Просторово-часові характеристики.

Основною з них є швидкість руху.

Швидкість руху — це відношення довжини шлях} переміщення тіла до часу, що затрачений на цей шлях. Вимірюється в метрах за секунду (м/с), метрах за хвилину (м/хв).

У спортивній діяльності ми оперуємо деякими поняттями швидкості: рівномірна — нерівномірна, прискорена, плав­на - різка, оптимальна, максимальна, довільна, вимушена таін.

Якщо швидкість руху постійна, то такий рух називають рівно мірним, а якщо вона змінюється нерівномірним. Змі­ни швидкості в одиницю часу зветься прискоренням. Воно може бути позитивним — це коли швидкість збільшується та негативним — це коли швидкість зменшується.

Рухи, що виконуються без різкої зміни швидкості, називаються плавними, а рухи нерівномірно прискоренні або нерівномірно уповільнені називаються різкими.

Залежно від величини пересування швидкість буває прудка та уповільнена. Крім цього, розрізняють оптимальну на йбільш зручну) та максимальну швидкість (для кожної людини величина оптимальної та максимальної швидкості індивідуальна), а також довільну (підйом в гору у лижника), зм ушену (спуск з гори) та інерційну (рух, що здійснюється після спуска з гори).

Динамічні характеристики.

До динамічних характеристик відносяться сили, що впливають на людину під час виконання руху. Вони бува­ють внутрішні та зовнішні.

Внутрішні сили - це сила тяги м'язів, еластичні сили м'язів та реактивні сили.

Зовнішні сили - це сила тяжіння тіла, сила реакції опори та опір зовнішнього середовища.

 

Класифікація фізичних вправ

 

Класифікувати фізичні вправи — це означає упорядкувати їх за визначеними ознаками.

У теорії і методиці фізичного виховання створений цілий ряд класифікацій фізичних вправ. Основні, найбільш поши­риш класифікації:

Класифікація фізичних вправ за ознакою систем фізичного виховання, що історично склалися.

Історич­но в суспільстві склалося так, що все різноманіття фізичних вправ поступово акумулюється всього в чотирьох типових групах: гімнастика, ігри, спорт, туризм.

У нашій системі фізичного виховання гімнастика, гра, спорт і туризм дають можливість:

- по-перше, забезпечити всебічне фізичне виховання лю­дини;

- по-друге, задовольнити індивідуальні запити й інтереси багатьох людей у сфері фізичного виховання;

- по-третє, охопити фізкультурними заняттями людей практично впродовж усього життя — від елементарних дитя­чих жвавих ігор до занять з арсеналу лікувальної фізичної культури в похилому віці.

Класифікація вправ за переважною цільовою спрямованістю їх використання і вирішення освітніх завдань.

За цією ознакою вправи підрозділяються на загальнорозвивальні, професійно-прикладні, спортивні, від­новні, рекреаційні, профілактичні та ін.

3. Класифікація фізичних вправ за ознакою їх пе­реважної спрямованості на виховання окремих фізич­них якостей.

Тут вправи класифікуються за такими група­ми: 1) швидкісно-силові види вправ, що характеризуються максимальною потужністю зусиль (наприклад, біг на корот­кі дистанції, стрибки, метання та ін.); 2) вправи циклічного характеру на витривалість (наприклад, біг на середні і довгі дистанції, лижні гонки, плавання та ін.); 3) вправи, що ви­магають високої координації рухів (наприклад, акробатич­ні та гімнастичні вправи, стрибки у воду, фігурне катання на ковзанах та ін.); 4) вправи, що вимагають комплексного вияву фізичних якостей і рухових навиків в умовах змін­них режимів рухової діяльності, неодмінних змін ситуацій і форм дій (наприклад, спортивні ігри, боротьба, бокс, фехту­вання).

4. Класифікація вправ за переважним виявом пев­них рухових умінь і навиків.

Тут зазвичай розрізняють акробатичні, гімнастичні, ігрові, бігові, стрибкові, метальні на інші вправи.