Тема 3. Вживання м'якого знака

1. Правила вживання м'якого знака.

2. Лексична тема. Університет.

 

М'який знак пишеться	М'який знак не пишеться:
після букв д, т,з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні:	–після букв б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, щ, р (у кінці складу): дріб, короп, кров, сім, верф, ніч, кущ, буквар, гіркий (але Горький);
–у кінці та в середині слова перед буквами, що позначають твердий звук: біль, вісь, сильний, вузький, маленький;	– після букв, що позначають м’які приголосні й стоять перед м’якими або пом’якшеними приголосними: свято, пісня, честь ( але тьмяний, різьбяр, бо тьма, різьба);
–перед о: нього, сьомий;	–після н перед ч, ш, щ: вінчик, тонший, банщик;
–після л перед наступною літерою на позначення приголосного (крім л): крильце, їдальня, дальній	–у сполученнях -лк-, -лц-, що походять з -лк-: Наталці (бо Наталка), балці (бо балка).
–у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: сільський, близький, рибницький, людськість, тоненько, сторононька, тонесенький, чорнісінький, малюсінький.	–після н, дперед суфіксами -ченк-, -чук-, -чишин-: Грінченко, Іванченко, Федченко, Романчук. Пінчук, Сенчук, Гринчишин, Іванишин.
–у суфіксах -альник-, -ельник-, -ильник-, -ільник-, -альн-, -ельн-, -жльн-, -альність-: купальник, будівельник, рубильник, в'язальник, котельник, коптильник, тональність.	–у словах баский, боязкий, в'язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, порский, плаский (плоский), різкий і похідних від них: боязкість, різкість, різко, плоско, колиска. Сполучення -зк-, -ск-, у них не є суфіксами.
–у сполученнях -ньк-, -льк- і похідних від них: -ньц-, -ньч-, -льц-, -льч-: ненька – неньці – неньчин; лялька – ляльці – ляльчин.	–між літерами, що позначають подвоєні приголосні: рілля, зілля, сіллю, піччю, ллю, Запоріжжя, розрісся, нісся.
–у дієсловах на -ть, -ться: читають, сміється.

Практикум

1. Перепишіть слова, де треба, замість крапок поставте м'який знак, поясніть написання.

Долон..., міл...ко, в’яз…, кіст..., дяд...ко, майбутн...ого, повіс...т...ю, зав'яз...зю, слиз...кий, кул...ка, дон...чин, невіст...ці, русал...чин, зозул...ка, в тан...ці, піс…ня, різ...ба, насін...ня, Хар...ків, кіл...кіст..., т...охкати, у таріл...ці, Омел...чук, роздоріж...жя, вітал...ня, Степан...чишин, тон...ше, жмен...ка, у жмен...ці, Гор…кий, лял…чин, брун…ка, любіт…, прос…ба, піз…н…ої, мен…ший.

 

2. Від поданих слів утворіть іменники в давальному відмінку однини.

Лялька, ненька, білка, сопілка, донька, голка, калинонька, сопілонька, хустинка, яблунька, ласунка, квітка, Валька, Наталка, вихователька, гілка.

 

3. Виконайте за зразком: різати – ріжеш, ріж.

Вірити, кликати, глянути, покинути, будити, викосити, стати, робити, лежати, лазити, поставити.

 

4. Перекладіть і запишіть українською мовою.

Летчик, печь, украинский, студенческий, роскошь, восемьдесят, турецкий, бульон, миллион, четырех, мужество, молодежь, отрежьте, думаешь, спеть, любовь, уменьшить, отцов, приказ, голубь, дождь, пожалеешь, пожайлуста, у него, по-осеннему, матерью.

 

5. Запишіть слова в дві колонки: 1) у які вставили м'який знак; 2) у які не треба вставляти м'який знак.

Кавказ... кий, тюр...ма, астрахан…ський, різ... бяр, арал ... ський, камін…чик, ремін…чик, щіл... ний, емул... сія, мален... кий, електропаял … ник, астрахан…ці, щонаймен…ший, нян... чити, економіч…ний, шахтарс…кий, емал ... ований.

Ключ. З перших букв прочитаєте крилатий вислів.

 

6. Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.

Брен...кіт, дон...ка, нян...ка, кобзар..., с…огодні.

Т...мяний, різ...бяр, радіст..., с…міх, корис…тю.

Снит...ся, косит...ся, лял...ці, виховател...ці, дівчинон...ці.

Київс…кий, с…вято, тіл...ки, здаєт...ся, Натал...чин.

Ган...ба, пісен..., кін..., близ...ко, лікар....

Розвиток мовлення

Скоромовки

• Микола в думах: думав, думав

І вмить – задумавсь і подумав,

Подумав, вдумливо подумав

І думу думати роздумав.

