Транспорт як джерело забруднення атмосфери

Автомобільний транспорт є головним забруднювачем повітря. У вихлопних газах двигунів містяться такі забруднюючі компоненти, як оксид вуглецю і оксиди азоту, вуглеводні, у тому числі канцерогенний бензапірен, альдегіди, оксид сірки - 4. Найбільш характерною забруднюючою речовиною є оксид вуглецю. Крім названих компонентів, такі двигуни виділяють продукти, що містять свинець, хлор, бром, іноді фосфор, дизельні двигуни є постачальниками значної кількості сажі та часток кіптяви мікроскопічних емірів. Важливими факторами, що визначають склад забруднюючих компонентів у вихлопних газах, а разом з тим і рівні забруднення атмосфери, є склад палива, принцип дії та режим роботи двигуна, умови руху автомобілів.

Використання неоднорідного палива або погане його надходження до двигуна можуть бути причинами підвищеного виділення забруднюючих газів і сажі дизельними двигунами. Зміни у режимі роботи двигуна, гальмування або набирання швидкості сприяють збільшення кількості забруднюючих атмосферу речовин. Автомобілі, які швидко рухаються на гасах, поліпшують переміщення повітря, збуджують турбулентні потоки. Це забезпечує більш інтенсивне розсіювання оксиду вуглецю й незгорілих компонентів, які викидаються з вихлопними газами.

Максимальні концентрації шкідливих речовин найчастіше реєструється на вузьких /лицях з багатоповерховими будинками, у підземних тунелях і на протяжних міських автоомагістралях під час заторів, а також при зупинках машин перед світлофором. Більшість газів, що викидається автомобілями, важчі за повітря, тому вони концентруються біля поверхні:млі. За даними дослідників, концентрація оксиду вуглецю та оксидів азоту в середній частині вулиці в 2-3 рази вищі,,ніж поблизу стін будинків.

Частка автомобільного транспорту у забрудненні повітря для різних регіонів неоднакова, така неоднаковість передусім пов'язана з чисельністю автомобільного парку, який з часом постійно збільшується.

Звичайно, автомобілі сприяють забрудненню не тільки атмосфери, але й у цілому природних територіальних комплексів. Наприклад, аналіз плодів волоського горіха, що росте здовж автомобільної траси Москва- Сімферополь, показав, що в них міститимуться підвищені концентрації цинку - до 90,8 мг/кг.

Проблема ускладнюється неякісним автомобільним пальним. В Україні воно не відповідає стандартам та технічним нормативам щодо вмісту сірки та важкої фракції.

Забруднює повітря також залізничний транспорт. Залізничні локомотиви з дизельними двигунами викидають у повітря альдегіди., оксиди вуглецю та азоту, сірчистий газ та сажу. Під впливом забруднюючих повітря речовин, а також пилу вздовж залізниць руйнується від 4 до 73 % будинків і споруд, вони стають непридатними на 10-12 років раніше нормативних термінів.

Час існування оксидів азоту поблизу поверхні землі становить кілька днів, а на висотах близько 10 км - майже рік. Це спричиняє підвищення концентрації оксидів азоту на цих висотах, впливає на вміст азоту в стратосфері і процеси її руйнування.

У сільськогосподарській діяльності внаслідок порушення режиму обробки с/г культур у повітря можуть потрапити пестициди та мінеральні добрива. При використанні с/і авіації отрутохімікати можуть розноситись на відстань 1000 м і більше.

Забрудненню атмосферного повітря можуть сприяти різноманітні ситуації, до яких належать певні стани погоди - тумани, штилі тощо. Значну роль у цьому можуть відіграти різноманітні форми димових факелів.

Дисгармонія між характером господарської діяльності та реальними можливостями

Природного середовища, розбалансованість економічних та екологічних процесів, відсутність ефективного механізму регулювання і контролю природокористування породили негативні процеси в усіх сферах довкілля. Забруднення навколишнього середовища і Світового океану досягло критичної позначки. Порушується природний баланс планети.

Ліси. Ліси належать до найважливіших природних ресурсів. Вони є генератором кисню регулятором чистої води, середовищем життя птахів і диких тварин, джерелом лісових дарів - ягід, грибів, лікарських рослин. На жаль, ліс безжалісно і швидко знищується. За XX століття площа тільки тропічних лісів скоротилася в два рази. Щороку начисто вирубується, випалюється, гине від стихійних пожеж 11 мільйонів гектарів тропічних лісів. Це територія, що відповідає такій країні, як Бельгія. Ліси зникають із швидкістю 20 гектарів на хвилину. В результаті зникнення лісів, забору підземних вод, що дедалі збільшується, зростаючого навантаження худоби на луги і пасовища, перегріву планети "розповзається" пустеля. Пустелі і напівпустелі вже займають понад 53 млн. квадратних кілометрів і тепер поглинають понад 40 гектарів за хвилину. Опустелюванню піддаються понад 8 млн. гектарів щороку.

