Тема 9. Процедура прийняття нормативних актів публічної адміністрації (2 год. )

1. Правові основи прийняття органами публічної адміністрації нормативних актів: загальний огляд.

2. Процедура прийняття регуляторних актів у сфері господарської діяльності органами публічної адміністрації та іншими уповноваженими суб‘єктами.

3. Процедура прийняття постанов Кабінету Міністрів України та нормативних наказів міністерств.

4. Процедура прийняття нормативних розпоряджень головами місцевих державних адміністрацій та нормативних рішень органів місцевого самоврядування.

Контрольні запитання:

1. Як співвідносяться поняття «регуляторний акт» та «нормативно-правовий акт»?

2. Чим процедура прийняття регуляторних актів відрізняється від процедури прийняття інших нормативно-правових актів?

3. Якими способами можуть бути оприлюдненні проекти регуляторних актів?

4. Яким вимогам до змісту нормативно-правового акта повинен відповідати проект постанови Кабінету Міністрів України?

5. Які нормативно-правові акти органів публічної адміністрації підлягають, а які – не підлягають державній реєстрації?

6. Назвіть підстави відмови у державній реєстрації нормативно-правових актів органів публічної адміністрації.

 

Завдання та задачі:

1.Складіть таблицю, у якій зазначте стадії процедури прийняття регуляторних актів у сфері господарської діяльності за такою схемою:

№ п/п	Стадія процедури прийняття регуляторного акта	Дії, що вчиняються на стадії	Орган публічної адміністрації, відповідальний за вчинення зазначених дій
1.
2.
3.
4.
5.

 

2.Розглянувши колективну скаргу мешканців вулиці Б. від 26 січня 2010 року щодо триваючих порушень громадського спокою у нічний час біля торгового центру, розміщеного на цій вулиці, виконавчий комітет міської ради міста Н. 02 лютого 2010 року прийняв рішення про заборону торгівлі у нічний час алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у закладах торгівлі міста Н., крім закладів громадського харчування.

Чи були порушені норми матеріального та процедурного права при прийнятті такого рішення виконавчого комітету міста Н.? Обґрунтуйте свою відповідь з посиланням на відповідні законодавчі приписи.

 

3.Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення «Про затвердження Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті». Вказане рішення оприлюднено в офіційному виданні Національної ради – у бюлетені «Вісник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення». Асоціація «Спілка працівників телебачення» оскаржила вказане рішення до Окружного адміністративного суду, оскільки вважала, що при прийнятті вказаного рішення було допущено порушення процедури прийняття нормативно-правових актів, а також не дотримано законодавчих вимог щодо порядку прийняття регуляторних актів. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення заперечила проти позовних вимог, та зазначила, що на неї зазначені вимоги щодо прийняття регуляторних актів не поширюються, оскільки її діяльність регулюється виключно Законами України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Проаналізуйте зазначену ситуацію. Дайте правовий аналіз аргументам кожної сторони спору. Чи є зазначене рішення нормативним актом? Яка процедура прийняття нормативних актів центральними органами виконавчої влади? Чи поширюються на вказаний акт норми закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності»? Яке рішення має прийняти суд?

 

4.Гр. П. звернулась до суду із адміністративним позовом до міської ради міста Н. про визнання протиправним і скасування рішення міської ради «Про розміщення малих архітектурних форм об’єктів торгівлі та іншої підприємницької діяльності на території міста Н. на 2010-2014 р.р.». Гр. П. вважає, прийняте рішення є протиправним та прийнятим з порушенням чинного законодавства, зокрема процедури прийняття регуляторних актів. Ще однією підставою для визнання рішення протиправним є та обставина, що п.1.1. зазначеного рішення затверджено схеми розміщення малих архітектурних форм на території м. Н., а згідно ст.1 ЗУ «Про планування і забудову територій» зазначені схеми є містобудівною документацією. Відтак для прийняття цього рішення обов’язкове проведення громадського обговорення.

Представник міської ради міста Н. у судовому засіданні заявив, що вказане рішення не є регуляторним актом, оскільки не підпадає від визначення такого акту, дане у законодавстві.

Дайте правовий аналіз ситуації. Оцініть об’єктивність та обґрунтованість аргументів особи П. та представника міської ради м. Н. Які були допущені порушення процедури прийняття нормативних рішень органів місцевого самоврядування? Яке рішення має винести суд?