 

Прислів’я та приказки

• Вік живи – вік учись.

• Знання людині – що крила пташині.

• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

• Знання красить, а незнання смішить.

• Учись змолоду – пригодиться на старість.

• З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знищеним.

• Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

• Виховання, як золото, – дорого цінується скрізь.

• Учитись ніколи не пізно.

• Знання багато місця не займає.

• Учись не до старості, а до смерті.

• Не соромно не знати, соромно не вчитись.

Спілкування

Діалоги

* * *

В університеті

На заняття Богдан мав прийти завчасно, щоб відпроситися з другої пари: Оксана просила провести її до університетської бібліотеки. Біля розкладу неподалік від деканату свого факультету Микола помітив принишклих однокурсників. Вони уважно читали нову стіннівку, що її вивісили обіч заклеєного оголошеннями стенда.

– Чув? Замість лекції матимемо семінар: професор не зможе прийти, бо захворів, – повідомив староста групи.

Микола замислився: асистент, який заміняв лектора, повинен був згодом приймати залік і ускладнювати собі сесію через пропуск не хотілося. Він вирішив уже зайти на наступній перерві на кафедру, розташовану біля вісімдесятої аудиторії, коли раптом побачив потрібного йому викладача.

Микола чемно звернувся до нього:

– Дуже перепрошую, Степане Петровичу, ви не дозволите мені піти після першої години семінару, а потім відпрацювати пропущене?

– Гаразд, якщо маєте поважну причину, йдіть, aлe зважте, що розглядатимемо недостатньо досліджені проблеми, не висвітлені в підручнику. Свою заборгованість мусите ліквідувати найближчим часом, інакше тема вам не буде зарахована. Мене знайдете завтра після занять у кабінеті: прийматиму іспит у заочників.

Дзвоник змусив Миколу поквапитися до аудиторії. Доки доцент з юридичного інституту, котрий читав на Миколовому відділенні логіку, оголошував тему, сусід пошепки сказав:

– На гурток лишаєшся?

– Ні, я зараз біжу з сестрою до бібліотеки.

– То, може, покличеш її до гуртожитку на вечір: о пів на сьому там буде засідання дискусійного клубу.

– Чи ж то зацікавить Оксану? Дякую, я перекажу їй запрошення. І давай слухати, бо одержимо зауваження.

Хлопці відкрили зошити і почали конспектувати лекцію.

 

* * *

– Олю? Яка приємна зустріч! Привіт!

– Овва! Невже це ти, Миколо? Не думала тебе тут зустріти!

– Я прийшов замовити деякі журнали, готуюся до контрольної роботи.

– То ти навчаєшся в нашому університеті?

– Так. У Рибницькій філії.

– Знаєш, кого-кого, але тебе не сподівалася зустріти тут!

– Я рідко буваю у цій бібліотеці. Може пообідаємо разом, поговоримо? Що ти зараз робиш?

– На жаль, я не можу. У мене зараз практичне заняття.

– Що ж, побачимось іншим разом. Зможеш у четвер?

– Обов’язково.Зустрінемось о третій біля входу в університет.

– Згода! Я чекатиму. Радий тебе бачити!

– Я теж. Бувай!

– До зустрічі!

 

* * *

Запізнення

– Доброго ранку! Перепрошую, чи можу я зайти до аудиторії?

– Доброго ранку! Проходьте, але скажіть, будь ласка, чому ви спізнились?

– Мені дуже ніяково, але я майже годину чекала маршрутне таксі.

– Я розумію, що з транспортом зараз дуже важко. Але я вам раджу ходити пішки – місто в нас не таке велике, щоб годину втрачати на зупинці.

– Дякую за пораду, спробую тепер ходити пішки.

– Гадаю, що ви більше не будете спізнюватися.

– Запевняю, що це востаннє.

 

 

Словник

завчасно – заранее, заблаговременно

помітити – заметать

принишклий – притихший, присмиревший

уважно – внимательно, пристально

стіннівка – стенная газета

обіч – рядом, в стороне

замість – вместо

захворіти – заболеть

замислитися – задуматься

згодом – со временем

приймати – принимать

залік – зачет

ускладнювати – осложнять

через пропуск – из-за пропуска

вирішувати – решать

перерва – перемена, перерыв

розташований – расположенный

потрібний – нужный

викладач – преподаватель

спізнитися – опоздать

чемно – вежливо

звертатися – обращаться

перепрошувати – просить прощение

відпрацювати – отработать

поважний – веский, убедительный

зважити – учесть, взвесить

розглядати – рассматривать

досліджений – исследованный

висвітлений – освещенный

заборгованість – задолженность

найближчим часом – в ближайшее время

зараховано – зачтено

іспит – экзамен

поквапитися – поторопиться

доки – пока

пошепки – шепотом

зацікавитися – заинтересоваться

зауваження – замечание

зошит – тетрадь

Завдання. Складіть розповідь про Придністровський державний університет ім. Т.Г. Шевченко.

