Навантаження на уроці фізичної культури та його регулювання

Протягом уроку кожен учень одержує певне навантажен­ня. Різні вправи по різному впливають на організм. Наприклад, біг, стрибки значно активізують діяльність серцево-су динної та дихальної систем, метання більш впливають на верхні кінцівки, вправи на рівновагу пов'язані з великою за тратою нервової енергії, у зв'язку з труднощами виконання і зосередженням уваги.

Важливим для вчителя є регулювання оптимального для учнів навантаження, щоб не перевантажувати їх. Для цього треба передбачити оптимальний обсяг навантаження та раціональне чергування його з інтервалами відпочинку.

Навантаження регулюється за рахунок:

— зміни кількості повторень;

— кількості часу, затраченого на виконання рухової дії;

— складності вправи;

— зміни вихідного положення;

— інтенсивності виконання;

— тривалості та характеру відпочинку. Навантаження в іграх також можна дозувати за раху­нок:

— проведення ігри з перервами та без них;

— збільшення або зменшення числа повторень ігри;

— збільшення чи зменшення загального часу на гру;

— збільшення та скорочення дистанцій;

— збільшення та скорочення розміру ігрового майдан­чика;

— числа перешкод;

— ваги предметів;

— зміни числа гравців тощо.

Об'єктивним визначенням навантаження на уроці є про­ведення хронометрування уроку та визначення частоти сер­цевих скорочень.

Хронометрування - це визначення за часом різних компонентів уроку: часу рухової діяльності; часу допоміжної діяльності; часу, затраченого на осмислення; часу, затраче­ного на очікування черги, відпочинку, простою. За допомо­гою хронометрування можна визначати рухову та загальну щільність заняття, будувати пульсову криву тощо.

Пульсова крива на уроці може бути одновершинна або двовершинна — це залежить від змісту уроку та педагогіч­них завдань. Максимум навантаження частіше приходить­ся на 25-35-ту хвилину уроку.

 

Облік успішності учнів на уроках фізичної культури

Облік успішності учнів на уроках фізичної культури представляє собою перевірку ходу та результатів засвоєння знань, формування рухових вмінь та навичок, виховання фізичних якостей, дозволяє перевірити правильність пла­нування.

У практиці роботи школи визначають 3 види обліку: по­передній; поточний; підсумковий.

Попередній облік передбачає перевірку та оцінку стану здоров'я, рівня фізичного розвитку та фізичної підготовле­ності учнів за даними медичного огляду та проведення по­передніх рухових тестів.

Поточний облік передбачає облік виконання загально­го плану роботи (відвідування занять, виконання навчаль­ної програми, успішність). Здійснюється 3-ма методами:

1. спостереження;

2. опитування;

3. змагання.

Метод спостереження здійснюється протягом уроку та передбачає спостереження за окремим учнем або за де­кількома учнями і в кінці уроку їм виставляються оцінки.

Метод опитування здійснюється потягом уроку і пере­дбачає оцінку рівня теоретико-методичних знань учнів або оцінку техніки виконання певної вправи шляхом індивіду­ального виконування (тобто вчитель викликає учня і оцінює його ступінь знань або вмінь).

Метод змагання, в процесі якого встановлюється рівень досягнень у бігу, стрибках, метаннях та ін.

Оцінка може виставлятися за кількісний результат та за

техніку виконання.

1. Підсумковий облік - це оцінка за чверть, півріччя, рік.

Оцінка за чверть виводиться із поточних оцінок, яких мас бути 5-7. Перевагу мають оцінки за виконання контрольних нормативів.

 

Облік успішності учнів за 12-бальною системою оцінки

Облік успішності учнів за 12-бальною системою оцінки передбачає 4 рівні:

I - початковий (1-3 бали);

II — середній (4—6 балів);

III — достатній (7—9 балів);

IV- високий (10-12 балів).