаються від неживих предметів.

1. Вона була така щаслива в цю мить, і так блаженно сяяли її блискучі очі (Ю. Бедзик). 2. Замерзли груди в бідняка, Душа німіла з переляку (П. Грабовський). 3. Предвічна мужицька журба точить день і ніч твою голову (П. Козланюк). 4. Непокірна краска залила обличчя до самої хмари чорних кучерів (Л. Українка). 5. Коли їхали через знайоме місто.., серце його боляче стискалось і німіло (П. Колесник). 6. Вони [вечори] нагадували товаришу Данилові дитинство й юність, народжувався біль, зростав страх до свого людського життя, фіксувалися слова ненаписаних книг (Ю. Яновський). 7. Важким жалем огорнулась Михайлова душа при звістці, що комісар Антоненко зовсім зліг (Ю. Збанацький). 8. На блідому обличчі імператора Іоанна проступили червоні плями, що завжди бувало з ним у хвилини найбільшого збудження (С. Скляренко). 9. Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування (Л. Українка).

Вправа 128. Прочитайте речення. Визначте розряд означальних епітетів. Охарактеризуйте синтаксичні особливості.

а) Епітети іменниково-прикметникових словосполучень на означення зовнішнього вигляду зображуваних предметів.

б) Епітети іменниково-прикметникових словосполучень на означення внутрішніх властивостей предметів і явищ.

в) Епітети іменниково-прикметникових словосполучень на означення психологічної характеристики явищ.

г) Епітети дієслівно-прислівникових словосполучень на означення якісної характеристики дій.

д) Епітети дієслівно-прислівникових словосполучень на означення психологічної характеристики дії.

е) Епітети-прикладки для різних характеристик предметів і явищ.

1. Як гарно в лісі! Ловить слух Синичок писк веселий... (І. Нехода). 2. А трапляється й таке, що людина, яка в житті говорить соковитою, барвистою мовою, пише сухо, безбарвно (М. Рильський). 3. Василько боязко наблизився до першої гармати й.. почав розгойдувати затвор (П. Панч). 4. Славо-згубо, славо-мати! Тяжко заоїсуритися, як тебе згадати (Л.Українка). 5. Він переглядався з Льонькою, що зніяковіло сидів на возі (В. Кучер). 6. Він ходив сумний, як нічка (П. Грабовський). 7. Далі був глибокий яр, за ним колосились жита, починався лісок (М. Шеремет). 8. На співбесідника дивилися глибокі, карі, допитливі очі, сповнені внутрішнього вогню й натхнення (О. Десняк). 9. Сидів він суворий і тихий, дивився на сонце, що закочувалось за дахи боярських будинків (С. Скляренко). 10. Світ-казку будує мрія моя (Д. Павличко). 11. У сні турботному, важкому І я отак колись лежав (І. Франко). 12. Зелені здорові абрикоси густо обліплювали гілки (І. Нечуй-Левицький). 13. Плямистий дорідний спанієль вмостився у нього в ногах і сонно поводив головою (Н. Рибак).

Вправа 129. Прочитайте речення. Охарактеризуйте способи метафоризації синтаксичного складу речень.

А) Метафоризація, за якої художня образність належить керуючому іменниковому члену словосполучення:

а) Для вираження кількісної ознаки зображуваного;

б) Для вираження якісної ознаки зображуваного.

Б) Метафоризація, яка виявляється в присудкових членах речення, коли предикативна ознака зображуваного передається через іншу, подібну до неї ознаку, що має більш яскраву образність.

В) Метафоризація, що здійснюється за допомогою фразеологічних словосполучень.

В) Метафоризація, що здійснюється за допомогою фразеологічних словосполучень.

Г) Метафоризація-уособлення, за якої вираження художньої образності належить предикативним та обставинним членам речення і яка виявляється в приписуванні предметам (не особам) властивостей і ознак людини.

а) В предикативних членах така метафоризація виявляється особливо часто;

б) В обставинних членах метафоризація служить засобом якісної характеристики предикативної ознаки.

Д) Метафоризація, що виникає внаслідок заміни реального об’єкта зображення алегоричним образом за принципом подібності.

