Сутність і структура громадянського суспільства



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність і структура громадянського суспільства



Громадянське суспільство являє собою сукупність міжособистісних стосунків у сім'ї, суспільстві, економіці, культурі, релігії та інших структурах, які розвиваються поза рамками і без втручання держави.

Сучасна політична думка виділяє триступеневу структуру громадянського суспільства.

Перший ступінь – виробничі відносини, пов'язані із задоволенням базових потреб індивідів в їжі, одязі, житлі, середовищі проживання. Цьому рівню відповідають такі соціальні інститути: приватні підприємства; акціонерні товариства; споживчі асоціації; професійні об'єднання та ін.

Другий ступінь – соціокультурні відносини, пов'язані із задоволенням потреб індивідів у здоров'ї, творчості, спілкуванні, сексі, інформації. Цьому рівню відповідають такі соціальні інститути: сім'я, засоби масової інформації, церква, творчі спілки, заклади культури та ін.

Третій ступінь – політико-культурні відносини, пов'язані із задоволенням потреб індивідів у політичній участі, громадянської активності. Цьому рівню відповідають такі соціальні інститути, як: партії, рухи, лобістські групи.

До умов існування і розвитку громадського суспільства відносять такі ознаки:

- багатоукладність економіки і різноманітність форм власності;

- плюралізм у всіх сферах життя суспільства;

- свобода особистості, законодавче закріплення юридичної рівності людей на основі наділення їх правами і свободами;

- правовий характер держави.

У самому загальному плані можна стверджувати, що соціальне призначення громадянського суспільства полягає в забезпеченні умов для самореалізації особистості і колективу.

Генезис громадянського суспільства включає ряд етапів, на кожному з яких воно функціонує в різних конкретно-історичних формах. Його першою формою прийнято вважати громаду, яка на ранніх стадіях людської цивілізації забезпечувала відносне задоволення потреб та інтересів людей, реалізацію їх можливостей.

На певному історичному етапі суспільного розвитку громадянське суспільство обмежувалося рамками таких соціальних утворень, як стан, соціальні групи, класи, що створює для захисту своїх інтересів держава.

Розвиток ринкових відносин, подальше поглиблення процесу поділу суспільної праці, ліквідація позаекономічної залежності від власника, а також загострення соціальних суперечностей активізують формування громадського суспільства, і воно розширює свої кордони до масштабів всієї країни і виступає у формі спільноти громадян, які проживають на її території.

У той же час необхідно підкреслити, що розвинуте громадянське суспільство не може існувати без сильної демократичної держави, що створює і підтримує, насамперед, юридичні, а також економічні, духовно-ідеологічні та інші основи його функціонування.

Громадянське суспільство можна уявити як свого роду соціальний простір, в якому люди взаємодіють як незалежні один від одного і держави індивідів. Основа структури громадянського суспільства – особистість, що самостійно реалізує свої приватні інтереси і здійснює індивідуальний вибір. Таким чином, ідеї індивідуальної свободи і приватної власності лежать в основі концепції громадянського суспільства.

В політологічній літературі виділяють такі структурні елементи громадянського суспільства:недержавні підприємства, самоврядні спільноти людей, інститути прямої демократії, приватне і виробниче життя людей, а також недержавні засоби ЗМІ.

Різноманітні недержавні підприємства, створювані з ініціативи громадян (кооперативи, акціонерні товариства, приватні фірми, банки, і т.д.), які сприяють розвитку недержавних соціально-економічних відносин.

Самоврядні спільноти людей, що добровільно сформувалися і виступають своєрідним посередником між державою і громадянами (сім'я, приватні школи і вузи, церква, професійні та інші громадські об'єднання, політичні партії та ін.), які не є органами державного управління і залишаються поза сферою його впливу.

Інститути прямої демократії та система самоврядування, огороджених законом від прямого втручання з боку державної влади (органи самоврядування, які на основі правових норм і принципів їх функціонування стають центром відносин усіх громадян як з інститутами громадянського суспільства, так і з органами державного управління).

