Узгодження присудка з підметом

 

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 141, 1991 та ін.), присудок при такому підметі ставиться у формі однини (смислове узгодження у множині робить текст розмовним).

2. Якщо числівник у підметі закінчується на 2, 3, 4, то присудок ставиться у множині. Однина тут можлива тільки тоді, коли повідомлення фіксує той чи інший факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру (наприклад: Було переведено три працівники...). Такі конструкції в ділових паперах цілком доречні.

3. При підметах типу п'ять чоловік, сто п'ятнадцять тонн, сімнадцять агрегатів та ін. присудок може стояти як її однині, так і в множині. Однина підкреслює внут­рішню нерозчленованість, цілісність; вона надає висловленню безособового характеру, виділяє загальний підсумковий результат; вона може позначати пасивність предметів. При позначенні великої кількості предметів теж обирається форма однини.

4. Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, час­тина, багато, кілька вимагають від присудка форми од­нини. Відступ від цього правила можливий лише при наявності однорідних членів, дієприкметникових зворо­тів або підрядних речень, які узгоджуються з підметом у множині. Наприклад: Більшість абітурієнтів, які успіш­но склали вступні іспити, будуть зараховані на стипендію й забезпечені гуртожитком. Порівняйте це речення без підрядного: Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію й забезпечена гуртожитком.

5. Слід рахуватися з тим, що форма однини присуд­ка більш відповідає традиціям книжно-писемного мовлення, тому відступи від неї повинні бути обов'язково вмотивовані.

6. При підметі, вираженому займенником хто, при­судок звичайно ставиться у формі однини (Усі, хто не пройшов реєстрації, повинні з'явитися...). При підме­ті, вираженому займенниками ніхто, ніщо, дехто та ін., присудок теж ставиться в однині (Дехто з при­сутніх на зборах участі у голосуванні не брав).

7. Якщо до складу підмета входить прикладка, вира­жена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою (не завжди буває легко встановити, де в словосполученнях типу вагон-лабораторія, катер-торпедоносець, вагон-майстерня та ін. прикладка; вважається, що прикладкою е поняття вужче, видове, а підметом — ширше, родове по­няття з двох наявних).

8. Коли підмет виражений символічною назвою, при­судок повинен узгоджуватись із загальною назвою при цій умовній, символічній. Для ділового стилю нетиповим е написання: «Прогрес» завоював перехідний вимпел тресту; тут мало б бути Об'єднання «Прогрес» завою­вало...

9. Присудок ставиться в однині ще в таких випадках:

· при наявності протиставних сполучників між од­норідними підметами (не - а, не лише - а й);

· при наявності тематичної близькості однорідних підметів;

· при наявності повторюваних перед однорідними підметами слів весь, кожний, ніякий;

· при перерахуванні, особливо в тих випадках, ко­ли висловленню надається підкреслено безособового ха­рактеру (у продажу є...);

· зі словами частина, кількість, ряд, число та ін., що мають при собі означення (значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка кількість) і об'єднують одно­рідні підмети (значна частина станків і механізмів), присудок узгоджується в однині (значна частина вро­жаю жита і пшениці була відправлена...).

 

Складні випадки керування

 

Інформація, яка міс­титься в службовому документі, повинна бути виражена максимально точно та зрозуміло для адресата. Недостат­ньо чітке формулювання, з одного боку, збільшує обсяг тексту, а з другого — викривлює зміст написаного.

1. Особливо часто помилки виникають внаслідок то­го, що при дієсловах, які вимагають неоднакових відмін­ків, уживається спільний додаток, наприклад:... у допові­ді було також відзначено, що ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методами. По­рівняйте: опанування — методами, але вдосконалення — методів; значить спільний додаток тут неможливий. Ще приклад:... для організації мас на активні політичні дії замало самого інформування, повідомлення фактів. По­рівняйте; повідомлювати — факти, інформувати — про факти; спільний додаток неможливий.

2. Помилки з'являються й тоді, коли в стійкому сло­восполученні змінюються окремі слова або вводяться нові слова. Від цього словосполучення руйнується, а текст стає неграмотним, наприклад: кожного взяло за самолюбство, за робітничу гордість (замість узяло за живе); для відома і для діла, для розуму і для душі (замість до відома) та т.

