Методи вибору стратегії в умовах нестабільної економіки

 

В умовах дестабілізації економіки матриця БКГ не може бути використана, тому постає питання - чим її замінити? Сучасна еконо­мічна наука дає на нього відповідь, пропонуючи цілий набір варіантів вибору стратегії розвитку підприємства на основі інших моделей.

 

1. Вибір стратегії на основі вивчення еле­ментів стратегії

Виділяються 9 елементів стратегії і їх ком­бінація дає уяву про те, наскільки підприємство вдало концентрує та використовує свої ресурси. Дамо їх перелік та стислу характеристику:

1. Конкурентні переваги формулюються чітко з визначенням цінових та нецінових чинників.

2. Культура і компетентність управління визначається такими чинниками, як ставлення до підприємницького ризику, до проблеми якості, прагнення вести справу на професійному рівні, ставлення до персоналу підприємства та покупців, до роботи, успіхів і невдач.

3. Ринки визначаються географічними чинниками та особливос­тями застосування продукції.

4. Ресурси включають в себе інвестиції та поточні витрати.

5. Програми розвитку пов'язують з діловою активністю і, зокре­ма, з інвестиційною політикою.

6. Продукція повинна відповідати структурі запитів споживачів.

7. Організація справи характеризується способом поділу підпри­ємства на підрозділи.

8. Структурні зміни — придбання або продаж підприємств.

 

Крива досвіду

Відомо, що при подвоєнні обсягу виробництва витрати на будь-яку операцію у виробничому процесі можуть бути знижені на 20%. Отже, досягається економія за рахунок масштабів вироб­ництва. Збільшення частки підприємства-на ринку дозволяє скорочу­вати витрати, внаслідок чого зростає норма прибутку і конкурентос­проможність.

 

Лоцман

Суть методу полягає в тому, щоб прагнути і вміти пристосовува­ти свої дії до вимог покупців. Метод передбачає детальне і послідовне обговорення на різних рівнях таких основних проблем:

- існуюче положення; - стратегія; - довгострокові цілі;

- короткострокові цілі; - аналіз; - кадровий потенціал;

- плани розвитку; - звітність; - організація справи.

Цей метод розроблено у Швеції в 1980 p. і його використання може бути корисним для вітчизняних підприємств через те, що він у більшій мірі відповідає традиціям наших підприємств, які звикли до ко­лективних обговорень і групового ухвалення рішень.

 

4. Модель МакКінсі "7С"

Ця модель включає сім основних факторів, які мають найважливіше значення для розвитку підприємства:

¨ стратегія;

¨ навички;

¨ загальновизнані цінності;

¨ структура;

¨ система;

¨ кадри;

¨ стиль.

Вибір стратегії може ґрунтуватись також на різновидах матриці БКГ, коли вони будуються на основі різних показників, які вважаються найбільш важливими у дослідженні.

Такі матриці можуть розроблятись на підставі обсягу запасів і обсягу продажу, витрат на виробництво і доходу, обсягу продажу і чис­того прибутку та ін. У кожному з цих випадків ми отримаємо двомірну матрицю, яка буде характеризувати одну з важливих сторін діяльності підприємства. Очевидно, що чим більший обсяг досліджень буде вико­нано, тим точніше буде визначена стратегія розвитку виробництва. Слід зазначити, що матриці типу БКГ розміром 2х2 дають висновки дуже ка­тегоричні, в той час коли реальні процеси господарського життя наба­гато складніші. Тому доцільно вивчати конкурентні позиції і здійснювати розробку стратегії на основі матриць розміром 3х3, 4х4, 5х5 та інших.

 

Аналіз стратегії за Мінцбергом

Мінцберг стверджував, що вибір стратегії можливий лише із трьох типів: плано­ва модель, модель підприємницького типу та модель навчання на досвіді.

Таблиця 6.1

Аналіз стратегії за Мінцбергом

Планова модель	Модель підпри­ємницького типу	Модель навчання на досвіді
Визначення стратегії -обдуманий, усвідомлений, контрольований процес	Стратегія визна­чається інтуїтивно, в залежності від задуму підприємця	Процес визначення стратегії розви­вається та повто­рюється
Стратегія розгля­дається як процес плану­вання, результат якого стандартизовано	Суб'єктивний характер. Приймається на основі вивчення динаміки, тен­денцій та логіки	Стратегія фор­мується під дією зовнішніх неконтрольованих чинників
Модель розробляється та підтримується шта­том плановиків, а вико­навець є архітектором її розробки	Модель стратегії - це щит, під яким ухвалю­ються управлінські рішення та вико­нуються дії	Стратегія ви­дозмінюється, по мірі розвитку вона уточ­нюється і конкрети­зується
Модель вимагає, щоб після її вибору настала стадія реалізації	Для успішної реалізації моделі підприємець постійно зважає на чин­ники, що вимагають ко­ригування стратегії	Стратегія виростає з динаміки організації (її похідна) і є справою ба­гатьох
Процес планування дає можливість розробляти досконалі стратегії	-	Процес носить спон­танний характер або може керуватись

 

Вибір моделі стратегії визначається самим підприємством.

Зрозуміло, що для малих підприємств достатньо моделі підприємницького типу; коли така модель ніде не фіксується і кон­тролюється самим підприємцем.

Середні підприємства повинні зробити вибір на основі альтер­нативи з запропонованих моделей трьох типів.

Крупні підприємства, як правило, обирають планову модель, яка має переваги над іншими. Вона фіксує вибір стратегії; і за допомо­гою штатних працівників реалізується на практиці.