Значення галузей хімічного комплексу в народному господарстві та його галузева структура комплексу

Хімічний комплекс – один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвитку машинобудування, значною мірою залежить науково-технічний прогрес. Рівень розвитку хімічної промисловості тієї чи іншої країни є важливим показником її індустріального розвитку і економічної незалежності. Що стосується України, то хімічна промисловість є однією із провідних галузей її народногосподарського комплексу, галуззю її спеціалізації у міжнародному поділі праці. Продукція хімічного комплексу різноманітна і налічує тисячі найменувань.

Значення:

- хімічний комплекс виготовляє продукцію для всіх галузей господарства: промисловості, сільського господарства, транспорту, оборонного комплексу, для побутового господарства;

- продукція хімічної промисловості часто заміщує природну сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції, підвищенню якості виробів.

Фактори, що впливають на розміщення підприємств хімічного комплексу

Розміщення хімічної промисловості має свої особливості, тому що на нього впливають такі фактори:

1. Сировинний фактор. Сировина для хімічної промисловості має вирішальне значення. Її частка у собівартості готової продукції становить від 45 до 90%.Даний фактор має вирішальне значення для виробництва капролактаму, ацетилену, аміаку. Великі витрати сировини необхідні для виробництва соди, синтетичного каучуку, азотних і калійних туків, спастичних мас:

1.1. Орієнтація на хімічну сировину (апатити, фосфорити, калійні солі, кухонна сіль, вапняки).

1.2. Орієнтація на органічне паливо (нафту, газ, вугілля, деревину);

1.3. Орієнтація на паливні ресурси і електроенергію (виробництво полімерних матеріалів та їх переробка (в-во синтетичних волокон) Для розміщення таких виробництв особливо важливе значення має наближення їх до теплоелектростанцій;

1.4. Орієнтація на водні ресурси. За водомісткістю хімія значно випереджає такі галузі як чорна і кольорова металургія, текстильну промисловість, целюлозно-паперову промисловість тощо. Тому часто водний фактор стає перешкодою для розвитку хімічної промисловості в регіонах з напруженим водним балансом.

2. Споживчий фактор впливає на виробництво основної хімії (виробництво добрив (крім калійних), сірчаної кислоти, товари побутової хімії), а також для хімії органічного синтезу (виробництво хімічних волокон, гумово-технічних виробів тощо).

3. Невисока трудомісткість. Підприємства можна розмістити у слабко заселених районах. (Вийняток: виробництво хімічних волокон і фармацевтична промисловість, зосереджені у великих містах).

4. Технологічний фактор:

- вдосконалення технології виробництва;

- впровадження безвідходних технологій;

- зменшення територіальної концентрації виробництва;

5. Екологічний фактор (Хімічний комплекс – це джерело небезпеки і один із основних забруднювачів довкілля).

Хімічна промисловість має досить складну галузеву структуру, що охоплює близько 200 взаємопов’язаних виробництв з великою номенклатурою продукції.

Структура хімічного комплексу:

- гірничо-хімічна промисловість;

- основна (неорганічну) хімія;

- хімія органічного синтезу;

- галузі з виробництва полімерних матеріалів;

- хімія тонкого органічного синтезу (лаки, фарби, фотохімічні товари);

- побутова хімія;

- фармацевтична промисловість (останнім часом її вже не відносять до хімічної).

Проблеми і перспективи розвитку галузей хімічного комплексу

Гірничо-хімічна промисловість

Орієнтується на власні ресурси (калійні солі, самородна сірка, кухонна сіль, фосфорити, карбонатна сировина, солі йоду, брому).

Регіони залягання сировини:

- Прикарпаття – один з найбільших районів гірничої хімії (Є родовища самородної сірки, яка використовується у виробництві сірчаної кислоти – Львівська область (Новояворівськ, Роздол, Язів). Калійні солі, використовуються для виготовлення калійних добрив – Калушське і Стебницьке родовища. Поклади кам’яної солі (Солотвино у Закарпатті; Дрогобич, Болехово у Прикарпатті).;

- Донбас (Регіон залягання кам’яної солі (Артемівське, Словянське, Новокарфагенське родовища – на їх базі працюють комбінати у Словянську та Лисичанську. В даному регіоні є поклади мінеральних барвників: кольорові глини, титанові руди, пігмент двоокису титану, азурити (Дніпропетровська, Донецька області));

- Причорноморський регіон (Невичерпні запаси самоосадної солі в озерах і лиманах Причорномор’я Криму; Сиваш багатий на хлоридні солі натрію, магнію і брому).

