Аналіз фінансового стану банків.

Основним інформаційним джерелом аналізу є баланс комерційного банку.

Баланс – це звіт про фінансовий стан банку, який відображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому вираженні на певну дату.

 

Вертикальний аналіз балансу банку полягає у розрахунку процентного співвідношення (частки) балансових статей у загальній сумі активів та пасивів. При цьому балансові статі можна об’єднати у більші групи, наприклад, у робочі активи (вкладення, що приносять доход), високоліквідні активи (грошові кошти на коррахунках та в касі банку), залучені кошти (поточні та строкові депозити клієнтів), позичені кошти (кредити та депозити банків).

Це дозволяє оцінити рівень ліквідності банку (шляхом порівняння частки робочих активів та грошових коштів), визначити нішу, в якій він працює (за розподілом вкладень банку у різні банківські операції), активність банку на ринку ресурсів (порівняння залучених та запозичених коштів).

Відображення інформації в балансі досягається за допомогою методу подвійного запису, зумовленого бухгалтерським рівнянням:

А=П=З+К,

де А – активи; П – пасиви; З – зобов’язання; К – капітал.

Це рівняння відображає фінансовий стан банку.

Фінансовий стан – це наявність економічних ресурсів, що належать банку, і весь капітал, який протистоїть їм на певний момент часу.

Активи банку – це ресурси, що контролюються банком, які набуто в результаті попередніх операцій і які мають принести доход чи іншу економічну вигоду в майбутньому; це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких, ймовірно, принесе в майбутньому доход.

 

 

Зобов ’ язання (залучений капітал) – це кредиторська заборгованість банку, що виникла в результаті попередніх операцій і яка має бути погашена у визначений термін. Зобов’язання банку передбачають зменшення доходів, які пов’язані з придбанням активів або отриманням послуг від інших осіб або внаслідок раніше проведених операцій.

 

Власний капітал банку – це різниця між активами та зобов’язаннями, тобто частина активів, яка сформована за рахунок власних джерел банків.

 

Різниця між банківськими активами і зобов’язаннями складає реальну величину власного капіталу комерційного банку.

 

Власний капітал банку = Активи банку - Зобов’язання банку

 

Комерційний банк є платоспроможним, якщо величина його власного капіталу більша ніж 0.

Неплатоспроможний банк – це такий банк, який має нульову негативну величину власного капіталу.

 

Вертикальний аналіз дає змогу оцінювати зміни структури активів та пасивів протягом часу, проводити зіставлення з іншими банківськими установами.