Форми контролю: опитування, аналіз результатів діяльності.

 

 

ТЕМА 6. ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА ПРАКТИКА ЯК ОСНОВА СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ

За підсумками вивчення теми студент повинен

Вміти:

– враховувати і пояснювати принципи та методи діагностики;

– чітко, логічно й послідовно викладати думку стосовнопсихологічного змісту основних типів суб'єктивного ставлення до природи;

Знати:

– розуміння особливостей системи поглядів на природу ставлень людини;

– розуміння сутностібазових та другорядних параметрів суб'єктивного ставлення до природи;

– розуміння сутності аспектів суб’єктного сприйняття природи та його специфіка

– розуміння та пояснення типів відносин людини та довкілля;

розуміння сутності суб'єктивного ставлення особистості на думку науковців

 

Розробка принципів і методів діагностики.

У рамках екологічної психології для експериментального дослідження названих проблем діє екологічна психодіагностика, де створюється спеціальний діагностичний арсенал, який дозволяє визначити рівень сформованості і якісну своєрідність системи екологічних уявлень, суб'єктивного відношення до природи й застосовування стратегій і технологій взаємодії з нею. Під час вирішення цього завдання екологічна психологія ґрунтується на положеннях статистики й застосовує принципи й методи, розроблені в психодіагностиці.

Дослідження психологічних функцій, які можуть бути реалізовані в результаті взаємодії людини зі світом природи, їхнього впливу на розвиток особистості, створення на цій основі методів психокоррекції й психотерапевтичної роботи.

Екологічна психологія для вирішення цього завдання застосовує результати досліджень із соціології, фізіології, педагогіки, соціальній психології й психології особистості, психології навколишнього середовища, психотерапії.

Отже, у цей час термін "екологічна психологія" уживається в науковій літературі для позначення ряду близьких, але не тотожних галузей досліджень: психологічної екології, психології навколишнього середовища, екологічного підходу в психологи й власно екологічної психології (психологія екологічної свідомості). Вони мають самостійні предмети досліджень, свої завдання й методологічні особливості.

Предмет дослідження в екологічній психології - це екологічна свідомість, розглянута в соціогенетичному, онтогенетичному і функціональному аспектах.

Екологічна психологія характеризується двома основними методологічними особливостями, які відрізняють її від подібних галузей досліджень: по-перше, у ній розглядається взаємодія людини тільки із природою, а не з усім навколишнім середовищем, по-друге, об'єкт досліджень - не "природне середовище", а "світ природи".

Внаслідок недостатньої розробленості концептуальних основ та термінологічного апарату екологічної психології діапазон прийомів та методів діагностики на сьогоднішній день досить обмежений.

На даному етапі розвитку науки про екосвідомість існує значна кількість методів, що втілюються у конкретних методиках, однак, більшість з них використовується лише у поєднанні з іншими, найрізноманітнішими методами екопсихологічного дослідження.

Якщо аналізувати діапазон застосування методик відносно віку досліджуваних, то більшість з них призначені для вивчення екологічної свідомості або окремих її складових особистості, починаючи з підліткового віку і старших. Досить складно знайти методику діагностики екологічної свідомості дошкільників чи молодших школярів. Тому, актуальною є розробка та впровадження методик діагностики екосвідомості для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.