Загальне поняття про зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальне поняття про зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами.



3. Методика формування в учнів уявлення про текст, його тему, основну думку, будову, засоби зв’язку речень у тексті. Методика формування уявлень про текст

Реальною одиницею спілкування є усне чи письмове зв’язне висловлювання — текст. Характерні ознаки тексту: цілісність змісту, зв’язність викладу, структурна організація, смислова завершеність.

Як правило, текст складається з певної кількості речень, пов’язаних між собою за змістом, хоча текстом може бути й одне речення, якщо воно є завершеним елементом комунікації. Такими є заклики, прислів’я, сталі вислови.

 

Упочаткових класах предметом спостережень і лінгвістичного аналізу є невеликі тексти, які мають чітку структуру, прозору тему. Це зазвичай розповіді

зелементами опису чи роздуму (міркування), нескладні описи і міркування.

Упроцесі практичних спостережень та аналізу текстів у молодших школярів формуються такі уявлення про текст:

—текст — це зв’язне висловлювання;

—текст має певну тему, яка виражається в його змісті;

—текст має певне призначення — мету;

—текст може мати назву — заголовок;

—тексту властива певна будова: зачин, основна частина, кінцівка;

—текст може складатися з одного чи кількох абзаців.

Під час роботи над текстом шляхом виконання практичних вправ у школярів формуються вміння: відрізняти текст від групи речень, не пов’язаних між собою за змістом; визначати тему тексту і його мету; добирати заголовок; ділити текст на логічно завершені частини; складати план тексту і відтворювати текст за планом; знаходити в тексті його структурні частини (зачин, основну частину і кінцівку); розрізняти стиль текстів (розмовний, художній, науковий і діловий); самостійно складати тексти відповідно до мети і ситуації спілкування.

Визначати тему висловлювання(прощорозповідаєтьсявтексті?)із’ясовувати його мету (для чого текст написаний?) учні вчаться, аналізуючи текст. Найчастіше з цією метою використовуються розповідні тексти з елементами опису чи роздуму. Для закріплення пропонуються вправи на розташування речень у логічній послідовності, складання кількох речень, пов’язаних між собою за змістом, побудову розповіді про подію з власного життя тощо.

Формуючи вміння добирати до тексту заголовок, слід орієнтувати учнів на те, що заголовок має відповідати темі чи меті тексту, бути стисло і чітко сформульованим, складатися з одного чи кількох слів. Добирати заголовки доцільно колективно, визначаючи найвдаліший.

Важливо навчити учнів ділити текст на абзаци — логічно завершені частини. З цією метою застосовуються такі види вправ:

а) поділ тексту на частини; б) визначення теми кожної частини; в) складання плану тексту;

г) відновлення деформованого тексту з переставленими абзацами; д) доповнення тексту пропущеним абзацом.

Упроцесі цієї роботи слід постійно звертати увагу дітей на те, як кожний абзац виділяється на письмі.

Робота над абзацами тісно пов’язана зі складанням плану. Назва кожного абзацу чи поставлене до нього запитання утворюють план тексту. План сприяє послідовному викладу думки. Розкриття змісту кожного пункту плану розпочинається з нового абзацу.

Упочаткових класах учні осмислюють і вчаться виділяти структурні час­

тини тексту: зачин, основну частину, кінцівку. Зачин — це початок тексту, в якому стисло визначається його тема. Основна частина — найбільша частина тексту, в якій розкривається весь зміст висловлювання. Кінцівка — своєрідний висновок з усього сказаного.

Молодші школярі ознайомлюються також із засобами зв’язності тексту. До них належать: повторення тих самих слів з метою підсилення думки; словасиноніми й особові займенники, які допомагають уникати невиправданих повторів; слова, що вказують на послідовність подій (вранці, вдень, увечері; спершу,

 

потім; вчора, сьогодні, завтра); слова, які вказують на розташування предметів

(попереду, ліворуч, недалеко).

Сучасна методика розвитку мовлення передбачає ознайомлення молодших школярів із типами текстів: розповіддю, описом, міркуванням. Кожний із на-

званих типів має свої особливості в доборі та використанні матеріалу, побудові тексту, відборі засобів мови.

