Наукового керівника магістерської роботи

ВІДЗИВ

Наукового керівника магістерської роботи

 

Випускника(ці) магістратури

Петришина Катерина Сергіївна

^{(прізвище, ім′я, по батькові)}

Тема магістерської роботи

Нормативне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

1. Ступінь обґрунтованості актуальності теми: ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________

2. Мета та завдання магістерського дослідження: ______________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Обсяг та структура роботи, характеристика її розділів ______________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Оцінка повноти використання фактичних даних: ______________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Використання в роботі економіко-математичних методів та ПЕОМ: ______________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Результати магістерського дослідження (наукові, практичні):

______________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Відповідність роботи завданню та оцінка повноти його виконання: ________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Оцінка професійного рівня підготовки магістра:

___________________________________________________________________

9. Загальна оцінка магістерської роботи: ______________________________________________________________________________________________________________________________________

Науковий керівник: ___________________________________________________________________

^{(прізвище, ініціали, вчений ступінь, посада)}

 

„____” _______________ 200 __ р. _____________________(підпис)

Рецензія

На випускну кваліфікаційну роботу магістра

Магістрант __________________________________________________________________

Тема ___________________________________________________________________

Спеціальність: 8.050106 „Облік і аудит”

Кваліфікація: магістр економічних наук

Обсяг магістерської роботи: кількість сторінок _______, таблиць _____, рисунків_____, додатків _____, списку літератури______.

 

А) Короткий висновок щодо обгрунтування актуальності теми ______________________________________________________________________________________________________________________________________

Б) Висновок про відповідність магістерської роботи завданню ______________________________________________________________________________________________________________________________________

В) Коротка характеристика виконання кожного розділу: ______________________________________________________________________________________________________________________________________

Г) Позитивні сторони роботи:

- відображення сучасних напрямів методології та організації обліково-аналітичної роботи;

- правильність застосування методів аналізу і розрахунків;

- наукове та практичне значення роботи.

Д)) Оцінка ілюстративного оформлення ______________________________________________________________________________________________________________________________________

Є Недоліки та зауваження до роботи ______________________________________________________________________________________________________________________________________

Ж) Відзив про роботу в цілому ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________

З) Загальна оцінка магістерської роботи __________________________________________________________________

 

Рецензент________________________________________________________

^{(прізвище, ім′я, по батькові, науковий ступінь, посада, місце роботи)}

 

„____” ______________ 200 ___ р. _____________________(підпис)

ЗМІСТ Вступ
Розділ 1. Теоретичні відомості нормативного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
1.1.	Поняття та сутність бухгалтерського обліку та фінансової звітності
1.2.	Склад, структура та порядок формування фінансової звітності
Розділ 2. Методологічні засади формування нормативного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні
2.1.	Характеристика законодавчо-нормативного забезпечення бухгалтерського обліку і фінансові звітності в Україні
2.2.	Значення облікової політики підприємства для ефективної організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності
2.3.	Напрями вдосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Розділ 3. Гармонізація та стандартизація бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до МСФЗ
3.1.	Аналіз положень (стандартів) бухгалтерського обліку
3.2.	Характеристика взаємозв’язку П(С)БО та МСФЗ
3.3.	Порівняльний аналіз нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні та за кордоном
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Вступ

Актуальність теми полягає в тому, що нормативне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні потребує постійного вдосконалення. Міжнародний бухгалтерський облік протягом багатьох років обслуговував ринкову систему, в якій діяльність підприємств спрямована на отримання прибутку та збагачення власників підприємств, тому і ведення бухгалтерського обліку здійснюється, насамперед, в інтересах власників підприємств, а також ведення обліку спрямоване на більш комфортне ведення форм звітностей та кращий період їх подання.

Регулювання обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстатистики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.

Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття. Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства. Облік вступає на новий щабель свого розвитку.

Перехід підприємств у 2000-2001 роках на Національні стандарти бухгалтерського обліку дозволяє суб’єктам підприємницької діяльності самостійно визначати облікову політику підприємства, обирати форму бухгалтерського обліку, затверджувати правила документообігу, встановлювати межі та форми ведення обліку. Бухгалтерський облік є, так би мовити, літописом діяльності будь-якого господарства, дає йому змогу поновити кожен господарський факт з усіма подробицями. Бухгалтерська інформація надає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і має найбільшу повноту. Така повнота інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті управлінських рішень, а підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприєм­ства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Головними джерелами є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що встановлено Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

Рівень розробки дослідження. В економічній науці питання нормативного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні досліджували такі вчені як Швець В.Г., Базилевич В.Д., Гура Н.О., Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Грабова Н.М.

