Тема 2. Позначення м’якості приголосних на письмі

1. Тверді і м'які приголосні звуки.

2. Буквосполучення йо, ьо. Правила їх вживання.

3. Лексична тема. Родина (сім’я).

• Приголосні в українській мові розрізняються за твердістю і м'якістю.

До твердих приголосних належать: [б], [п], [г], [х], [ґ], [к], [д], [т], [ж], [ш], [дж], [г], [з], [с], [дз], [ц], [ф], [в], [л], [р], [н], [м].

До м’яких приголосних належать: [д′], [дз′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′] («Де ти з’їси ці лини»), [й] (завжди м’який), [р′] (тільки перед голосними).

Приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ш], [ч], [г], [ґ], [к], [х] мають пом'якшену вимову перед голосним звуком [і]: [б’ілий], [в’іра], [п’івден′], [м’ісяц′], [ф’ірма], [ж’інка], [ч’іп], [ш’іст′], [г’ідний], [к’ілок], [зах’ід] та в окремих словах перед я, ю, є: [б’аз′], [б’уст], [клоч’:а], [роздоріж’:а], [п’іддаш’:а], [к’увет], [ф’узел′аж], [б’уджет], [п’уп’ітр].

М'якість приголосних на письмі передасться буквами я, ю, є, і, які стоять після них: поляна, люди, давнє, ліс, або м'яким знаком (ь): мідь, тінь, ґедзь, кілька, слизько, польський, пальчик, ганьба.

• Орфографія – розділ мовознавства, який встановлює норми написання слів; правопис.

• В українській мові немає букви ё і їй відповідає буквосполучення йо та ьо.

йо пишеться:

– на початку слова: йод, йот, Йосип, його, Йорданія;

– на початку складу: буль-йон, медаль-йон, міль-йон, ра-йон, Анатолі-йович, кле-­йонка;

– після губних приголосних б, п, в, м, ф: Воробйов, Соловйов.

ьо пишеться:

– після м'яких приголосних у середині та в кінці складу: трьох, льон, льох, брат-ньо-го. цьо-му, сьо-мий.

 

Практикум

1. До поданих слів доберіть такі, що відрізняються лише м’якістю або твердістю приголосних.

сад – …..; стан – ….;

рис – ….; кинь – ….;

син – ….; лан – ….;

крук – ….; лук – …..

2. Прочитайте та поясніть написання буквосполучень йо, ьо

Тьохкати, батальйон, мільйон, серйозний, майор, льотчик, броньовик, курйоз, сьомий, цього, до нього, Ковальов, Муравйов, Линьов, Синьов, Васильович, Юрійович, давнього, братнього, знайомого, дружнього, Йошкар-Ола, сьогодні, п’ятьох, осіннього, Карасьов, сльози, майонез, сьорбати, Тадейович, дьоготь, кольоровий, павільйон, крайнього, Альохін, обіднього, бойовий, білолицього, бадьорий, сьомий, чотирьох, подружнього, шістьох.

 

3. Вставте пропущені буквосполучення йо чи ьо та запишіть слова в два стовпчики.

Нью-...рк,...тований,...дистий,...му, ма...ріти, кра...вий, мо...го, зна...мство, Сергі...вич, Васил..вич, кол...ри, Корол...в, Ст...пов, пізн...го, ранн...го, ма...ліка, ра...нний,...лкін, дружн...го, Микола...вич, Карас…в, дев'ят...х, ма...нез, Валері...вич, Корні...вич, бад...рий, медаль...н, с…годні, бо…йовий, під…йом.

 

4. Перекладіть слова українською мовою і запишіть.

Серьезный, ледовик, Иосиф, его, к нему, батальон, миллион, боевой, Королев, погреб, всего, седьмой, курьезний, район, трех, полевой, летнего, мужнего, в синем, клюв, павильон, бодрость.

 

 

Розвиток мовлення

Скоромовки

• У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати.

