Доведіть, що наведені слова належать до однозначних.

Ясен, клен, аспірин, Дрогобич, Карпати, префікс, суфікс, буква, алфавіт, пенал, олівець, п'ять, дятел, муха, судак, щиглик, бузок, жоржина.

4. Випишіть словосполучення, у яких вживаються слова у переносному значенні.

Тонкий папір, тонкий натяк, важкий пакунок, важкий погляд, мертвий птах, мертвий спокій, гарячий прийом, гарячий подих, крила пісні, крила орла, отруйне слово, отруйний напій.

5. Запишіть словосполучення у два стовпчики (1 – з прямим значенням, 2 – з переносним).

Гримить грім, гримить пісня; солодкий сон, солодке яблуко; свіжа думка, свіжа квітка; дитина плаче, зима плаче; солодкий чай, солодке життя.

 

6. Перепишіть, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.

Сонце сіло. Землю обняла тиха ніч. Небо розгорнуло намет свій – синій, ш...рокий, гл...бокий. Зорі, мов малі діти, вд...влялися в нього своїми бл...скучими очима. Місяць плив по небу, розл...ваючи білувастий світ.Безжурно він д...вився на гори, долини, на вт...хаюче місто.

 

7. Прочитайте і поясніть, в якому значенні вжито виділені слова. Що вони означають?

Осінь кожному знайде роботу. Вересень діток до школи скликає. Жовтень прикрашає в садках дерева. Листопад відчиняє зимі ворота.

 

8. Спишіть, вставляючи замість крапок слова з довідки.У якому значенні – прямому чи переносному – вжито вставлені слова?

У віконце... зима. Повіяв... вітер.... перші сніжинки. Земля під снігом...

Слова для довідки: засумувала, сердитий, постукала, затанцювали.

9. Випишіть слова у два стовпчики: у перший — вжиті в прямому значенні, у другий — у переносному.

Соломія засміялась од тих слів, як часом сміються люди від великого щастя. Соломія опустила довгі чорні вії, котрі ніби торочками впали на її щоки, і почервоніла, як маківка. Чорні брови залисніли проти ясного рожевого неба. Сніг падав на вікна і заліплював шибки неначе білим папером. Очерети заснули. Тепла осінь упала під ноги. Ганя кинула оком у вікно.

(Із творів І. Нечуя-Левицького).

10. Знайдіть третє зайве.

Золота ложка, золота людина, золоті руки.

Весела дівчина, веселе літо, веселі сніжинки.

Схлипує дитина, схлипує джерельце, схлипує вітер.

Сумує ліс, сумує матір, сумує небо.

Розвиток мовлення

Спілкування

 

Діалоги

В офісі

– Це наш офіс. У нас велике приміщення. Це кабінет директора. Його зараз немає.

– Це його комп’ютер?

– Так. Це комп’ютер директора.

– А можна користуватися ним.

– Ні, не можна. Це приймальня. Тут моє робоче місце, а це – робоче місце пані Марії.

– Добрий день, я Марія. Я секретарка.

– Дуже приємно. А я нова друкарка. Мене звати Олена.

– Ходімо далі. Це Ваше робоче місце. На вашому столі є комп’ютер.

– А які Ваші робочі години?

– Ми працюємо з дев’ятої ранку до шостої вечора. Перерва на обід з другої до третьої.

– А субота вихідний?

– Так.

– Я можу почати працювати?

– Так. Оці листи треба терміново надрукувати. Надіюсь, що Вам у нас сподобається.

– Я теж так думаю.

 

Словник

фірма – фирма

підприємство – предприятие

підприємець – предприниматель

установа – учреждение

організація – организация

компанія – компанія

 

 

 

1. Завдання. Прочитайте і виберіть продовження.

 

Фірма Підприємство Установа Організація Компанія Завод Фабрика Агентство Банк Типографія

Працює у сфері

виробництва реалізації (збуту) продукції нерухомості маркетингу страхування цінних паперів аудиту і податків малого бізнесу надання юридичних послуг сервісу будівництва видавничої діяльності авіатранспорту

 

2. Завдання. Розкажіть за зразком.