 

 

Тема 4. Вживання апострофа

 

1. Правила вживання апострофа.

2. Лексична тема. У магазині.

 

• Апостроф – це графічний знак, який не означає звука, а вживається для роздільної вимови звуків (выполняет роль ъ и ь разделительных знаков в русском языке). Апостроф показує, що букви я, ю, є, ї, які стоять після нього, позначають два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].

 

Апостроф пишеться перед буквами я, ю, є, ї:	Апостроф не пишеться:
– після букв б, п, в, м, ф: б'ють, п'ять, в'яз, в'є, м'ясо, солов'ї, верф'ю, у сім'ї, п'єса;	– після губних приголосних б, п, в, м, ф, якщоперед ними стоять букви, що входять до складу кореня (крім р): свято, тьмяний, мавпячий.
– після букви р у кінці складу, що позначає твердий звук: подвір'я, пір'їна, бур'ян, матір'ю.	– після р у кінці складу, що позначає м’який звук: буря, буряк, крюк, рясний.
– після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний: об'їхати, з'їсти, пред'явник, роз'ятрити, під'юдити, об'єднати.	– у словах іншомовного походження: бюджет, бюро, пюре, кювет, гравюра.
– у складних словах, якщо перша частина закінчується приголосними: пів'ями, пів'юрти, дит'ясла, трьох'ярусний.
– у слові Лук'ян та похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'яниха, Лук'янець, Лук'янівка, Лук'янов.
– в іншомовних словах після букв б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, г, к, х: миш'як, Х'юстон, Монтеск'є, Руж'є.

 

 

Практикум

1. Поясніть наявність чи відсутність апострофа.

М'який, м'ята, солов'ї, м'яч, кров'ю, полум'я, в'яз, з'єднати, бур'ян, буряк, буря, зекономити, зорати, зуміти, зубожіти, морквяний, повітря, здоров'я, п'янко, роз'їхатися, крюк, пуп'янок, трав'янистий, торф'яний, трьох'ярусний, пів'юрти, пів'ями, без'язикий.

 

2. Перепишіть слова, вставляючи, де треба, апостроф. Поясніть написання.

Вється, розєднати, роздвоїти, матірю, корявий, Вєтнам, племя, Придністровя, пєса, розораний, воззєднання, рутвяний, поголівя, Святослав, Вячеслав, цвях, мавпячий, медвяний, буря, Лукянівка, Пятигорськ, повітря, зухвалість, валерянка, морквяний, різдвяний, різьбяр, присвята, вїжджена, обєктив, тьмяний, розятрений.

 

3. Випишіть слова у дві колонки: у ліву – з апострофом, і праву – без нього.

Дит..ясла, духм..яні снопи, ін..єкція, в..яжеться, Р..єпін, св..ятопису, п..ятсот, кров..ю, міл..йони, В..єтнам, бур..як.

Ключ. Підкресліть у кожному слові або словосполученні передостанню букву – прочитаєте назву одного з творів Лесі Українки.

 

4. Перекладіть і запишіть українською мовою.

1. Долг перед матерью трудно оплатить. 2. Не учи орла летать, а соловья петь. 3. На безрыбье и рак рыба. 4. За большим подъемом и спуск большой. 5. Пословицу не обойти, не объехать. 6. Счастье в воздухе не вьется, а руками достается. 7. Объединенная сила двигает скалу. 8. Не стыдись говорить, коли правду хочешь объявить.

Розвиток мовлення

Скоромовки

Сидить Прокіп – кипить окріп,

Пішов Прокіп – кипить окріп.

Як при Прокопі кипів окріп,

Так і без Прокопа кипить окріп.

Прийшов Прокіп, налив окріп.

 

 

Спілкування

Діалоги

У гастрономі

У п'ятницю Тетяна Павлівна сказала старшій дочці:

– Оленко, у неділю в тата день народження, до нас прийдуть гості – сім'я Лук'янових, Мар'яненки, Без'язичні. Нам треба дещо купити. Підемо завтра до великого гастроному, скупимось.

– Добре, мамо, – відповіла Оленка.

Другого дня донька з матір'ю вже були в гастрономі. Спершу зайшли до молочної секції, купили кілька пляшок вершків, сиру, два десятки яєць.

– Оленко, піди до відділу самообслуговування, купи все, що потрібно, а я стану в чергу за м'ясом.

Оленка набрала в спеціальний кошик пакунок борошна, мінеральної води, дві пачки печива і, під'їхавши до каси, простягла касирці 50 рублів.

