Склад, структура та порядок формування фінансової звітності



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Склад, структура та порядок формування фінансової звітності



Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнити в певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом Україні "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 XIV, а також: прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм влас­ності, а також на представництва іноземних, суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим, видом обліку, який ведеться, підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності с надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам,, вона повинна містити дані про:

підприємство (назву, організаційно-правову форму, місцезнаходження, короткий опис діяльності: назва органу управління, якому підпорядковується підприємство, або назва його материнської (холдингової) компанії та ін.);

дату звітності або звітного періоду. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом), (по причині) і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності;

валюту звітності й одиницю виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

облікову політику підприємства і її зміни (тобто принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності);

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартам).

Для того щоб звітність була дійовим засобом управління і контролю, вона повинна відповідати всім вимогам, що ставляться до обліку. Вона має достовірно відображати ресурси підприємства, їх використання і фінансові результати діяль­ності. Показники звітності повинні бути об'єктивними, обґрунтовані перевіреними даними поточного обліку і підтверджені відповідними документами. Своєчасність складання і подання звітності-невід'ємна умова її корисності. Сама достовірна інформація втрачає своє значення, якщо вона надана користувачам несвоєчасно. Тому звітність повинна складатися і подаватися відповідним органам в строки, встановлені нормативними актами, які забезпечують ефективне її використання для управління і контролю.

Вимога повноти звітності означає повне висвітлення всіх напрямів діяльності підприємства. Проте звітність має містити тільки корисну інформацію, без зайвої деталізації. Зайва деталізація ускладнює складання звітності й аналіз її показників, використання в управлінні. Тому державним і громадським органам забороняється вимагати, а підпорядкованим господарствам, подавати звітність за незатвердженими формами.

Звітність має бути простою, зрозумілою і загальнодоступною для всіх заінтересованих користувачів інформації.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Вимоги до фінансової звітності" встановлені такі вимоги до її якості:

дохідливість. Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

достовірність. Інформація, наведена у фінансовій звітності, повинна бути достовірною, не містити помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;

порівнянність. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди і фінансові звіти різних підприємств. Таке порівняння дає змогу оцінити динаміку розвитку підприємства і його місце на ринку. Для забезпечення порівнянності у кожному фінансовому звіті необхідно наводити всю числову інформацію за попередній період способом, який дозволяє зіставляти її з даними за звітний період;

доречність. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та, майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Основними принципами, на, яких ґрунтується бухгалтерський облік і фінансова звітність, є:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - послідовне (із року в рік) застосування підприємством вибраної і облікової політики, тобто сукупності принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у примітках до фінансової звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної норми. Так, взяті у фінансову оренду основні засоби відображаються в балансі орендаря, тобто по суті як власне майно, хоч за юридичною, формою вони не перейшли у власність орендаря, але ним фактично прийняті на себе всі ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на об'єкт оренди (лізингу);

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Склад фінансової звітності, її подання і оприлюднення

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Річна звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає;

Баланс підприємства (форма № 1);

Звіт про фінансові результати (форма № 2);

уточнити розподіл витрат і доходів між: суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторську заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподілити витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначити фактичну собівартість випущеної із виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий результат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) використаний протягом, року прибуток.

Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок (якщо вони мали місце).

Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її результати в обліку. Суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути, погоджені з ними і відрегульовані. За діючим положенням передбачено повну інвентаризацію проводити в максимально наближені до складання річного звіту строки (з 1 жовтня до 1 січня). Отже, якісна відмінність між квартальним і річним балансом полягає у тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники 1 річного балансу обов'язково підтверджуються результатами інвентаризації, що забезпечує їх достовірність.

Баланс та інші форми звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби, - керівником спеціалізованої організації або спеціалістом., які за угодою ви­конували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних показників.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:

органам, до сфери управління яких вони належать;

трудовим колективам (на їх вимогу);

власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено законом;

органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства. Строки подання фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні і фондові біржі, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 липня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

Звіт про власний капітал (форма № 4).

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними Положеннями (стандартами) встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу підприємства і Звіту про фінансові результати.

Квартальна звітність складається зростаючим підсумком з початку року у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

Звітність підприємств складається станом на кінець останнього дня звітного періоду - кварталу або року. Перший звітний період заново створеного підприємства може бути меншим, ніж 12 місяців, але не більшим 15 місяців. Звітним періодом, підприємства, яке ліквідується, є період з початку звітного року До дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Підприємства, які мають дочірні підприємства (виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи), крім фінансової звітності про власні господарські операції, складають і подають консолідовану фінансову звітність. При цьому під дочірніми розуміють підприємства, що є юридичними особами, але над якими здійснюється постійне право на визначення стратегічної політики з питань поточної, інвестиційної та фінансової діяльності з боку материнського підприємства.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній формі власності, і органи, які і здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають і подають зведену фінансову звітність по всіх підприємствах, які входять до сфери їх управління.

