Характеристика взаємозв’язку П(С)БО та МСФЗ

Україна визначила стратегічну ціль – перехід до ринкових форм господарювання, зокрема вступ в Світову Організацію торгівлі (СОТ) та до Європейського співтовариства (ЄС). Даний курс потребує адаптації вітчизняної системи бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів.

Аналізуючи праці науковців виділяємо основні питання про реформування системи бухгалтерського обліку:

- проблема уніфікації фінансової, податкової та статистичної звітності;

- перехід до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Ці дві проблеми невід’ємно пов‘язані між собою, отже щоб провадити процес переходу до міжнародних стандартів, необхідно вирішити питання на національному рівні.

Прискорення реформ в Україні, виведення вітчизняної економіки з кризи зобов’язують енергійніше проводити реформи бухгалтерського, 2008 обліку і звітності, адже основою формування будь-якої економічної інформації є грамотно змодельована система бухгалтерського обліку.

У зв’язку з цим важко переоцінити важливість впровадження МСФЗ. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) - система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. МСБО виникли внаслідок інтеграційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. Розробляє та впроваджує МСБО Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який створили 29 червня 1973 р. професійні бухгалтерські організації економічно розвинутих країн. Членами Комітету є більше 120 організацій з 88 країн світу.

Метою діяльності КМСБО є формулювання, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких необхідно дотримуватись при поданні фінансових звітів, і сприяння їх прийняттю та дотриманню в усьому світі, поліпшення та погоджування регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов'язаних з наданням фінансових звітів.

КМСБО є єдиною міжнародною організацією, що здійснює розробку Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО). Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку значною мірою сприяли як поліпшенню, так і гармонізації фінансової звітності в усьому світі. Вони застосовуються:

як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах;

як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють власні вимоги (зокрема провідними розвиненими країнами, а також країнами, що розвиваються, такими як Китай і багато інших країн в Азії, Центральній Європі та СНД);

фондовими біржами та регулюючими органами, які дозволяють іноземним або вітчизняним компаніям подавати фінансові звіти відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

міжнародними організаціями, такими як Європейська комісія, яка оголосила в 1995 p., що вона значною мірою покладається на КМСБО щодо досягнення результатів, які відповідають потребам ринків капіталу.

МСБО охоплюють коло питань, які мають важливе міжнародне значення в умовах розвитку зовнішньої торгівлі, діяльності транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків. Вони, як правило, досить детальні й разом з тим розширені, оскільки інтерпретація стандартів має бути однаковою в різних країнах світу.

Структурно кожен стандарт включає: концепції та положення, що лежать в основі його розробки, перелік питань, що регламентується стандартом, короткий глосарій термінів, що використовуються, критерії застосування певного стандарту, методи обліку і способи розкриття інформації. Отже, МСБО зовсім не означають порядок ведення бухгалтерського обліку, а лише описують загальні правила оцінки і представлення інформації у фінансових звітах. Важливим при цьому є дотримання при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності таких загальноприйнятих принципів: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.

За роки своєї діяльності КМСБО розробив більше 40 міжнародних стандартів (МСБО), які стосуються розкриття облікової політики, складання фінансової звітності, обліку основних засобів та операцій з ними, інвестицій, поточних активів і поточних зобов'язань, запасів, доходів і витрат, банківської діяльності, фінансових інструментів, програм пенсійних витрат, нематеріальних активів тощо. Більша частина чинних МСБО вже переглядалася, що безумовно сприяло їх якості і поширенню.

Як свідчить міжнародна практика, МСБО використовуються в трьох напрямках:

як база для усіх чи деяких національних вимог до обліку та звітності;

як відправна точка для тих країн, що створюють національні стандарти;

для публікації фінансової звітності (насамперед транснаціональних корпорацій);

Для розуміння і практичного застосування МСБО важливе значення мають концептуальні основи (Framework), які є своєрідним вступом до стандартів. Ці концептуальні основи, розроблені КМСБО, визначають:

мету фінансової звітності;

припущення, що покладені в основу фінансових звітів;

якісні характеристики фінансових звітів;

склад фінансової звітності;

визнання елементів фінансових звітів.