3. Близькозначні слова можуть вимагати після себе неоднакових відмінків; ми підміняємо одне слово іншим, зберігаючи спосіб керування — і робимо помилку. Ось які близькозначні слова найчастіше взаємозамінюються (зверніть увагу на те, яких відмінків після себе вони вимагають):

 

Близькозначні слова	Яких відмінків вимагають
Властивий, характерний Опанувати, оволодівати Завідувач, завідуючий Сповнений, наповнений Оснований, заснований Багата, славиться Дорівнювати, рівнятися Торкатися, доторкатися	Кому? Для кого? Що? Чим? Чого? Чим? Чого? Чим? На чому? Ким? На що? Чим? Чому? На що? Чого? До чого?

 

4.Часом помилка е результатом нерозрізнення за­собів української і російської мов: те саме (за значенням) дієслово може вимагати в обох мовах від додатків неоднакових відмінкових форм, порівняйте:

 

Російська мова	Українська мова
Благодарить (кого?) Причинять (что?) Снабжать (чем?) Нуждаться (в чём?) Подражать (кому?)	Дякувати (кому?) Завдавати (чого?) Постачати (що?) Потребувати (чого?) Наслідувати (кого?)

 

Як бачимо, наведені дієслова, хоч і тотожні за зна­ченням в обох мовах, вимагають після себе неоднакових відмінкових форм.

Те саме за змістом дієслово в обох мовах може мати різні прийменники (при наявності прийменникового типу керування), порівняйте:

 

Російська мова	Українська мова
Підготовиться к Стремиться к Предупреждать о (об) Думать о (об) Забота о (об) Случилось по Работать по Выполнять по Обратиться по	Підготуватися до Прагнути до Попереджувати про Думати про Піклуватися про Трапилося через Працювати за Виконувати за Звернутися на

 

5. У діловому стилі є ряд особливо часто повторю­ваних усталених словосполучень дієслівного типу, де ви­бір прийменників неможливий. Так, лише витрати на..., відрахування на..., винагорода за..., покладається на... та ін.

Тому при складанні службових документів особливо важливо стежити за правильністю вживання приймен­ників у таких усталених словосполученнях.

Можливість вибору прийменника є не в усіх син­таксичних конструкціях. Використовується ця можливість звичайно для під­креслення певного відтінку думки. Наприклад, напрям усередину чогось, перебування всередині чогось — при називанні транспортних засобів — позначається прий­менником в (у): їхати у вагоні, зайти в каюту; вид тран­спортного засобу — без прийменника: поїздом, літаком, пароплавом або з прийменником на: на літаку та ін.

Деякі з паралельних конструкцій набувають специ­фічного значення саме в ділових текстах, наприклад: за звітний період — за увесь час, взятий разом, як одно нерозчленоване ціле; у звітний період — протягом пев­ного часу, за який звітуються.

Окрім того, що такі прийменники створюють відтінки у значенні, вони ще й надають тексту певного стилістич­ного забарвлення. Наприклад, прийменники по лінії, з боку, в напрямку, з метою широко використовуються в діловому стилі і мають «канцелярське», тобто офіційне, беземоційне забарвлення.

У більшості випадків вибір прийменника визначається мовною традицією; він зумовлений також і конкретним текстом (лексико-граматичними зв'язками окремих слів, які сполучаються). Так, наприклад, конст­рукції з на типу на місцеві потреби — і для місцевих потреб різняться відтінками думки: на — вказує сферу вживання, для — мету. Серед трьох варіантів: протягом, на протязі, в протягу, коли мова йде про час, то тради­ційно віддається перевага першому.

Також традиційно закріпилося вживання прийменни­ка проти в діловому мовленні із значенням «порівню­ючи з чимось: Збільшити обсяг виробництва у 2 рази проти 2004 року. Якщо ж у реченні один з порівню­ваних компонентів стоїть у вищому ступені, тоді прий­менник проти не вживається (неправильно: Ярових по­сіяно на 20 га більше проти озимих; треба — ніж озимих, чим озимих).

Прийменник з авдяки (він вживається з давальним відмінком: завдяки зусиллям колективу) має відтінок значення дякуючи; тому коли йдеться про причини, що заважають чомусь, він замінюється прийменником через. Прийменники в - на розрізняються не лише за змісто­вими відтінками (про що вже згадувалося), а й за тра­дицією вживання, наприклад: вчитися в школі, техні­кумі, інституті, університеті та ін., але вчитися на курсах, на вечірньому відділенні інституту, на заочному відділенні університету та ін.; працювати в науково-дослідній установі, в школі, в колгоспі та ін.; але пра­цювати на заводі, на підприємстві, на складі та ін.

Прийменник всупереч вживається лише з давальним відмінком (вживання з родовим відмінком — вияв не­знання норм).

