Типи адаптивних організаційних структур, їх переваги та недоліки

 

Починаючи з 60-х років деякі організації зіткнулися з таким положенням, коли зовнішні умови їхньої діяльності змінювалися так швидко, проекти ставали настільки складними, а технологія розвивалася так стрімко, що недоліки бюрократичної організації управління, уповільнювали взаємодію і процедуру вироблення рішень до такої міри, що організація більше не могла ефективно реагувати на зміни, що відбуваються.

Структури називаються адаптивними, оскільки їх можна швидко модифікувати відповідно до змін навколишнього середовища і потребами самої організації. Ще одна назва цих більш гнучких систем — органічні структури. Воно пов'язано з їхніми можливостями адаптуватися до змін у навколишньому середовищі подібно тому, як це роблять живі організми. Органічні або адаптивні структури — це не просто якась варіація бюрократії, якою є дивізійна структура. Органічна структура будується на цілях, що радикально відрізняються від тих, що лежать в основі бюрократії.

Органічні типи організаційних структур не можна в будь-якій ситуації вважати більш ефективними, ніж механістичні.

Науковці прийшли до висновку, що органічні структури більше усього підходять для таких фірм, як «Хьюлетт-Паккард», ЗМ, «Еппл», що діють у швидко мінливій обстановці. Механістичні (бюрократичні) структури навпаки — більше підходять для організацій, що діють в умовах, що змінюються досить повільно (наприклад, фірма "Сірс", що володіє мережею магазинів, фірми-виробники килимів, оптові торговці автомобільними запчастинами). Теорія і практичні дослідження говорять про те, що при будь-яких обставинах ні чисто органічна, ні цілком механістична структура не можуть бути оптимальними, але необхідно, щоб технологія, завдання, внутрішні і зовнішні умови функціонування організації, а також знання й уміння її співробітників добре погоджувалися між собою.

Органічна і механістична структури являють собою лише дві крайні точки в континуумі форм структур. Реальні структури реальних організацій лежать між ними, володіючи ознаками як механістичних, так і органічних структур у різних співвідношеннях. Крім того, дуже часто буває так, що різноманітні підрозділи усередині однієї і тієї ж організації мають різні структури. Так, у значних організаціях в одних підрозділів може бути механістична структура, а в інших органічна.

Два основних типи органічних структур, використовуваних сьогодні, — це проектні і матричні організації.

Типовий керівник відділу в значній бюрократичній організації має масу різноманітних обов'язків і відповідає за визначені аспекти декількох різних проектів, видів продукції і послуг. Так, наприклад, глава видавництва якогось коледжу відповідає за редагування, випуск і реалізацію десятків або навіть сотень різноманітних книг щорічно. Неминуче, що навіть гарний керівник у метанні між цими обов'язками буде на якісь види діяльності звертати більше уваги, а на інші — менше.

Але якщо це — проекти великомасштабні, то відсутність постійної уваги до ходу їхньої реалізації може мати досить серйозні наслідки. Для того, щоб ефективно управляти великомасштабними проектами обмеженої тривалості (наприклад, будівництво греблі, будинки, запуск ракети на Місяць, розробка і випуск нової системи озброєння і т.д.), усе більше число організацій стало використовувати спеціальну проектну організацію.

ПРОЕКТНА ОРГАНІЗАЦІЯ — це тимчасова структура, утворювана для вирішення конкретної задачі. Зміст її полягає в тому, щоб зібрати в одну команду найбільш кваліфікованих співробітників організації для здійснення складного проекту у встановлені терміни з заданим рівнем якості, не виходячи за межі встановленого кошторису. Коли проект завершений, команда розпускається. Її члени переходять у новий проект, повертаються до постійної роботи у своєму «рідному» відділі або ідуть із цієї організації.

Основна перевага проектної організації в тому, що вона концентрує всі зусилля на рішенні однією-єдиної задачі. У той час як керівник звичайного відділу повинний розриватися між декількома проектами одночасно, керівник проекту концентрується винятково на ньому.

МАТРИЧНІ СТРУКТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Широко відомий варіант проектної організації на стільки сильно відрізняється від описаного вище її типу, що заслуговує окремої назви. Він називається матричною організацією. Початок застосуванню матричної організації було призначено середніми по розмірі авіакосмічними фірмами в 50-і і 60-і роки минулого століття. Ці фірми були занадто малі, щоб виявилася ефективною чисто проектна організація. Проте, вони були достатньо великі, щоб зіткнутися з проблемами, породженими функціональними структурами, у яких інтеграція відбувається тільки на самій вершині піраміди управління. Блок-схема подібної структури нагадує матричну решітку, звідси і назва матрична структура.

У матричній організації члени проектної групи підпорядковуються як керівнику проекту, так і керівникам тих функціональних відділів, у яких вони працюють постійно. Керівник проекту має так називані проектні повноваження. Ці повноваження можуть варіювати від майже всеосяжної лінійної влади над усіма деталями проекту до практично чистих штабних повноважень. Вибір конкретного варіанта визначається тим, які права делегує йому вище керівництво організації.

