З історії української мови в Придністров’ї

Історія української мови на території Придністров’я є досить складною. З давніх часів тут проживають етнічні українці. За останнім переписом населення українці складають біля 30%. Рибницький та Кам'янський райони вважаються україномовними, тут проживає більше 45% українців. Під час існування МАРСР діти могли навчатись у російських, українських, і молдавських школах. У 1938 році освітня мережа міста Рибниці та Рибницького району складалась із 52 шкіл: 31– з українською мовою, 18 – з молдавською, 2 – з російською, 1 – з єврейською мовами навчання. Після створення у 1940 році Молдавської РСР мовна політика почала змінюватись. Із середини 60-х років усі українські школи були переведені на російськомовне навчання. У 1964 році не стало жодної української школи не тільки в Рибницькому районі, але й у всій Молдові. З 1964 по 1990 рік ціле покоління українців було позбавлене змоги навчатися рідною мовою.

З утворенням Придністровської Молдавської Республіки розпочинається активний процес відродження українства. У 1992 році Верховною Радою ПМР приймається постанова «Про заходи по забезпеченню розвитку української національної культури і освіти, задоволенню соціальних потреб українського населення ПМР», що була закріплена законом «Про мови в Придністровській Молдавській Республіці». Починаючи з 1993 року, в Придністров’ї відкриваються навчальні заклади з українською мовою викладання. При Інституті мови та літератури Придністровського державного університету діє кафедра української філології. Українська мова як офіційна вивчається у всіх навчальних закладах Придністров’я. Офіційний статус української мови законодавчо забезпечує її функціонування в усіх сферах суспільного життя.

Сьогодні, як ніколи, потрібен той момент, коли українська мова набирала б свого утвердження не стільки офіційно, скільки в душах і серцях людей, постаючи унікальним засобом самовияву і самоідентифікації особистості. Необхідно спрямовувати зусилля на відродження і піднесення престижу української мови як мови титульної нації, утвердження української мови як офіційної в усіх сферах суспільного життя на всій території Придністров’я.

Це зобов'язує українців нашого краю відроджувати мову, плекати та оберігати її.

В землі лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна...

Цвіти і сяй, моя державна...

О. Олесь.

РОЗДІЛ 1. ФОНЕТИКА

Тема 1. Звуки української мови

1. Звуки мови і мовлення.

2. Склад. Наголос.

3. Лексична тема. Привітання. Побажання. Знайомство.

 

• Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово, речення) передається через звукове вираження. Звукове вираження – це матеріальна оболонка мови. Матеріальна звукова форма мови є об'єктом фонетики.

Фонетика – розділ науки, що вивчає звуки мови. Українська мова, як і всі інші мови, звукова.

Об'єктом вивчення фонетики є не тільки окремо взяті звуки, а й закономірності їх поєднання (сполучуваність), фонетичні процеси (вплив позиції звука у слові та сусідства інших звуків на його звучання), природа й структура складу, а також наголос та інтонація.

 

• Звуки мовлення (по рос. звуки речи) – служать для побудови слів і розрізнення їх значень. Звуки творяться мовним апаратом людини, її мовними органами і поділяються на певні групи.

 

Звуки української мови

Голосні звуки	Приголосні звуки
тверді	м’які
дзвінкі	глухі	дзвінкі	глухі
[а]	[б]	[п]	–	–
[о]	[в]	–	–	–
[у]	[г]	[к]	–	–
[е]	[ґ]	[х]	–	–
[и]	[д]	[т]	[д′]	[т′]
[і]	[д з]	[ц]	[дз′]	[ц′]
	[дж]	[ч]	–	–
	[ж]	[ш]	–	–
	[з]	[с]	[з′]	[с′]
	–	[ф]	–	–
	[л]	–	[л′]	–
	[м]	–	–	–
	[н]	–	[н′]	–
	[р]	–	[р′]	–
	–	–	[й]	–

• Складом (по рос. слогом) називається частина слова, що складається з одного або кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. В українській мові складотворними є голосні звуки: во-да, при-йти, ма-те-ма-ти-ка.

Склади бувають відкриті і закриті (по рос. открытые и закрытые). Наприклад: кни-ги, діж-ка. Кількість складів у слові відповідає кількості голосних звуків у ньому. Залежно від цього слова бувають односкладові (день, рік, ніч, кінь), двоскладові (зем-ля, о-сінь, кни-га, ві-тер), трискладові (до-ли-на, дже-ре-ло, сні-го-пад, ком-бі-нат) і багатоскладові (за-без-пе-че-ння, ре-во-лю-ці-я, за-ко-ло-си-ти-ся, сіль-сько-го-спо-дар-ський).

 

• Наголос – це виділення у мовленні складу в слові або слова у словосполученні за допомогою інтонації.