Атмосфера Викиди в атмосферу хімічних речовин, газів та інших промислових відходів створили так званий "парниковий ефект", або "термічну пастку", яка загрожує планеті перегрівом земної атмосфери, підвищенням середньої температури, подальшим забрудненням атмосфери. Дедалі частіше повторюються згубні засухи. Порушення екологічного балансу нерідко призводить до кліматичних аномалій, які мають непередбачувані наслідки. При підвищенні температури рівень води морів і океанів підвищуватиметься, і можуть бути затоплені родючі долини та гирла річок.

На стан сучасної екологічної ситуації особливо впливає руйнування озонового шару, який є природним бар'єром на шляху згубних ультрафіолетових випромінювань. Загрозу, озоновому шару спричиняють численні викиди хімічних сполук в атмосферу, розвиток реактивної авіації, освоєння Космосу.

Вчені дедалі частіше виявляють "дірки" у озоновому шарі. Останнім часом зафіксовано його зменшення над Антарктидою, Норвегією, Фінляндією, Швецією. "Дірку" виявлено над Антарктидою, де вміст озону більший від звичайного на 40-50 %. Ця озонова дірка з року в рік збільшує свою площу. Вона спричинила посилення УФ-фону в Південній півкулі, перш за все в Новій Зеландії. Медики цієї країни б'ють тривогу, констатуючи значне зростання захворювань, зумовлених підвищеним УФ-фоном, таких, як рак шкіри й катаракта очей.

Водні ресурси. Серед природних ресурсів особливе місце займає вода. У світі використання води вже перевищує її відновлення. У минулому чисті ріки і прісноводні озера міліють, вода в них виявляється непридатною для пиття і життя риб. Багато експертів ООН вважають, що при нинішніх темпах водоспоживання і забруднення водних джерел всі світові ресурси прісних вод можуть виявитися вичерпаними. За даними всесвітньої організації охорони здоров'я, 80% усіх хвороб викликається нестачею або забрудненням води. У країнах, що розвиваються, внаслідок цього щороку помирає.25 млн. чол. Серйозний руйнівний тиск відчувають океани, особливо в прибережних районах, де добувається більша частина світового вилову. Виробництво деяких видів рибної продукції виявляє ознаки краху. Ріки несуть в моря великі маси розмитого ґрунту, а також промислові, міські, сільськогосподарські і комунікаційні відходи, причому, деякі з них токсичні.

Ґрунти. Серед природних ресурсів важливе місце займають ґрунти. Навантаження на них зростає, часто перевищує допустимі межі. Значні площі використовуються екстенсивно, необачно і марнотратно, а нерідко - просто аморально і по-хижацькому. Через скорочення площі лісів, кислотні дощі, нераціональне зрошення, масоване забруднення, ігнорування кліматичних умов поширюється ерозія ґрунтів. Земельні угіддя інтенсивно забруднюються хімічними речовинами і стоками, нафтомастильними матеріалами, відходами тваринницьких комплексів. У результаті застосування важкої техніки і багаторазового обробітку нею ґрунт ущільнюється, грудкується, втрачає поживні речовини. Деградація ґрунтового покриву знижує потенційну та фактичну його продуктивність, уповільнює зростання врожаїв. Це ускладнює вирішення продовольчої проблеми, яка дедалі загострюється.

Криза народонаселення. Велика енергоозброєність дозволила людині виграти конкурентну боротьбу з іншими організмами за природні ресурси, створити різні технології, продовжити життя і забезпечити високий приріст населення. В результаті протягом життя одного покоління (з 1900 по 2000 р.) після 1950-го року населення почало подвоюватись. Відбулись істотні зрушення в віковій структурі, географічному розподілі, структурі міського і сільського населення. Зміна стану народонаселення відобразилась на людині безпосередньо. В країнах, що розвиваються, 95% дітей народжуються, живуть і помирають у злиднях; кожна дитина, що народилася в індустріально розвинутій країні, використовує в ЗО разів більше ресурсів, ніж дитина, яка народилася в країні, що розвивається. Нестримне зростання народонаселення створює на природу такий тиск, який не можуть компенсувати будь-які зусилля по забезпеченню стійкого майбутнього. За оцінками Всесвітнього банку, кількість народонаселення світу не стабілізується на рівні 12,4млрд.; за прогнозом ООН, цей показник може досягти в близькому майбутньому 14 млрд. чол. Між тим, сьогодні кожний п'ятий живе в абсолютних злиднях і голодує, а кожний десятий страждає від недоїдання.