Заповніть таблицю порівняльного аналізу

 

Критерії	Види відповідальності
дисциплінарна	адміністративна	кримінальна	цивільна
Нормативна основа
Перед ким наступає
Суб’єкти відповідальності
Характер санкцій

 

2. З поданого переліку виберіть санкції, які належать до адміністративних стягнень:

 

догана; громадські роботи; службові обмеження для військовослужбовців; арешт; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; попередження про неповну службову відповідність; оплатне вилучення предмета, які став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом правопорушення; зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; адміністративний арешт; виправні роботи; сувора догана; конфіскація майна; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

3. Головний лікар воєнного госпіталю полковник Петренко М. із сином Сергієм, якому виповнилось 16 років, на службовій машині з водієм Сорокою А. в суботу 29 липня 2010р. виїхав на полювання. Петренки пополювали вдало, а Сорока жодного разу не влучив у ціль. Після полювання вони розпалили багаття. У зв’язку з цим головний лісничий склав три протоколи про порушення правил пожежної безпеки в лісах. Тут же на місці він виніс постанову про накладення на Петренка, його сина Сергія і Сороку адміністративного штрафу із конфіскацією мисливської зброї.

Петренко М. оскаржив постанову про адміністративне стягнення, мотивуючи це тим, що він є військовослужбовцем і адміністративну відповідальність несе згідно із дисциплінарним статутом.

Дайте правову оцінку цієї ситуації.

 

4. Гр. Сидоркін на своєму власному авто разом із своїм товаришем Петровим повертались із пікніка. Водії зустрічного руху подали світловий сигнал, який означає те, що на посту ДАІ працівники міліції зупиняють всіх водіїв. Сидоркін, який перебув в стані сп’яніння, передав керування свого автомобіля Петрову, так як Петров перебував в меншій стадії сп’яніння, але не мав при собі водійських прав.

На посту ДАІ працівники міліції затримали Сидоркіна і Петрова, де після медичного огляду на стан сп’яніння були складені два протоколи про вчинення адміністративного правопорушення. У своєму поясненні Сидоркін вказав, що працівники ДАІ вилучили у нього посвідчення водія неправомірно, так як він працює водієм автобуса і має, крім категорії “В” категорію “С”, а без посвідчення його не допустять до роботи. Постановою суду Сидоркін був позбавлений права керування транспортним засобом категорії “В” і “С” строком на один рік. На Петрова було накладено адміністративний штраф.

Дайте правову оцінку цієї ситуації.

 

5. На підставі протоколу, складеного інспектором з охорони навколишнього середовища, начальник ДАІ району розглянув справу механіка транспортного підприємства гр. В. про випуск в експлуатацію автомобіля, у якого вміст забруднюючих речовин у викидах перевищував установлену норму і на підставі ст. 80 КУпАП наклав на нього штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дайте провий аналіз даної ситуації. Вкажіть, чи правильно вирішена справа.

6. Адміністративна комісія Личаківського районної адміністрації Львівської міської ради розглянула протокол на громадянина Попова С., що працює комендантом гуртожитку і встановила, що стан території, яка прилягає до гуртожитку, не утримується в належному стані, а саме - не ліквідоване звалище будівельного сміття навколо контейнерного майданчика. Адміністративна комісія взяла до уваги пом’якшуючу обставину, що гр. Попов С. сам виховує неповнолітню доньку і наклала штраф на гр.Попова С. у розмірі 500 грн. Прокурор Личаківського району опротестував рішення адміністративної комісії.

Дайте провий аналіз даної ситуації. Вкажіть, які могли бути підстави для протесту прокурора.

 

 

Законодавство та література до теми:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. - К., 2010. (зі змінами).

2. Митний кодекс України від 11 липня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №38-38. – Ст. 288.(із змінами)

3. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №34.(із змінами)

4. Закон України „Про виключну (морську) економічну зону України” від 16 травня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. -№ 21. – Ст. 152 (із змінами).

5. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 р. // Голос України вiд 15.06.2011р., № 107

6. Указ Президента України «Про першочергові заходи з реалізації Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»№ 964/2011 від 05.10.2011// Урядовий кур'єр від 12.10.2011№ 188;

7. Указ Президента України «Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки» № 1001/2011 від 21.10.2011// Урядовий кур'єр від 27.10.2011 № 199

8. Авер’янов В., Лук’янець Д., Хорощак Н. Потрібні нові концептуальні засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки // Право України. – 2004. – №11.