Метою дослідження є вивчення та аналіз нормативних документів фінансової звітності, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітністі в Україні.

Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання:

- здійснити класифікацію нормативних документів, які регулюють бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні;

- вивчити поняття та сутність бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- дослідити нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні;

- визначити роль облікової політики підприємства для ефективної організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- здійснити порівняльний аналіз міжнародних стандартів фінансової звітності та положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- пошук сучасних наукових досягнень у сфері розбудови системи державного регулювання бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту на підприємствах, в організаціях і установах, уміння їх самостійно застосовувати при розв`язанні прикладних проблем;

- проаналізувати структура, склад та порядок формування фінансової звітності;

- визначити основні напрями вдосконалення ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- зробити аналіз нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні та за кордоном.

Об’єктом дослідження виступає система бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні для відображення інформації в обліку.

Предметом дослідження є нормативного забезпечення бухгалтерського обліку та фінансової звітності та його регулювання в Україні.

В дослідженні нормативного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності були використані наступні методи дослідження:

- аналіз ведення бухгалтерського обліку в Україні та за кордоном;

- порівняльний аналіз Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Коротка характеристика роботи. Дана робота складається з: вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків.

У вступі розкривається актуальність вибраної теми, рівень розробки даного дослідження, мета роботи, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження.

У першому розділі розкриваються теоретичні відомості щодо нормативного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності, структура, склад, порядок формування фінансової звітності.

У другому розділі розкриваються метологічні засади формування нормативного регулювання бухгалтерського обліку, напрями вдосконалення ведення обліку та складання фінансової звітності, роль облікової політики підприємства для ведення обліку.

У третьому розділі аналізується положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні, їх роль в управління підприємством та веденні бухгалтерського обліку на підприємстві.

 

Рис. 1. Класифікація бухгалтерської політики за територіальним критерієм

 

Політику бухгалтерського обліку називають ще сферою діяльності нормалізації, яка знаходиться між практикою і теорією бухгалтерського обліку. Сформульована в такий спосіб сфера політики бухгалтерського обліку має загальний характер і не охоплює всієї облікової політики.

Для складання фінансової звітності відповідно до чинних нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Отже, облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Основна її мета - забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Формування облікової політики може відбуватись на двох рівнях (див. рис. 2.).

Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді наказу про облікову політику підприємства, який після його затвердження набуває статусу юридичного документу. Наказ про облікову політику є основним внутрішнім документом, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві та є обов'язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

Наказ про облікову політику може складатись з таких розділів: Преамбула

1. Організація бухгалтерської служби па підприємстві.

2. Методологічні аспект

3. Організаційно-технічні аспекти

В преамбулі вказується основні відомості про підприємство та основи документи, якими керуються при веденні бухгалтерського обліку на підприємстві.

Підготовка Наказу про облікову політику підприємства на практиці досить трудомісткою справою і вимагає від учасників цього процес неабияких здібностей, комплексних знань всіх процесів, які відбувались н підприємстві за його межами в минулому, здійснюються зараз проводитимуться в майбутньому. Усе це потребує ґрунтовного аналізу подій і фактів, вміння бачити перспективу, не ординарно мислити тощо.

 

 

Рис. 2. Рівні облікової політики

Вибір облікової політики залежить від особливостей діяльності кожного конкретного підприємства. При формуванні облікової політики слід враховувати фактори, що на неї впливають (рис. 3.).

 

Рис. 3. Фактори, які впливають на формування облікової політики

Правильно розроблена облікова політика, яка враховує умови та можливості ведення господарської діяльності, повинна забезпечити:

♦ повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;

♦ готовність бухгалтерського обліку до втрат (витрат) та пасивів, ніж можливих доходів і активів - не допускаючи створення прихованих резервів;

♦ відображення в бухгалтерському обліку фактів та умов господарської діяльності, виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного змісту;

♦ тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахунках синтетичного обліку на 1-ше число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;

♦ раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи, з умов господарської діяльності та величини підприємства.

Таким чином, облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил з врахуванням специфіки (особливостей) його діяльності.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами (включаючи виділені на окремий баланс) незалежно від місця їх розташування.

Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності є передумовою зіставності фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств. Тобто користувачі набувають можливості оцінити, наскільки порівнювальними є дані окремих статей фінансової звітності того чи іншого звітного періоду, того чи іншого підприємства.

