Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Нафтопереробна промисловістьСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Нафтопереробка України зосереджена на 7 нафтопереробних заводах (Кременчуцький, Лисичанський, Херсонський, Одеський, Дрогобицький, Надвірнянський, Львівський). Кожен завод маю свою специфіку. Кременчуцький НПЗ має досить високу ступінь переробки нафти, а також цех з виробництва мастил. Лисичанський, це найсучасніший з українських НПЗ (найбільший в Європі), має установку з виробництва етанолу. Одеський, Херсонський та Надвірнянський НПЗ відрізняються вигідним місцезнаходженням, що дає змогу експортувати отримані нафтопродукти. Основні передумови розміщення нафтопереробних заводів у світі: НПЗ є більш ніж у 90 країнах світу. Особливості розміщення такі: у нафтовидобувних країнах, що розвиваються нафтопереробна промисловість нерозвинена (відсутність власного танкерного флоту, магістральних трубопроводів). Дана промисловість потужна в розвинених країнах. Розміщення наближене до споживача, адже транспортування сирої нафти коштує дешевше Так у деяких країнах, які видобувають багато нафти НПЗ немає взагалі (Наприклад Саудівська Аравія посідає перше місце за видобутком нафти, а потужність НПЗ така, що здатна переробити тільки 6-7% видобутої нафти, в Ірані (4 місце) – 16-17%. Водночас країни (Франція, Італія, Іспанія, Данія) де нафти видобувається зовсім мало, або не видобувається взагалі (Сінгапур, Філіппіни, Таїланд, Швеція, Греція, ПАР) мають величезні потужності НПЗ. Наприклад у Роттердамі (найбільший порт за вантажообігом) побудовано 5 НПЗ. У Японії добувається менше 1 млн т нафти, а переробляється близько 300 млн т/рік.
- поблизу видобування нафти (Азербайджан, Кувейт, Венесуела, Надвірна, Львів); - у портах ввозу сирої нафти (Японія, Італія, Нідерланди, Роттердам (найбільший порт за вантажообігом) побудовано 5 НПЗ; Одеса, Херсон); - на трасах магістральних нафтопроводів (Лисичанськ, Кременчук); - у районах споживання нафти (адже транспортування сирої нафти набагато дешевше ніж нафтопродуктів). Нафтопереробні заводи України працюють на українській, російській та казахській нафті. Питома вага російської нафти — близько 47 %. Вирішення цієї проблеми можливе за умов: - проведення нових геологорозвідувальних робіт; - підвищення науково-технічного рівня та ефективності циклу робіт від розвідки нафтових родовищ до видобутку нафти; - вдосконалення технологій переробки нафти (дасть змогу збільшити виробництво бензину та інших супутних видів продукції); - покращання фінансово-економічного стану структур, які займаються видобутком нафти з метою підтримки і нарощування нафторесурсної бази; - удосконалення амортизаційної політики (створення прискореного механізму амортизації нафтових свердловин); - прийняття диференційованого єдиного платежу за користування надрами; - прийняття пільгового режиму оподаткування підприємств, які ведуть розвідку та розробку нафтових родовищ на шельфах Чорного та Азовського морів; - прийняття закону про державну підтримку інвестиційних проектів розвитку нафтовидобутку, інших законів, нормативно-правових актів. Перед нафтопереробною промисловістю постає три найважливіші проблеми: 1) необхідність нарощування обсягів переробки нафти для внутрішнього споживання та експорту нафтопродуктів (деяких продуктів нафтохімії), за допомогою: - проведення державної політики відносно диверсифікації нафтоджерел; - оновлення виробництва; - подальша реалізація урядової програми з приватизації нафтопереробних заводів відносно гарантованих поставок нафти; - покращення фінансово-економічного стану нафтопереробних підприємств; - розвиток співробітництва із зарубіжними фірмами; 2) подальше поглиблення переробки нафти (до 80-85 %) для ефективного використання нафтової сировини, покращення якості нафтопродуктів шляхом реконструкції нафтопереробних заводів, виведення з експлуатації фізично зношеного та морально застарілого устаткування та обладнання; 3) екологізація нафтопереробки, що передбачає: - екологічний аудит нафтопереробних заводів, - скорочення викидів і скидів шкідливих речовин, твердих відходів; - екологічний моніторинг; - створення програм екологічної безпеки об'єктів нафтопереробки і використання відходів виробництва тощо. З розвитком