Забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

 

1. Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферу автомобільним транспортом.

2. Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атм жферу морськими і річковими суднами.

1. Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферу залізничним транспортом.

Загальний ліміт викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами за­бруднення для територій Автономної Республіки Крим, областей, а також міст Києва та Севастополя встановлюється Мінекобезпеки строком на п'ять років.

Органи Мінекобезпеки встановлюють ліміти викидів стаціонарними дже­релами забруднення строком на п'ять років на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів і доводять їх платникам збору до 1 червня попереднього року.

Ліміти скидів у водні об'єкти державного значення для первинних водоко­ристувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які вида­ють органи Мінекобезпеки. Ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозво­лах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними ад­міністраціями, а в містах обласного значення - виконавчими органами рад за поданням органів Мінекобезпеки.

Ліміти розміщення відходів визначаються в порядку, установленому Кабі­нетом Міністрів України.

Обсяги скидів, що пов'язані з проведенням планового ремонту каналіза­ційних мереж і споруд, уключаються до загального ліміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів узгоджують з органами Мінекобезпеки. Збір, який справляється за ці скиди нараховується як за скиди, що проводяться в ме­жах установлених лімітів. У разі перевищення погодженого обсягу скидів та порушення умов їх проведення, пов'язаних з плановим ремонтом каналізацій­них мереж і споруд, плата обчислюється як за понадлімітні скиди, а збитки, за­подіяні навколишньому природному середовищу, відшкодовуються у встанов­леному законодавством порядку. За понадлімітні обсяги викидів, скидів і роз­міщення відходів, збір обчислюється у встановленому порядку. У разі відсутно­сті у платників збору затверджених у встановленому порядку лімітів викидів, скидів і розміщення відходів, збір справляється як за понадлімітні викиди, ски­ди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Щорічні розрахунки збору, що підлягає оплаті в наступному році, пода­ються платниками до органів Державної податкової адміністрації попереднім узгодженням органами Мінекобезпеки до 1 липня поточного року. Розрахунки збору, який підлягає щоквартальній сплаті, подаються платниками до органів Державної податкової адміністрації до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до ор­ганів Державної податкової адміністрації (з попереднім узгодженням органами Мінекобезпеки) у 10-денний строк після подання юридичними та фізичними особами річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального.

Збір сплачується платниками щоквартально відповідно до фактичних обся­гів викидів (для стаціонарних джерел забруднення), скидів, розміщення відхо­дів та кількості використаного пального (для пересувних джерел забруднення) до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Остаточна сплата збору за звітний рік проводиться платниками відповідно до фактичних обсягів викидів, скидів, розміщення відходів та кількості викори­станого пального (для пересувних джерел забруднення) у 10-денний строк після подання платниками збору річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального. Остаточний розраху­нок збору за звітний рік і сплата здійснюються платниками, які не подають річ­ної статистичної звітності, за довідками про фактичні обсяги викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального, що подаються до 15 січня ор­ганам державної податкової служби за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки.

Збори за забруднення навколишнього природного середовища платники (крім розташованих у містах загальнодержавного значення) перераховують у таких розмірах:

- 20 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

- 50 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки;

- 30 відсотків - до Державного фонди охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окре­мий рахунок.

Платники збору, розташовані у містах Києві та Севастополі, збори за за­бруднення навколишнього природного середовища перераховують у таких роз­мірах:

- 70 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі міських бюджетів, на окремі рахунки;

- 30 відсотків - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окре­мий рахунок.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів у межах лімітів відноситься на валові витрати ви­робництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - справляється на прибуток, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи, які є суб'єк­тами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу.

Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, відноситься на валові витрати виробництва та обігу.

Для бюджетних організацій збір за забруднення навколишнього природ­ного середовища відноситься на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

Платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчас­ну сплату збору згідно із законодавством. Не внесені своєчасно кошти збору стягуються з платників у встановленому законодавством порядку. Сплата збору не звільняє юридичних та фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Контроль за правильністю обчислення збору, дотриманням лімітів викидів, скидів та розміщенням відходів здійснюється органами Мінекобезпеки. Конт­роль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами держав­ної податкової служби на підставі документальних перевірок.

Порядок обчислення збору [59].