В українській мові наголос вільний рухомий, тобто може падати на будь-який склад і під час змінювання слова пересуватися: голова́ – го́лови – голі́в.

Система наголошування в українській мові досить складна. Тому у випадках сумніву щодо наголосу слід звірятися зі словниками. Разом з тим треба знати деякі закономірності в наголошуванні слів:

1. Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфікс: навча́ння, завда́ння, запита́ння, чита́ння.

2. У багатьох двоскладових прикметниках наголос падає на закінчення: стари́й, вузьки́й, легки́й, низьки́й, страшни́й.

3. У дієсловах перший склад закінчень -емо, -имо, -ете, -ите не наголошується: несемо́, несете́, ідемо́, ідете́, зали́шимо, зали́шите.

4. Треба запам’ятати наголос у таких словах: ви́падок, ім’я́, катало́г, кварта́л, кіломе́тр, кропива́, куліна́рія, одина́дцять, озна́ка, о́лень, пере́пис, по́друга, предме́т, при́ятель, руко́пис, сере́дина, спи́на, украї́нець, украї́нський, урочи́стий, фено́мен, це́нтнер, чергови́й, шо́фер.

В деяких словах допускаються два варіанти наголосу: та́кож – тако́ж, по́милка – поми́лка.

Практикум

1. Дайте відповіді на запитання: 1) Що вивчає фонетика? 2) На які дві групи поділяються звуки української мови? 3)Скільки голосних і приголосних в українській мові? 4) Що таке склад? 5) Що таке наголос?

 

6) Яким є наголос в українській мові? 7) Які основні правила наголошування слів?

2. Вкажіть терміни, що стосуються лише фонетики.

1. Букви. 2. Апостроф. 3. Наголос. 4. Слово. 5. Звуки мовлення. 6. М’який знак. 7. Голосні звуки. 8. Склад. 9. Знаки письма. 10. Подвоєння букв. 11. Орфоепічний словник. 12. Орфограма. 13. Дзвінкі приголосні.

 

3. Прочитайте. Якими звуками розрізняються слова? Як впливає зміна одного звука на зміну значення слова?

Бук – бік – бик – бак; рис – ріс; сон – син – сан; сом – сум; діло – тіло – сіло; лити – мити – шити – бити; знати – здати – звати – зжати; писати – питати; орати – прати – брати.

4. Визначте, скільки разів повторюються у поданих прислів’ях: а) дзвінкі приголосні; б) м’які приголосні; в) глухі приголосні; г) звук [й].

Не той сліпий, хто не бачить, а той, хто не хоче бачити. Де багато слів, там мало діла. Язиком і так і сяк, а ділом ніяк.

 

 

Запам’ятайте

· Говорити (писати) українською мовою – говорити по-українському – говорити по-українськи.

Спілкування

Словник. Вітання та прощання. Знайомство

 

Добрий день!

Добридень!

Здрастуйте!

Здорові були!

Здоровенькі були!

Доброго дня! Добрий ранок!

Доброго ранку!

Добрий вечір!

Вітаю!

Привіт!

Ласкаво просимо!

Дозвольте познайомитися.

Дозвольте відрекомендуватися.

До побачення!

До наступної зустрічі!

На все добре!

Усього найкращого!

Бувайте!

Щасливо!

Хай щастить!

З Богом!

Бувайте здорові!

Добраніч (на добраніч)

Йдіть здорові!

Прощавайте!

Щасливої дороги!

Діалоги

 

* * *

– Добрий день!

– Добрий день!

– Дозвольте мені познайомитися звами.

– Мене звуть Ольга Іванівна Грушко.

– А як Вас звати?

– Мене звуть Ірина.

– А по батькові?

– По батькові Михайлівна.

– А як ваше прізвище?

– Моє прізвище Коваль.

– Приємно було познайомитися.

– Мені теж.

– До побачення!

– На все добре!

* * *

– Як Вас звати?

– Мене звати Павло.

– А як Ваше прізвище?

– Моє прізвище Сойко.

– Ви учень?

– Ні, я вже студент.

– А Ваша сестра?

– Вона теж студентка.

– Ваш батько інженер?

– Так, мій батько – інженер.

– А ваша мама?

– Моя мама – вчителька.

– Чи є у вас дідусь?

– Так, у мене є дідусь.

– Скільки йому років?

– Йому 75 років.

– Де він проживає?

– Він живе разом з нами.

– Як Ви проводите вільний час?

– У кожного із нас є улюблене заняття. Та коли ми збираємося разом, то співаємо пісні, любимо жарти, цінимо гумор, сатиру.

– Дуже вдячна за розмову.

– Бувайте здорові!

РОЗДІЛ 2. ОРФОЕПІЯ