Загальна рівновага і ефективність. Оптимум за парето. Умови ефективного розміщення ресурсів.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна рівновага і ефективність. Оптимум за парето. Умови ефективного розміщення ресурсів.



Поняття «загальна ринкова рівновага» тісно пов'язане з ефективністю розміщення ресурсів в економічній системі на стадіях виробництва, обміну й споживання.

Розглянемо умови ефективності у виробництві для економіки, де відомі фіксовані обсяги виробничих ресурсів. У такій системі слід прийняти рішення про розподіл ресурсів між різними галу­зями, кожна з яких випускає одне благо, і визначити оптимальні обсяги виробництва цих благ.

Ефективність (оптимальність за Парето) у виробництві досягається при такому розподілі ресурсів між галузями, коли неможливо перерозподілити їх так, щоб збільшувалося виробництво будь- якого блага без зменшення виробництва хоча б одного з інших благ.

Для аналізу проблеми розподілу ресурсів використаємо графічну модель

Еджворта для виробництва, яка зовні схожа на відповідну модель для економіки обміну, але замість споживчих товарів на її осях відкладено виробничі ресурси: капітал (К) і працю (L), необхідні для виробництва товарів А і В.

При побудові діаграми відбувається накладення двох карт ізоквант, початки координат яких розміщені один проти одного, в результаті чого створюється замкнутий простір, який називається «коробка Еджуорта».

Лише ті комбінації факторів виробництва, які відповідають умовам дотику двох ізоквант у «коробці Еджворта», означають варіанти ефективного розподілу ресурсів. Це досягається в разі рівності кутів нахилу ізоквант, тому формальною ознакою ефективного розподілу виробничих факторів є рівність граничних норм технічного заміщення, тобто MRTSLKi = MRTSlkb-

Таких варіантів може бути безліч. Якщо об'єднати певну кількість точок, кожна з яких відповідає технічно ефективним варіантам використання ресурсів, то отримаємо криву виробничих контрактів (Oi, D, N, M, Z, G, O2).

Побудова й аналіз діаграми Еджворта дає змогу визначити параметри кривої виробничих можливостей, яка показує максимально можливий обсяг виробництва певного товару за певного рі­вня виробництва інших благ, фіксованого ресурсного забезпечення й технології.

Криву виробничих можливостей можна інтерпретувати як криву продуктової трансформації. Вона показує, як один продукт «трансформується в інший» через переведення деяких факторів з виробництва одного блага на виробництво іншого.

Від'ємний нахил кривої продуктової трансформації характеризує граничну норму продуктової трансформації (MRPT), яка показує, наскільки повинно бути скорочено виробництво блага А для того, щоб випуск блага B зріс на одиницю.

MRPTab = -ДА / ДВ.

Виробництво буде ефективним тоді, коли воно буде максимі- зувати корисність для споживачів і водночас не виходитиме за межі наявних ресурсів, тобто знаходитиметься на кривій виробничих можливостей. Отже, межа виробничих можливостей і крива байдужості, яка відображає максимальний рівень задоволення потреб, будуть мати тільки одну спільну точку — точку дотику Z.

Отже, економіка в цілому функціонуватиме ефективно тоді, коли розміщення ресурсів у галузях виробництва різних товарів буде таким, щоб структура цього виробництва за умови ефективного використання ресурсів збігалася зі структурою споживання. Тобто споживачі мають бути готові споживати блага саме в такій пропорції, у якій виробництво може трансформувати один товар в інший. Виконання цієї умови можливе тільки тоді, коли всі ринки є досконало конкурентними і на кожному з них встановлюються ефективні ціни:

Звідси:

Останнє рівняння дає змогу визначити умову ефективного розміщення ресурсів в економіці:

За цієї умови конкурентна економіка є оптимальною за Парето.

 

Розподіл ресурсів ефективний тоді, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає неможливим поліпшити становище однієї особи без завдання шкоди іншій. Можна побудувати діаграму Еджворта для розподілу продуктів. Нехай одна з точок на кривій виробничих можливостей відповідає таким обсягам виробництва продуктів: Ці продукти розподіляються між споживачами А та Б у пропорції, що відповідає точці С

 

Для визначення ступеня задоволення потреб споживачами А і Б проведемо через точку С відповідні

криві байдужості Аналізуючи ситуацію, щосклалась, можна дійти висновку про неефективність розподілу у точці С. Рухаючись по кривій байдужості можна поліпшити становище споживача Б, не погіршуючи становища споживача А.

Розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли він відповідатиме точкам дотику кривих байдужості цих споживачів.

Оскільки у точках дотику нахили кривих однакові, то однакові також норми заміщення продуктів:

Лінія АБ, що з'єднує всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом картам цих кривих, властивим для кожного окремого споживача, називається договірною лінією. Вона показує всі можливі ефективні варіанти розподілу двох благ між двома споживачами.