Виробниче і приватне життя людей, їх звичаї, національні та релігійні погляди, морально-етичні норми і цінності і т.д.

Недержавні засоби масової інформації, які не тільки виступають рупором громадської недержавної свідомості, але й служать своєрідною сполучною ланкою всіх структурних елементів громадянського суспільства, а також провідником суспільного настрою (думки) в систему державного регулювання.

Життєдіяльність громадянського суспільства здійснюється згідно принципам забезпечення вільного розвитку особистості на економічній основі різноманітних форм власності. Тут повинне бути обов'язкове регулювання взаємовідносин приватних осіб, груп, інститутів та усіх інших складових елементів громадянського суспільства що створюються за допомогою цивільного права. Громадянське суспільство не мислиться без всеосяжного захисту інтересів кожної людини, її природного права на життя, свободу тощо. Для нього характерно широке самоврядування в усіх сферах і на всіх рівнях суспільного життя, обов'язкова взаємодія з державою, без наявності якої не може бути й самого громадянського суспільства.

Громадянське суспільство функціонує в таких сферах як: політико-правова,економічна, духовна.

У політико-правовій сфері:

- функціонування правової держави, характеризується наявністю широкої політичної демократії, прав на загальні і рівні вибори, парламентське представництво;

- максимальне задоволення демократичною державою інтересів і потреб своїх громадян, забезпечення прав і свобод людини в усіх сферах, та особистому житті;

- розвиненість системи місцевого самоврядування;

- наявність відповідного законодавства та конституційних гарантій.

В економічній сфері:

- володіння кожним членом громадянського суспільства конкретної власності, наявність у нього права використовувати і розпоряджатися нею;

- функціонування вільної ринкової економіки, що базується на її багатоукладності та сприяє розвитку різноманіття соціальної структури суспільства;

- ведення державою сильної соціальної політики, що забезпечує гідний рівень життя людей.

У духовно-ідеологічної сфері:

- досить високий інтелектуальний і моральний рівень розвитку особистості, її внутрішня свобода, заснована на цивілізованості суспільних відносин;

- пріоритет таких соціальних цінностей, як самостійність, орієнтованість на творення і т.п.;

- ідеологічний плюралізм, свобода совісті; загальна інформованість і, насамперед, реальне здійснення права людини на інформацію та свободу слова.

Таким чином,громадянське суспільствоце сукупність тих міжособистісних, сімейних, суспільно-економічних, культурних, релігійних відносин і структур, які розвиваються в суспільстві поза рамками і без безпосереднього втручання держави та забезпечують умови для самореалізації індивідів і колективів.

У складній системі суспільних відносин виділяють низку функцій громадянського суспільства.

Володіючи певними незалежними від держави засобами і санкціями, воно змушує людину дотримуватися загальноприйнятих норм, участь у соціалізації та вихованні громадян.

Регулювання суспільних відносин у системі: громадянин – інститут громадянського суспільства – держава.

Інтеграція суспільства, формування політичної і духовної єдності в умовах розвитку цивілізованого політичного, економічного та ідеологічного плюралізму.

Як база суспільного і державного ладу, сприяє формуванню органів держави, демократичного і гуманістичного розвитку всієї політичної системи.

Забезпечення саморозвитку громадян, соціальних та етнічних груп на основі кращих традицій минулого і досягнень сучасної цивілізації.

Захист інтересів, прав, свобод громадян та їх об'єднань від незаконного втручання в їх життєдіяльність держави та її органів.

У сучасному уявленні політологів громадянське суспільство – це сукупність недержавних відносин людей – моральних, релігійних, соціально-економічних, сімейних і соціальних спільнот (інститутів), що знаходяться поза державних структур, за допомогою яких фіксуються і задовольняються інтереси індивідів і їх груп.

Соціальна взаємодія населення даної території в економічній та соціально-побутовій областях на принципах саморегуляції, самоврядування, заснована на нормах традиційного гуртожитку (державна регламентація діє тільки в порядку контролю за антисоціальними діями).

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.011 с.)