Вимірювання обхватних розмірів

Обхватні розміри рекомендується вимірювати стальною стрічкою, яка розмічена на, сантиметрові та міліметрові поділки й поміщена в корпус із механізмом автоматичного втягування (Росе У. Д., Марфел-Джонс М. Дж., 1998). Для цього можливе використання сантиметрової стрічки і з інших матеріалів. При цьому слід пам'ятати, що стрічка з часом може витягуватись і ставати непридатною для подальшого використання. Обхвати вимірюються стрічкою під прямим кутом до поздовжньої осі кістки або ж частини тіла. Стрічка має щільно прилягати до частини тіла що вимірюється, але без вдавлювання в шкіру.

Під час вимірювань слід стежити за тим, щоб стрічка лежала горизонтально і її нульове ділення знаходилось попереду піддослідного. Дослідник має стояти обличчям до піддослідного і зчитувати ділення стрічки, до приходиться навпроти нульового. Стрічка має щільно прилягати до вимірюваної ділянки тіла; не допускається здавлювання м'яких тканин і зміщення шкіри; після зняття стрічки на тілі не повинно лишатися сліду. Для цього рекомендується попередньо дещо натягнути стрічку, а потім трохи відпустити. Якщо вимірювання проводиться стрічкою із тканини, то потрібно враховувати, що вона витягується, і тому після проведення вимінів 30—50 чоловік її замінюють новою.

Під час виміру обхвату грудної клітки вимірювальна стрічка накладається ззаду під кутами лопаток, а спереду по місцю прикріплення ребра до грудної клітки та спереду по нижньому сегменту біля соскової окружності в чоловіків, тобто на рівні середньогрудної точки (точка прикріплення 4-го ребра до грудини). У дівчаток та жінок вимірювальну стрічку накладають ззаду так, як і в чоловіків, спереду її слід розмістити над грудною залозою, у місці переходу шкіри з грудної клітки на залозу. Під час накладання сантиметрової стрічки досліджуваному пропонують трохи підняти руки, потім опустити їх. Спочатку вимірюють окружність грудної клітки на максимальному вдихові, потім - на глибокому видихові, на кінець під час паузи при звичайному диханні під час спокійної розмови. Потрібно стежити, щоб при максимальному вдихові досліджуваний не піднімав плечей, а при максимальному видихові не зводив їх та не нахиляв вперед. Різниця в обхваті грудної клітки на вдихові та видихові характеризує екскурсію грудної клітки.

Під час вимірювання грудей у дітей відзначається прагнення напружити, випнути груди й утримувати їх у положенні глибокого вдиху. В цьому випадку досліджуваного слід відволікти розмовою, запропонувати вголос порахувати.

Окружність плеча вимірюється в місці найбільшого розвитку м'язів плеча (Q1) та на дистальній частині плеча (О1). Рука вільно звисає, м'язи розслаблені.

Окружність передпліччя вимірюється в місці найбільшого розвитку м'язів (Q2) та на дистальній частині передпліччя (О₂). Рука вільно звисає, м'язи розслаблені.

Окружність стегна - вихідне положення обстежуваного: ноги па ширині плечей, вага тіла рівномірно розподілена на дві ноги, м'язи розслаблені. Стрічка накладається на стегно під сідничною складкою в місці найбільшого розвитку м'язів (Q ₃) та на дистальну частину стегна (О₃).

Окружність гомілки вимірюється на місці найбільшого розвитку гомілкового м'яза (Q₄) та на дистальній частині гомілки (О₄). Положення досліджуваного таке саме, як при вимірюванні окружності стегна, м'язи розслаблені.

Вимірювання діаметрів тіла

Вимірюються поперечні та глибинні розміри тіла товстотним циркулем (рис. 25 а), ковзаючим циркулем (рис. 25 б) або верхньою штангою антропо­метра. У першому випадку точність вимірювання — 0,5 см, у другому — 0,1 см.

Під час вимірювання товстотним циркулем дослідник тримає зігнуті С-подібно браншї між великим і вказівним пальцями, кінчиками середніх пальців знаходить відповідні антропометричні точки і прижимає до них кінцеві потовщення циркуля. Найчастіше вимірюють акроміальний (плечовий) діаметр (ширину плечей) та розміри таза: три поперечних і один прямий.

Акроміальний (плечовий) діаметр (ширина плечей) - відстань між правою і лівою акроміальними (плечовими) точками. Вимірювання зручніше проводити спереду.

 

 

Поперечні розміри таза визначають у положенні лежачи на спині, ноги витягнуті і зміщені одна до одної:

1) міжостний розмір - відстань між передньо-верхніми остями клубових кісток;

2) міжгребнєвий розмір - відстань між найбільше віддаленими точками гребенів клубових кісток;

3) міжвертлюжний розмір - відстань між найбільш виступаючими точками великих вертелюгів стегнових кісток; зовнішня кон'югата - прямий розмір таза.

Для докладнішої характеристики таза застосовували ряд індексів:

- індекс відносної ширини таза виражене у відсотках відношення міжгребневого розміру до довжини тіла;

- індекс поперечного розміру таза - відсоткове відношення між остистого розміру до міжгребневого;

- індекс форми таза - відсоткове відношення розміру зовнішньої кон'югати до міжгребневого розміру таза.

Визначення маси тіла

Зважування має проводитися на медичній вазі з точністю до 50 г. Користуватися пружинною вагою не рекомендується через її велику неточність. Ваги перед проведенням дослідження мають бути вивірені. Зважування бажано проводити при максимальному оголенні людини в ранкові години, натще або через 2—3 год. після їди.

Маса тіла вважається недостатньо інформативним показником (особливо при динамічних спостереженнях), оскільки при одній і тій же масі тіла можуть істотно розрізнятися складові її компоненти (жировий, м'язовий і кістковий).