Характеристика банківської системи України

Банківська система - це своєрідна економічна, організацій­но-правова, внутрішньоорганізована, взаємопов'язана структура, яка має загальну мету і завдання щодо забезпечення функціону­вання грошового ринку з метою захисту державних інтересів та

задоволення приватних інтересів членів суспільства на ринку (кім ківських послуг.

В Україні склалася централізована дворівнева банківськії система, яка передбачає владно-організаційний статус Націонп льного банку України як емісійного центру і провідника гропи' во-кредитної політики в державі, що складає перший рівень у сік темі, і функціонування всіх інших банківських установ, що нале­жать до другого рівня банківської системи.

Правові основи функціонування банківської системи Укріп ни закладені в законах України "Про банки і банківську діялі. ність" та "Про Національний банк України". Сьогодні виділянні такі основні напрями розвитку банківських систем у зарубіжніїч країнах: банківські системи з великою кількістю банків з небагл тьма відділеннями; банківські системи з невеликою кількістю бан ків із багатьма відділеннями. В Україні на сучасному етапі розни і ку банківська система поєднує риси двох напрямів із поступовою переорієнтацією на другий варіант. Умовами нормального фумк ціонування банківської системи, в т. ч. України, є:

- достатня кількість у країні діючих банків і кредитних уі танов. Систему слід розглядати як таку, що постійно розви­вається як кількісно, такі якісно;

- відсутність у системі зайвих елементів, тобто банківських установ, які не приступили до виконання банківських операцій \ встановлені строки через відсутність належним чином оформлі них ліцензій;

- наявність центрального банку, який виступає основним координатором діяльності фінансово-кредитних інститутів;

- існування поряд із центральним банком найрізноманігпі ших банківських установ, які охоплюють усі сфери національні и економіки, здійснюють широкий діапазон банківських операцій та фінансових послуг;

- банківська система є складовою більш широкої системи економічної системи, яка розвивається за законами ринку і за лежить від економічної та соціальної політики держави.

Зміст функціонування банківської системи розкривається и її головних напрямах, до яких належать: 244

- забезпечення купівельної спроможності національної ва­люти, яка сприяла б збалансуванню інтересів як державних, так і недержавних суб'єктів національної економіки, стримуванню тем­пів інфляції грошової одиниці;

- здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси, яка відповідає реальній зміні внутрішнього вапового про­дукту (В ВІТ);

- підтримка короткострокової ліквідності комерційних бан­ків Національним банком України;

- стимулювання процесів збільшення вкладів населення в банківську систему;

- зростання кредитної активності комерційних банків з ме- юю підвищення кредитної підтримки вітчизняних підприємств;

- подальше скорочення частки готівки в обігу;

- утримання валютних резервів в обсягах, необхідних для підтримання купівельної спроможності національної валюти;

- забезпечення нормального функціонування національної валютної системи, збалансованості платіжного балансу, гармоні­зації інтересів експортерів та імпортерів;

- сприяння співробітництву з міжнародними фінансовими ор­ганізаціями та залучення інвестицій від цих установ для виконан­ня програми стабілізації та структурної перебудови економіки.

До основних проблем, які стоять перед банками і виливають на формування повноцінних ринкових засад у банківському сек­торі, потрібно віднести:

- недоліки чинного законодавства, неврегульованість бага­тьох юридичних аспектів діяльності банків; заборгованість гос­подарських суб'єктів перед банками, значний обсяг неповернутих кредитів, що впливає на стан банківських активів; зменшення ос­новного капіталу банків, неможливість банків підвищити розмір статутного капіталу відповідно до чинного законодавства; нена­лежний банківський нагляд за функціонуванням банківської сис­теми, недостатній захист інтересів вкладників, акціонерів і пайо- инків; нехтування питаннями освоєння перспективних банківських технологій, можливістю впроваджувати банківський менеджмент і маркетинг; концентрація зусиль банків на отриманні спекуляти­вного прибутку і недостатня увага до кредитування реального о ктору економіки.

На якісне функціонування банківської системи України іл кож впливають і інші фактори, зокрема, політичні, економічні (рівень інфляції, зменшення реальних доходів населення, недоїм ра вкладників до банків, повільний розвиток малого і середньою бізнесу, податковий тягар), організаційні (нечітка кредитна полі тика, неможливість передбачити ризик, значні витрати, нераціо нальна територіальна структура банківської системи тощо).

Специфіка банківської системи виявляється у її функціях:

- створення грошей і регулювання грошової маси, яка поля­гає у тому, що банки оперативно змінюють масу грошей в обігу, збільшуючи або зменшуючи її відповідно до зміни попиту ІІЛ гроші. У виконанні цієї функції беруть участь усі ланки банківсь кої системи (НБУ і комерційні банки) і вона стосується усіх нам рямів банківської діяльності;

- трансформаційна функція, яка полягає у тому, що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і пе­редаючи їх різними способами іншим суб'єктам, мають можли­вість змінювати (трансформувати) величину й строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики;

- стабілізаційна функція, тобто забезпечення сталості бан­ківської діяльності та грошового ринку, яка реалізується шляхом прийняття законів та інших нормативних актів, що регламенту­ють діяльність усіх ланок банківської системи, створення механіз­му контролю й нагляду за банківською діяльністю.