Визначення середньої товщини підшкірного жиру

Середня товщина підшкірого жиру визначається так:

d=(d^,,+d^,₂+d₃+d₄+d₅+d^,₆+d₇+d₈):16, де d1...d8 - товщина шкірних жирових складок (мм), на спині (d1), грудях (d2), животі (d3), плечі (d4), плечі ззаду (d₅), передпліччі (d6), стегні (d7),гомілці (d8). Для визначення d у жінок використовують сім складок, d₂не вимірюється. Відповідно у знаменнику формули 16 змінюється на І4.

Цей спосіб визначення загального жиру може бути використаним для людей різної статі у віці 16 років і старших.

 

Визначення абсолютної маси підшкірного жиру

Для визначення абсолютного вмісту підшкірного жиру (D) індивіда (у кг) використовують вимірювання шкіро-жирових складок.

Зазвичай, вимірюють товщину жирових складок на задній поверхні плеча й під лопаткою, а іноді жирових складок інших частин тіла. Для визначення абсолютного вмісту жиру високу надійність дає використання формули Маtiegtkа (1921):

D = d x S x k

 

де D - загальна кількість жиру (кг); d - середня товщини шару підшкірного жиру разом з шкірою (мм); S - площа поверхні тіла (см"), k -константа, рівна 0,13, отримана експериментальним шляхом на анатомічному матеріалі.

Поверхня тіла визначається як функція довжини f(L) (додаток А) і маси (додаток Б) тіла за формулою:

 

S = f(L) x f(P)

 

Визначення маси підшкірного жиру. Для визначення маси підшкірного жиру користуються такою формулою Маtiegtkа (1921):

 

D = 0,9 x S x d *

де D - загальна маса підшкірного жиру (кг); S - площа поверхні тіла (см²); d* - середня товщина шару підшкірного жиру без шкіри (S8 складок (мм):1б - складка шкіри на тильній поверхні кисті (d₉):2); 0,9 - константа для питомої ваги жиру.

 

Визначення відносного вмісту жиру

Відносний вміст жиру у відсотках до маси тіла визначають за

формулою:

процентний вміст жиру = D x 100:т,

де D - весь жир (кг), m - маса тіла (кг).

 

Визначення абсолютної м'язової маси

Для визначення абсолютної м'язової маси використовують другу формулу Маtiegtkа (1921):

 

M = L x r² x k,

 

де М - абсолютна маса м'язової тканини (кг); L — довжина тіла (см), r — середнє значення радіусів плеча (Q1), передпліччя (Q2), стегна (Q3), гомілки (Q₄) в місцях найбільшого розвитку м'язів, без підшкірного жиру та шкіри (см); k - константа дорівнює 6,5.

Радіуси сегментів (r) обчислюють за результатами відповідних обхватів з урахуванням середньої товщини підшкірного жиру та шкіри:

сума обхватів Q1, Q2, Qз, Q4/25,12 - сума товщини жирових складок плечі спереду (d4), передпліччі (d₆), стегні (d₇), гомілці (d₈)/10.

Визначення абсолютної кісткової маси

Для визначення абсолютної кісткової маси використовують третю формулу Маteigtkа (1921):

 

O = L x C² x k

 

де О - абсолютна маса кісткової тканини (кг); L - довжина тіла (см); С - квадрат середнього значення дистальних діаметрів плеча (а), передпліччя (б), стегна (в), гомілки (г); k- константа дорівнює 1,2.

 

Визначення знежиреної маси тіла

На основі антропометричних показників, крім жирового, м'язового й кісткового компонентів, визначають ще безжирову масу тіла, яка включає найбільш метаболічно активні тканини: м'язову, кісткову, нервову тканини внутрішніх органів. Підшкірний і внутрішній жир належить до метаболічно малоактивних тканин.

Для обчислення знежиреної маси тіла користуються такими формулами:

для чоловіків = 0,676 зріст (см) - 56,6±6,7 кг;

для жінок = 0,328 маса тіла (кг)+21,7±4,2 кг.

 

Оцінювання фізичного розвитку

Фізичний розвиток може бути оціненим за допомогою методів: антропометричні стандарти, антропометричні профілі, кореляція, методу індексів.

Оцінювання росту. Оцінювання фізичного розвитку дітей і підлітків проводять шляхом порівняння антропометричних ознак обстежених з середніми показниками віко-статевої групи цієї популяції.

Для оцінювання росту найбільшого поширення набули метод стандартів і метод процентилів.

Метод стандартів

Антропометричні стандарти складаються або шляхом обчислення середніх розмірів ознак фізичного розвитку й сигмальних відхилень (Кунак В.В., 1931 та ін.), або шляхом визначення "індексу персентильного співвідношення" (Жуковський М.А. зі співавт., 1978).

Оцінювання фізичного розвитку дітей і підлітків проводять шляхом порівняння антропометричних показників із середніми для віково-статевої групи цієї популяції. Широко використовується метод стандартів. Суть методу стандартів полягає порівняно індивідуальних антропометричних величин зі стандартами, отриманими в результаті масових обстежень представників конкретної віково-статевої групи. Для цього потрібно:

1) визначити вік обстежуваного в роках;

2) знайти різницю між індивідуальними величинами показників і їх табличними (стандартними) значеннями;

3) найти частку від ділення отриманої вище різниці на величину середнього квадратичного відхилення кожного показника.

Унаслідок сильних індивідуальних відмінностей (варіації) росту; особливо в підлітковий і юнацький період, набагато важливіше знати - потрапляє зріст обстеженого в діапазон нормальних відхилень чи ні, ніж величину його відхилення від середнього показника віко-статевої популяції.

Якщо антропометричний показник міститься в інтервалі ±0,67, то антропометричний признак оцінюється як середній; якщо частка міститься в інтервалі від ±0,67 до ±1,34 признак оцінюється як вище або нижче середнього; у разі, коли частка міститься в інтервалі від ±1,35 до ±2,0, признак оцінюється як високий або низький. У випадку, коли сигмальне відхилення признака становить ±2,0 і більше признак оцінюється як дуже високий або дуже низький.

Результати оцінювання фізичного розвитку можуть бути представлені у вигляді так званого антропометричного профілю.

 

Антропометричний профіль

Антропометричний профіль - це графічне зображення величини сигмальних відхилень окремих соматометричних і фізіометричних показників, дає змогу наочно виразити узагальнену характеристику фізичного розвитку індивідуума. Для побудови антропометричного профілю слід спочатку оцінити відхилення показників фізичного розвитку обстежуваного від середніх (табличних) для конкретної віково-статевої групи в сигмах. Величину сигмального відхилення індивідуальних показників від групових середніх у вигляді крапок наносять у спеціальних графах (для довжини тіла, маси, окружності грудної клітки і т. д.). З'єднуючи окремі крапки, отримують криву - антропометричний профіль.