9. Адміністративно-деліктне законодавство: Зарубіжний досвід та пропозиції реформування в Україні / Автор-упорядник О.А. Банчук. – К.: Книги для бізнесу, 2007. – 912 с.

10. Алімов К.О. Історичні витоки інституту громадських робіт та перспективи його розвитку в галузі Адміністративного права // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №1. – С. 169-175

11. Алімов К.О. Перспективи розвитку інституту громадських робіт як адміністративного стягнення // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №3. – С.98 - 104

12. Багаденко І.П. Заходи впливу. що застосовуються до неповнолітніх у проекті Кодексу України про адміністративні проступки/ Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 45.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009.- С. 281-286

13. Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР. - Львів, 1975.

14. Берлач А., Стороженко О. Теоретичні проблеми кваліфікації адміністративного делікту // Право України. – 2007. – №10.

15. Бєлєвська О. Особливості адміністративної відповідальності іноземців в Україні // Право України. – 2008. – №9.

16. Герасименко Є. Суб'єкти адміністративного проступку // Право України. – 1999. – №4.

17. Герасименко Є. Форми та види вини при вчиненні адміністративного правопорушення // Право України. – 1998. – №7.

18. Грибанова М. Правосуб’єктні підстави адміністративної відповідальності фізичних осіб // Право України. – 2001. – №12.

19. Громико І., Громико О. Інформаційна зумовленість адміністративних правопорушень // Право України. – 2008. – №12.

20. Гуржій Т. Предмет адміністративного делікту // Право України. – 2006. – №7, №8.

21. Дяченко О. Визначення суб’єкта адміністративного правопорушення та його загальні ознаки // Право України. – 2001. – № 8.

22. Коваль Л.В. Відповідальність за адміністративні правопорушення. - К.: Вища школа, 1975.

23. Коломоєць Т. Адміністративні штрафи: матеріальні і процесуально-правові характеристики // Право України. – 1999. - №8. – С.90-92.

24. Коломоєць Т. Система адміністративних стягнень за законодавством про адміністративні правопорушення України // Право України.- 2002. - №2. – С.31.

25. Коломоєць Т.О. Адміністративна відповідальність неповнолітніх за законодавством України: проблемні питання регулювання та застосування // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №2 (І). – С. 56 - 60

26. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.

27. Колпаков В. Стан дослідження проступку в Українському адміністративному праві // Право України. – 2005р. – №6.- С.25.

28. Коліушко І., Банчук О. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного проступку в сучасному українському праві. // Право України. – 2008. – №4. - Ст. 31-36.

29. Лукьянов В.В. Административные правонарушения и уголовные преступления: в чем различие? // Государство и право. – 1996. - №3. – С.83-92.

30. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку. – К., 2001.

31. Лук’янець Д.М. Про процесуальну форму адміністративної відповідальності // Вісник Запорізького національного університету. – 2012. - №1 (І). – С. 184 - 188

32. Лук’янець Д.М. Про вину юридичних осіб у сфері адміністративної відповідальності // Право України. – 1999. – №11. – С.117-122.

33. Манжула А.А. Генеза поняття «проступок» у законодавстві України // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №4 (І). – С. 113 - 119

34. Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності. // Право України. – 2006. – №2. - Ст. 9-11.

35. Насушна О.В. Земельне правопорушення як підстава притягнення до адміністративної відповідальності/ Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 46.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009.- С. 267-273

36. Омельянчик С.В. Класифікація і типологія особи адміністративного правопорушника/ Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 42.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008.- С. 300-305

37. Паловський Р.С. Причини вчинення адміністративних правопорушень та умови, що цьому сприяють // Радянське право. - 1986. - № 5.

38. Саєнко С.І. Ідентифікація адміністративного правопорушення за законодавством України // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №2 (І). – С. 109 - 113

39. Стефанюк В., Голосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії і практики // Право України. - 1999. - №9.

40. Тараненко С. Щодо поняття неосудності в адміністративному праві // Право України. – 1998. - №6.