економіки України буде збільшуватись споживання нафти (у вигляді нафтопродуктів). Одним із важливих напрямів задоволення потреб у нафті є нарощування власного її видобутку. ОПЕК – організація країн-експортерів нафти (організована в 1960 р. на конференції в Багдаді); склад – 12 країн: Венесуела, Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія, Катар, Індонезія, Лівія, Алжир, Нігерія, ОАЕ, Габон; штаб-квартира – Відень (Австрія); мета – координація нафтової політики. Сьогодні нафту видобувають в 75 країнах світу. За видобутком на першому місці стоїть район Перської затоки, де містяться 15 родовищ-гігантів із 30 розвіданих у світі. У межах цього регіону лідирує Саудівська Аравія. На другому місці за видобутком у регіоні стоїть Іран. Значні запаси є в Кувейті (нафта найдешевша у світі завдяки високій продуктивності свердловин). Величезні поклади нафти розвідані в Канаді (США). Латинська Америка – один із найдавніших нафтових районів світу (Венесуела, Бразилія, Перу). За ресурсами нафти в Африці перше місце посідає – Лівія, друге – Нігерія, третє – Алжир (є в Марокко, Конго, Анголі, Габоні). Росія (Західний Сибір (Тюменська обл.) + Північ (Тирано-Печорська нафтова база) Казахстан. Газова промисловість Газова промисловість – здійснює видобування, транспортування, зберігання та перероблення природного газу. Природний газ для економіки України має дуже велике значення. Його вага в паливному балансі досить значна, що свідчить про не оптимальність балансу. Україна не забезпечена запасами газу, і це спричиняє енергетичну залежність. Які переваги має газ? Він більш екологічно чистий, більший ККД, зручність використання, більш економічний. Значення: Природний газ використовується як паливо в різних галузях господарства (+комунальне господарство), а також як сировина для одержання різних хімічних продуктів (на його основі виробляють: аміак, азотні добрива, синтетичні спирти, сірку). Видобуток газу в Україні почався дещо пізніше, ніж видобуток нафти. У 1910 р. в Прикарпатті поблизу г. Калуш (Івано-Франківська обл.) було відкрито родовище газу, яке почали експлуатувати в 1933 р. У 1913 р. було відкрито Дашавське родовище (поблизу г. Дашави), яке експлуатують з 1924 р. (використовується для підземного зберігання газу), Шебелинське родовище (Харківська обл.), відкрите в 1950 р. (промислова експлуатація з 1956 р.), у 2000 р. відзначило своє 50-річчя і, на думку спеціалістів, не втратило свого значення. Сьогодні газова промисловість також розвивається в Полтавській області (Карловський район, 2000 р.), на Волині та в Криму. Регіони добування природного газу: - Прикарпатський – 1\5 видобутку в Україні (видобуток газу в цьому регіоні різко зменшився. Причини: вичерпання старих родовищ; застарілі технології (багато газу залишається в родовищах); нові родовища малопотужні; велика глибина залягання потребує нове технічне обладнання (5-6 км); (Немирівське, Мукачівське, Іршанське, Солотвинське…); - Дніпровсько-Донецька газоносна область – 80% (Харківська (Шебелинське, Дружелюбівське, Хрестищенське…, Сумська (Рибальське, Качанівське), Полтавська (Солохо-Диканське), Дніпропетровська, Чернігівська (Гнідинцівське) – 111 родовищ – (виявлено природний газ в Луганській обл.); - Причорноморський регіон – 3% - 17 родовищ (шельф Чорного та Азовського морів); (Голіцинське, Джанкойське, Оленівське…). Розвідані газові родовища відпрацьовані на 60%. Україна одна з найбільших у світі споживачів природного газу. А обсяги власного видобутку – недостатні. Для газової промисловості, як і для нафтової, характерною рисою було падіння обсягу видобутку (найбільшого розвитку газова промисловість Україна набула на початку 70-х років, а вже з кінця 70-х і до середини 90-х років відбувалося падіння обсягів видобутку). Хоча падіння видобутку припинилося, але нарощування – немає. Причини зменшення видобутку: - виснаження основних родовищ; - нові родовища малопотужні; - складні умови розташування газоносних пластів (+ глибоке залягання); - повільне впровадження нових технологій (багато газу залишається в родовищах). На даний момент природного газу добувається приблизно 19 млрд м3 (хоча може зрости до 50 млрд м3), адже запаси газу в Україні становлять 1,1 трлн м3 (відкрито 500 млрд м3 ) – потрібно Україні майже 