Аналіз дюрації та імунізація балансу банку.

З метою зниження відсоткового ризику банкам необхідно реструктурувати пасиви для продовження строків зобов’язань. Для цього застосовується теорія імунізації портфеля банку та методи її практичної реалізації, які дають змогу сформувати структуру балансу банку за певними принципами та правилами.

Методика портфельної імунізації передбачає забезпечення зниження чутливості фінансових інструментів до впливу відсоткового ризику. Для вимірювання такої чутливості застосовується середньозважений строк погашення фінансового інструменту – дюрація.

Середньозважений строк погашення (дюрація) – це міра приведеної вартості окремого фінансового інструменту, що показує середню тривалість періоду, протягом якого всі потоки доходів за цим фінансовим інструментом надходять до інвестора.

Дюрація є показником, який характеризує довгострокові фінансові інструменти, а тому використовується для аналізу боргових цінних паперів з тривалими термінами обігу.

Дюрація цінного папера обчислюється за формулою Ф. Макволі і є відношенням приведеної вартості суми всіх очікуваних потоків доходів за цінними папером, зважених за часом надходження, до його ринкової ціни:

,

де - дюрація цінного папера;

 - очікувані потоки відсоткових доходів в -й період;

 - періоди проведення виплат;

 - загальна кількість періодів;

 - ставка дисконтування;

- номінальна сума боргу;

 - ринкова ціна цінного папера.

Отже, дюрація – це період, протягом якого банк може повернути кошти, витрачені на придбання цінного папера.

Комплексний аналіз показників дюрації та кривої доходності забезпечує банкові можливість передбачати наслідки будь-якого поєднання строків погашення різних фінансових інструментів з погляду їхнього впливу на доход і ризик банківських портфелів, тобто ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення.

Поняття дюрації може характеризувати як окремий інструмент (боргові цінні папери), так і портфель чи сукупність активів і пасивів в цілому (баланс).

Ідеальною моделлю імунізації балансу можна вважати фіксацію відсоткових ставок за всіма операціями банку протягом планового горизонту, коли зміна ринкових ставок не потягне за собою зміни вартості ні активних, ні пасивних статей балансу.

Головне завдання в процесі імунізації банківського балансу полягає в підборі такої комбінації активів і пасивів, яка забезпечить нечутливість балансу в цілому до змін ринкових ставок. При цьому окремі статті балансу залишаються чутливими до зміни параметрів ринку, але результати переоцінки активів та зобов’язань взаємно погашаються. Співвідношення між дюрацією активів та зобов’язань банку описується за допомогою моделі:

,

де  - зважений за вартістю надходжень строк погашення (дюрація) активів;

 - дюрація зобов’язань;

 - загальний обсяг зобов’язань;

 - обсяг активів.

Оскільки відношення   має бути меншим за 1, то дюрація портфеля активів має бути коротшою за дюрацію портфеля зобов’язань. Тому незалежно від напряму зміни відсоткових ставок активи банку мають переоцінюватися швидше, ніж зобов’язання.

 

Наприклад, дюрація активів банку становить 2 роки, сукупні активи – 90 000тис. грн, зобов’язання 60 000тис. грн.. Тоді для створення імунізації банківського балансу необхідно, щоб дюрація банківських зобов’язань дорівнювали 3 роки: .   

 

Аналогічно до моделі GAP банк і тут може застосовувати дві альтернативні стратегії: імунізації балансу (мінімізація ризику) та управління дюрацією (максимізація прибутку). У разі реалізації стратегії імунізації приведена вартість банківських активів урівноважує приведену вартість банківських зобов’язань.

Якщо банку не вдалося досягти імунізації балансу, коливання ринкових ставок впливатимуть на вартість його активів та зобов’язань (монетарні статті мають переоцінюватися у зв’язку зі зміною ринкових цін), то можна реалізувати стратегію управління дюрацією. При цьому банк має потенційну можливість отримання підвищених прибутків, хоч і наражається на відсотковий ризик.

Отже, що більшою є різниця між дюрацією активів та дюрацією зобов’язань банку, то чутливішою до коливань відсоткових ставок на ринку буде величина власного капіталу банку.