Фірма «Юрист» надає юридичні послуги.

Фірма «Будівельник» …

Агентство «українські авіалінії» …

Взуттєва фабрика …

Металургійний завод …

Податкова інспекція …

Страхова компанія …

Видавництво «Поліграф» …

 

3. Виберіть продовження.

Хто?	Що робить?
бухгалтерія	веде облік кадрів
відділ кадрів	зберігає продукцію
відділ постачання сировиною	реалізує продукцію
відділ реалізації продукції	видає зарплату
відділ художньої експертизи	постачає сировину
склад	здійснює художню експертизу

Тема 2. Групи слів

1. Групи слів за значенням – омоніми, синоніми, антоніми.

2. Групи слів за походженням.

3. Групи слів за вживанням.

4. Фразеологізми.

5. Лексична тема. Твоє здоров’я.

• Групи слів за значенням

Омоніми – слова, які однаково пишуться і вимовляються, але мають зовсім різне лексичне значення. Наприклад: гостра коса, дівоча коса, піщана коса. Омонімами можуть бути слова однієї й тієї ж частини мови. Їх не можна змішувати з багатозначними словами.

Омоніми сучасної української літературної мови переділяються на дві групи: повні (прості) і неповні (часткові).

Повні омоніми – це такі слова, які зберігають однакове звучання в усіх граматичних формах: деркач – птах і деркач – стертий віник

Серед неповних омонімів вирізняють декілька груп.

Омоформи – різні за значенням слова, однакове звучання яких зберігається лише в окремих граматичних формах: ранком (іменник в орудному відмінку однини і прислівник); мати, поле (іменники) і мати, поле (дієслова); світи (іменник у формі множини) і світи (дієслово наказового способу: Світи, сонечко, яскравіше.

Омофони – слова різні за значенням і написанням, але однакові за звучанням: сонце і сон це, мене (до я) і мине (від минати), проте і про те.

Омографи – слова, однакові за написанням, але різні за значенням і звучанням. Вони розрізняються наголосом: обід і обід (у колесі), мала (прикметник) і мала (дієслово), дорога (прикметник) і дорога (іменник).

Синоніми – це слова, які мають різне написання і звучання, але означають один і той же предмет, ознаку, дію, хоч відрізняються відтінками лексичного значення. Наприклад: азбука, абетка, алфавіт; сміливий, безстрашний, мужній. Синоніми складають ряди слів, котрі прийнято називати синонімічними рядами. У кожному синонімічному ряді одне слово є основним – найбільш визначальним для даного ряду. У словниках воно подається першим: кинути – жбурнути, запустити. Українська мова дуже багата на синонімічні засоби.

Антоніми – це слова, протилежні за значенням. Наприклад: день – ніч, білий – чорний. Антоніми виступають парами й завжди належать до однієї частини мови: плюс – мінус (іменники), сумний – веселий (прикметники), говорити – мовчати (дієслова), холодно – мало (прислівники).

 

 

• Групи слів за походженням

Українська лексика формувалася протягом багатьох століть у певних зв’язках з іншими мовами. Тому в її складі виникли і взаємодіють дві основні групи слів – споконвічно українські слова і слова, запозичені з інших мов.

Серед споконвічних слів, яких в українській мові більша частина і які визначають національну самобутність української мови, виділяють:

1. Спільнослов’янські слова. Це спільні у слов’янських мовах слова, яких нараховують близько 2000. Наприклад, в українській мові – вітер, гіркий; у російській – ветер, горький; у білоруській – вецер, горкі; у чеській – vitr, qorki; у польській – wiatrqorzki.

2. Спільносхіднослов’янські слова. Наприклад, собака, сім’я, сизий, ківш, коромисло та ін. Таких слів немає в західних і південних слов’янських мовах.

3. Власне українські слова. Це низка слів, яка виникла в українській мові в період самостійного існування. Цим пояснюється те, що в українській мові є низка слів, яких немає в російській і білоруській мовах. Наприклад: гай, цуценя, година, паляниця, галушка, січень, мрія, міркувати та ін.