1. Суми збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (П_вс), обчислюються платни­ками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підста­ві затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збо­ру та коригувальних коефіцієнтів, поданих у таблицях 8.1, 8.4, 8.7.1, 8.7.2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навко­лишнього природного середовища і стягнення цього збору", і визначаються за формулою:

 

(8.3)

де М-, - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);

Н_бі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т), подано в табл. 8.1 або 8.4;

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів насе­леного пункту, подано в табл. 8.7.1;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське зна­чення населеного пункту, подано в табл. 8.7.2.

2. Суми збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (П_вп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кі­лькості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору на ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 8.8, 8.7.1, 8.7.2 і визначаються за формулою:

 

(8.4)

 

де Мі - кількість використаного пального і-того виду, у тоннах (т);

Неї - норматив збору за тонну і-того виду пального, у гривнях (грн./т) на­ведено в табл. 8.8;

К_нас - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населе­ного пункту, подано в табл. 8.7.1;

Кф - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значен­ня населеного пункту, подано в табл.8.7.2.

 

3. Суми збору, який справляється за скиди (П_с), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, на підставі за­тверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, поданих у таблицях 8.2, 8.6, 8.7.1, 8.7.3 і визнача­ються за формулою:

(8.5)

де М_ДІ - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту (т);

М_пі - обсяг понадлімітного скиду г'-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Hgj - норматив збору за тонну /-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т) подано в табл. 8.2 або 8.6;

К_тс - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населе­ного пункту, подано в табл.8.7.1;

К_р6 - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функ­ціонування водного господарства, подано в таблиці 8.7.3;

К„ - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний скид забруднюючих ре­човин - 5.

 

4. Суми збору, який справляється за розміщення відходів (П_рв), обчислю­ються платниками самостійно поквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщен­ня відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, поданих у табли­цях 8.3, 8.7.4, 8.7.5 і визначаються за формулою:

(8.6)

 

де М_яі — обсяг відходів і-того виду в межах ліміту, у тоннах (т);

М„і - обсяг понадлімітного розміщення відходів і-тої забруднюючої речо­вини в тоннах (т);

Нб~ норматив збору за тонну і-того виду, у гривнях за тонну (грн./т);

К_т - коригувальний коефіцієнт, який враховує місце розташування відхо­дів, подано в табл. 8.7.4;

К₀ - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, подано в табл. 8.7.5;

К„- коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів — 5.

З 1 січня 2007 року норматив збору (Н_6І) за забруднення навколишнього середовища необхідно раз на рік індексувати за формулою¹⁶:

 

(8.7)

 

де Н_бі- проіндексований норматив збору в поточному році (грн./одиницю);

/-індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік (%).

У випадку, якщо індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 %, індексація нормативів збору не проводиться.

Про внесення змін у додаток ] до порядку встановлення нормативів за забруднення навколишнього природ­ного середовища і стягнення цього збору та визнання таким, що втратив чинність п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2003 p. Ns 402

Приклад

Визначити суму збору за забруднення атмосфери м. Дніпропетровськ ви­кидами промислового підприємства:

 

 

Індекс інфляції дорівнює 1,006.

Розв 'язання задачі:

Забруднення навколишнього середовища здійснюється стаціонарним дже­релом забруднення - промисловим підприємством. Тому під час розрахунків користуємося формулою 8.2:

 

 

де Mj - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн./т), подано в табл. 8.1 або 8.4;

Кмас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населе­ного пункту, подано в табл. 8.7.1;

Кф - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значен­ня населеного пункту, подано в табл. 8.7.2.

 

1. Визначаємо за табл. 8.1 норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн./т та індексуємо норматив збору за формулою 8.7:

1. Визначаємо за табл. 8.7.1 К_нас - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту:

1. Визначаємо за табл. 8.7.2 Кф - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту:

1. Визначаємо суму збору, що справляється за викиди в атмосферу забруд­нюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (П_ес):

 

П_вс = (49 х 80,48 х 1,8 х 1,25) + (30 х 80,48 х 1,8 х 1,25)+ (75 х 3,018 х 1,8 х 1,25) +

(150 х 3,018 х 1,8 х 1,25) = 8824,5 + 4770 + 450 + 843,75 = 16851,757 грн.

Відповідь: сума збору за забруднення атмосфери м. Дніпропетровськ ви­кидами промислового підприємства.складає 15738,75 грн.