– З вас 36 рублів 30 копійок.

Оленка мовчки кивнула і, розрахувавшись, підійшла до матері.

Тетяна Павлівна попросила:

– Будь ласка, дайте мені кілограм яловичини, курку, качку і грамів сімсот нежирної шинки.

– Мамо, – нагадала Оленка, – купи ще й півкілограма сухої ковбаси. Задоволені Тетяна Павлівна з Оленкою пішли до рибного відділу.

– Мамо, он чани з свіжою рибою. Нам пощастило. Тетяна Павлівна звернулася до продавця:

– Зважте нам, будь ласка, два кілограми коропів і п'ятсот грамів оселедців. А в'яленої риби у вас немає?

– На жаль, ні.

– Тепер, доню, підемо до кондитерського відділу. Оленка звернулася до продавщиці:

– У вас є свіжі тістечка?

– Так. І дуже смачні. Ось у цій паперовій упаковці чудовий набір: тут і какаові, і мигдальні, і горіхові.

– Дякую. Ми візьмемо, зважте ще, будь ласка, півкілограма цукерок. Скупившись, мати й дочка пішли додому.

– Знаєш, мамо, качку можна засмажити з яблуками, а коропа приготувати в сметані. Аще зробимо морквяний салат.

– Ти в мене розумниця. З твоєю допомогою ми все зробимо.

 

Словник

дещо – кое-что спершу – вначале пляшка – бутылка вершки – сливки самообслуговування–самообслуживание потрібно – нужно черга – очередь кошик – корзина пакунок – пакет борошно – мука печиво – печенье дрібні – мелочь яловичина – говядина курка – курица качка – утка нежирний – (тут в зн.) постный

шинка – ветчина нагадати – напомнить пощастило – повезло звернутись – обратиться зважити – взвесить короп – карп оселедець – сельдь доня – дочка смачний – вкусный паперовий – бумажный мигдальний – миндальный цукерка – конфета засмажити –зажарить морквяний – морковный допомога – помощь пирожное – тістечка

* * *

В універмазі

Після роботи Марійка з подругою зайшли до універмагу. Треба було купити подарунки тітці Ользі, батькові й свекрусі, а собі придбати святкове взуття.

На першому поверсі не побачили нічого цікавого. На другому їхні очі зупинилися на готовому одязі, вибір якого був, однак, замалий. Марійка на мить уявила собі батька в картатому піджаці й відразу ж відкинула цю думку.

– Галинко, – звернулася вона до подруги, – правда, батькові було б непогано в цьому кожусі, а тітці Ользі – в брунатній кофтинці?

Галина погодилась і показала подрузі на секцію халатів.

– Купи оцей свекрусі. Він не дуже яскравий, і розмір її.

– Мабуть, візьму. Але ж май на увазі, що її смак відрізняється від мого.

– Ні, ні, їй пасуватиме.

Марійка розплатилася, і жінки пішли в секцію взуття.

– Скажіть, будь ласка, – сказала Галя продавцеві, – ви маєте черевики на високому каблуці тридцять сьомого розміру?

– Так. Ось вони.

Марійка приміряла й раптом побачила на панчосі спущену петлю.

– Ой, доведеться відразу ще й панчохи купити, – сказала вона подрузі. І звернулася до продавця:

– Даруйте, до котрої каси я маю платити і скільки коштують панчохи та черевики?

– Прошу заплатити 310 рублів до четвертої каси.

– Дякую!

 

 

Словник

взуття – обувь одяг – одежда кожух – тулуп кофтинка – кофточка черевики – туфли чоботи – сапоги краватка – галстук шкарпетки – носки юбка – спідниця хустка – платок капелюх – шляпа рукавиці – варежки панчохи – чулки

картатий – клетчатый яскравий – яркий смак – вкус пасує – идет к лицу уявити – представить коштувати – стоить дякувати – благодарить відкинути – отбросить непогано – неплохо погодитися – согласиться відрізнятися – отличаться ось – вот так – да

Літературна сторінка

Усмішки

Доторгувалися

Поїхали батько з сином на ярмарок пшоно продавати. От син і каже батькові:

– Ви, тату, будете торгувати, а я решту давати.

Пройшло трохи часу, син і кричіть батькові:

– Годі, тату, торгувати!

– Чому? – питає батько.

– Та вже немає чим решту давати.

 

 

Тема 5. Чергування звуків

1. Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків.

2. Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків.

3. Чергування голосних та приголосних звуків.

4. Лексична тема. Опис зовнішності людини.

 

• Чергування звуків – це постійні і закономірні зміни звуків в одній і тій же частині слова в різних його формах або спільнокореневих словах. Чергуватися можуть як голосні, так і приголосні звуки.