80 млрд м3 . Україна імпортує газ з Росії, Туркменії, Узбекистану. Напрями стабілізації видобутку газу (ті ж що і для нафти): - досягнення приросту видобутку за рахунок освоєння нових родовищ; - досягнення приросту видобутку за рахунок впровадження нових технологій; - покращення фінансування; - удосконалення амортизаційних підходів; - прийняття відповідних законів, нормативно-правових актів. Транспортування газу: Транспортування газу відбувається двома шляхами: 1. трубопровідним транспортом; 2. морське транспортування Трубопровідний транспорт. Магістральні газопроводи поділяються на внутрішні і міжнародні. Україна має у своєму розпорядженні потужну і розгалужену газотранспортну систему. Загальна довжина газопроводів перевищує 35 тис. км. Кількість компресорних станцій, обладнаних газоперекачуючими агрегатами— близько 125. Кількість газорозподільчих станцій досягла 1330. Експлуатується 13 підземних сховищ газу потужністю 30 млрд м3 газу на рік. Через 9 областей України пролягає газопровід «Уренгой (Західний Сибір) – Ужгород» і газопровіди внутрішнього значення: Шебелинка – Полтава – Київ; Шебелинка – Дніпропетровськ – Кривий Ріг; Шебелинка – Одеса; Дашава – Львів; Дашава – Київ та ін. Близько 33 % магістральних газопроводів експлуатується від 23 до 48 років (нормативний строк служби труб - 33 роки). Крім того, більше 60% газоперекачуючих агрегатів відпрацювали свій ресурс, 3/4 з них морально застарілі, не відповідають екологічним вимогам тощо. На її експлуатацію щорічно витрачається 7-8 млрд м3. Морське транспортування Морське транспортування у вигляді зрідженого природного газу дає змогу розв’язати деякі проблеми (але зрідження, транспортування спеціальними танкерами, спорудження терміналів потребує значних коштів). Перевезення газу танкерами коштує в тричі дорожче ніж перевезення нафти танкерами. (Заводи для зріджування газу побудовані в: Алжирі, Лівії, Індонезії, Брунеї, на Алясці). Велике значення має отримання нафти і газу за транзитне транспортування по нафто- і газопроводах (щороку транспортується більше 200 млн т нафти і 200 млрд м3 газу – за це можна одержати: 25-30 млн т нафти, 15-20 млрд м3 природного газу). Достовірні запаси природного газу становлять 155,1 трлн м3. Частка країн Близького і Середнього Сходу – 44%; Північної Америки – 17% Західної Європи – 9%. Запаси природного газу: Північна Америка – США, Канада. Латинська Америка – Венесуела, Аргентина, Бразилія. Західна Європа – Нідерланди. Багато родовищ газу виявлено в Північному морі (британський сектор, норвезький сектор, голландський сектор). Японіє імпортує газ з Індонезії, Брунею Іран, Саудівська Аравія, Алжир, Катар, Кувейт, Ірак, ОАЕ, Індонезія, Австралія, Малайзія. Росія (Західний Сибір), Туркменістан, Узбекистан Торф'янапромисловість посідає в паливній галузі України незначне місце. Видобуток торфу складає не більше ніж 0,5 млн. т (в 1970 р. - 4,1 млн. т). Основний регіон видобутку - Українське Полісся: Житомирська, Київська. Львівська, Рівненська, Черкаська, Чернігівська, Сумська області. У вигляді брикетів торф використовується як паливо. У сільському господарстві його застосовують для виготовлення органічних добрив, торфоізоляційних плит. Торф може бути сировиною для виробництва парафіну, масел, фенолів, креоліну. Сьогодні розвідкою родовищ торфу займається єдине в Україні підприємство «Північ - геологія». До речі, це підприємство займається також розвідкою родовищ сапропелю. Сапропель - це накопичений за тисячоліття 20-30-метровий шар озерного мулу, що утворився в результаті відмирання органіки. Він є чудовим добривом (врожай підвищується на 30-40%), використовується також у виробництві косметики, медичних препаратів. ЛЕКЦІЯ 6 - МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ
ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ
Питання лекції: 1. Значення галузей хімічного комплексу в народному господарстві та його галузева структура комплексу. 2. Фактори, що впливають на розміщення підприємств хімічного комплексу. 3. Проблеми і перспективи розвитку галузей хімічного комплексу.
Література: [1, с.163-173; 3,С.339-443; 4, с.188-204; 5, с.238-282].
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 429; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.54.120 (0.011 с.) |