Коли і ресурси, і продукція розподіляються таким чином, що неможливо поліпшити становище однієї особи без шкоди для іншої, досягається оптимальний, за Парето, розподіл ресурсів. Для досягнення такої ефективності не має бути можливості отримання додаткового виграшу шляхом перерозподілу ресурсів або обміну продуктами між споживачами. Тому умову, необхідну для досягнення оптимального, за Парето, розподілу ресурсів, можна подати у вигляді рівності:

Для економічної системи існує множина точок ефективності, для яких витримується зазначена рівність. Ці точки утворюють криву споживацьких можливостей. Вона показує, як корисність, що отримують споживачі, змінюється при всіх можливих варіантах розподілу ресурсів та виробленої продукції.

Кожна точка на кривій споживацьких можливостей відповідає ефективному варіанту розподілу продукту і ресурсів. Уздовж неї неможливо поліпшити становище однієї особи без заподіяння шкоди іншій.

Оптимум (optimum - саме кращий, можливий результат при даних умовах). Оптимум В. Парето показує максимальний економічний стан суспільства, добробут, за якого не можна досягти багатства певної особи або декількох осіб без погіршення добробуту якоїсь іншої особи, або інших осіб.

Існує три необхідних умови досягнення оптимуму за Парето.

Розглянемо спрощену модель економіки, в якій виробляється два блага (X та Y) і існують два споживачі (A і B).

а) Оптимальний розподіл благ між споживачами вимагає дотримання наступного:

миХА _ михв миГА мигв’

де михА - гранична корисність блага X для споживача А ;

миА - гранична корисність блага У для споживача А і т. п.

Ця умова констатує, що гранична норма заміщення для двох благ (співвідношення їх граничних корисностей) повинна бути однаковою для обох споживачів. Якщо це не так, споживачі можуть покращити своє становище, обмінявши один товар на інший. Споживач, який цінує товар X вище товару У, може продати деяку кількість останнього тому споживачу, який надає перевагу товару У по відношенню до товару X. Лише в тому випадку, коли співвідношення граничних корисностей двох товарів однакове для обох споживачів, така взаємовигідна торгівля буде неможлива.

б) Оптимальне розміщення ресурсів серед сфер виробництва, коли два ресурси і та } використовуються у виробництві товарів X і У.

Для оптимального використання ресурсів необхідно, щоб співвідношення граничних фізичних продуктів і та ], які використовуються у виробництві товару X, було рівним співвідношенню цих самих граничних фізичних продуктів цих самих ресурсів у виробництві товару У , тобто:

мріх _ мр]Х мРуу’

Якщо ця рівність не виконується, то один ресурс відносно більш ефективний у виробництві одного з даних продуктів (а інший ресурс, таким чином, відносно менш ефективний у виробництві цього ж продукту). Добробут суспільства підвищиться, якщо більша кількість першого ресурсу буде спрямована у більш ефективну сферу використання, а деяка кількість іншого ресурсу з цієї сфери буде вилучена.

Коли ж співвідношення граничних продуктів дорівнюють одне одному, суспільство не може отримати вигоду, змінюючи структуру розміщення ресурсів серед сфер виробництва. Це дозволить суспільству розширити виробництво одного з товарів при незмінній кількості.

в) Оптимальний обсяг випуску.

Розглянемо це на графіку, де наведена крива трансформації (межа виробничих можливостей), яка показує кількість товарів X і У, які можуть бути вироблені за умови повного використання ресурсів суспільства.

Нахил цієї кривої відображає граничну норму трансформації, тобто співвідношення граничних затрат товарів X і У. Оптимальний випуск для будь-якої пари товарів вимагає такого співвідношення кількості товарів, які випускаються:

МУх _ МПу МСх _ МСу ’

де Мих(у) - гранична корисність товару х(у);

МСх(у) - граничні витрати на виробництво товару х(у).

Це означає, що співвідношення граничних витрат до граничної корисності повинно бути однакове для обох товарів, так щоб останній фунт стерлінгів, який витрачається на випуск товару X, і останній фунт стерлінгів, який витрачається на випуск товару У, приносили однакову корисність.

Ця умова буде виконана, якщо нахил кривої трансформації (співвідношення граничних витрат X і У) дорівнює співвідношенню граничних корисностей X і У (гранична норма заміщення).

Якщо співвідношення будуть нерівними, то суспільству буде вигідно виробляти більшу кількість того блага, яке забезпечує більш високу граничну корисність на одиницю граничних витрат.

Оптимальна комбінація благ позначена на графіку як перетин ліній OX1 і OY1, де крива байдужості (IC) дотикається межі виробничих можливостей (PP).

Однак необхідно зазначити, що оптимальність за Парето визначає оптимальний розподіл ресурсів тільки для даного стану попиту, який відображає існуючий особистий розподіл доходу. Будь-які зміни в розподілі особистого доходу, скажімо, від багатих до бідних, будуть змінювати стан попиту на товари, що приведе до другого оптимуму Парето.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.028 с.)