 

Звичайно, нинішня система платежів ще має багато недоліків, які необхід­но ліквідувати під час її удосконалювання¹⁷.

 

Питання та завдання для обговорення

1. Дайте визначення та назвіть складові фінансово-економічного механізму природокористування.

2. Які принципи формування державного та місцевих природоохоронних бюджетів?

3. Які фактори відносяться до основних важелів фінансово-економічного механізму охорони навколишнього середовища

4. Які особливості застосування екологічних податків?

5. У чому полягає суть і значення екологічного фонду?

6. Що повинна стимулювати система платежів за природокористування?

7. Розкрийте сутність поняття «норми» та назвіть принципи їх встановлення.

8. Назвіть та охарактеризуйте основні інструменти екологічної політики.

9. З яких елементів складається величина платежів за забруднення навко­лишнього природного середовища?

10. Чому дорівнює коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид за­бруднюючих речовин у навколишнє природне середовище?

11. У якому співвідношенні платники перераховують збір за забруднення навколишнього природного середовища?

12. Охарактеризуйте джерела фінансування природоохоронних заходів.

Завдання

Завдання 1

Визначити обсяги збору за забруднення атмосфери викидами промислово­го підприємства:

 

 

Завдання 2

Визначити обсяги збору за забруднення атмосфери викидами промислово­го підприємства, якщо на підприємстві не розроблено і не затверджено ліміти. Результати пояснити.

 

 

 

Яким чином зміниться сума платежів за забруднення атмосфери, якщо під­приємство отримає дозвіл на викиди зазначених у таблиці обсягів забруднюю­чих речовин?

Завдання З

Визначити обсяги збору за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти. Результат пояснити.

 

 

/. Автотранспорт приватних осіб за рік викидає у повітря приблизно 1 млн.т забруднюючих речовин. У Ки­єві збитки від приватного автотранспорту оцінюються на суму приблизно у ЗО млн. дол. на рік. Однак на осо­бистий автотранспорт не поширюються ні економічні санкції за викиди, ні зобов'язання з компенсації збитків. 2. Суми платежів за забруднення води мізерні і складають 0,01 % від фактичних збитків. Не оцінюються зби­тки від шумових і електромагнітних видів забруднень, забруднень підземних вод, радіаційного забруднення тощо.

 

Яку суму необхідно було б сплатити підприємству у разі відсутності до­зволу на скиди забруднюючих речовин?

Завдання 4

Визначити обсяги збору за забруднення атмосфери великого міста викида­ми автомобільного транспорту. Результати пояснити.

Поясніть, чи необхідно було подбати автопідприємству про отримання до­зволу на викиди забруднюючих речовин автомобільним транспортом? Чому?

 

 

Завдання 5

Розрахувати плату за скидання забруднених стічних вод ТЕС у водойми.

Вихідні дані:

Завдання 6

Дати оцінку стану забруднення атмосфери міста, якщо вплив сірчаного ан­гідриду (SO2), оксиду азоту (N0) та оксиду вуглецю (СО) за їх наявності в ат­мосфері підпадає під дію ефекту сумації. їх гранично допустимі концентрації (ГДК) становлять:

для SO₂=0,5 мг/м³, N0 = 0,025 мг/м³, СО=1,0 мг/м³.

а) чи можна видати дозвіл на викиди CO, якщо фонова концентрація S0₂ та NO вже становить 0,4 від ГДК?

б) чи можна видати дозвіл на викиди CO, якщо фонова концентрація S0₂ вже становить 0,25 мг/м³, a NO - 0,02 мг/м³?

в) чи забезпечується нормативний стан якості атмосфери міста за умови таких концентрацій: C(S0₂) = 0,51 ГДК, C(NO) = 0,3 ГДК, С(СО) = 0,24 ГДК?

Чи можна дозволити викиди в атмосферу фенолу (не підпадає під дію ефе­кту сумації)? Які обмеження можуть бути встановлені?

г) чи забезпечується нормативний стан якості атмосфери при таких конце­нтраціях: C(S0₂) = 0,25 мг/м³, C(NO) = 0,01 мг/м³, С(СО) = 0,2 мг/м³?

Чи можна дозволити викиди в атмосферу метилмеркаптану (не підпадає під дію ефекту сумації)?

д) пояснити принципи екологічного нормування.