Слід мати на увазі, що МСБО не визначають порядок ведення бухгалтерського обліку. Вони описують загальні правила оцінки та подання інформації у фінансових звітах.

Міжнародні стандарти (МСБО) мають рекомендаційний характер і є міжнародним орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі. Багато країн приймають МСБО як базовий документ, на основі якого розробляють власні національні стандарти. За результатами досліджень щодо застосування МСБО в різних країнах відомо 9 груп країн, які застосовують МСБО або узгоджують національні стандарти з ними.

Перехід економіки та бухгалтерського обліку на МСФЗ сприяє процесу входження України до світової економічної спільноти. Реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності – надзвичайно важлива подія в економічному житті держави.

Дослідженню проблеми приділили увагу в своїх працях провідні вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: В.В.Собко, В.Г.Лінник, М.В.Кужельний, В.Я.Савченко, В.П.Завгородній, Ф.Ф.Бутинець, Л.В.Чижевська, Н.В.Герасимчук,

Л.В.Нападовська, С.Ф.Голов, В.Ф.Палій, Я.В.Соколов, А.Н.Кузьмінський, К.Друрі.

Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій фінансових ринків. Стандарти бухгалтерського обліку головним чином визначають методи оцінки і підходи до подання інформації у фінансовій звітності.

Конкретні заходи у цьому напрямі містить План дій «Україна – ЄС» від 21 лютого 2005 р., який охоплює часові рамки у три роки. Зокрема ЄС у п. 2.3.2. Плану дій наголошує на необхідності адаптувати та забезпечити впровадження основних принципів відповідних міжнародних правил і стандартів, а також правил і стандартів ЄС. Разом з тим недостатньо дослідженими залишаються питання щодо вирішення проблеми єдності міжнародних стандартів фінансової звітності та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, особливо стосовно термінології та фактів визнання господарських процесів в

бухгалтерському та податковому обліку.

В облікову практику введено поняття податковий облік, який вимагає від бухгалтерів значних трудовитрат на збір, систематизацію інформації та розрахунок нових показників лише з метою заповнення податкової звітності. Жорстка кримінальна відповідальність регламентує бухгалтерам першочергове ведення податкового обліку та звітності нашкоду бухгалтерському обліку, як основної функції управління. Все менше базується на даних бухгалтерського обліку статистична звітність. Методологія статистичних спостережень, досліджень на тестових господарствах, яка проводиться Державним комітетом статистики України за підтримки зарубіжних гарантів та бюджетних коштів, поступово зруйнує систему статистичної звітності за даними бухгалтерського обліку підприємств. Отримавши повноваження та функції щодо визначення методології збору інформації та забезпечення нею, в першу чергу, державного управління та науки, Державного комітету статистики неспроможний забезпечити головного в цьомупитанні – достовірності статистичної інформації. За таких підходів, з одного боку, перевірити достовірність звітності фактично неможливо,

з іншого – така звітність зашкоджує і бухгалтерському обліку, бо не стимулює його ведення.

Такі умови та фактична відсутність запитів зі сторони держави саме на бухгалтерську звітність призводе до невизначеності по даних фінансового обліку. На рівні держави втрачається контроль над важливими ресурсами підприємства, такими як майно, земля, нематеріальні та інші активи. Формування фактів господарського життя підприємств, при різних умовах господарювання, не забезпечує достовірною інформацією економічні інститути держави.

Державне регулювання методології бухгалтерського обліку та звітності №11, покладається на Міністерство фінансів України (МФУ) та створену при ньому Методологічну Раду (в якості дорадчого органу). За організацію та ведення бухгалтерського обліку відповідає власник підприємства. Згідно з МСФЗ до фінансових звітів належать: Баланс; Звіт про прибутки та збитки; Звіт про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Примітки до фінансових звітів.

