Міжнародний державний кредит, його принципи

Міжнародний державний кредит - сукупність відносин, у яких держава виступає на світовому фінансовому ринку як пози­чальник чи кредитор.

У класифікації державних позик за ознакою місця розмі­щення позик міжнародний державний кредит належить до зов­нішніх позик - тих, що надходять ззовні від урядів, юридичних і фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій і фінансових інституцій.

З економічної точки зору, міжнародний кредит - рух позич­кового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний із наданням у тимчасове користування грошово-мате­ріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, стро- ковості, повернення.

Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процен тами включається в державний борг країни. Основною метоі<> державних зовнішніх позик є сприяння зміцненню економічної^ потенціалу, подолання фінансових труднощів країни-одержувач;і Надання зовнішніх позик здійснюється за рахунок бюджеі них коштів або спеціальних урядових фондів. Одержувачами по­зик можуть бути центральні уряди, республіканські й місцеві ор гани влади. Кредиторами - фінансово-кредитні установи й інші юридичні особи іноземних держав, приватні особи, міжнародні фінансові інституції, іноземні держави та їх угруповання. До них належать: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Євро­пейський банк реконструкції та розвитку, держави Європейсько­го співтовариства.

Державні зовнішні позики надаються у грошовій або товарній формі (наприклад, кредити держав постачальників енергоносіїв).

 

Ик правило, вони бувають середньостроковими або довгостроко­вими.

У міжнародних запозиченнях та кредитуванні розрізняють лгкілька форм міжнародного кредиту:

1. За строками надання міжнародні кредита поділяють на:

- короткострокові, що надаються на строк до одного року;

- середньострокові, що надаються на строк від одного до п'яти років;

- довгострокові, що надаються на строк понад п'ять років.

2. За формами надання міжнародний кредит поділяють на товарний і валютний (грошовий). Товарний кредит, як правило, надається на короткий строк у вигляді товарів. Грошові позики надаються у валюті країни-кредигора або у вільноконвертованій валюті.

3. За цільовим призначенням міжнародні кредити поділяють на пов'язані та фінансові. Пов'язані кредити - це ті, що призна­чені для фінансування певних цільових програм, спеціально обу­мовлених при укладанні кредитної угоди. Ці кредити, у свою чер­гу, поділяють на комерційні кредити, тобто кредити, що надають­ся під закупівлю товарів або на оплату послуг, і інвестиційні кре­дити, призначені для капіталовкладень у певний господарський об'єкт. Фінансові кредити виступають у формі валюти і викорис­товуються позичальником на будь-які цілі.

4. За суб'єктами запозичень міжнародний кредит поділяють на приватний, урядовий, змішаний і кредит міжнародних установ. Приватний міжнародний кредит - це кредит, що надають приват­ні фірми і банки. Урядовий (державний) кредит - це кредит, що надають урядові кредитні установи. Змішаний кредит - це кре­дит, що складається з приватних і державних коштів. Кредит міжнародних організацій - це кредит, що надають міжнародні ор­ганізації - МВФ тощо.

Міжнародне кредитування здійснюється на основі таких принципів:

- повернення - відображає необхідність своєчасного повер­нення отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завер­шення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не

181

повертаються, то має місце безповоротне передання грошової о капіталу, тобто фінансування;

- строковість - передбачає необхідність його повернення ін- в будь-який прийнятний для позичальника час, а в чітко визначг ний строк, зафіксований у кредитній угоді;

- платність — означає необхідність не тільки прямого повер нення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів,.і й проплати права їх використання;

- забезпеченість кредиту матеріальними цінностями і уря довими гарантіями - передбачає необхідність забезпечення захп сту майнових інтересів кредитора у разі порушення позичальнм ком узятих на себе зобов'язань і відображається у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові або полі тичні гарантії;

- цільовий характер - притаманний більшості кредитів і ві дображає необхідність цільового використання коштів, які отри мані від кредитора.