У тексті-розповіді йдеться про певні події, пов’язані між собою. Розповідні тексти мають сюжет, події в них розгортаються природним шляхом. У розпові­ дях, як правило, існують дійові особи, діалог між ними, тому текст насичений дієсловами та іменниками. Тут головна увага надається фактам, однак можуть бути елементи опису.

Розповідь — найдоступніший для сприймання молодшими школярами тип тексту.

В описах немаєсюжету,відсутніподіїідійовіособи.Унихзображенокартини природи, окремі предмети і явища, процеси, дії. В описах автор передає зовнішній вигляд предмета, його внутрішній зміст, складові частини, найпомітніші деталі, красу, а також своє ставлення до того, що описує. Оскільки в описах характеризуються ознаки, то мова описів багата на прикметники, порівняння, епітети.

Міркуванням (роздумом) називають такий зв’язний текст, у якому для доведення певного твердження використовуються судження, наводяться приклади, робляться порівняння і висновки. Міркування — найскладніший тип тексту.

Залежновідметивисловлюванняімовленнєвоїситуаціїмовецьвикористовує різні стилі мови. Усне мовлення школяра, діалогічне й ситуативне, істотно відрізняєтьсявідпоясненнянавчальногоматеріалувчителем.Упершомувипадкумаємо розмовний стиль, у другому — науковий. Найпростіші стилістичні розмежу­ вання доступні учням початкових класів. Засвоєнню стилістичних розмежувань сприяє мовленнєве середовище, спеціально дібрані тексти різних стилів.

У початковій школі учні вчаться розрізняти розмовний, художній, діловий і науковий стилі, оформляти деякі доступні для них зразки текстів ділового мовлення:лист,запрошення,оголошення,привітання,інструкцію(догри,нескладного трудового процесу).

Фрагмент уроку 1. Складання діалогу за ситуативним малюнком.

Учитель проводить з учнями бесіду про те, чи доводилося їм когось вітати зі святом, що вони при цьому говорили, чи складно в них це виходило. Потім повідомляє, що на уроці вони будуть навчатися, як правильно слід поводитися в такій ситуації, і пропонує розглянути малюнок. На ньому зображено, як хлопчик вітає дівчинку з днем народження і дарує їй букет ромашок та книжку.

— Який вигляд має хлопчик? Який у нього настрій? Чому?

(Він гарно одягнений, привітний, має чудовий настрій, хоче зробити дівчинці приємне).

— Що можете сказати про дівчинку?

(Вона святково одягнена, радіє, що в неї свято, привітно зустрічає гостей).

— Хто перший повинен розпочати розмову? З яких слів?

(Хлопчик повинен привітатися і поздоровити дівчинку з днем народження).

— Які слова використали б для цього ви?

(Хлопчики класу пропонують свої варіанти привітання).

— Що повинна відповісти дівчинка? (Дівчатка класу відповідають на привітання).

Далі вчитель пояснює учням, що, за правилами етикету, дівчинка має розглянути подарунок, висловити своє задоволення і чемно подякувати за нього, щоб зробити гостеві приємне.

— Якими словами можна закінчити розмову між дітьми?

(Дівчинка повинна запросити хлопчика до кімнати, де зібралися інші гості).

Після такої попередньої роботи розподіляються ролі між учнями і дається час на підготовку діалогу. Бажано, щоб над завданням працювало кілька пар школярів. Тоді клас зможе визначити, у якої з них діалог вийшов найкращим.

Одним із варіантів складеного діалогу може бути такий:

—Здрастуй, Наталочко! Вітаю тебе з днем народження!

—Дякую тобі, Сергійку. Які чудові квіти! А звідки ти дізнався, що я люблю ромашки?

—Я запитав у твоєї мами.

—Спасибі, що ти такий уважний. А про що ця книжка?

—Я її не читав. Але моя старша сестра сказала, що тобі вона сподоба-

ється.

—Дуже вдячна тобі, Сергійку, за вітання й подарунки.

—Я дуже хотів зробити тобі приємне.

—Проходь у кімнату. Там уже є наші однокласники. Нас чекає солодкий

стіл.

—Дякую.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 468; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.237.112 (0.012 с.)