Основний недолік матричної структури — її складність. Матрична структура — це занадто складна, важка і часом незрозуміла форма організації, щоб постійно звертатись до неї. Дуже багато проблем виникає через накладення вертикальних і горизонтальних повноважень, що підриває принцип єдності розпорядництва.

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНГЛОМЕРАТНОГО ТИПУ Ще один підхід до створення адаптивних організаційних структур пов'язаний із появою організації типу конгломерату. Це не якась стала й упорядкована структура. У даному випадку організація набуває форми, що найкраще підходить для даної конкретної ситуації. Так, в одному відділенні фірми може використовуватися продуктова структура, в іншому — функціональна структура, а в третьому — проектна або матрична організація.

Причина, по котрій фірми, що входять до складу конгломерату, зберігають свої власні організаційні структури, полягає в тому, що при ній можна дуже швидко згортати і розгортати ділову активність у різноманітних областях із мінімальним порушенням сформованих зв'язків..

 

Контрольні завдання та запитання:

 

1. Опишіть фази організаційного процесу конкретної організації.

2. Як на практиці можна скористатись знанням організаційного закону синергії?

3. Як на практиці можна скористатись знанням організаційного закону єдності аналізу синтезу?

4. Як на практиці можна скористатись знанням організаційного закону пропорційності?

5. Як на практиці можна скористатись знанням організаційного закону композиції?

6. Як на практиці можна скористатись знанням організаційного закону самозбереження?

7. Як на практиці можна скористатись знанням організаційного закону організованості-інформованості?

8. Як на практиці можна скористатись знанням організаційного закону онтогенезу?

9. Чи може делегуватись відповідальність без повноважень? Відповідь обґрунтуйте.

10. Чи можуть делегуватись повноваження без відповідальності? Відповідь обґрунтуйте.

11. Поясніть чи може існувати влада без повноважень? Відповідь обґрунтуйте.

12. У яких випадках керівнику варто організувати консультативний апарат?

13. У яких випадках керівнику варто організувати обслуговуючий апарат?

14. У яких випадках керівнику варто організувати особистий апарат?

15. У яких випадках керівнику варто надавати менеджеру штабного апарату рекомендаційні повноваження?

16. У яких випадках керівнику варто надавати менеджеру штабного апарату узгоджуючі повноваження?

17. У яких випадках керівнику варто надавати менеджеру штабного апарату паралельні повноваження?

18. У яких випадках керівнику варто надавати менеджеру штабного апарату функціональні повноваження?

19. У яких випадках керівнику варто надавати менеджеру штабного апарату лінійні повноваження всередині апарату?

20. Охарактеризуйте суть та основні характеристики організаційної структури.

21. Опишіть позитивні риси бюрократичних організаційних структур.

22. Опишіть негативні риси бюрократичних організаційних структур.

23. Опишіть основні недоліки дивізійних організаційних структур.

24. Опишіть та встановіть вид організаційної структури, що реалізована в організації, де Ви (знайомі) працюєте.

25. Намалюйте у вигляді схеми лінійно-функціональну бюрократичну організаційну структуру.

26. Наведіть приклади компаній або видів бізнесу, де добре підходить продуктова дивізійна бюрократична організаційна структура. Обґрунтуйте свій вибір.

27. Наведіть приклади компаній або видів бізнесу, де добре підходить споживацька дивізійна бюрократична організаційна структура. Обґрунтуйте свій вибір.

28. Наведіть приклади компаній або видів бізнесу, де добре підходить регіональна дивізійна бюрократична організаційна структура. Обґрунтуйте свій вибір.

29. Зобразіть у вигляді схеми приклад продуктової дивізійної бюрократичної організаційної структури.

30. Зобразіть у вигляді схеми приклад споживацької дивізійної бюрократичної організаційної структури.

31. Зобразіть у вигляді схеми приклад регіональної дивізійної бюрократичної організаційної структури.

32. Опишіть позитивні та негативні риси адаптивних організаційних структур.

33. Наведіть приклади компаній або видів бізнесу, де добре підходить проектна адаптивна організаційна структура. Обґрунтуйте свій вибір.

34. Наведіть приклади компаній або видів бізнесу, де добре підходить матрична адаптивна організаційна структура. Обґрунтуйте свій вибір.

35. Наведіть приклади компаній або видів бізнесу, де добре підходить конгломеративна адаптивна організаційна структура. Обґрунтуйте свій вибір.

36. Зобразіть у вигляді схеми приклад проектної адаптивної організаційної структури.

37. Зобразіть у вигляді схеми приклад матричної адаптивної організаційної структури.

38. Зобразіть у вигляді схеми приклад конгломеративної адаптивної організаційної структури.

39. Опишіть позитивні та негативні риси адаптивних організаційних структур.

 

ТЕМА 8

ФУНКЦІЯ МОТИВАЦІЇ

 

План лекції

1. Суть та поняття функції мотивації

2. Змістовні теорії мотивації

2.1. Ієрархія потреб Маслоу

2.2. Теорія ЖВЗ Алдерфера

2.3. Теорія трьох потреб МакКлелланда

2.4. Двофакторна теорія Герцберга

3. Процесуальні теорії мотивації

3.1. Теорія очікування Врума

3.2. Теорія справедливості Адамса

3.3. Об’єднана модель мотивації Портера-Лоулера