При формуванні облікової політики підприємства слід орієнтуватись на діючі стандарти та інші нормативні акти.

До елементів звітної політики також відносяться: 1) порядок обліку курсових різниць протягом звітного року; 2) порядок утворення та використання резервного капіталу, крім випадків, коли він утворюється в порядку, встановленому законодавством; 3) порядок розподілу чистого прибутку; 4) склад і порядок утворення і використання фондів спеціального призначення; 5) порядок збільшення статутного капіталу та оцінка вкладів; 6)встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру частки належного їм додаткового капіталу.

Облікова політика розробляється на багато років і може змінюватись лише у випадку:

♦ зміни статутних вимог;

♦ зміни вимог органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

♦ забезпечення внесеними змінами більш достовірного відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для: а) подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій; б) подій або операцій, які раніше не відбувалися.

У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності слід розкривати причини і сутність зміни, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.

Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими відповідними службами при перевірці діяльності підприємства.

Доцільність зміни того чи іншого параметра комісія має встановити під час обов'язкової річної інвентаризації, а якщо їх розробляє аудиторська фірма, — під час аудиторської перевірки. При цьо­му слід пам'ятати, що такі зміни можливі у випад­ках, передбачених пунктом 9 П(С)БО 6 «Виправ­лення помилок і зміни у фінансових звітах». Отже, облікова політика може змінюватися, коли:

• змінюються статутні вимоги (тобто при внесенні змін до статуту підприємства);

• змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку (тобто внесені зміни чи доповнення до П(С)БО або затверджене чергове П(С)БО);

• зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності під­приємства.

Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

• коригування сальдо нерозподіленого при­бутку на початок звітного року;

• повторного надання порівняльної інфор­мації стосовно попередніх звітних періодів.

Зміна облікової політики, вибір відображен­ня впливу зміни на облікову політику повинні бути розкриті й обґрунтовані у примітках до фі­нансової звітності за поточний звітний період.

Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення, за винятком випадків, коли зі зміною облікової політики суму коригування нерозподіленої суми прибутку на початок звітного року неможливо визначити дос­товірно (наприклад, втрачено якусь підшивку первинних документів за попередній період, від­новити яку неможливо). У цьому випадку обліко­ва політика поширюється тільки на події й опе­рації, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Таким чином, зміна облікової політики тягне за собою перерахунок прибутків за всі попередні періоди діяльності підприємства, що зайвий раз підтверджує надзвичайну важливість науково обґрунтованого, професійного підходу до її вста­новлення.

Дещо пом'якшує ситуацію те, що не вважа­ється зміною облікової політики встановлення об­лікової політики для:

· подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

· подій або операцій, які не відбувалися ра­ніше.

А якщо неможливо розрізнити зміну обліко­вої політики та облікових оцінок, то це розгляда­ється й відображається як зміна облікових оцінок.

Не слід плутати зміну облікової політики зі зміною визначення облікових оцінок. Наприк­лад, зміну характеру діяльності підприємства, застосування нових видів сировини й матеріалів спричиняють не зміна облікової політики, а її встановлення. У цьому випадку ми маємо справу не зі зміною облікової політики, а із зміною облі­кових оцінок.

Облікова оцінка — попередня оцінка, яка вико­ристовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періода­ми. Вона може бути переглянута, якщо зміню­ються обставини, на яких вона ґрунтувалася, або отримано додаткову інформацію.

Встановлення таких змін на практиці — до­сить складна і скрупульозна справа, під час якої важко повністю уникнути помилкових рішень. Тому перш ніж прийняти одне (єдине) конкретне рішення, добре поміркуйте!

Отже, усім подіям (операціям), які є новими для підприємства, для встановлення облікової політики необхідно дати попередньо облікову оцінку, а оскільки вона може змінитися, то дове­деться застосовувати інші методи і процедури. Якщо облікова оцінка змінюється, то не варто коригувати прибуток і повторно надавати інфор­мацію про попередні звітні періоди для порів­няння. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє і не стосуються минулого.

Наслідки змін в облікових оцінках включайте до тієї статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних а об'єктом такої оцінки, в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці пе­ріоди.

Відповідальність суб'єкта господарювання, його посадових осіб за неприйняття облікової полі­тики та за внесення необґрунтованих (незаконних) змін до облікової політики підприємства, за веден­ня обліку всупереч вимогам політики

Законодавчі акти України не передбачають безпосередньої відповідальності підприємства, його власника та посадових осіб у випадку не­прийняття облікової політики або за внесення необґрунтованих (із порушенням установленого порядку) змін. Однак це не означає, що її немає взагалі!