Зазначені органи також складають зведену фінансову звітність по господарських товариствах, акції (частки, паї) яких знаходяться в державній і комунальній власності. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність по всіх підприємствах, які належать до їх складу.

Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлюються: для підприємств (крім банків і бюджетних установ) - Міністерством фінансів України за погодженням з Держкомстатом України; для банків - Національним банком України; для бюджетних установ, органів Державного казначейства України по виконанню бюджетів всіх рівнів та кошторисів витрат- Державним казначейством України.

Заповнюються форми звітності в тисячах гривень з одним десятковим знаком, а зведені звіти (до яких включено дані звітів двох і більше юридичних осіб) - в тисячах гривень.

Однією із важливих вимог, що ставляться до звітності підприємств і організацій всіх форм власності, є повнота і достовірність її показників. Тому до початку складання звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи;

Контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідні органи при перевірці поданої на їх адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних; наявність всіх звітних форм: взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками.

Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформляється актом (висновком), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо підвищення ефективності його діяльності.

Виправлення показників, що відносяться до звітного періоду і які зумовлюють зміни окремих облікових записів підприємства, називається реформацією.

Структура і зміст балансу

Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87.

З метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, статті активу балансу згруповано у три розділи, пасиву - у п'ять розділів.

Розділ І "Необоротні активи" характеризується такими статтями.

У статті "Нематеріальні активи" відображають вартість об'єктів, які належать до складу нематеріальних активів. У цій статті відображають окремо: первинну і залишкову вартість нематеріальних активів, а також: нараховану суму зносу. Залишкова вартість нематеріальних активів визначається як різниця між .первинною вартістю і сумою нарахованого зносу. До підсумку балансу нематеріальні "{активи включаються за залишковою вартістю.

У статті "Незавершене будівництво" відображається вартість незавершеного будівництва (включаючи обладнання для монтажу), яке здійснюється для власних, потреб підприємства, а також: авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті "Основні засоби" відображається вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і цілісних майнових комплексів. У цій статті наводяться окремо: первинна вартість, сума нарахованого зносу і залишкова вартість основних засобів. До підсумку балансу основні засоби включаються за залишковою вартістю.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відображаються фінансові Інвестиції на період більше одного року, а також: всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

Оборотні активи у розділі П балансу відображаються статтями: "Запаси", "Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги", "Дебіторська заборгованість по розрахунках" (з бюджетом, по виданих авансах, нарахованих Доходах тощо), "Поточні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти" (в касі, на поточних та інших рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів).

Витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів, відображаються у розділі ПІ "Витрати майбутніх періодів" активу балансу.

Статті пасиву балансу об'єднані відповідно у п'ять розділів: І "Власний капітал", II "Забезпечення наступних витрат і платежів", III "Довгострокові зобов'язання", IV "Поточні зобов'язання", V "Доходи майбутніх періодів".

Власний капітал розділу І пасиву балансу характеризується такими статтями: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений капітал", "Вилучений капітал", "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) ".

У статті "Статутний капітал" відображається Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які являються внеском власників (учасників) в капітал підприємства.

Додатковий капітал характеризується двома статтями. У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства відображають суму, на яку вартість реалізованих випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (аналогічно розумінню "Емісійний дохід").

У статті "Інший додатковий капітал" відображають суми дооцінки необоротних активів; вартість активів, безоплатно одержаних підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інший додатковий капітал.

У статті "Резервний капітал" відображають суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" показують суму (прибутку, яка, реінвестована у підприємство (або суму непокритого збитку). При цьому суму непокритого збитку наводять у дужках і віднімають при визначенні І підсумку балансу.

У статті "Неоплачений капітал" відображають суму заборгованості власників (учасників) по внесках до статутного капіталу. Цю суму показують в дужках і віднімають при визначенні власного капіталу.

У статті "Вилучений капітал" господарські товариства відображають вартість акцій власної емісії (або паїв), викуплених товариством у його учасників. Суму вилученого капіталу наводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку власного капіталу.

Отже, сума власного капіталу підприємства на звітну дату за даними розділу І пасиву балансу визначається шляхом додавання до суми статутного капіталу сум резервного і додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку і відніманням з одержаної суми непокритого збитку, неоплаченого і вилученого капіталу.

У розділі II "Забезпечення наступних витрат і платежів" пасиву балансу відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі витрати на оплату майбутніх відпусток працівникам, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також цільового фінансування і цільових надходжень, одержаних з бюджету та інших джерел.

Розділ III "Довгострокові зобов'язання" пасиву балансу об'єднує статті:

"Довгострокові кредити банків" - відображається сума заборгованості банкам за одержані довгострокові кредити (які не є поточними зобов'язаннями);

"Інші довгострокові фінансові зобов'язання" - відображається сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язань по залученню позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;

"Відстрочені податкові зобов'язання" - показують суму податків на прибуток, що підлягають сплаті у майбутні періоди внаслідок тимчасової різниці між обліковим і податковим базисом оцінки;

"Інші довгострокові зобов'язання" - показують суму довгострокових зобов'язань, які, не можуть бути включені до зазначених статей даного розділу.

