Контрольні повноваження НБУ щодо банківських та фінансово-кредитних установ

Необхідність створення ефективної системи банківського нагляду визначається ключовою роллю банків у національній економіці України та специфікою їх діяльності як комерційних структур.

Поняття "банківський нагляд" передбачає своєчасне реагу­вання на порушення та негативні тенденції у діяльності окремих банків з метою забезпечення їх надійності та стійкості і передба­чає цілісний та неперервний нагляд за здійсненням ними своєї ді­яльності відповідно до чинного законодавства та інструкцій.

Основними завданнями банківського регулювання та нагля­ду є: забезпечення фінансової надійності банків та захист інтере­сів їх клієнтів і вкладників; створення конкурентного середовища у банківському секторі; забезпечення прозорості діяльності бан­ківського сектору в цілому і кожного банку окремо; забезпечення ефективної діяльності банків.

Система банківського нагляду спрямована на скорочення:

- зовнішніх банківських ризиків, до яких відносять: ризик ліквідності (нездатність банку забезпечити безперебійну оплату своїх зобов'язань перед клієнтами); валютний ризик (збитки від зміни валютного курсу в умовах наявності відкритої валютної по­зиції); ризик зміни облікової ставки (збитки від зміни відсоткової ставки); ризик за цінними паперами (збитки від зміни курсу цін­них паперів, що знаходяться у портфелі банку);

- внутрішніх банківських ризиків, до яких відносять опера- ційно-технологічні ризики, які відображають ступінь дієздатності системи, забезпечують внутрішню роботу банку та системи без­пеки, бухгалтерського обліку, матеріально-технічних засобів й засобів зв'язку, професіоналізм кадрового складу працівників бан­ку тощо.

В Україні функцію банківського регулювання та нагляду, згідно із законами "Про банки і банківську діяльність" та "Про Національний банк України", здійснює Національний банк Укра­їни. Вплив НБУ на діяльність комерційних здійснюється за таки­ми основними напрямами:

- створення законодавчих та інших умов, які б дозволили банкам реалізувати свої економічні інтереси (організаційно-пра­вовий напрям);

- встановлення економічних нормативів та нагляд за їх до­триманням з метою забезпечення ліквідності банківської діяльнос­ті (напрям опосередкованого економічного впливу).

У системі НБУ є структурні підрозділи, які безпосередньо здійснюють контрольно-наглядові функції, зокрема, Дирекція з банківського регулювання та нагляду, Департамент банківського регулювання та нагляду, Департамент методології банківського регулювання та наг ляду, Департамент реєстрації та ліцензування банків, Департамент припинення діяльності банків.

За етапами здійснення банківський нагляд поділяють їм вступний, попередній і поточний, за методами здійснення - Ос і виїзний (дистанційний, заочний) нагляд; виїзне інспектуванн і банків.

Банківський нагляд починається з вступного контролю і по діляєгься на два етапи - державну реєстрацію банку як юридпч ної особи та надання ліцензії на здійснення банківських операції) Основна мета вступного контролю - відбір банків, що від повідають встановленим вимогам, та створення необхідних умон для їхньої діяльності. Основний інструментарій вступного кон І ролю банківського нагляду - аналіз бізнес-планів, перевірка ке­рівників та засновників, контроль за правильністю формування статутного капіталу, перевірка наявності МТЗ банку.

Другим етапом наглядової діяльності є попередній контроль (пруденційний/документарний нагляд), який здійснюється з мс­тою дотримання банками вимог розумного (з оптимальним ризи­ком) ведення банківської справи і включає заборону або обме­ження окремих видів банківської діяльності з боку Національного банку України, встановлення штрафних санкцій за порушення банками показників економічних нормативів, порядку формуван ня обов'язкових резервів тощо. Мета попереднього контролю - запобігання виникненню кризових ситуацій в роботі, додержання банківського законодавства і нормативних документів. Основни­ми методами і прийомами на цьому етапі є: аналіз фінансової зві­тності, виконання нормативів Національного банку України, за­стосування заходів впливу, аудит.

Поточний контроль за банками здійснюється шляхом їх ін­спектування, а також розроблення та вжиття заходів щодо органі­заційного зміцнення та фінансового оздоровлення банків. Основ­на мета третього етапу - виведення банку із стану "старіння" за допомогою санації (організаційно-технічна і фінансова допомога, інспектування, тимчасові органи адміністрації) або у разі "зга­сання" - ліквідація банку з мінімальними соціально-економічни­ми витратами шляхом проведення ліквідаційних заходів.

За умови систематичного порушення встановлених норма­тивів, невиконання розпоряджень Національного банку, у разі 252 виникнення ситуації, що загрожує інтересам вкладників, креди горів банку, НБУ має право: ставити перед засновниками банку питання щодо вжиття заходів з фінансового оздоровлення банку, його реорганізації або припинення діяльності; призначити тимча­сову адміністрацію з управління банком на період фінансового оздоровлення; підвищувати норму обов'язкових резервів; стягу­вати штраф відповідно до розмірів прибутків, отриманих внаслі­док неправомірних дій банку; виключати банк із книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансових установ, анулювати ліцензії на здійснення банківських операцій.