Відомий український поет-лірик

Автор понад 40 збірок, роману «Третя рота», поем «Червона зима», «Дніпрельстан», а також популярних ліричних віршів.

Багато поетів світу писали і пишуть про кохання. Здавалося б, важко написати про нього по-новому. Проте Володимирові Сосюрі це вдалося. Недаремно багато його віршів за цю тему дівчата списували у щоденники і держали під подушкою. І це зовсім не сентиментальні витівки. Це природний потяг юності до хорошого, щирого й запашного слова про одне з найкращих людських почуттів.

 

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

 

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки…

 

В’яне серце моє од щасливих очей,

що горять в тумані наді мною…

Розливається кров і по жилах тече,

ніби пахне вона лободою…

 

Гей, ви, зорі ясні!. Тихий місяцю мій!.

Де ви бачили більше кохання?.

Я для неї зірву Оріон золотий,

я – поет робітничої рані…

 

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

 

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки…

ОСІНЬ

 

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

осінь жовтокоса на баскім коні.

 

В далечінь холодну без жалю за літом

синьоока осінь їде навмання.

В'яне все навколо, де пройдуть копита,

золоті копита чорного коня.

 

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні й розкида кругом.

Скрізь якась покора в тишині розлита.

І берізка гола мерзне під вікном.

 

 

Тема 6. Спрощення в групах приголосних

1. Випадіння приголосних.

2. Винятки із правил спрощення приголосних.

3. Лексична тема. Т.Г. Шевченко.

 

• При словозміні чи словотворенні збігаються три і більше приголосних, а це утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає, і складна для вимови група приголосних спрощується. На письмі ця зміна позначається не завжди.

Українське літературне мовлення фіксує спрощення в таких групах приголосних:

ждн —► жн: тиждень – тижня, тижневий;

здн —► зн: проїздити – проїзний (квиток);

стн —► сн: область – обласний;

стл—►сл: щастя – щасливий;

лнц —► нц: сонце (із давньоруського солньце);

рдц —► рц: серце (із давньоруського сердьце);

сткл —► скл: скло (із давньоруського стькло);

скн —► сн: тиск – тиснути;

зкн —► сн: брязк – брязнути.;

лнц—► нц: сонце(давньорус. сьлньце);

рдц —►рц: серце(давньорус. сьрдьце);

сткл —►скл: скло(давньорус. стькло).

 

• Буква т зберігається у словах:

1) власне українських: кістлявий, хвастливий, пестливий, зап’ястний, хворостняк;

2) у прикметниках, утворених від іншомовних слів на ст: контрастний, компостний, форпостний, баластний;

3) у числівниках: шістнадцять, шістдесят, шістсот (у вимові звук [ т] не вимовляється).

У вимові звук [т] випадає, але на письмі позначається у групах приголосних стськ, нтськ, нтств ( у прикметниках, що утворилися від іншомовних слів на - ст, - нт): студент – студентський, турист – туристський, агент – агентство, інтелігент – інтелігентський, фашист – фашистський.

Буква к не випадає у словах: випускний, пропускний, рискнути, вискнути, скнара, скніти, тоскно.

 

Практикум

1.Перепишіть слова, вставте, де треба, пропущені букви.

Безвиїз...но, корис...ливий, облас…ний, пес…ливий, балас…ний, шіс…надцятий, перс...ні, перехрес…ний, кож...ний, зліс…ний, пріс…ний, якіс…ний, свис...нути, шелес...нути, улес...ливий, захис…ний, сер...це, кіс…лявий, турис...ський, влас…ний, тос…но, рис…нути, ненавис…ний, прихвос…ні, піз...ній, хвас…ливий, компос...ний, ціліс…ний, наміс…ник, форпос…ний.

 

2. Від поданих іменників утворіть прикметники, запишіть їх. Поясніть їх правопис.

Швидкість, турист, честь, совість, контраст, ненависть, випуск, гігант, злість, доблесть, щастя, вартість, радість, прикрість, альпініст, об'їзд, почесть, ілюзіоніст, студент, безсмертя, область, виїзд, президент, компост, кількість.

 

3. Перекладіть слова і запишіть їх українською мовою. З трьома із них складіть речення.

Костлявый, честность, проездной, выпускной, устный, шестнадцать, счастливый, туристский, злостный, форпостный, областной, поздний, радостный, защитник.

 

4. Розподіліть слова у дві колонки: І – без спрощення, ІІ – із спрощенням.

Безкорисливий, учасник, совісний, кістлявий, пристрасний, полезахисний, надкісниця, свиснути, шелеснути, пестливий, улесливий, цілісний, гігантський, безвартісний, пізній, намісник, якісний, туристський, ненависний, альпіністський, безсмертний, доблесний, форпостний.

5. Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущені букви.

1. Хто на поріг, тому пиріг, хто від порога, тому щас…лива дорога.

2. Хата без господині – день без со…нця. 3. По парі пізнати, чим сер...це кипить. 4. Вередлива коза дуже вовкові корис…на. 5. Краще піз…но, ніж ніколи. 6. Де велика рада, там піс…ний борщ.

Літературна сторінка

 

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(09.03.1814–10.03.1861)