Психологічні особливості сприймання кольору. Візуальне, акустичне та арома середовище

 

Добре відомо, що вплив кольору може викликати в людини як фізіологічний, так і психологічний ефект. Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. Звичка бачити небо - синім, траву - зеленою, а кров - червоною така сильна, що інших сполучень ми не можемо собі уявити.

Кольори – це невід’ємна частина нашого життя. Життя повне тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками. Починаючи з найдавніших часів колір був сильною, але все ж невловимою силою, що визначає поведінку людини. Проведено велику кількість дослідів, написано багато статей і все-таки, до цих пір, колір - це явище загадкове. На даний момент добре відомо, що оточуючі нас кольори є одними з найважливіших факторів встановлення суспільства. В сучасному, швидкоплинному, урбанізованому світі з величезним потоком інформації, критичним є показник самогубств та депресій, має місце загострення соціальних суперечностей, які обумовлюються індивідуальною психоемоційною неузгодженістю людей.

Дуже багато людей, які потрапляють із села в місто стають заручниками долі. На них сильно впливають кольори, що їх оточують. Сірі стіни будівель дуже пригнічують, втомлюють. У таких людей постійні депресії та стреси, адже ці кольори не є кольорами природного середовища. Колір виявляє вплив на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами, можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості. Вчені виявили, що кольори впливають на людину по-різному, залежно від віку, етнічного середовища і клімату. Певний колір або група кольорів можуть викликати неоднакову реакцію, різниця полягає лише в тонах і відтінках.

Експерименти показали: кольори впливають не тільки на психіку людини та її емоції, але і на її фізіологічні параметри. Вчені розробили методи дослідження людської психіки, засновані на перевазі кольорів. Першим творцем кольородіагностики став швейцарський психотерапевт XX століття Макс Люшер. Інтуїтивно приймаючи чи відкидаючи ті або інші кольори, людина постає такою, якою вона є насправді. В основі таких тестів лежить уявлення, що колірна перевага характеризує різні емоційні стани. Так, синій символізує відданість, зелений - утвердження себе, червоний - збудження, експансію, жовтий - прагнення до переживань...

Оскільки колір підсвідомо впливає на поведінку людей, то є потреба розібратися, як і чому виникають ті чи інші реакції на колір?

Здавна, коли людина знайшла здатність сприймати красу навколишнього світу, увага її прикували до себе чари кольору.

Червоний. Люди з давнини проявляли особливу пристрасть до червоного кольору. У багатьох мовах одне і те ж слово означає червоний колір і взагалі все гарне, прекрасне. У Полінезії слово «червоний» є синонімом слова «коханий». У Китаї про щиру, відверту людину говорять «червоне серце», тоді як серце дурної, підступної людини «чорне серце». Червоний колір, перш за все, асоціюється з кров'ю і вогнем. Його символічні значення дуже різноманітні і суперечливі. Червоне символізує радість, красу, любов і повноту життя, а з іншого боку - ворожнечу, помсту, війну, зв'язується з агресивністю і тіленими бажаннями. Червоний є основним геральдичним кольором. На прапорах він символізує бунт, революцію, боротьбу, незалежність.

Цікаво, що у багатьох племен Африки, Америки та Австралії воїни, готуючись до сутички, розфарбовували тіло і обличчя в червоний колір. Карфагенці і спартанці носили під час війни червоний одяг. Червоному кольору приписувалися також цілющі властивості, здатність протистояти пристріту і чаклунству, від нечистої сили і лихого ока допомагають червоні нитки, тканини, корали, квіти і рослини. Китайці прив'язували щонебудь червоне дітям до кисті руки, привчаючи їх дивитися на цей колір як на запобіжний засіб від злих духів. У багатьох країнах жінки обв'язують кисті рук червоною ниткою, щоб вони не хворіли, і ніхто не наврочив. Червоне означає також владу, велич. У Візантії тільки імператриця мала право носити червоні чобітки. Імператор підписувався пурпуровим чорнилом, сидів на пурпуровому троні. У багатьох народів червоний колір символізує південь, полум'я і спеку.

Білий колір символізує чистоту, незаплямованість, невинність, доброчесність, радість. Він асоціюється з денним світлом і небесними світилами, а також з силою, яка втілена в молоці і яйці. У християнській традиції біле означає спорідненість з божественним світлом. У білому зображаються ангели, святі і праведники. Візантійські письменники говорили про білизну істини. У деяких народів білий одяг носили царі і жерці, що символізувало урочистість і велич. У литовській мові "білі люди" - це чесні люди, в угорській - "білий народ» - жінки.

