Лексичний рівень роботи з розвитку мовлення.

 

Зміст лексичної роботи

Основною одиницею мовлення є слово. Від багатства лексичного запасу й умінняактивноівдалонимкористуватисязалежитьякістьмовленняособистості й успішність її спілкування з іншими людьми.

Мета лексичної роботи в початковій школі полягає в реалізації двох завдань: а) накопичення в пам’яті учнів значної кількості слів з усвідомленням усіх відтінків їх значення та експресивного забарвлення; б) формування вмінь активно користуватисявласнимсловниковимзапасом,тобтошвидкоіточнодобиратислова для побудови речень і текстів.

Зарезультатамиекспериментальнихдослідженьвстановлено,щословниковий запас семирічної дитини становить від 2,5—3до7—8тисяч слів, аодинадцятирічний школяр має у своєму словнику від7—8до10—15тисяч. Установлено також, що не менше половини нових слів засвоюється учнями на уроках мови і читання. Простіматематичніпідрахункипоказують,щовсередньомущоденнословникучня

 

поповнюється 5—7словами. Такими об’єктивними даними повинен керуватися вчитель під час організації словникової роботи.

Лексичнароботаякодинізрівнівмовленнєвогорозвиткумолодшихшколярів проводиться за чотирма напрямами:

1) збагачення словника, тобто засвоєння нових слів та нових значень слів, що раніше учням були не відомі;

2) уточнення словника, тобто поглиблення розуміння вже відомих слів,

з’ясування відтінків у значенні між синонімами, добір антонімів, аналіз багатозначності;

3) активізація словника, тобто використання якомога більшої кількості слів

умовленні кожного учня, введення слів у речення, засвоєння сполучуваності слів з іншими словами, використання їх у конкретному тексті;

4) вилучення нелітературних слів, які вживаються іноді молодшими школя-

рами, виправлення помилок у наголошуванні та вимовлянні слів.

Джерелами поповнення словника молодших школярів є:

—мовленнєве оточення в сім’ї, серед друзів тощо;

—книги, засоби масової інформації: преса, радіо, телебачення;

—навчальна діяльність у школі (підручники, мовлення вчителів);

—словники, довідники.

Ø Найкращимджереломзбагаченнясловникаєживеспілкуванняілітература, оскільки слово в тексті завжди демонструє своє лексичне значення й емоційне забарвлення.

Для пробудження в учнів інтересу до вивчення нової лексики і забезпечення ефективності її засвоєння необхідно добре спланувати словникову роботу. Важлива роль у цьому процесі належить поясненню значення нових слів. Існують різні прийоми роботи над значенням нового слова.

Найпростіший спосіб — це показ предмета чи дії, що позначається словом. Часом для пояснення значення слова використовують малюнки чи ілюстрації. Зауважимо,щодляпоясненняіменниківіприкметниківвикористовуютьздебільшого предметні малюнки, а для пояснення дієслів — сюжетні, де зображено дію.

Наступний спосіб — добір синонімів. Під час застосування цього способу слід пам’ятати про те, що синонімам властива не тільки близькість у значенні, а й відмінність. Слова одного синонімічного ряду мають значеннєві відтінки, на яких обов’язково слід загострити увагу школярів. Наприклад, пояснюючи значення слова гомоніти, замало сказати, що воно означає розмовляти. Необхідно додати,

що гомоніти вживається тоді, коли розмовляють тихо, приглушено.

Часто значення слова пояснюється способом логічного визначення, тобто зарахуваннямйогодопевногородузвиділеннямяскравихвидовихознак.Наприклад,

катер — це судно, невеликого розміру, моторне, для недалекого плавання.

Значення багатьох слів можна пояснити розгорнутим описом. Наприклад,

джерело — це потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі.

Певні слова стають зрозумілими, якщо їх ввести в речення. Наприклад, значення слова ласунка діти добре усвідомлюють у такому реченні: Руденька ласунка запасає на зиму горіхи і гриби.

