Практичне заняття № 6. Фонетичні властивості сучасної української літературної мови та їх стилістичні функції



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Практичне заняття № 6. Фонетичні властивості сучасної української літературної мови та їх стилістичні функції



План.

1. Проблеми фоностилістики

2. Загальна характеристика кількісного фонематичного складу української

літературної мови

3. Голосні фонеми

4. Наголошені голосні в зв’язному висловлюванні (Текстуальна акцентована вокалізація)

5. Приголосні фонеми

6. Текстуальна консонантивація

7. Звуковідтворення

Вправа 47. Прочитайте тексти. Визначте кількісне співвідношення голосних і приголосних звуків. Які висновки можна зробити про їх звукове оформлення?

Текст № 1

Шевченко

Такий спокійний дивиться він з рами,

О, це за всіх замислене чоло,

Що, наче символ, стало над часами –

Того, що в нас нове перемогло!

І крізь обличчя, кожній хаті рідне,

Немов виразно бачу я в імлі:

Вже близько час – за нього ж день розквітне –

І на його оновленій землі!

(Є.Плужник)

Текст № 2

Зелена трава горить-палає зеленим огнем, на її довгих листочках грає й сяє, мов

самоцвітне каміння, чиста роса: то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого світу, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом, то посипле зеленими іскорками… І то ж по праву руч і по ліву руч. Куди ви не повернетесь, все горить-палає, вся долина пишається, мов зверху радугами вкрита! (П.Мирний)

Вправа 48. Прочитайте поезії. Вкажіть якими голосними вони насичені.

I. Ні цілунків, ні ласки,

Ні запівнічних слів.

Світла радість погасла

Серед сонячних днів

(Г. Чубач)

 

II. Ні пройти, ані проїхати –

сіра віхола, як віхоть.

Ні вікна, ані зорі, –

комарюють комарі.

Гарні, добрі, сірі, мрійні.

Тільки дуже малярійні

(Л. Костенко)

 

III. Дні полохливі і невтішні,

І лаконічні,точні дні<…>

Дні променисто легковажні,

Горбаті дні, мозільні дні,

І дні чеснот, і дні продажні,

Яким солона кров зрідні

(І. Драч)

 

IV. Я пам’ятаю їх, барвінків, навесні.

Цвіли вони, синющі, навісні.

Такі блакитні, буйні, небоокі,

Такі безжальні і такі жорстокі

(І. Драч)

 

Вправа 50. Прочитайте уривки із поезій Т. Шевченка. Вкажіть зразками акцентованої вокалізації на яку літеру є тексти:

1) По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

 

2) Запалили у сусіда

Нову добру хату

Злі сусіди; нагрілися

Й полягали спати,

І забули сірий попіл

По вітру розвіять.

 

3) Село! І серце одпочине:

Село на нашій Україні –

Неначе писанка, село.

Зеленим гаєм поросло.

 

4) Безбожний царю! творче зла!

Правди гонителю жестокий!

Чого накоїв на землі!

Вправа 52. Прочитайте поезії. Вкажіть якими приголосними вони насичені.

І. До думи дума доруша...

Стодоли дум – в одну стодолу!

Дивись і думай, моя доле, –

До думи дума доруша

Стобальним, стоглобальним болем

До неба дибиться душа.

До думи дума доруша...

Стодоли дум – в одну стодолу!

(М. Вінграновський)

 

ІІ. Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! –– та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.

Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.

І плаче кошик серед трав –– нема мелодій.

(Л. Костенко)

 

ІІІ. Сипле, стеле сад самотній

Сірий смуток - срібний сніг, -

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха смертний сміх.

Серед саду смерть сміється,

Сад осінній смуток снить, -

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи.

Срібні співи серенад, -

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад. (В. Кобилянський)

Вправа 54. Прочитайте текст. Вкажіть яка консонантивація характерна для текстів.

1) Зеленим голосом сади зовуть зозулю,

Зелений борщ збігає на плиту.

Розплющив очі вечір на цибулю,

Картопля дивиться у землю золоту

(М.Вінграновський)

 

2) Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.

На росах і дощах настояний бузок.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином

а післязавтра – казкою казок.

(Л. Костенко)

 

3) Під верболоззям в казані

Чорти різдвяне тісто місять,

Й на золотому ковзані

Чумацьким возом править місяць.

(М. Вінграновський)

 

4) Сміється заєць з морквою за вухом,

Зеленим носом ловить сніженя...

І пахне шишка біля себе сухо,

І степ лежить від мене - до коня...

(М.Вінграновського)

 

5) І він іде, і я собі іду.

Йдемо удвох під вечір по стежині.

А він мені дудукає : ду-ду!