На Русі "білий" означало, вільний, благородний, праведний: "біла Русь", "білий цар", "білі селяни" вільні від всіх податей, "біла земля" - церковна земля, "білий світ". Однак білий колір може отримувати і протилежне значення. Слов'яни одягали своїх мерців у білий одяг і покривали білим саваном.

У деяких племен Африки і Австралії прийнято розфарбовувати тіло білою фарбою після кончини когось із близьких.

У Китаї та деяких інших країнах Азії та Африки білий є кольором трауру. У давнину білий траур використовувався і у слов'ян. Стародавні греки на ніч завжди одягали білу білизну, щоб побачити гарні сни. В Індії, Китаї та Японії білий колір символізує смерть, оскільки ототожнюється з ангелами і небесами. У білому одязі являлися людям примари і привиди. Чорний колір символізує нещастя, горе, траур, загибель усього, що рухається і дихає. Чорне асоціюється з мороком і землею і є справжньою емблемою всього прихованого, таємного і невідомого. У багатьох народів чорнота пов'язується зніччю, а ніч - зі злом і чаклунством. Вночі людське життя піддається найбільшій небезпеці.

У стародавній Мексиці при ритуальному жертвоприношенні людини руки жерців були забарвлені в чорний колір. Чорні очі і понині вважаються небезпечними, заздрісними. У чорне одягнені лиховісні персонажі, поява яких віщує смерть. За припущенням англійського етнолога В. Тернера, чорний колір, часто означає смерть, непритомність, сон або темряву, затемнення свідомості. У арабів вираз «чорнота очей» означає кохану, «чорнота серця" - любов. Таким чином, чорне може мати і сприятливе значення.

Жовтий колір справляє на глядача тепле і приємне враження. З іншого боку, жовтий турбує, збуджує уяву і, в кінцевому рахунку, «давить» на психіку. Жовтий - колір золота, яке з давнини сприймалося як застигле сонячне світло. Це колір осені, колір зрілих колосків і зів'ялого листя, також і колір хвороби, смерті, потойбічного світу. У багатьох народів жінки віддавали перевагу жовтому одягу. Нерідко жовтий колір служив також відмітною ознакою знатних осіб вищих станів. Наприклад, монгольські лами носять жовтий одяг з червоним поясом. З іншого боку, у деяких народів Азії жовтий колір є кольором трауру, скорботи, печалі. Згідно з текстами сербських мов, хвороби несуться жовтою людиною, жовтою собакою або жовтим півнем. У Європі жовтий або жовто-чорний прапор означав карантин, а жовтий хрест - чуму. У нас жовтий вважається кольором ревнощів, зради, а на Тибеті ревнощі називали буквально «жовте око». Згадаймо також «жовту пресу» і «жовтий дім».

Синій - це колір неба і моря. Він поєднує в собі якесь протиріччя збудження і спокою, викликає відчуття холоду і нагадує про тіні. Синя поверхня здається віддаленою від людини, захоплює погляд у глибину. У багатьох народів синій колір символізував небо і вічність. У християнській культурі він асоціюється з незбагненними таємницями, з вічною божественною істиною. Для романтиків синій колір мрії і туги за неземного ідеалу. Синій може також символізувати доброту, вірність, сталість, розташування, а в мові геральдики означає цнотливість, чесність, добру славу і вірність. "Блакитна кров" говорить про благородне походження. Він вважався траурним в стародавньому Єгипті і у деяких народів Америки, французи називають жах «синім страхом» (згадаймо казку "Синя борода"). У слов'янських народів синій служив символом смутку, горя, асоціювався з бісівським світом.

Зелений - колір трави і листя. У багатьох народів символізував юність, надію і веселощі, хоча часом і незрілість, недостатню досконалість. Зелений колір гранично матеріальний і діє заспокійливо, але може виробляти і гнітюче враження (не випадково тугу називають "зеленою", а сама людина від злості "зеленіє").

Розрізняють три види впливу кольору на людину: фізичний, оптичний та емоційний.

1. Фізичний вплив кольору. При фізичному впливі мова йде про вплив кольору на фізіологію людини. Людина живе в навколишньому світі не замкнуто. Не тільки сама людина, але і кожна її клітинка постійно пов'язана з навколишнім середовищем. Наші органи чуттів не тільки аналізують навколишнє середовище, але і є приймачами інформації, яка, як правило, впливає на наш організм. Колір здатен додати бадьорості, збільшити життєві сили. Він усуває порушення балансу в роботі органів, подовжує життя. Мало хто сумнівається, що кожен колір несе в собі якусь інформацію, а людський організм реагує на колір. Так, наприклад: червоний - збільшує мускульну напругу, робить частішим ритм дихання, сприяє підвищенню кров'яного тиску; помаранчевий - викликає легке збудження, прискорює кровообіг, сприяє травленню; жовтий - стимулює розумову діяльність; зелений - умиротворює, заспокоює; блакитний - знижує кров'яний тиск, заспокоює; синій - налаташовує нао серйознімть; фіолетовий - збуджує діяльність серця і легенів, збільшує опірність організму до простудних захворювань.