В Україні річна фінансова звітність підприємств (крім малих підприємств) складається з Балансу; Звіту про фінансові результати; Звіту про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Приміток до річної фінансової звітності; Додатка до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Прийняття в 2005 році П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» відповідно до якого складається нова форма звітності, Додаток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментом» доводить, що в Україні триває процес трансформації бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів та принципів. Не дивлячись на відмінності у назві та побудові балансу в його основу будь-якої країни покладено основне рівняння бухгалтерського обліку, що відображає взаємозв’язок між активами, пасивами (зобов’язаннями) та

власним капіталом:

А = К + З.

Слід зазначити, що суттєвих розбіжностей між формою та оцінкою статей балансу, встановлених ПСБО 2 і ст. 9.4 Директиви немає. Форма звіту про фінансові результати в цілому узгоджується з формою звіту про прибутки та збитки, відповідно до ст. 25 4 Директиви. Окремі відмінності пов’язані з відсутністю у звіті про прибутки та збитки наступних статей: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); ПДВ, акцизний збір, інші відрахування з доходу, інші операційні витрати; фінансові результати від операційної діяльності; інші доходи, витрати від участі в капіталі, фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування.

Виявлені розбіжності в структурі звіту про фінансові результати не є суттєвими, оскільки 4 Директива дозволяє більш детальний поділ статей у межах встановленого формату. Суттєвих розбіжностей у таких визначеннях, як доходи, витрати, прибутки, збитки, наведених уМСФЗ та в П(С)БО З «Звіт про фінансові

результати» немає. Але облікова формула визначення чистого прибутку відрізняється в порядку включення в національні положення виду надзвичайної діяльності і її результатів.

Відповідно до П(С)БО З чистим прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку. Відповідно до МСФЗ при багатоступеневому способі чистий прибуток (збиток) розраховується як різниця прибутку до оподаткування і податку на прибуток. №11, 2008

Звітність підприємств – важлива складова, як приватного, так і державного управління. Вона є першочерговим елементом в прийнятті рішень щодо інвестицій, кредитних та інших фінансових операцій. Облікова інформація розподілена на три види обліку з метою задоволення потреб кожної категорії користувачів.

Проводячи реформу бухгалтерського облікупредставники наукових кіл України розглядають проблеми переходудо міжнародних стандартів з двох позицій:

- з однієї сторони – збереження національних методологічних напрацювань, що базуються на завданнях і функціях обліку які враховують національну ментальність (російсько – радянська бухгалтерська школа, що формувалася під історичним впливом європейської континентальної бухгалтерської школи). Розгляд Урядом національного бухгалтерського обліку і звітності як елемента національної безпеки. Поступове сприйняття та застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) вирішать протиріччя з національними інтересами. МСФЗ в країнах, що мають стійкі історичнішколи бухгалтерського обліку (США, Англія, Франція та ін.);

- з іншої сторони – беззастережне сприйняття в якості національних МСФЗ коли бухгалтерський облік сприймається як ділова мова бізнесу в глобальній економіці, що важливо для країн, що потребують значних зовнішніх інвестицій. Україна обрала практику застосування нових підходів у методології і організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності, яка безперечно, сприятиме вступу України до СОТ, співпраці з ЄС та зростання потоків іноземних інвестицій. Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності, що зумовлені соціальним, економічним та політичним чинниками.

В останнє десятиліття на хвилі активізації глобалізаційних процесів в економіці та відкритості ринків капіталунайважливішим індикатором економіки стають показники діяльності відкритих компаній, акції яких котируються на фондових ринках. При цьому фондовий ринок починає грати головну роль у визначенні цінності кожної компанії. Основою для такого визначення є фінансова звітність компанії, навколо якої починають розпалюватися всі пристрасті. Як наслідок, ми прийшли до цілої серії досить гучних банкрутств і скандалів, викликаних або пов’язаних із фальсифікацією фінансової звітності.