 

5. Прокурором міста К. заявлено адміністративний позов до міської ради міста К. про визнання незаконним та скасування рішення міської ради «Про утворення Єдиного центру з оформлення дозвільних документів у сфері господарської діяльності». В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на те, що перелік документів дозвільного характеру, які видаються Єдиним центром з оформлення дозвільних документів у сфері господарської діяльності не відповідає вимогам чинного законодавства, не є повним. Крім того діяльність Єдиного центру з оформлення дозвільних документів у сфері господарської діяльності не передбачає право вибору способу отримання необхідних документів дозвільного характеру, а саме чи за безпосереднім зверненням до відповідних місцевих дозвільних органів або ж за зверненням до адміністратора.

Дайте правовий аналіз ситуації. Оцініть з правової точки зору аргументи прокурора. Які нормативні акти є правовою основою створення єдиних дозвільних офісів? Якими нормативними актами визначене право міської ради приймати такого роду рішення?

 

Законодавство та література до теми:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, ст. 141 (зі змінами та доповненнями)

2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997р. // ВВР України. 1997 року, №24. (зі змінами та доповненнями)

3. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 9, ст. 79

4. Закон України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування» від 14.12.2010 року // Урядовий кур'єр вiд 19.01.2011 - № 9

5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» вiд 21.12.1993 № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України вiд 09.03.1994 - 1994 р., № 10, ст. 43

6. Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 № 538/97-ВР // Відомості Верховної Ради України вiд 24.12.1997 - 1997 р., № 48, ст. 296

7. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» // Відомості Верховної Ради України, 2011, № 34, ст.343

8. Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» // Голос України вiд 16.06.2011р., № 108

9. Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10 червня 1997 р. // Офіційний вісник України - 1997 р., № 24, стор. 11, код акту 1031/1997

10. Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади, затв. Постановою Кабміну України від 28 грудня 1992 р.

11. Регламент Кабінету Міністрів України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. // Урядовий кур'єр вiд 03.08.2007 - № 138.

12. Типовий регламент центрального органу виконавчої влади, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р.

13. Типовий регламент місцевої державної адміністрації, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р.

14. Методичні рекомендації для центральних органів виконавчої влади щодо застосування в законотворчій діяльності Конвенції про захист прав і основних свобод людини, схвалені постановою колегії Міністерства юстиції України від 21 листопада 2000 р. № 40 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=v0040323-00

15. Васильєв Г.Ф. Акты управления. – М.: Изд-во Моск.ун-та. – 1987.

16. Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції // Право України.-2004.-№3.

17. Дідич Т. Інститут погодження проекту нормативно-правового акта в системі засобів удосконалення нормопроектування // Право України. - 2009. - № 11. – С. 170-174

18. Радіоненко О. Основні напрями розвитку законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів // Право України. - 2008. - № 4. – С. 131-138.

19. Коломоєць Т.О. Термінологія адміністративного процесу: проблеми визначеності суміжного термінологічного ряду // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №1. – С. 115-121

20. Пирожкова Ю.В. Нормотворча діяльність органів місцевого самоврядування: перспективи вдосконалення системо утворюючих стадій // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №4 (І). – С. 134 - 138

21. Біленко В.А. Оціночні поняття в адміністративному процесі: передумови розмаїття форм існування та розширення сфери застосування // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №1. – С. 130-134

 

Тема 10. Процедура прийняття індивідуальних адміністративних актів (адміністративна процедура): загальний огляд (2 год.)

 

1. Процедура прийняття індивідуальних адміністративних актів: поняття та зміст. Співвідношення понять «адміністративна процедура», «адміністративний процес», «адміністративне провадження».

2. Правове забезпечення процедури прийняття індивідуальних адміністративних актів. Загальне і спеціальне законодавство про адміністративну процедуру.

3. Класифікація процедури прийняття індивідуальних адміністративних актів.

4. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України, його завдання та предмет правового регулювання.

 

Контрольні запитання:

1. Чи тотожними є терміни «управлінські процедури» та «адміністративна процедура»?

2. Чи поширюється поняття «адміністративна процедура» на порядок прийняття нормативних актів органами публічної адміністрації?

3. У чому полягає взаємозв‘язок понять «адміністративна процедура» та «адміністративний процес»?

4. Які з процедур діяльності публічної адміністрації найчастіше застосовуються в практичній діяльності?

5. Що таке «заявні» та «втручальні» провадження в діяльності органів публічної адміністрації?

6. Який стан правового регулювання процедури прийняття індивідуальних адміністративних актів?

7. Назвіть недоліки правового регулювання адміністративної процедури у чинному законі України «Про звернення громадян».

8. У чому полягає принцип пропорційності адміністративної процедури? Чи застосовується він у практиці діяльності публічної адміністрації?

9. Порівняйте склад суб‘єктів адміністративного провадження за законом «Про звернення громадян» та проектом Адміністративно-процедурного кодексу України.

