Спортивні змагання та їх класифікація

Спортивні змагання — важлива та невід'ємна частина спортивного тренування. Це перевірка якості тренуваль­ної роботи, обмін досвідом, відбір у спорт, пропаганда видів спорту, перевірка правильності планування, відбір до тих чи інших змагань тощо.

Залежно від завдань та умов визначення переможців, спортивні змагання класифікуються:

1) особисті, де визначаються місця всіх учасників зма­гань;

2) командні, в яких визначаються місця команд;

3) особисто-командні, де визначаються місця як команд, так і індивідуальні результати;

4) комплексні змагання (спартакіади), програма яких складається з декількох видів спорту, а місця визначають­ся за сумою результатів, які показали команди з усіх видів спорту.

За характером проведення змагання бувають:

1) офіційні першості та чемпіонати;

2) традиційні змагання, де розігруються різні призи, кубки (меморіал братів Знаменських);

3) товариські або матчеві зустрічі з обмеженим колом учасників;

4) кваліфікаційні, в яких ставляться завдання визна­чення спортивної кваліфікації учасників.

 

 

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Значення та завдання фізичного виховання дітей

Дошкільного віку

 

Фізичне виховання дітей дошкільного віку служить за­собом профілактики дитячих захворювань, активним за­собом оздоровлення та виховання юних громадян нашої країни.

Обстеження фізичного розвитку дітей дошкільного віку говорять про те, що їх антропометричні дані значно вищі, ніж 40—50 років тому назад. Кращий фізичний розвиток забезпечує більш високий розумовий розвиток. Це дозво­лило в теперішній час змінити й ускладнити шкільну про­граму для молодших класів, змінити вік надходження до школи — з 6-ти років.

Успіхи зовсім юних спортсменів у плаванні, фігурному катанні, гімнастиці говорять про те, що початок занять спор­том зараз приходиться на надзвичайно ранні строки. Гар­монійний розвиток дитини, його успіхи в спорті неможливі без своєчасного та правильно організованого фізичного ви­ховання ще в дошкільному віці.

Дошкільний вік охоплює період життя від 3-х до 6-ти (7) років. Саме в цей період здійснюється найбільше зростан­ня й розвиток найважливіших систем організму та їх фун­кцій, закладається база для всебічного розвитку фізичних і духовних здібностей. Цей вік найбільш сприятливий для гартування організму, оволодіння елементарними життєво-необхідними руховими вміннями, гігієнічними навичками та ін.

Основою всебічного розвитку дитини в перші роки життя є фізичне виховання. Організовані фізкультурні заняття (в яслах, дитячих садках і сім'ї), а також вільна рухова діяль­ність поліпшують діяльність серцево-судинної, дихальної і нервової систем, зміцнюють опорно-руховий апарат, поліп­шують обмін речовин. Вони підвищують стійкість дитини до захворювань, мобілізують захисні сили організму. Через ру­їнну діяльність дитина пізнає світ, розвиваються її психічні процеси, воля, самостійність. Чим більшою кількістю різно­манітних рухів оволодіє дитина, тим ширше можливості для розвитку відчуття, сприйняття та інших психічних процесів, повніше і цінніше здійснюється її розвиток.

Завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку Витікають із загальних завдань системи фізичного виховання і вирішуються з урахуванням вікових особливостей дітей.

Оздоровчі завдання.

1. Підвищення опору організму до впливу зовнішнього се­редовища шляхом його загартування. За допомогою розум­ію дозованих оздоровчих факторів (сонячні, водні, повітряні процедури) слабкі захисні сили дитячого організму суттєво зростають. При цьому підвищується опір до простудних за­хворювань (ГРЗ, нежить, кашель та ін.) і інфекційних хво­роб (ангіна, кір, грип та ін.).

2. Зміцнення опорно-рухового апарату і формування правильної постави (тобто утримання раціональної пози під час усіх видів діяльності). Важливо звертати увагу на зміцнення м'язів стопи і гомілки з метою попередження плоскостопості. Необхідно також з ранніх років створювати дитини уявлення про правильну поставу. Дієвим засобом попередження зміни постави (сутулості, асиметрії плечей і лопаток), а також сколіозів (захворювань хребта) - є фізичні вправи.

3. Сприяння підвищенню функціональних можливостей вегетативних органів. Активна рухова діяльність сприяє зміцненню серцево-судинної і дихальної систем, поліпшен­ню обмінних процесів у організмі, оптимізації травлення і теплорегуляції, попередженню застійних явищ і т. д.

4. Виховання фізичних здібностей (координаційних, швидкісних і витривалості). Необхідно так добирати засоби, щоб забезпечувалося комплексне виховання всіх фізичних здібностей.

Освітні завдання.

1. Формування основних життєво важливих рухових умінь та навичок. У дошкільному віці внаслідок високої пластичності нервової системи діти досить легко й швидко засвоюють нові форми рухів.

2. Формування стійкого інтересу до занять фізичною культурою. Посильні завдання, постійна оцінка виконаних завдань, увага й заохочення сприяють виробленню позитив­ної мотивації їх до систематичних занять фізичними впра­вами. Повідомлення дітям елементарних фізкультурних знань розвивають їх інтелектуальні здібності.

Виховні завдання.

1. Виховання моральних та вольових якостей (чесності, рішучості, сміливості, наполегливості та ін.).

2. Сприяння розумовому, етичному, естетичному й трудовому вихованню.

3. Сприяння формуванню культури поведінки, звички та потреби в систематичних заняттях фізичними впра­вами, вмінню стримувати свої бажання, емоції.

4. Виховання скромності, чесності, ввічливості, добро­зичливості по відношенню до товаришів, прагнення допо­могти один одному та ін.