Е) Метафоризація, яка здійснюється через присудкові члени речення так, що непредметним або абстрактним явищам надаються конкретно-предметні форми існування та виявлення.

1. В курнику знову налякано сплескують дужі крила, й різкий, задерикуватий голос птиці ще раз крає сонну тишу (В. Бабляк).

2. Застерігає доля нас зарання, що калинова кров — така густа (В. Стус).

3. Пролісків перших блакитні отари (М. Рильський).

4. Замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський).

5. До моря сліз, під тиском пересудів / Пролитих, і моя вплила краплина (І. Франко).

6. А коло хати пелехатий сонях // пасе траву в блакитному дощі” (Л. Костенко).

7. Осінній сад ще яблучка глядить,
Листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь...
А у світанків очі променисті.
То білий кінь, то білий-білий кінь
шукає літо у сухому листі. (Л.Костенко).

8. Скорботи листя опада на дно душі (М. Рильський).

9. Вкриє мудрість голову сріблом (М. Рильський).

10. Грізні стіни стоять мовчазливо (М. Рильський).

11. Близнята-зерна туляться в покоси,
біжить юрба червонощоких руж,
сплять солодко черкуси-негритоси,
біляві яблука і жовта раса груш. (Л.Костенко).

12. Ходить осінь по траві (М. Рильський).

13. Чужа душа то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).

14. Ти, смолокрила хмаро, благослови мене (В. Стус).

15. На сонці закипіли сині крила; Які ж пишногубі троянди (І. Драч).

 

Завдання для самостійної роботи:

Вправа 120. Напишіть текст-мініатюру у розмовному стилі на одну із поданих тем:

1) Як я їхав/їхала додому.

2) Моє чергування в гуртожитку.

3) Інша тема.

Охарактеризуйте стилістичні особливості розмовної мови.

 

Вправа 124.Прочитайте поезію Л. Костенко: «Красива осінь вишиває клени…»; уявіть, що ви бачите, чуєте, відчуваєте на нюх; запишіть свої враження у вигляді таблиці:

Кольори:

Запахи:

Звуки:

Охарактеризуйте засоби творення образності.

 

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

Вправа 125.За мініатюрою П. Тичини «Навшпиньках підійшов вечір» заповніть табличку відчуттів і прокоментуйте рядки вірша, опишіть настрій, який викликали рядки. Охарактеризуйте стилістичні особливості.

Вправа 126.За пейзажним малюнком «Надвечір’я» Т. Шевченка опишіть зміни зорових і слухових асоціацій. Охарактеризуйте стилістичні особливості.

Рекомендована література:

1.Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови : навч. посіб./ Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 2003. – 432 с.

2.Волкотруб Г.Й. Практична стилістика української мови : навч. посібник / Г.Й. Волкотруб. — Тернопіль : Видавництво «Підручники і посібники», 2008. —256 с.

3.Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови) / С. Я. Єрмоленко; Ін-т укр. мови НАН України. - К. : Довіра, 1999. - 431 c.

4.Зарицкий М.С. Стилістика сучасної української мови: Навч. посібник / М. С. Зарицький. – К. : Парламентське видавництво, 2001. – 156 с.

5.Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста / А.О. Капелюшний. — Львів : ПАІС, 2002. — 576 с.

6.Климова К.Я., Романюк П.Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посібник для студентів ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти/ К. Я. Климова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 144 с.

7.Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови/ А. П. Коваль. — К.: Вид-во КДУ, 1978. – 258 с.

8.Мацько Л. I. Стилістика української мови/ Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. — К. : Вища школа, 2003. – 464 с.

9.Пилинський М. М. Мовна норма і стиль/ М. М. Пилинський. — К.: Наукова думка, 1976. – 286 с.

10.Цимбал Н.А. Норма і стилі сучасної української літературної мови: Навчальний посібник. - Умань, ФОП Жовтий О.О.,2014. – 220с.

11.Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів українська мови: Монографія/ В. А. Чабаненко. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 351 с.

12.Чередниченко І. Г. Нариси з загальної стилістики сучасної україн­ської мови/ І. Г. Чередниченко. — К.: Радянська школа, 1962. – 494 с.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.64.36 (0.023 с.)