 

Основна хімія

- виробництво мінеральних добрив;

- виробництво органічних кислот;

- виробництво соди;

- виробництво солі.

Умови розміщення:

1. Орієнтація на сировину;

2. Орієнтація на споживача.

Виробництво добрив

- Виробництво азотних добрив:

1. Орієнтація на центри коксохімічної промисловості, або в центрах переробки газу (азотно-тукова промисловість – використовує коксовий газ для виробництва аміаку). Випускає добрива: сульфат амонію, аміачну селітру, карбамід. Регіони розміщення: Донбас (Горлівка, Сєвєродонецьк, Алчевськ, Лисичанськ), Придніпровє (Дніпродзержинськ, Запоріжжя);

2. Орієнтація на споживача (заводи, які використовують природний газ як сировину і можуть бути розміщені на вздовж магістральних газопроводів): Черкаси, Рівне;

- Виробництво калійних добрив (орієнтація на сировину – видобуток калійних солей: Івано-Франківська область, Львівська область (Калуш, Стебник, Розділ, Вінниця, Констянтинівка).

На сьогодні Калушський завод не працює (сховище з калійним концентратом знаходиться в аварійному стані, що загрожує екологічною катастрофою. Концентрат може потрапити в природні води. Вирішенням проблеми може бути реконструкція заводу, де концентрат буде використаний (потрібно 3 млн $).

 

- Виробництво фосфорних добрив

- Умови розміщення – тяжіє до районів споживання – лісостепова зона (вирощування буряків).

- Сировина - привізні апатити Кольського півострова, Кролевецького родовища (Сумська обл.), Ізюмського (Харківська) та Придністровського родовища.

- Центри – Вінниця, Суми, Костянтинівна, Одеса

Фосфорити – Донбас, Придніпровє: наявність сировини – база для виробництва – експорт – 90% експорту мінеральних добрив (азотні добрива) – Китай, Туреччина, Молдова

 

Виробництво сірчаної кислоти

Умови розміщення: сірчана кислота характеризується низькою транспортабельністю, то у розміщенні орієнтується на споживача (заводи розміщені разом з виробництвом фосфорних і азотних добрив).

Центри: Суми, Вінниця, Костянтинівна, Одеса, Горлівка, Дніпродзержинськ

Сировина: самородна сірка (видобувають у західних регіонах).

Основні центри випуску добрив виробляють сірчану кислоту, бо вони її споживають. Також сірчану кислоту виробляють коксохімічні заводи Придніпров’я і Донбасу.

Виробництво соди

Умови розміщення: тяжіє до сировини (наявність вапняків і кухонної солі).

Регіони розміщення: Донбас (Слов’янськ, Лисичанськ); Крим де використовується ропа Сиваша та високоякісні вапняки.

Виробництво солі

Україна - один з великих виробників солі, споживачами якої є скляна, текстильна миловарна нафтопереробна, харчова, фармацевтична галузі.

Умови розміщення: орієнтація на сировину (сировинномістка галузь) і паливо (тепломістка).

Регіони розміщення: Донбас - Слов’янськ, Лисичанськ.

Хімія органічного синтезу

Представлена виробництвом полімерних матеріалів (синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку і ниток).

Умови розміщення: орієнтація на сировину і тяжіє до нафтопереробної, газової і коксохімічної промисловості.

Регіони розміщення: Придніпровський + Донецький регіони (Донецьк, Сєвєродонецьк, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Горлівка, Дніпродзержинськ, Первомайськ, Калуш, Одеса, Київ).

Гумова промисловість

Виробляє тисячі найменувань продукції

Центри: Дніпропетровський шинний з-д, Білоцерківський комбінат шин і гумово азбестових виробів; Київський з-д «Київ-гума», Сумський з-д, Харків, Одеса, Ніжин.

Полімерна промисловість (виробництво синтетичних волокон, пластмас)

Сировина: нафта, природний газ

Умови розміщення: Орієнтація на водні, паливно-енергетичні і трудові ресурси.

Розміщення: Донецьк (синтетичні волокна, пластмас), Сєвєродонецьк (склопластик, пластмас), Запоріжжя (синтетичні смоли), Дніпродзержинськ і Первомайськ (полівініл і полістирол), Одеса, Київ, Фастів.

Хімія тонкого органічного синтезу (хімічні волокна)

Дана промисловість характеризується високою матеріало-, енерго- і водомісткістю.

Хімічні волокна бувають двох видів:

- штучні (виготовляють з целюлози);

- синтетичні (сировина – синтетичні смоли).

Центри: Чернігів (синтетичні волокна), Київ (Дарницький шовковий комбінат), Черкаси (штучний шовк), Сокаль (штучне волокно).