Так, під час перевірки фінансової діяльності підприємства орган, який її проводить (аудитор­ська фірма, податкова інспекція), може визнати недійсним баланс, складений без затвердженої відповідним чином облікової політики (або уразі прийняття необґрунтованих змін до облікової політики, або у випадку не проведення перера­хунку прибутків за попередні звітні періоди після внесення змін до облікової політики). Такий вис­новок базується на положеннях статті 8 Закону про бухоблік, чинних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

 

Балансовий звіт

Актив:

Основний капітал

Нематеріальні активи (включаючи витрати на підготовку виробництва)

Матеріальні активи

Постійні інвестиції

Основний капітал у процесі будівництва

Оборотний капітал

Товарно-матеріальні запаси

Дебітори

Тимчасові інвестиції

Готівка в банку та касі

Нараховані надходження і витрати за попередньою оплатою

Усього активів.

Пасиви:

Акціонерний капітал і заборгованості

Акціонерний капітал

Резерви для переоцінки

Резерви

Прибуток після сплати податків

Резерви для виплати зобов'язань і платежів

Довгострокові заборгованості

Поточні зобов'язання

Відстрочені надходження і витрати

Усього пасивів.

Звіт про прибутки та збитки, як і балансовий звіт, має містити, крім показників за звітний фінансовий рік, зведення за попередній період. Він також має горизонтальний формат для повного та скороченого варіантів. У ньому надходження і витрати класифікуються за характером операцій. Як у випадку з балансовим звітом, його повна та скорочена форми мають однакову структуру, але скорочена форма містить менший обсяг зведень, що подаються.

Результати роботи компанії поділяються на прибуток від основного виду діяльності, фінансові результати, прибутки та збитки від звичайних і надзвичайних операцій.

Коментарі до бухгалтерських звітів надають користувачам додаткову інформацію до тієї, яка увійшла в балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки. Характерні риси звітних бухгалтерських документів Португалії:

- проведення податкових коригувань у річному звіті про прибутки та збитки (наприклад для прискореної амортизації);

- сумнівні борги;

- отримані субсидії та податкові пільги.

Коли провідна компанія контролює більше 50 % прав голосу чи призначення більшості членів ради директорів, то вона зобов'язана подавати консолідовані бухгалтерські документи. Це має робити також група компаній, якщо вона перевищує два з трьох установлених обмежень:

1) загальний обсяг активів - 7,5 млн. євро;

2) чистий товарообіг - 15 млн. євро;

3) середня чисельність працівників - 250 осіб.

Однак зазначені обмеження не поширюються на ті групи, в яких хоча б одна з компаній зареєстрована на будь-якій фондовій біржі в ЄС.

Необов'язково подавати консолідовані звіти й у таких випадках: якщо дочірня компанія не впливає на загальну ситуацію; коли для одержання інформації необхідно понести значні витрати; якщо дочірня компанія розташована в країні, де політика уряду обмежує можливості головної компанії щодо контролю за нею; якщо дочірня компанія купується для швидкого перепродажу; якщо дочірня компанія займається діяльністю, що різко відрізняється від діяльності основної групи.

Консолідовані документи включають: балансовий звіт, звіт про прибутки та збитки і коментарі до цих звітів. Формат документів, які подаються, ідентичний тим, що діють для окремих компаній, але за одним винятком - у них має бути відображено частку участі дочірніх компаній.

Крім цього рекомендується ввести звіт про джерела фінансування і використання фондів.

Консолідовані документи груп компаній і залежних від них компаній готуються постатейним методом.

Якщо у групі є асоційовані члени, їхня частка враховується методом капіталів.

Відмінність між дочірньою й асоційованою компаніями полягає в тому, що в першій інвестор має визначений вплив на прийняті рішення, а у другій — правом деякого контролю володіє вся група.

Якщо у групи є частка в багатогруповій компанії, то тій, якою одночасно керують дві та більше компаній, варто застосовувати метод пропорційної консолідації. Відповідно до нього в показники групи включається частина активів і пасивів багатогрупової компанії, що відповідає частці групи. Гудвіл від консолідації має списуватися, як правило, максимум за 5 років. Однак цей період може бути продовжений, коли очікується, що передбачуваний термін дії гудвіла буде більшим.

Як і в інших країнах Західної Європи (Великобританія, Франція, Іспанія, Данія, Ірландія), амортизація гудвіла в Португалії не оподатковується.

