Вимоги до організації готівкових розрахунків

Готівка як одна з форм грошей має істотні відмінності, по­рівняно з безготівковими грошима, що спричинює значну спе­цифіку їх обороту. Готівкові гроші здійснюють свій оборот поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини між економіч ними суб'єктами. Такий характер обороту готівки має певні пере­ваги для економічних суб'єктів. Він дає їм можливість якнайпов­ніше реалізувати свої права і цілі, яких вони хочуть досягги в пев­них економічних відносинах. У готівкових операціях легко збе­регти комерційну таємницю, уникнути контролю з боку конкурен­тів, зменшити витрати на розрахункові послуги банків, зменшити ризики втрат від банкрутства банків, підвищити свою ліквідність тощо. Разом з тим високий рівень анонімності та позабанківський оборот роблять готівку дуже зручною для обслуговування неза­конної антисуспільної діяльності та тіньового бізнесу, здатного ухилятись від оподаткування. Оборот готівки поза банками знач­но ускладнює концентрацію її вільних запасів у банках для фор­мування їх резервів та здорожує вартість останніх. Ускладню­ється також трансформація готівкових платежів у безготівкові, що гальмує зниження суспільних витрат на забезпечення еконо­мічного обороту платіжними засобами.

У нових ринкових умовах швидко активізувалися наркобіз- нес, гральний бізнес, контрабанда, корупція, торгівля людьми і зброєю тощо. У цих випадках платежі здійснюються лише в го­тівковій формі, що дає можливість легко приховати цю діяльність та операції від правоохоронних органів і громадськості. Готівкові гроші піддаються також підробленню. Фальшування сьогодні за­грожує багатьом валютам світу, у тому числі гривні, стало чи не найприбутковішим видом нелегального бізнесу, що завдає знач­ної шкоди окремим економічним суб'єктам та економіці в ціло­му. Правила ведення готівкових розрахунків в Україні встанов­люються нормативними актами Національного банку України, зокрема Положенням про ведення касових операцій в національ­ній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 та Інструкцією про касові операції в бан­ках України, затвердженою постановою правління НБУ від 14.08.2003 р. № 337. Відповідно до ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" НБУ здійснює такі повноваження щодо організації готівкового грошового обігу: виготовлення та зберігання банкнот і монет; створення резервних фондів банкнот і монет; встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків; встановлення порядку заміни пош­коджених банкнот і монет; встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки; визна­чення вимог щодо технічного стану й організації охорони примі­щень банківських установ; визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансово-кредитних установ, під­приємств і організацій. Розпочинається оборот готівки від Націо­нального банку України завдяки продажу її комерційним банкам для задоволення потреб клієнтів. Наступним етапом руху готівки є видача її банками клієнтам. Клієнти банків одержану в них го­тівку і частину готівки з власних надходжень (торговельної та інших видів виручки) використовують для виплати доходів своїм працівникам (заробітної плати, премій тощо) та різних соціаль­них виплат (пенсій, допомоги, стипендій тощо), а частину вико­ристовують для взаємних міжгосподарських платежів. Крім гро­шових потоків, які обслуговують економічні відносини між основними секторами економіки (домогосподарства, фірми, дер жава, банки), готівка здійснює багато додаткових переміщені. \ середині кожного сектору, обслуговуючи значний обсяг потре! > економічних суб'єктів та населення. Зокрема, готівка широко об слуговує економічні відносини між окремими домогосподарстті ми: базарна торгівля, надання різноманітних послуг, купівля продаж рухомого та нерухомого майна тощо. Досить потужні по­токи готівки формуються у зв'язку з обслуговуванням депозитно кредитних відносин між банками та населенням.

Ключове місце в обороті готівки займає НБУ та комерційні банки, через які проходить переважна частка всієї маси готівки, що дає їм значно ширші можливості регулювати і контролювати готівкові потоки відповідно до вимог нормативио-правових акті в НБУ. Операції банків з готівкою полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення ви­мог клієнтів на видачу готівки для виконання своїх зобов'язань по зарплаті та інших платежах. Банківська система, регулюючи касові операції, залучає готівку у внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує урегульовані сть і прозорість грошового обороту, обмежує вико­ристання грошей для обслуговування тіньових доходів. Важлива роль касових операцій у діяльності банківської системи зумовлює необхідність їх централізованого регулювання. З метою його здійснення НБУ визначив основні вимоги до організації банками касового обслуговування клієнтів: дотримання норм чинного за­конодавства та вимог нормативних актів НБУ щодо організації готівкового обігу; прогнозування установами НБУ готівкового обігу відповідно до вимог основних засад грошово-кредитної по­літики та контроль за дотриманням прогнозних показників; повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах; своєчасна видача установами банків готівки в межах наявних на рахунках коштів і на цілі, попередньо визначені клієнтами в їх грошових чеках; створення умов для залучення готівки до кас бан­ків та сприяння скороченню готівкових платежів у розрахунках за товари і послуги.

Банківські касові операції ґрунтуються на організаційних за­ходах, пов'язаних з регулюванням готівкового обігу. Це переду­сім складання прогнозних розрахунків касових оборотів та орга­нізація контролю за виконанням прогнозних показників з надхо­джень і видач готівки; розроблення календаря видач готівки по днях місяця і по окремих клієнтах; установлення для кожного клієнта ліміту залишку каси; визначення строків та порядку інка­сації виручки для організацій торгівлі та сфери послуг тощо. Згід­но з цими заходами кожний клієнт банку для одержання касових послуг повинен попередньо розробити і подати банку прогнозний розрахунок своїх касових оборотів на квартал (якщо банк складає свій прогноз касових оборотів); повідомити банку визначений ден для одержання готівки на виплату заробітної плати та інші платежі; подати банку розрахунок ліміту й одержати встановле­ний йому ліміт залишку каси; подати прізвище особи, відповіда­льної за одержання і доставку готівки з банку, та спосіб її транс­портування; обладнати окреме приміщення для здійснення опе­рацій з готівкою (касу).