Розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів

Загальновиробничі витрати – цевитрати на організацію виробництва та управління цехами, відділеннями та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва, а також витрати пов’язані з управлінням та експлуатацією машин та обладнання.

До загальновиробничих витрат належать:

1. Витрати на управління виробництвом;

2. Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;

3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

4. Витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необхідних активів загальновиробничого призначення;

5. Витрати на вдосконалення технології і організації виробництва;

6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;

7. Витрати на обслуговування виробничого процесу;

8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

9. Інші витрати.

Непрямі витрати основних виробничих підрозділів за джерелом їх формування, складаються з двох груп:

· внутрішні непрямі витрати, місцем виникнення яких є без­
посередньо певний підрозділ;

· непрямі витрати, пов'язані з послугами підрозділів допомі­жного і обслуговуючого виробництв.

Як зазначалося, розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами здійснюється пропор­ційно обсягу наданих ними послуг. Для конкретного віднесення витрат зазвичай використовують один з трьох методів:

· прямого розподілу;

· поетапного, або повторного розподілу;

· системи рівнянь.

Щоб з'ясувати зміст названих методів, розглянемо умовний приклад.

Нехай підприємство має два основні виробничі підрозділи і два підрозділи допоміжного і обслуговуючого виробництв. Їхні витрати за квартал (без урахування витрат підрозділів допоміж­ного й обслуговуючого виробництв у кошторисах основних струк­турних одиниць) складають:

—основні виробничі підрозділи 1 і 2 (В1 і В2)— відповідно 120 000 грн. і 80 000 грн.;

—допоміжний і обслуговуючий підрозділи 1 і 2 (Д1 і Д2) — відповідно 20 000 грн. і 10 000 грн.

Необхідно обчислити витрати основних виробничих підрозді­лів з урахуванням послуг структурних одиниць допоміжного й обслуговуючого виробництв за допомогою методів прямого роз­поділу, повторного розподілу і системи рівнянь.

Метод прямого розподілу. За цим методом усі витрати допо­міжних і обслуговуючих підрозділів відносяться на основні ви­робничі підрозділи одразу, без врахування взаємних послуг між підрозділами допоміжного й обслуговуючого виробництв.

Представлений метод простий і зручний у використанні. Сфе­ра його застосування обмежується ситуаціями, коли взаємні по­слуги допоміжних і обслуговуючих підрозділів мають відносно незначний обсяг.

Метод повторного розподілу. За цього підходу витрати кож­ного допоміжного й обслуговуючого підрозділу розподіляються між відповідними основними, допоміжними і обслуговуючими структурними одиницями поетапно. Процес розподілу триває доти, доки суми витрат, віднесені на обслуговуючі й допоміжні підрозділи, стають настільки малими, що їх подальший перероз­поділ є недоцільним. Коли такий момент настає, вказані суми ви­трат відносять на основні виробничі підрозділи прямо, минаючи розподіл на допоміжні й обслуговуючі підрозділи, і процес роз­поділу на цьому завершується.

Цей метод є більш точним, ніж метод прямого розподілу, але й більш трудомістким. Його застосовують тоді, коли не можна ігно­рувати взаємні послуги допоміжних і обслуговуючих підрозділів.

Метод системи рівнянь. Цей метод ідейно повторює поперед­ній, але базується на іншому обчислювальному апараті, пов'яза­ному із положеннями теорії рядів.

 

 

Методика складання кошторису підприємства

Процес складання кошторисів окремих підрозділів завершується побудовою загального (зведеного) кошторису підприємства і визначенням собівартості продукції. Таким чином, планування витрат, як і їх фактичне формування, відбувається знизу вгору, починаючи з місць витрат і центрів відповідальності.

Кошторис виробництва – це витрати підприємства, зв’язані з основою його діяльності за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторис виробництва складається за економічними елементами, його приклад наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Кошторис виробництва на _____ рік

Елементи витрат	Сума, тис.грн.
Звіт за минулий рік	План на наступний рік
1.Матеріальні витрати
2.Витрати на оплату праці
3.Відрахування на соціальні заходи
4.Амортизація основних фондів і нематеріальних кредитів
5.Інші витрати
6.Витрати на виробництво - усього
7.Зміна залишків витрат майбутніх періодів (приріст віднімається, зменшення додається)	-
8.Зміна залишків незавершеного виробництва (приріст віднімається, зменшення додається)		-250
9.Виробнича собівартості готової продукції.

Кошторис виробництва дозволяє обчислити виробничу собівартість готової продукції підприємства.

Порядок розроблення кошторису виробництва може різнитися залежно від етапу планування, стану інформаційної бази та масштабу підприємства. На етапі прогнозних оцінок величини витрат кошторис виробництва припускає складання шляхом коригування фактичних витрат за минулий період. Позиції фактичних витрат коригуються на прогнозні коефіцієнти зміни обсягу виробництва, чисельності персоналу і вартості основних фондів, з урахуванням закономірності динаміки витрат, очікуваної зміни норм і цін (тарифів).

Оскільки зміст витрат виробництва, що виникають на рівні виробничих підрозділів, дуло стисло розглянуто в попередньому питанні, опишемо лише елементи адміністративних витрат, витрат на збут та інші витрати.

Адміністративними є витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва й управління ним у межах усього підприємства.

До них належать:

· Загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

· Витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

· Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);

· Винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

· Витрати на зв'язок (поштовий, телеграфний, телефонний,телекс, факс тощо).

Витрати на збут – це витрати, зумовлені операціями та заходами щодо реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг). До них належать витрати:

Ø Матеріалів для пакування готової продукції на складах, витрати на ремонт тари;

Ø На оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівниками підрозділу,які забезпечують збут;

Ø На рекламу та дослідження ринку;

Ø На відрядження працівників, зайнятих збутом;

Ø На утримання основних засобів, інших нематеріальних необоротних активів, пов’язаних із збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

Ø На транспортування, перевалку та страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору поставки;

Ø На гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

Ø Інші витрати.

До інших витрат включають ті з них, які за змістом не можна віднести до щойно перелічених. До них належить широке коло витрат різного призначення, а саме: оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи й раціоналізаторські пропозиції, оплата робіт із сертифікації продукції, витрати на гарантійний ремонт, орендна плата за окремі об’єкти основних фондів та ін.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає відмінність між бюджетом і кошторисом?

2. Який горизонт планування звичайно мають бюджети та кошториси?

3. З’ясуйте функції які виконують кошториси.

4. Які існують підходи до групування статей кошторису, у чому полягає їхня аналітико-інформаційна цінність?

5. Наведіть перелік витрат, пов’язаних із утриманням та експлуатацією машин і устаткування.

6. Охарактеризуйте суть загальновиробничих витрат та їх види.

7. З’ясуйте склад непрямих витрат підрозділів за ознакою місця їх формування.

8. З’ясуйте сутність, а також недоліки та переваги методів розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів.

9. Дайте характеристику процесу складання зведеного кошторису на виробництво.

10. Які витрати належать до адміністративних витрат?

11. За яким принципом складається кошторис виробництва, чому саме так?

12. Які закони та інші нормативно-правові акти треба брати до уваги під час складання кошторису виробництва?