Серед поширених помилок можна назвати ще такі:

1. Відсутність прийменника, що створює двознач­ність (лист організації — від організації? до організа­ції?).

2. Повторювані прийменники можуть пропускатися при однорідних іменниках, якщо останні мають однако­ву форму, близькі за змістом і не поширені означення­ми. Проте повторення прийменника обов'язкове, якщо однорідні слова пов'язуються повторюваними або пар­ними сполучниками, якщо прийменники при однорідних іменниках неоднакові, якщо однорідні слова з'єднуються протиставними сполучниками, якщо однорідні члени по­ширені залежними словами. Прийменники повинні пов­торюватися перед кожним однорідним членом, якщо є потреба логічно виділити кожне слово з тих, що перера­ховуються.

3. Не завжди чітко розрізняються такі конструкції: заготовлено кормів на кожну корову і надоєно молока від кожної корови (в останньому випадку часто непра­вильно вживають на; такі помилки проникають і в га­зетні тексти).

4. Існує тенденція в усній мові скорочувати деякі прийменникові словосполучення: замість на засіданні бюро, на збиранні буряків, на зборах правління та ін. звичайно говорять на бюро, на буряках, на правлінні та ін. Використання таких зворотів у мові документів не­бажане і недоречне.

5. Багато помилок виникає при т. зв. «вільному» (тобто не перевіреному за словником) перекладі устале­них прийменникових конструкцій ділового стилю з ро­сійської мови на українську. А відмінності тут часом значні. Порівняйте:

 

Російська мова	Українська мова
по приказу согласно приказу соответственно приказу по возвращении поставить в пример ввести в состав по указанию по всем правилам   по инициативе речь по вопросу   несмотря на не глядя на	за наказом згідно з наказом відповідно до наказу після повернення поставити за приклад (не в приклад) ввести до складу (не в склад) за вказівкою (не по вка­зівці) за всіма правилами (не по всіх правилах) з ініціативи (не по ініціа­тиві) промова в питанні (не промова по питанню) незважаючи на не дивлячись на

 

В українській літературній мові до деяких російських словосполучень цього типу існує не один, а кілька мож­ливих варіантів відповідників. Це дає можливість виби­рати найточніший, якщо між ними е смислова відмін­ність, найвідповідніший (залежно від синтаксичної бу­дови речення) або зупинитися на традиційному в цьому виді документів:

 

Російська мова	Українська мова
по закону     получать по счету   по нашей инициативе   отпуск по болезни   по подозрению в чем     мероприятия по по март включительно с 2001 по 2004 год	по закону за законом згідно з законом одержувати за рахунком, одержувати згідно з ра­хунком з нашої ініціативи за нашою ініціативою відпустка через хворобу у зв'язку з хворобою підозріваючи в чому маючи підозру, що за підозрінням в чому заходи щодо, для, до до березня (по березень) включно з 2001 по 2004 рік (до 2004 року);

 

6. Важкими для перекладу є, зокрема, російські конструкції з прийменником по, які в україн­ській мові перекладаються цілим рядом прийменникових і безприйменникових конструкцій, наприклад:

- конструкціями з прийменником по: кампанія по виборах, черговий по вокзалу, наказ по шко­лі, різьба по дереву, по всій Україні, то­вариші по інституту, по можливості, спеціаліст по проек­туванню шляхів тощо;

- конструкціями з прийменником за: за дорученням, за пропозицією, за свідченням, за власним бажанням, за своїми масштабами, за способом, економіст за освітою тощо;

- конструкціями з прийменником з: з нагоди чого, з багатьох причин, дослідження з фізики, курс лекцій з аграрного питання, матеріали з питань економіки, з ініціативи, з примусу тощо;

- конструкціями з прийменником на: називати на ім'я та по батькові, схожий на смак, знати на вигляд, на мою адресу, на його бажання, на замов­лення, на пропозицію, на вимогу тощо;

- конструкціями з прийменником у(в): викликати у службових справах, в усіх напрямках, ко­мітет у справах роззброєння, у вихідні дні, а також у свята тощо;

- конструкціями з прийменником для: комісія для складання резолюції, гурток для вивчення тощо;

- конструкціями з прийменником че­рез: через помилку, через неуважність, через непорозу­міння тощо;

- конструкції з прийменником після: після повернення, після закінчення строку повноважень, після одержання документів, після розгляду чогось, піс­ля прибуття та ін.;

- конструкції без прийменника (з оруд­ним відмінком іменника): повідомити телефоном, пош­тою; старший віком, величезний своїми масштабами; культура національна формою тощо.