Угоди в іноземній валюті перераховуються за поточним обмінним курсом на час їх здійснення. Наприкінці фінансового року грошові статті перераховуються за курсом на останній день року.

Якщо активи в іноземній валюті принесли прибутки чи збитки, вони безпосередньо відображаються у звіті про прибутки та збитки. Однак при одержанні різниці від перерахування пасивів в іноземній валюті через звіт про прибутки та збитки проводяться тільки збитки і реалізовані надходження. Нереалізовані надходження відображаються в пасиві балансового звіту доти, доки не буде твердої впевненості в тому, що їхнє надходження неминуче відбудеться; у цьому випадку їх можна відносити на прибуток. Різниця від перерахування позик, призначених для фінансування створення основним фондів, може розглядатись як частина їхньої собівартості.

У щорічних бухгалтерських звітних документах необхідно відображати амортизаційні відрахування в повному обсязі, незважаючи на те, що якась частина з них податком не обкладається.

До методів оцінки матеріально-технічних запасів належать методи середньої зваженої, "останнім надійшов - першим використаний", "першим надійшов - першим використаний", метод стандартного запасу та інші.

Компанії, що займаються роздрібною торгівлею, можуть оцінювати свої запаси за ціною їх продажу за мінусом валового прибутку.

Для сировини можна використовувати метод базового запасу, тобто визначеної його кількості за встановленою ціною. Цей метод може застосовуватися за таких умов: якщо сировина не призначена для діяльності компанії загалом; якщо її обсяг, вартість і склад суттєво не змінюються; якщо оборот використання сировини дуже високий.

У незавершених контрактах, коли можна обчислити прибутки, отримані у процесі їх поточної реалізації, використовується метод процентного виконання. Його застосування не обов'язкове, і прибутки можуть бути розраховані після завершення контракту.

До фінансової оренди відносять угоди, що надають орендарю право купити згодом орендовану ним річ, при цьому її вартість зараховується до його активів і пасивів. При виплаті орендних платежів витрати на них розподіляються між виплатами за зобов'язаннями та фінансовими витратами, які відображаються у звіті про прибутки і збитки як витрати. Активи, що були капіталізовані, підлягають амортизації, термін якої залежить від періоду їхнього корисного терміну служби чи протягом терміну, визначеного в умовах орендної угоди.

Для короткотермінових оренд платежі обчислюються як витрати в період їх здійснення.

 

Висновки

В результаті проведеного дослідження нормативного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні можна зробити наступні висновки та пропозиції:

1). Визначили класифікацію нормативних документів, що регулюють ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, визначили поняття та сутність бухгалтерського обліку.

2). Визначили роль облікової політики підприємства для організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності. На мою думку, було б доцільніше встановити облікову політику для кожного підприємства тої чи іншої форми власності окремо і не змінювати її кожен рік.

3). Було здійснено порівняльний аналіз між Міжнародними стандартами фінансової звітності та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, внаслідок чого можливо припуститися думки, що для кращого ведення бухгалтерської звітності доцільніше було б перейти повністю на міжнародні стандарти фінансової звітності. Це дало б змогу покращити економіку країни.

4). Визначили, які основні напрями вдосконалення системи ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні на сьогоднішній день можливо запропонувати для покращення нормативної бази та ведення обліку на підприємствах.

5). Проаналізували нормативну базу регулювання обліку та ведення фінансової звітності в Україні, ознайомилися з формами звітності та їх ведення,вдосконалення.

 

 

Список використаних джерел

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N87 від 31.03.99

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 137 від 28.05.99

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 39 від 25.02.2000

9. Постанова КМУ від 28 лютого 2000 р. № 419 "Про затвердження порядку подання фінансової звітності" // Нове діло. - 2000. - № 15 (34). - 13-20 жовтня.

10. Методичні рекомендації із застосування реєстрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29. 12. 2000 р.

11. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку" №186 від 19.04.2001 р.

12. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N 291 від 30.11.99

13. Бухгалтерський облік: актуальні проблеми та рішення: монографія /Під загальною редакцією Герасименка С.С.- Суми: ДАБС, 2009. – 200с.- 7,5 др.арк.

14. Герасименко С.С., Аналіз ринку банківських послуг / Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2006.

15. Герасименко С.С., Захожай В.Б., Головач Н.А., Терещенко Т.О., Шустіков А.А. Аналіз ринку банківських послуг / МАУП, К.: 2004.