 

Прислів’я та приказки

• До свого роду – хоч через воду.

• Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

• Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

• На світі знайдеш усе, крім рідної матері.

• У дитини заболить пальчик, у матері серце.

• Материна любов ніколи не змінюється.

• У кого мати рідненька, у того сорочка біленька і голова чистенька.

• Дурному синові і батькове багатство не в поміч.

• Зимове сонце як мачушине серце: світить та не гріє.

• Навчи мене, мати, як свекрусі догоджати.

• Найдорожча пісня, з якою мати колисала.

Лексична тема. Родина

1. Прочитайте текст

У нашій родині п'ятеро осіб: батько – Сергій Анатолійович, мати – Тетяна Сергіївна, менший брат Івасик, я – Оксана Сергіївна, студентка Придністровського державного університету імені Т.Г. Шевченка та наш дідусь Анатолій Васильович, який проживає разом з нами. Татові 45 років, а мамі 42 роки. Батько працює на металургійному заводі. Він –сталевар. Мати працює в аптеці, вона – фармацевт. Моя мама – вправна господиня, вона дуже смачно готує. Дідусь давно на пенсії. Він багато читає, грає з братом в шахи та гуляє в міському сквері. Івасик навчається в сьомому класі середньої школи №3. А ще він ходить у спортивну школу.

Сім'я наша дружна. Усі ми любимо один одного. А тому свій вільний час часто проводимо разом. У нас завжди весело.

Завдання. За цим зразком складіть розповідь про свою родину.

 

Спілкування

Діалоги

– Що це за книга?

– Це наш сімейний альбом. Тут різні родинні фотокартки.

– Це вся ваша родина?

– Так, тут ми всі: ось тато, мама, сестра і брат. А це я.

– Ваші батьки молодо виглядають.

– Так, але вони вже не дуже молоді.

– Ваша сестра схожа на маму. Скільки їй років?

– Тридцять чотири роки. У неї своя сім'я: чоловік і двоє дітей.

 

* * *

– У Вас велика сім'я?

– Ні, невелика, нас троє: дружина Оксана, я і дочка Оленка.

– Скільки років Вашій дочці?

– Сім.

– Вона вже школярка?

– Так, вона першокласниця.

– Добре вчиться?

– Так, поки що все гаразд.

– Ваша дружина вчителька?

– Ні, вона бібліотекар.

– А ви хто за фахом?

– Я інженер.

– Де ви працюєте?

– На заводі.

* * *

– Чи велика твоя сім'я?

– Моя сім'я невелика, нас тільки четверо.

– Хто саме?

– Це мати, батько, моя сестра і я.

– Скільки років твоєму батькові?

– Йому сорок два роки.

– Ким він працює?

– Він працює інженером на фабриці.

– А твоя мати?

– Моя мати трохи молодша за батька, вона вчителька.

– Що робить твоя сестра?

– Вона вчиться в університеті.

– Вона старша за тебе, чи молодша?

– Сестра старша за мене, їй двадцять років.

 

Завдання. За цим зразком складіть діалог про свою сім’ю. Скористайтеся словами та виразами: на заводі, в колгоспі, на фірмі, слюсар, муляр, будівельник, лікар, економіст, підприємець, швець, агроном, робітник, жінка, дружина, чоловік, бабуся, дідусь, тітка, дядько, племінник, племінниця, свекруха, чоловік, дочка, донька.

 

Літературна сторінка

Усмішки

– Хто винен?

– Та, звісно, невістка.

– Так її ж і в хаті немає.

– Та плахта ж її висить.

 

* * *

Зустріла мати свою дочку, яку віддала заміж у велику роботящу сім'ю.

– Ну, як, доню, живеться замужем?

– Та нічого, мамо, тільки мокрим рушником доводиться втиратися щоранку.

– А ти, доню, раненько вставай, то й рушник буде сухенький.

***

Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду і племені.

В. Сухомлинський