Розділ IV "Поточні зобов'язання" пасиву балансу об'єднує статті поточних зобов'язань, які будуть погашені протягом операційного циклу, тобто проміжку часу між. придбанням запасів для здійснення діяльності і одержанням, коштів від реалізації виробленої з них продукції (товарів) і послуг: "Короткострокові кредити банків", "Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги", "Поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом", "Поточні зобов'язання по позабюджетних платежах", "Поточні зобов'язання по страхуванню", "Поточні зобов'язання по розрахунках з учасниками", "Векселі видані" та ін.

До складу розділу V "Доходи майбутніх періодів" пасиву балансу підприємства відносять доходи, одержані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів. Вони підлягають зарахуванню до доходів того звітного періоду, до якого належать. Отже, статті активу і пасиву балансу згруповані у відповідні розділи, щоб показати взаємозв'язок між складом і розміщенням господарських засобів в активі та джерелами їх формування - в пасиві. Це забезпечує можливість контролю й аналізу за наявністю майна підприємства, його станом, і розміщенням та джерелами формування (власних, залучених); контролю за станом зобов'язань по розрахунках, фінансовою стійкістю, платоспроможністю підприємства та одержання іншої ділової інформації.

Проте один баланс не в змозі забезпечити повноту інформації про результати і різнобічної діяльності підприємства. Тому, крім, балансу, складаються й інші форми фінансової звітності: Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал.

Структура і зміст Звіту про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів (с. 244 - 247,) складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку в Україні 4, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87. Метою складання Звіту є надання користувачам фінансової звітності повної і достовірної інформації про зміни, що відбулися V грошових коштах підприємства та їх еквівалентах.

Звіт про рух грошових коштів доповнює Баланс і Звіт про фінансові результати. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на звітну дату, а Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про зміни в одному з важливих показників балансу - грошових коштах та їх еквівалентах, що відбулися між датами балансу. У Звіті про фінансові результати міститься інформація про результати діяльності підприємства за звітний період, а Звіт про рух грошових коштів показує вплив цієї діяльності на грошові потоки підприємства. Звіт містить дані про рух грошових коштів в результаті:

- операційної діяльності, тобто основної діяльності підприємства, яка приносить дохід, а також: інших видів діяльності, які не являються інвестиційною або фінансовою діяльністю;

- інвестиційної діяльності, тобто придбання і реалізації основних засобів, нематеріальних активів та інших інвестицій, які не являються складовою часткою еквівалентних грошових коштів;

- фінансової діяльності, тобто діяльності, яка призводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства (наприклад, операції від продажу акцій (паїв) у капіталі інших підприємств тощо).

При цьому під грошовими потоками розуміють надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Тому у Звіт, про рух грошових коштів не включаються:

- обороти по негрошових операціях, які не вимагають використання грошових коштів (бартерні операції, вартість коштів, одержаних за фінансовою орендою або шляхом емісії акцій);

- внутрішні зміни у складі грошових коштів (переміщення коштів із каси в банк, або навпаки, розміщення грошових коштів в акредитиви, депозитні сертифікати та ін.).

Інформація, наведена у Звіті про рух грошових коштів, забезпечує користувачам можливість:

- порівнювати, оцінювати і прогнозувати грошові кошти підприємства;

- досліджувати здатність підприємства погасити зобов'язання з виплати дивідендів;

- виявляти причини різниці між: прибутком підприємства і грошовими доходами та витратами;

- аналізувати грошові і негрошові аспекти операцій підприємства та одержувати іншу ділову інформацію.

У статтях розділу "Переоцінка активів" відображаються дані, які показують збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва в порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами).

У статті "Чистий прибуток (збиток) за звітний період показують суму чистого прибутку (збитку) із Звіту про фінансові результати.

У статтях розділу "Розподіл прибутку" відображаються дані про розподіл прибутку між учасниками (власниками) Підприємства або спрямування прибутку до: статутного капіталу, резервного капіталу та ін.

У статтях: розділу "Внески учасників" наводять дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників по внесках до статутного капіталу підприємства.

У статтях розділу "Вилучення капіталу" відображають дані про зменшення статутного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу або анулювання викуплених акцій Акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статтях розділу "Інші зміни в капіталі" відображають всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не включені до вищезазначених, статей (зокрема, списання невідшкодованих збитків, безоплатне одержання активів та і 11.).

У статті "Всього змін у капіталі" підводять підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, визначений як сума скоригованого залишку власного капіталу на початок року і всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, Використання чистого" прибутку, вилучення капіталу та інших змін.

Дані в графах 3-11 Звіту про власний капітал наводяться із знаком "+" або "-', що означає збільшення або зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.206.122 (0.016 с.)