 

• Групи слів за вживанням

Слова, відомі всім носіям мови, якими вони вільно, без будь-якого обмеження користуються, належать до загальновживаної лексики. Сюди входять назви спорідненості людей (батько, мати, дід, бабуся), назви частин тіла (голова, вухо, зуби, серце), назви тварин (кінь, корова, вовк, лисиця), назви широко відомих рослин (яблуня, слива, пшениця, картопля), назви, пов’язані з харчуванням (хліб, сіль, молоко, їсти) тощо.

Слова, що вживаються в мові рідко і відомі лише частині людей називаються вузьковживаними. До них належать професіоналізми, діалектизми, жаргонізми, неологізми і застарілі слова.

Професіоналізми вживаються людьми певних професій. Наприклад, у мові лікарів поширені слова: скальп, шприц, операція тощо; у мові працівників сільського господарства – сівба, боронування, жнива, культивація тощо. Серед професійних слів виділяється особлива група слів – терміни. Наприклад: префікс, прийменник, дієслово, частка – у науці про мову; інфузорія, тритон – у зоології.

Слова, які використовуються лише жителями тієї чи іншої місцевості, називаються діалектними. Наприкдад: порш – нитка, хряпка – качан (у мовленні людей з північних областей України), папушоя – кукурудза (у мовленні людей з Молдови та Придністров’я).

Жаргонізми – слова, властиві розмовній мові певного середовища. Наприклад, серед частини молоді побутують слова: бакси (долари), штука (тисяча), лимон (мільйон), ксива (паспорт, посвідчення особи тощо), базар (розмови).

Слова, які щойно з’являються в мові, називаються неологізмами. Наприклад, останнім часом в українській мові стали вживатися слова маркетинг, сканер, модем, флешка.

Слова, що вийшли з активного вжитку, називаються застарілими. Наприклад: воєвода, жупан, граф, кріпак, шолом, дукат, аршин тощо.

• Фразеологізми

Фразеологізми, або фразеологічні звороти – це стійкі сполучення слів, котрі використовуються для називання предметів, ознак, дій. Лексичне значення більшості їх рівне одному слову: пекти раків раки – червоніти, замилювати очі– обдурювати.

Фразеологізми не завжди можна перекласти дослівно. Наприклад, по-українськи говоримо: утішатися перемогою, проявляти стійкість, простіш простого, а по-російськи – вкушать плоды победы, выдерживать характер, проще пареной репы.

Практикум

1. Пояснити значення слів-омонімів у поданих словосполученнях.

Ручний годинник – ручний голуб, снігова баба – залізна баба, коні бігли риссю – мисливець гнався за риссю, бабка макаронна – бабка і внучка, доконаний вид – вид на врожай – красивий вид – види столиці, змовкає річ – в тому річ – це моя річ, доходить до села – доходить своїм розумом – м'ясо доходить.

 

2. Серед поданих слів знайти синонім и і об'єднати їх у синонім ічні ряди.

1) Хвацько, важко, недавно, брудно, тиждень, нещодавно, неохайно, скрутно, ні пари з уст, неакуратно, навкруги, по-молодецькому, навколо, збудно, довкола, навмання, тяжко, наосліп, хоч-не-хоч.

2) Невідомий, занедбаний, закурений, рябий, неважливий, закостенілий, правильний, незвичайний, нерушимий, незнайомий, задимлений, перистий, небувалий, незначний, незнаний, запущений, строкатий, вірний, непорушний, занехаяний, задубілий, слушний.

3) Бити, квапитись, гаряче, багато, високоповажний, брутальний, дубасити, сила, високошановний, духопелити, сила-силенна, шановний, лупцювати, яр, безліч, гатити, завзято, яруга, прірва, вельмишановний, провалля, товкти, безодня, нетрі, кволість, обачний, поспішати, запально, тьма, хаща, обережний, зухвалий, хапатись, трущоба, слабосилля.

 

3. Дібрати синонім и до таких слів.

Хоробрий, бідний, робота, живопис, турбота, нісенітниця, мудрий, радісний, великий, робити, говорити, бити, гнобити, гарно, радісно.