Іноді для тлумачення значення слова можна використовувати його антонім. Так, слово похнюплений стане зрозумілим, якщо сказати, що протилежне йому за значенням — веселий.

Певні слова можна пояснити учням, удаючись до аналізу їх словотворення.

Наприклад, доброзичливий — той, хто зичить (бажає) добра.

Література

1. Основна

2. Бадер В. I. Розвиток зв’язного мовлення школярів: Навч. посіб. — К.: ІЗМН, 1997. — 92 с.

3. Бадер В. I. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів. — К.: АПН, 2000. — 316 с.

4. Варзацька Л.О. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів: навч.-метод. пос. / Л.О. Варзацька, Л.М Шевченко. – Кам’янець - Подільський: Абетка, 2001. – 204 с.

5. Методикавикладання української мови. Навчальний посібник. За ред.докт. філол. наук, проф. С. І. Дорошенка. — К.: Вища школа. — 398 с.

6. Пономарьова К. I. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів. Уроки розвитку мовлення в 1—4 класах. — К.: КІМО, 2006. — 148 с.

7. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Робота над текстом у початкових класах. – К., 1986

8. Цепова І.В.Розвиток навичок мовленнєвої діяльності молодших школярів: аудіювання, говоріння /І.В.Цепова, О.Я.Харченко. – Х.: Веста:Вид-во «Ранок», 2008. – 176 с.

 

 

Основні підручники

1. Вашуленко М.С., Дубовик С.Г. Українська мова:підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2012

2. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова (підручник) НМК у 2-х частинах. - К.: Освіта, 2007

3. Вашуленко М.С., Дубовик С. Г., Мельничайко О. І., Скуратівський Л. В. Рідна мова (підручник) - К.: Освіта, 2004

Практичні завдання

1. Доберіть завдання і вправи на розвиток техніки мовлення (дихання, дикції).

2. Наведіть фрагмент уроку (тема на вибір), де вчитель використовує словникові (у) вправи(у) (словниково-стилістичну, словниково-логічну, словниково-граматичну).

3. Доберіть по 2-3 вправи для роботи над прямим і переносним значенням слова, синонімами та антонімами.

4. Доберіть дидактичні ігри, в основі яких словникова робота.

 

 

Питання для самоперевірки

1. Які уявлення про мову і мовлення формуються в учнів і коли?

2. З якими формами мовлення ознайомлюються учні?

3. Які вимоги до усного і писемного мовлення мають засвоїти учні?

4. Які уявлення про культуру мовлення і етику спілкування треба формувати в учнів?

5. Назвіть перелік мовних норм, які охоплює культура спілкування. Розкрийте зміст роботи над кожною нормою в початкових класах.

6. У чому полягає особливість методів розвитку мовлення?

7.Назвіть прийоми пояснення значення слів.

8. У чому розходження понять «збагачення словникового запасу дітей» і «удосконалення лексичного ладу їхнього мовлення»; «розширення граматичних знань учнів» і «удосконалення­ граматичного ладу їхнього мовлення»?

9. Який зміст роботи над словом, під час вивчення різних розділів і тем курсу української мови?

10. Які завдання й зміст лексичної роботи на уроках читання?

11. Назвіть основні передумови успішного розвитку мовлення.

12. Назвіть джерела збагачення словникового запасу учнів.

13. Опишіть методику підготовки учнів до усвідомлення походження різних груп лексики.

14. Види етимологічних вправ, методика їх проведення.

15. Опишіть методику проведення дидактичних ігор типу: «Назви, що в чому?», «Подумай, що біля чого?», «Розкажи, хто в кого?», «Хто що робить?», «Кому належать ці знаряддя праці?», «Коли це буває?», «Як буде навпаки?», «Хто виготовив ці предмети?» і т.п.

 

 

Практичне заняття № 4