2. Оптичний вплив кольору. До цього впливу відносяться ілюзії або оптичні явища, викликані кольором і змінюють зовнішній вигляд предметів. Розглядаючи оптичні явища кольору, всі кольори можна умовно розділити на дві групи: червоні і синій, тому що в основному колір за своїми оптичними властивостями буде тяжіти до якої-небудь з цих груп. Виняток становить зелений колір. Світлі кольори поширюються на розташовані поруч з ними більш темні кольори і зменшують пофарбовані в ці кольори поверхні. Для прикладу, якщо через щілину дощатої стіни проникає промінь світла, то щілина здається ширшою, ніж насправді. Коли сонце світить крізь гілки дерев, гілки здаються більш тоншими, ніж зазвичай. Жовтий колір зорово хіба що піднімає поверхню. Червоний колір наближається до нас, блакитний, навпаки, віддаляється. Площини, пофарбовані в темно-синій, фіолетовий і чорний кольр, зорово зменшуються і спрямовуються до низу. Зелений колір - найбільш спокійний з усіх кольорів. Також потрібно відзначити відцентровий рух жовтого кольору і доцентрове синього. Якщо зробити два кола рівної величини і заповнити один жовтим, а інший синім, то вже після короткої концентрації уваги на них ставатиме помітно, що жовте, наближається до людини. Синє ж розвиває доцентровий рух і віддаляється від людини.

3. При емоційному впливі кольору йдеться про почуття, переживання, які ми можемо відчувати під впливом того або іншого кольору. Цей вплив дуже тісно пов'язаний з оптичними властивостями кольору.

Абсолютно зелений - самий спокійний колір. Він нікуди не рухається і не має ні радості, нісмутку. Це постійна відсутність руху сприятливо діє на стомлених людей, але може і набриднути з часом. При введенні в зелений жовтого кольору він пожвавлюється, стає більш активним. При додаванні синього, навпаки, він робиться більш серйозним, вдумливим.

Синє ж схильне до поглиблення. Чим темніший стає синій колір, тим більше він кличе людину до нескінченного, будить у ній голод до чистоти і зверхчуттєвого. Дуже темне синє дає елемент спокою. Доведений до меж чорного синій колір отримує призвук смутку. Стаючи більш світлим, синій набуває байдужий характер і стає людині далеким і байдужим, як блакитне небо.

Часто білий колір визначається як "некрасивий". Він є як би символ миру, де зникають усі фарби, всі матеріальні властивості. Тому і діє білий колір на нашу психіку як мовчання. Але це мовчання не мертве, а, навпаки, повне можливостей. Чорний колір, навпаки, впливає як щось без можливостей, як мертва пляма, як мовчання без майбутнього. Рівновага білого і чорного народжує сіре, природньо сірий колір не може дати ні руху, ні звуку.

Сіре - безвучне і нерухоме, але ця нерухомість іншого характеру, ніж у зеленого кольору, народженого двома активними кольорами - жовтим і синім. Тому сірий колір - це невтішна нерухомість. Червоний колір ми сприймаємо як характерно теплий колір, впливає внутрішньо як життєвий, живий, неспокійний колір, який має, однак, легковажності жовтого. На відміну від жовтого червоний колір ніби палає в середині себе. Але ідеально червоний колір дуже сильно міняє свій вплив при зміні кольору. При додаванні в червоний колір чорного виникає тупе, жорстке, не здатне до руху коричневе. У більш холодному відтінку червоного пропадає активність полум'я. Стаючи помаранчевим, червоне зберігає серйозність.

Фіолетовий колір - це ніби охолоджений червоний, тому він звучить дещо болісно, як щось погашене і сумне.

Вибір бажаного кольору людиною визначається його характером і залежить також від соціального чинника. На підставі психолого - соціологічних досліджень був отриманий наступний ряд кольорів по мірі зменшення переваг: блакитний - фіолетовий - білий - рожевий - пурпуровий - червоний - зелений - жовтий - помаранчевий - коричневий - чорний. Характер і виразність кольору може значно змінюватися в залежності від різних асоціацій. Кожен з нас намагається пояснити емоційну характеристику того чи іншого кольору характером предметів, на яких ми зазвичай сприймаємо цей колір. Це дуже індивідуальна особливість кожної людини, що залежить від придбаного нею досвіду. Встановити тут які-небудь правила дуже важко, але з деякою вірогідністю можна припустити, що червоний колір асоціюється з вогнем і кров'ю, жовтий - з сонцем,синій-з небом,водою,зелений-з лісом, луками.