 

4. На основі поданих слів пояснити склад української лексики за походженням.

1) Дочка, батько, жінка, орати, кувати, молот, вовк, кінь, олень, ніс, зуб, воля, гнів, білка, кішка, коржик, коровай, рілля, урожай, пивовар, дядько, сорок, півтора, хороший, сьогодні, багаття, будинок, вареник, гай, гречка, жнива, освіта, оселедець, чоботи, чарувати, уста, глаголити, істина, благати, небеса, бог, вождь, страждати, гріх.

2) Діалектика, математика, полюс, метр, інфекція, ангіна, директор, юнкер, штаб, орден, швабра, вафлі, паштет, майстер, шахта, вексель, бухгалтер, політика, парламент, кур'єр, балет, пальто, магазин, абажур, мічман, футбол, хокей, трамвай, кекс, пунш, матрос, шлюпка, каюта, сопрано, віолончель, опера, бандура, кайдани, тютюн, базар, алтин, брама.

 

5. Погрупуйте подані терміни залежно від галузі знань, сфери їх використання (педагогіка, психологія, мовознавство, спорт, математика, фізика, логіка, літературознавство, професійно виробнича лексика, військова лексика, політична лексика тощо).

Розвиток, психоаналіз, інтерлінгвістика, суфікс, фехтування, фільтрування, методика, фініш, узагальнення, натуралізм, диктатура, формування, форсувати, алгоритм, фосфоресценція, алітерація, кореляція, фракціонування, фрезерування, анафора, білінгвізм, концентрація, гімн, конфлікт, перипетія, манускрипт, так, помпезність, експеримент, шарада.

6. Замініть вислів одним словом.

Зарубати на носі, дати драла, рукою подати, розбити глека, місця собі не знаходити, мотати на вус, накивати п’ятами, пекти раків.

7. Замініть підкреслені вирази одним словом.

Ходімо додому, бо там мати місця собі не знаходить. Я ліг на ліжко і заснув як убитий. Усю Десну знав як свою долоню. Сергій ходив як осіння хмара. Вони росли як горох при дорозі.

 

 

Розвиток мовлення

Діалоги

– Алло! Це поліклініка? Добрий день! Я хотів викликати лікаря додому.

– Слухаю Вас. Що сталося?

– Я захворів. У мене болить горло, голова... У мене сильний кашель і нежить.

– Температура висока?

– Так, висока. 39,5° С.

– У Вас, мабуть, грип. Треба лежати у ліжку. Випийте таблетку аспірину і чекайте на лікаря. Він скоро приїде. Скажіть, будь ласка, Ваше прізвище й адресу.

– Мене звуть Сергій Косенко. Моя адреса: вулиця Зелена, 20, квартира 17.

 

* * *

– Доброго ранку, Степане! Куди ти йдеш?

– В аптеку.

– Ти захворів?

– Треба купити ліки, краплі для очей. Дуже болять очі.

– А ти у лікаря був?

– Так. Він виписав мені рецепт.

– На все добре! Щасливого одужання!

– Дякую!

* * *

– Доброго дня! Чи можна отримати ліки за рецептом?

– Так! Давайте ваш рецепт.

– Ось, будь-ласка.

– А коли будуть готові ліки?

– Зайдіть завтра після обіду.

– Дякую! До побачення!

– На все добре!

Словник

нежить – насморк

почуватися – чувствовать

захворіти – заболеть

біль – боль

захворювання – заболевание

хворий – больной

краплі – капли

лікар – врач

 

Прислів’я

• Без здоров'я немає щастя.

• Веселий сміх – це здоров'я.

• Доки здоров'я служить, то людина не тужить.

• Було б здоров'я, а все інше наживемо.

• Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.

• Глянь на вигляд і про здоров'я не питай.

• Здоров'я більше варте, як багатство.

• Здоров'я за гроші не купиш.

• Здоров'я – найдорожчий скарб.

• Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.

• Сміх краще лікує, ніж усі ліки.

• Часник сім хвороб лікує.

• На живому все заживе.

• У ворожки лікуватись – без здоров'я зостатись.

Літературна сторінка

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

(1895 – 1964)