10. Чи відрізняється процедура доказування відповідно до приписів закону «Про звернення громадян» та проекту Адміністративно-процедурного кодексу?

11. Проаналізуйте положення статті 21 закону України «Про звернення громадян» про безоплатність розгляду звернень громадян. В яких сферах діяльності публічної адміністрації воно застосовується?

12. Назвіть способи розгляду та вирішення адміністративної справи. Який із зазначених способів найчастіше використовується в діяльності адміністративних органів

 

 

Завдання та задачі:

1. Проаналізуйте сферу здійснення адміністративних процедур. Випишіть «заявні» та «втручальні» процедури.

 

2. Складіть схему стадій адміністративного провадження та вкажіть основні дії, які вчиняються на кожній зі стадій.

 

3. Громадська організація «Право» звернулась до Львівської обласної державної адміністрації із запитом щодо проведення громадської експертизи та надання інформації щодо кількості проведених консультації з громадськістю з найважливіших питань реалізації державної політики. Чи поширюється на зазначені відносини Закон України «Про звернення громадян»? Яким нормативним актом визначена процедура розгляду та вирішення такого запиту?

 

4. ТзОВ «Обрій» звернулася до органу ДПС із заявою про надання податкового роз’яснення щодо застосування одного з пунктів Податкового кодексу України. Отримавши відповідне роз’яснення, ТзОВ «Обрій» з ним не погодилося та керуючись п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності) звернулося до суду з позовом про визнання податкового роз’яснення недійсним.

Проаналізуйте ситуацію. Чи є податкове роз’яснення індивідуальним адміністративним актом? Назвіть ознаки індивідуальних адміністративних актів. Як повинен вирішити справу суд?

 

Законодавство та література до теми:

1. Конституція України: Закон України від 28. 06. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996 – № 30. – ст.141 (зі змінами)

2. Закон України «Про звернення громадян» від 12 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України, 1996, N 47, ст.256

3. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - N 36. - ст.275

4. Закон України «Про доступ до публічної інформації» // Голос України вiд 09.02.2011 - № 24

5. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 48, ст.483

6. Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» // Голос України вiд 16.06.2011р., № 108

7. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Голос України вiд 25.07.2000р., № 108

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1242 «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» // Офіційний вісник України - від 12.12.2011р., № 94, стор. 172, стаття 3433, код акту 59442/2011

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 р. № 21 «Про затвердження Положення про Національну систему опрацювання звернень до органів виконавчої влади та Типового положення про контактний центр Автономної Республіки Крим,
області, мм. Києва і Севастополя» // Урядовий кур'єр від 25.01.2012№ 14

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2011 р. «Про Реєстр адміністративних послуг» // Урядовий кур'єр від 04.01.2012 № 1

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1111 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством економічного розвитку і торгівлі, підприємствами та організаціями, що належать до сфери його управління, і розміру плати за їх надання» // Урядовий кур'єр від 01.11.2011 № 202

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1097 «Деякі питання надання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку платних адміністративних послуг» // Урядовий кур'єр від 01.11.2011 № 202

13. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України від 18.07.2008 р., реєстр. номер ВРУ 2789. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=

&pf3511=33073

14. Агеева Е.А., Полиевиц Т.А. Управленческое решение (основания понятия: содержание и управляющее воздействие) // Советское государство и право. – 1988. – №11. – С. 43-50.

15. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – С. 61-69.

16. Берлач А.І., Каменська Н.П. Види звернень до публічної адміністрації: теоретичний та практичний аспекти // Вісник Запорізького національного університету. – 2012. - №1 (І). – С. 35- 40

17. Васильєв Г.Ф. Акты управления. – М.: Изд-во Моск.ун-та. – 1987.

18. Весельська Т. Адміністративні процедури та їх індивідуально регламентуючий характер // Право України. – 2009. - № 7. – С. 141-145.

19. Коломоєць Т.О. Визначення пріоритетних функцій кодифікації адміністративно-процедурного законодавства як невідємна складова ефективності відповідного процесу // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №4 (ІІ). – С. 99 - 105

20. Обидіна І. Правові акти управління // Право України. – 2003. – №7.

21. Стефанюк В. Правові акти управління // Право України. – 2003. – №7.

22. Тимощук В.П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії: Монографія. – К.: Конус-Ю, 2010.С. 6-33; С. 153-199.

23. Школик А.М. Порівняльне адміністративне право: Навч. посібник для юридичних факультетів та факультетів міжнародних відносин. – Львів: ЗУКЦ, 2007. С.129-138

24. Індивідуальні адміністративні акти як основна форма діяльності публічної адміністрації // Вісник Запорізького національного університету. – 2012. - №1 (І). – С. 329 - 334