А далі яр і діти у ожині.

(Ліна Костенко)

Вправа 56.Прочитайте текст. Охарактеризуйте звуковідтворення.

І. Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне…

Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі, колючі згуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати у пам’яті –– і не виходить. От-от, здається… Тью-і, тью-і, ті-і-і… Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх… І не подібно.

Як вони оте роблять, цікавий я знати? Б’ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

Розплющую очі. Тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.

А згори сипле та й сипле… витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито. Он зірвався один яскравий згук і впав між ниви червоним куколем…

Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжку й напружено слухаю, як щось свердлить мій мозок, лоскоче серце і тремтить біля вуха чимсь невловимим.

Тью-і, тью-і, ті-і-і… Ні, зовсім не так.

Цікавий я знати, як вони оте роблять?

(М. Коцюбинський)

 

ІІ. Серце нило в Соломії од жалю й тривоги, їй легше було б, коли б куля потрапила в неї.

Та ще коли б вона хоч могла бачити його рану, його обличчя –– їй, здається, не так би важко було. А то ся пітьма, сей чорний, клятий морок. Він оточав її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав під шкуру, виповняв її всю та гнітив серце…

Надаремне витріщала вона очі –– вона не могла навіть одрізнити пальців на власній руці. Він жив, той морок, рушався, дихав, шептав щось тисячними устами, безперестанно, уперто, з посвистом, як стара баба. Соломія сиділа перестрашена та прислухувалася, про що шепче морок –– Шу… шу… шу…–– починав він іздалека, –– шу… шу… шу…- одзивалось тут коло неї, –– шу… шу… шу…–– шепотіло все разом – а пощо було клясти… шу… шу… а тепер умре… побачиш –– умре… шу… шу… шу…

Соломії ставало моторошно. «Брешеш, брешеш… –– хотіла вона кинути в лице злому морокові, –– він мій… він буде жити… його не дуже поранено… адже він скільки пробіг…»

Але морок уперто шумів своє: «Він умре… шу… шу…»

(М. Коцюбинський)

 

ІІІ. Шаленіє хуртовина: У-у-у! У-у-у!

Вітер кидає пригорщі снігу до вікон: ш-шась! Ш-шелесь!

Хлівець з поросятами порипує дверима:

– Рип-рип, угомонися, Вітре, чого носишся? Давай порозмовляємо..

У-у-у! У-у-у!

Ш-шась! Ш-шелесь!

Не слухає Вітер. Крутнувся в тісному дворі оаз, крутнувся вдруге та й помчав у поле.

Хлівець розсердився:

– Ка-хи, ка-хи! От і дружи з таким. Третій день мотається. І я ото голова не макітриться?

– Рох-рох – підтакували поросята…

(В. Струтинський)

Завдання для самостійної роботи:

Вправа 51. Доберіть уривки поезій, які проілюструють акцентовану вокалізацію на:

- а

- о

- и

 

Вправа 55. Доберіть уривки поезій, які проілюструють консонантивацію на:

Вправа 57. Доберіть три зразки звуковідтворень у контексті. Охарактеризуйте їх.

Рекомендована література:

1.Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови : навч. посіб./ Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 2003. – 432 с.

2.Волкотруб Г.Й. Практична стилістика української мови : навч. посібник / Г.Й. Волкотруб. — Тернопіль : Видавництво «Підручники і посібники», 2008. —256 с.

3.Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови) / С. Я. Єрмоленко; Ін-т укр. мови НАН України. - К. : Довіра, 1999. - 431 c.

4.Зарицкий М.С. Стилістика сучасної української мови: Навч. посібник / М. С. Зарицький. – К. : Парламентське видавництво, 2001. – 156 с.

5.Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста / А.О. Капелюшний. — Львів : ПАІС, 2002. — 576 с.

6.Климова К.Я., Романюк П.Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посібник для студентів ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти/ К. Я. Климова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 144 с.

7.Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови/ А. П. Коваль. — К.: Вид-во КДУ, 1978. – 258 с.

8.Мацько Л. I. Стилістика української мови/ Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. — К. : Вища школа, 2003. – 464 с.

9.Пилинський М. М. Мовна норма і стиль/ М. М. Пилинський. — К.: Наукова думка, 1976. – 286 с.

10.Цимбал Н.А. Норма і стилі сучасної української літературної мови: Навчальний посібник. - Умань, ФОП Жовтий О.О.,2014. – 220с.

11.Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів українська мови: Монографія/ В. А. Чабаненко. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 351 с.

12.Чередниченко І. Г. Нариси з загальної стилістики сучасної україн­ської мови/ І. Г. Чередниченко. — К.: Радянська школа, 1962. – 494 с.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.219.62 (0.011 с.)