16. Герасименко С.С., Чуприна О.А., Чуприн К.С. Контролінг.// Навчальний посібник - К.: НАУ, 2009. – 120 с.- 8,5др.арк.(внесок автора 3,5 др.арк.).

17. Головко В.І. Економічний аналіз. – Підручник. – К.:ТзОВ „Курс”, 2008. – 280 с. – 21 др.арк.

18. Головко В.І., Мінченко В.П., Шарманська В.М., Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз і безпека. / Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.

19. Гура Н.О., Мельник Т.Г., Моторина Т.М. Облік на підприємствах малого бізнесу: Навч посібник.-К.: Знання, 2007.- 310с. – 16,5 др.арк.

20. Гура Н.О., Облік видів економічної діяльності / К.: Знання, 2004, 541с.

21. Гура Н.О., Облік у житлово-комунальному господарстві: теорія і практика. / К.: Знання, 2006.

22. Дорош Н.І., Аудит: теорія і практика / К.: ”Знання”, 2006.

23. Дрозд І.К. Чечуліна О.О. Бухгалтерський облік та внутрішній державний аудит за міжнародними стандартами: навч. посіб. // Київ: УАЗБА, 2009. Ч. ІІ. – 312 с. – 18 др.арк.

24. Дрозд І.К., Контроль економічних систем / К.: Імекс.2004. 312с.

25. Коблянська О.І., Фінансовий облік: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероблене і доповнене / К.: Знання, 2006

26. Ковтун Н.В. Теорія статистики: курс лекцій, практикум // Київ: ІМЕКС. – 2007. – 286 с. – 16,6 др.арк.

27. Ковтун Н.В., Галицька Е.В. Теорія статистики: підручник (Підручник з грифом МОН) /К.: ВПЦ „Київський університет”, – 2008. – 375 с. – 25 др. арк.(внесок автора 23 др.арк.)

28. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу: (Навч. посіб. з грифом МОН) – К.: Знання, 2008. – 639 с. – 40 др.арк.

29. Мельник Т.Г. Облік та аудит діяльності бюджетних установ (Навч. посіб. з грифом МОН). – К.: Кондор, 2008. – 415с. – 23,2 др.арк.

30. Ловінська Л.Г., Швець В.Г. та ін.- К.: ІМА_прес.- 204с. – 11,4 др.арк.; (особистий внесок автора 0,5 др.арк.; 178-186 с.

31. Шарманська В.М., Шарманська С.О., Головко І.В. Судова бухгалтерія. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 454 с. – 32 др.арк. – (внесок автора 24 др.арк.).

32. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: (Підручник з грифом МОН) – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 535 с. – 33,5 др. арк.

33. Шморгун Н.П. Головко І.В., Фінансовий аналіз / Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

34. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: Підручник. 2-ге видання. – К.: Знання. 2008.- 431 с. - 27 д.а.

35. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії. - К.: Знання, 2008. -263 с. - 16,5 д.а.

36. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. -6-те видання.-К.: Знання, 2008. - 351 с. - 18,5 д.а.

37. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. К.: Атіка, 2009. – 368с., 25 д.а.

38. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: навчальний посібник. Вип. 3 доп. – К.: Атіка, 2008. – 365 с. - 21,4 д.а.

39. Базилевич В.Д., Ільїн В.В. Інтелектуальна власність: креативи метафізичного пошуку. – К.: Знання. – 687 с. - 43 д.а.

40. Базилевич В.Д., Погорєльцева Н.П. Іпотечний ринок. - К.: Знання, 2008. -717 с. - 45 д.а.

41. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - К., Знання, 2008 р., 365 с.- 25 д.а.

42. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – 4-те вид. К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. – 302 с. - 21,7 д.а.

43. Варналій З.С., Дрига С.Г., Тарангул Л.Л. Мікрокредитування малого підприємництва: Монографія. - Ірпінь, НУДПСУ, 2008. – 144 с. - 8,4 д.а., внесок автора - 5 д.а.

44. Васильченко З.М., Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація. – К.: КОНДОР, 2007. – 528 с. - 22 д.а.

45. Гайдуцький А.П. Міграційний капітал в країнах, що розвиваються: Монографія. – К.: УкрІНТЕІ, 2008. – 296 с. – 18,5 д.а.

46. Гацька Л.П., Євтушенко Г.І., Рижий І.М. Практикум з менеджменту персоналу.- Ірпінь: НА ДПСУ, 2008. - 7,8 д.а., внесок авторів – 3,6 д.а.

47. Геєць В.М., Клебанова Т.С.