Основні норми правильної вимови звуків

Види звуків	Основні правила вимови голосних і приголосних звуків	Приклади
Вимова голосних	Усі голосні в наголошеній позиції вимовляються чітко	[йалина], [бузок] [клен], [кушч]
[а], [у], [і] вимовляються чітко у будь-якій позиції – наголошеній і ненаголошеній	[рак], [ром], [курс]
Ненаголошений [е] завжди вимовляється із наближением до [и]	[ве^исна], [се^ило]
Ненаголошений [и] у вимові завжди наближається до [е]	[жи^еве],[зи^ема]
Ненаголошений [о] в українській мові ніколи не наближається до [а]	[молоко], [коровай]
Ненаголошений [о] вимовляється як [о^у] в корені українських слів перед складом із наголошеними [у], [і]	[ко^ужух], [ро^узумник], [то^убі]
Вимова приголосних	Усі приголосні звуки чітко вимовляються між голосними, на початку слова перед голосним	[читати], [ходити]
Дзвінкі приголосні в будь-якій позиції не втрачають дзвінкості (крім звука [г] перед глухими в середині слова)	[стежка], [дуб], [кіхті], [ніхті]
Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються дзвінким	[проз'ба], [молод'ба]
Звуки [дж], [дз], [дз’] вимовляються неподільно у корені слова	[джміл'], [гедз'], [кукурудза]
Тверді приголосні звуки, що не мають парних м’яких [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [г], [к], [х], [ґ] перед і напівпом’якшуються, а перед іншими голосними вимовляються завжди твердо	[в’ік], [г’ід] [х’ід] [ш’ість], [м’іф]
Однакові приголосні подовжуються	[жит':а]
Вимова буквосполучень	Буквосполучення -тьсяу дієсловах вимовляється як [ц':а]	[с’м’ійец':а]
Буквосполучення -шсяу дієсловах вимовляється як [с':а]	[вмивайес':а]
Буквосполучення -жці, -шці,-чців іменниках у місцевому відмінку вимовляються як [з'ц'і], [с'ц'і], [ц':і]	на доріжці – на [доріз'ц'і], мишці – [мис'ц'і], ручці – [руц':і]

Характернішим для української мови є звук [г], звук [ґ] вживається значно рідше – у деяких запозичених словах та українських, давніх за походженням: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґирлиґа, ґніт, ґрати, ґрунт, ґудзик, ґуля, ґелґіт, ремиґати, дзиґа, ґедзь.

[г] і [ґ] – два різні звуки, які здатні розрізняти значення слів: гніт (утиск) – ґніт (у свічці), грати (на скрипці чи іншому інструменті) – ґрати (залізні на вікнах).

Практикум

1. Дайте відповіді на запитання: 1) Від чого залежить м’якість приголосних звуків? 2) Чому голосні вимовляються легше? 3) Як вимовляються приголосні звуки?

 

2. Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на вимову голосних:

[о]: волосся, молоко, колосок, молоток, око, Одеса, Володимир, ворожити, волошка, горох, володар, город, Оленка, боротися, соловейко, Дорошенко;

[и]: письменник, мир, вишня, тихий, радісний, кишеня, липень, виховати, ритм, чотири, родина, титул, криниця, іспит, сивий, технічний, диктант, зелений, диван;

[е]: перемога, веселий, червоний, сестра, клен, кленовий, пахне, земля, величезний, страшенний, переписати, зосередити, весняний, теперішній, сінешній;

[и] – [і]: тихий, низький, приїхати, музика, син, три, чотири, вишня, живе, низина, стихати, дитина, читати, кохати, вчити; ліс, ніс, піт, іменник, істина, істота, літо, осінь, літак, олівець, синій, лінивий, липовий, мирний.

 

3. Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на вимову приголосних:

[г] – [ґ]: аґрус, гуляти, газета, ґава, ґанок, гаснути, ґудзик, ґуля, голова, гудок, гуляти, гнути, густий, гай, багато, дорога, герой, ґирлиґа, дзиґа, дорогого, рідного, старого, бідного, гроші;

[дж] – [дз], [дз']: дзвони, дзига, дзьоб, ходжу, сиджу, джерело, кукурудза, джинси, джміль, дзвінкий, Джеря, дзеркало, раджу, дзвоник, бджоли.

4. Зверніть увагу на вимову приголосних звуків у кожній групі. Доповніть кожну групу іншими словами, підпорядкованими цій нормі вимови:

– хліб, хлібороб, сад, сядь, хто-небудь, вернісаж, скрізь, хлібчик, дядько, допомогти;

– кров, суглоб, чернослив, шов, актив;

– фраза, філософія, параграф, фрукти, флагман, орфографія;

– хвалити, хвороба, захват, розхвильований;

– говорити, ганчірка, гідність, діафрагма, дисгармонія, пиріг, берег;

– ґава, ґрунт, ґудзик, ґлей, ґуля;

– дзеркало, дзенькіт, дзьобик, дзюрчати, дзвеніти;

– джерело, джеркотати, джунглі;

– хлібець, жнець, молодець, співець, мудрець;

– палац, принц, шприц, абзац;

– секретар, календар, буквар, перевір, вірте, чотирма;

– просьба, молотьба, вокзал, хоч би;

– легко, вогко, нігті.

 

Розвиток мовлення

Назви днів тижня

 

по-російськи	по-українськи
понедельник	понеділок
вторник	вівторок
среда	середа
четверг	четвер
пятница	п’ятниця
суббота	субота
воскресенье	неділя

Прислів'я

• Сім п’ятниць на тиждень.

• Середа – піст, не треба губи мастити.

• Четвер середу нагнав на льоду.

• Субота – не робота.

• Як неділя, то сорочка біла.

• Середа нехай не трапляється поперед четверга.

• П’ятниця – порадниця.

• Понеділок і п’ятниця важкі дні, вівторок і субота – легкі.

• Скривився, як середа на п’ятницю.

• Краще тепер, як у четвер.

• Неділя – день вимушеного безділля.

• Прийде така неділя, що і в нас буде весілля.

• Не попередить четвер середи.

 

Назви місяців