Порядок фінансування освітніх установ

Фінансування соціально-культурних заходів з державного іп місцевих бюджетів є безперечною функцією будь-якої держанії Головним обов'язком держави є забезпечення прав і свобод лю дини.

До соціально-культурних видатків держави належать видат­ки па освіту, що відіграє велику соціальну роль у формуванні правової держави і захищеного суспільства.

Освіта створює основу інтелектуального, культурного, ду- I Повного, соціального, економічного розвитку суспільства і дер- I шани.

Конституція України встановлює, що в Україні кожен має право на освіту (ст. 53), причому повна загальна середня освіта є обов'язкового. Згідно з принципами, проголошеними Конститу­цією, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, Повної, середньої, професійно-технічної, вищої освіти в держав­них і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, иищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

До правового регулювання освіти в цілому можна віднести шкони України: "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про дошкільну освіту", "Про вищу освіту", а також інші нормативно- правові акти, які регулюють фінансування освіти, зокрема закони V країни "Про державний бюджет України на поточний рік", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Бюджетний кодекс України" ГОЩО.

Процес державного регулювання освіти зводиться до вста­новлення державного замовлення, яке забезпечується фінансу­ванням з бюджету, і соціальних нормативів, які виражаються як у Натуральному, так і в грошовому вираженні.

Фінансування державних закладів освіти, установ, організа­цій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про освіту" держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому 10% національного доходу, а також валютні асигнування на ос­новну діяльність. При цьому кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету, ті р жані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченім і» статутними документами, не вважаються прибутком і не опомі ковуються.

Додатково заклади освіти як джерела фінансування мо ї розглядати:

• кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищенії* кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладенії» договорів;

• плату за надання додаткових освітніх послуг;

• кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) м інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення гіі;пі| >> ємств, установ, організацій та громадян;

• доходи від реалізації продукції навчально-виробпнчін майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в орі н ду приміщень, споруд, обладнання;

• дотації з місцевих бюджетів;

• кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів м доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово віл мит позабюджетних коштів;

• валютні надходження;

• добровільні грошові внески, матеріальні цінності, оді |> жані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян,

• інші кошти.

Згідно з функціональною структурою видатків бюджету ин датки на освіту (код 0900) включають асигнування на: 1) доми і льну освіту; 2) загальну середню освіту (у тому числі загальної* вітні навчальні заклади; загальноосвітні спеціалізовані школи ш тернати та загальноосвітні спеціальні навчальні заклади); 3) про фесійно-технічну освіту; 4) вищу освіту (вищі навчальні заклади І і II рівнів акредитації та вищі навчальні заклади III і IV рівнів ш> редитації); 5) післядипломну освіту; 6) позашкільну освіту та м ходи з позашкільної роботи з дітьми; 7) програми матеріальною забезпечення навчальних закладів; 8) дослідження і розробки сфері освіти; 9) інші заклади та заходи у сфері освіти.

За рахунок коштів Державного бюджету України фінансу­ймося видатки на:

а) загальну середню освіту, у тому числі спеціалізовані шко­ті (школи-інтернати), засновані на державній формі власності, та ші альноосвітні школи соціальної реабілітації;

б) професійно-технічну освіту (навчальні заклади та заклади і к піти, основані на державній формі власності);

в) вищі навчальні заклади, основані на державній формі»масності;

г) післядипломну освіту;

ґ) позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Мі­ни грів України;

д) інші заклади та заходи в галузі освіти, що забезпечують ни конання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, зат­вердженим Кабінетом Міністрів України.

Міністерство освіти і науки України розробляє пропозиції Водо обсягів фінансування з Державного бюджету на розвиток

• и ні mix установ, а також спільно з центральними органами дер-

• пмної влади визначає еконмічні та фінансові норми і нормативи

• іримання державних навчально-виховних закладів.

За рахунок коштів з Державного бюджету можуть прово­пи и.ся наукові дослідження фундаментального значення та умо- ін державного замовлення.

За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансується дошкі- иі.на та загальна середня освіта (школа, дитячі садки, спеціалізо- щин школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірі (змінні) школи). На фінансуванні міських та районних бюджетів перебувають заклади їй ип и для громадян, які потребують соціальної допомоги та pea- fun нації. За рахунок коштів обласних бюджетів та бюджету АРК фінансуються заклади професійно-технічної освіти І, II, III та IV рі­ці ш акредитації, що перебувають у власності Автономної Респу­бліки Крим та спільній власності територіальних громад.

Поруч із державними установами широкого розповсюджен­ії* набули приватні освітні установи. У недержавних установах Нормативи фінансування не можуть бути нижчими ніж в держав­них і муніципальних.