Правове регулювання грошового обігу

У функціонуванні ринкової економіки головну роль відіг­рають гроші та грошовий обіг у державі. Грошовий обіг - це рух коштів у внутрішньому обороті в готівковій і безготівковій фор­мах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні пла­тежі та розрахунки в господарстві. Грошова система нашої дер­жави складається з таких елементів: грошової одиниці та її най­менування, масштабу цін, видів законних платіжних засобів, пла­тіжного обороту та його організації, механізму регулювання гро­шового обігу та органів, що його здійснюють.

Правові засади організації грошового обігу в Україні закла­дено в Конституції України, законах України "Про Національний банк України", "Про платіжні системи та переказ коштів в Украї­ні", нормативних актах НБУ.

Головними завданнями правового регулювання грошового обігу в Україні є: забезпечення чіткого розмежування повнова­жень і відповідальності у сфері грошового обігу між органами держави; забезпечення оперативності регулювання і контролю грошового обігу в країгіі; підтримання необхідного темпу зрос­тання грошової маси в обігу і правильного співвідношення між готівковим і безготівковим обігом з метою ефективного функціо­нування економіки країни.

Важливу роль в організації грошового обігу відіграють нор ми Конституції України. У ст. 92 Конституції України передба чено, що засади створення і функціонування грошового ринку, статус національної валюти, а також статус іноземних валют па території України встановлено виключно законами України У ст. 100 Конституції України визначено, що основні засади грошо во-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням покладено на Раду НБУ. Основним Законом держави також зі» кріплено, що офіційною грошовою одиницею України є гривня, а основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст. 99).

У створенні грошової системи в Україні важливу роль відії рав Указ Президента України "Про грошову реформу України" від 25 серпня 1996 р. № 762/96, яким було введено з 2 вересня 1996 р. в обіг національну грошову одиницю - гривню, що забез печила економіку національною валютою. Гривня виступає єди­ним законним платіжним засобом в Україні, що приймається усі ма юридичними та фізичними особами без будь-яких обмежень на території країни для проведення грошових трансфертів та здійснення розрахунків у готівковому та безготівковому вигляді. Випуск в обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу заборонено.

Механізм реалізації грошово-кредитної політики передбаче­но в Законі України "Про Національний банк України". У ст. 25 цього Закону визначено, що основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання грошової маси через: визначення та регулювання норм обов'язкових резер­вів для комерційних банків; відсоткову політику; рефінансування комерційних банків; управління золотовалютними резервами: операції з цінними паперами; регулювання імпорту та експорту капіталу.

Особлива роль в організації грошового обігу та здійсненні грошової політики держави покладена на Національний банк Ук­раїни, за яким закріплене монопольне право здійснювати емісію національної валюти та організовувати її обіг. Йому належить не тільки виняткове право введення в обіг (емісія) гривні та розмін­ної монети, організація їх обігу, але й вилучення з обігу.

Грошовий обіг на території України здійснюється у готівко­вому та безготівковому порядку. Готівкові розрахунки - це пла­тежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реа­лізовану продукцію і за операціями, які безпосередньо не пов'я­зані з реалізацією продукції та іншого майна. Безготівкові розра­хунки - це грошові розрахунки, у яких платежі здійснюються без участі готівки шляхом перерахування коштів з рахунку платника на користь отримувача грошей або шляхом заліку взаємних ви_г мог. Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності, як правило, здійснюються у безготівковому порядку через банк. В умовах ринкової економіки розрахунки відіграють важливу роль у регулюванні різних сфер господарського життя. Завдяки розра­хункам здійснюються платежі за грошовими зобов'язаннями, за їх допомогою контролюються витрачання коштів та їх цільове використання, відповідний розподіл та дотримання режиму еко­номії різними власниками.

Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в еконо­міці України із застосуванням як паперових, так і електронних документів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів.

Спеціальною компетенцією в сфері управління грошовим обігом наділене Державне казначейство України. Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України цей орган здійснює операції з кош­тами державного бюджету; розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контроль бюджетних повно­важень у зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та про­ведення платежів; бухгалтерський облік та складання звітності у виконанні державного бюджету.

Грошова система створюється державою в особі компетент­них органів і має нормативно-правовий характер. Ключову роль в організації та функціонуванні грошової системи держави відіг­рають Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та І Іл ціональний банк України. НБУ проводить суворе розмежування сфер готівкового і безготівкового грошового обігу на території України, надаючи особливе значення нормативному регулювап ню готівкового грошового обігу. Основними нормативними до кументами, прийнятими НБУ. в цій сфері є: Інструкція про безго тівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22; Інструкція про касові операції в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 14.08.2004 р. № 337; Положення про веденіиі касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.