Фармацевтична промисловість

Нормативи ВОЗ: країна з населенням 50 млн чоловік і більше для забезпечення власних потреб повинна виготовляти не менше 3000 найменувань медичних препаратів. Даному стандарту Україна не відповідає: виготовляє 1028 найменувань (три роки тому було 420); (80% продукції виготовляється на імпортній сировині з Німеччини, Швейцарії, Іспанії, Китаю (60%) та країн СНД).

 

У галузі працює 87 підприємств, які можна розділити на такі групи:

1 група: Підприємства медичної промисловості (хіміко-фармацевтичні заводи);

2 група: Мікробіологічна промисловість (виготовлення ферментних препаратів, кормових добавок, антибіотиків);

3 група: В иготовлення продукції медичного призначення (шприців, систем переливання крові тощо);

4 група: виробництво медичного скла;

5 група: Науково-дослідні організації (центри: Київ, Львів, Одеса, Житомир, Луганськ, Лубни, Горлівка, Полтава, Харків).

Тільки 20 підприємств випускають готову продукцію.

Умови розміщення фармацевтичної промисловості: наявність трудових ресурсів + наявність науково-дослідної бази.

Центри: Харків (Фірма «Здоров’я» за 1,5 років впровадила у виробництво 35 нових препаратів); Дарниця (випускають інсулін за німецькою технологією); Горлівка (концерн «Стирол» опанував випуск майже 40 препаратів); Львів та Одеса (виготовляють майже всі вакцини, крім поліомієліту).

На внутрішній ринок постачається 60% виробленої продукції, 40% експортується в основному в країни СНД і Східної Європи.

 

Побутова хімія

Це підгалузь хімічної промисловості, підприємства якої виготовляють різноманітні хімічні товари побутового призначення. Серед товарів побутової хімії провідне місце займають синтетичні миючі засоби (СМЗ) побутового і технічного призначення. (ЗАТ «Вінницяпобутхім», ЗАТ «Реактив», що створене на базі Словянського ВАТ «Содовий завод», ВАТ «Время», створене на базі Первомайського ДП «Хімпром», Слов’янськ, Вінниця, Первомайськ). Усього в Україні налічується понад 20 підприємств, на яких випускають СМЗ. Серед них є зовсім нові: спільне підприємство «Супермаш» (Київ – засновники три американські компанії, одна турецька, та одна українська). В Орджонікідзе (Дніпропетровська облась) працює українсько-турецьке підприємство «Ольвія-Вета» (продукція торгової марки Gala та Dana).

10% СМЗ експортується, а 90% залишається в Україні.

В результаті розвитку хімічної промисловості в Україні сформувались три основні райони: Донецький, Придніпровський, Прикарпатський.

Донецький район

Умови розвитку: добре забезпечений паливом і різноманітною хімічною сировиною. Тут розвинені майже всі хімічні виробництва, що пов’язані з металургією, машинобудуванням, скляною, текстильною галузями.

Вузли: На базі використання відходів чорної і кольорової металургії та природної хімічної сировини сформувалися найбільші вузли хімічної промисловості: Слав’яно-Артемівський, Лисичансько-Рубіжанський, Горлівський, Маріупольський.

Прикарпатський район

Головними центрами хімії є Дрогобицько-Роздільський та Калузько-Долинський промислові вузли. Вони спаціалізуються на виробництві природної сірки, калійних добрив, металічного магнію, сажі газової, виробництві органічних напівпродуктів з нафти.

Придніпровський район

Представлений коксохімією, виробництвом азотних добрив, автомобільних шин, лаків і фарб, широкою гамою товарів побутової хімії.

Вузли: Дніпровсько-Дніпродзержинський, Запорізький та Криворізький.

Напрямки розвитку комплексу хімічних виробництв:

- Поглиблення комплексної хімічної переробки органічного палива;

- Більш повне використання місцевих сировинних ресурсів;

- Застосування прогресивних технологій;

- Модернізація матеріально-технічної бази;

- Вдосконалення галузевої структури (надавати пріоритет таким галузям: виробництво синтетичних смол і пластмас, синтетичних волокон, синтетичного каучуку, лакофарбових матеріалів, мінеральних добрив)

ЛЕКЦІЯ 7 - РЕГІОН В СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА

 

 

Питання лекції:

1. Роль територіального поділу праці у формуванні регіональних соціально-економічних систем.

2. Соціально-економічна сутність районування. Принципи і критерії виділення великих економічних районів.

 

Література: [1, с. 25-31; 3, с. 86-99; 4, с. 298-331].