Типові організаційні структури економічних підрозділів на підприємствах

 

До організаційних підрозділів економічних служб підприємства відносять:

- планово-економічний відділ;

- економіко-збутовий відділ;

- економіко-аналітичний відділ;

- відділ матеріально-технічного постачання;

- інформаційно-обчислювальний відділ;

- фінансовий відділ;

- відділ розрахунків з праці;

- відділ ціноутворення;

- підрозділ забезпечення економічної безпеки підприємства та інш.

Згідно зі специфікою роботи підрозділів та зосередженні на певному виді роботи економісти розподіляються на:

-економіст з праці; економіст по збуту; економіст обчислювального (інформаційно-обчислювального) центру; економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності; економіст з матеріально-технічного постачання; економіст з планування; економіст з фінансової роботи.

Економіст з праці належить до категорії фахівців, приймається на
роботу і звільняється з роботи наказом директора підприємства.
На посаду економіста з праці призначається особа, що має вищу
економічну або інженерно-економічну освіту без пред'явлення
вимог до стажу роботи або середня спеціальна освіта і стаж роботи на
посаді техніка по праці I категорії не менше 3 років або на інших посадах,
що заміщаються фахівцями з середньою спеціальною освітою, не менше 5 років.

На посаду економіста з праці II категорії призначається особа, що має вищу економічну або інженерно-економічну освіту і стаж роботи на посаді економіста по праці або на інших інженерно-технічних посадах,що заміщаються фахівцями з вищою освітою, не менше 3 років.
На посаду економіста з праці I категорії призначається особа, що має
вищу економічну або інженерно-економічну освіту і стаж роботи економіста з праці 2 категорії не менш 3 років.

.

Економіст по праці повинен знати:
- постанови, розпорядження, накази вищестоящих органів, методичні,
нормативні і інші керівні матеріали по організації праці і заробітною
платі;
- трудове законодавство;-економіку праці;-економіку і організацію виробництва;- порядок розробки перспективних і річних планів по праці і заробітною
платі, організації праці, продуктивності праці, соціального розвитку
колективу, кошторисів використання фондів економічного заохочення;-форми і системи заробітної плати і матеріального стимулювання;-методи визначення чисельності працівників;-тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників і
кваліфікаційні характеристики посад службовців;- порядок тарифікації робіт і робітників і встановлення посадових окладів
службовцем, доплат, надбавок і коефіцієнтів до заробітної плати, розрахунку премій;-основи технології виробництва;- правила експлуатації обчислювальної техніки;- правила і норми охорони праці, техніки безпеки, та пожежної безпеки.

Для виконання покладених на нього функцій економіст по праці зобов'язаний:
1. Розробляти проекти перспективних і річних планів з праці і
заробітній платні підприємства і його підрозділів, планів підвищення
продуктивності і впровадження наукової організації праці.
2. Розраховувати фонди заробітної плати і чисельність працюючих з урахуванням необхідності найбільш раціонального використання трудових ресурсів, забезпечення правильного співвідношення працівників по категоріях персоналу і кваліфікаційним категоріям, брати участь у визначенні потреби в робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів, доводити планові показники до підрозділів підприємства.
3. Вивчати ефективність застосування діючих форм і систем заробітною
плати, матеріального і морального заохочення, готувати пропозиції щодо їх
вдосконалення.
4. Розробляти положення про преміювання робітників і службовців, умови
матеріального стимулювання, поєднання професій
і посад, збільшення зон обслуговування і об'єму виконуваних робіт з метою
поліпшення використання устаткування, трудових ресурсів і робочого часу.
5. Брати участь в складанні планів соціального розвитку колективу
підприємства, в розробці і здійсненні заходів щодо зміцнення трудової
дисципліни, скорочення плинності кадрів, посилення контролю за використанням робочого часу і дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

6. Складати штатні розклади, відповідно до затвердженої структури управління, схем посадових окладів, фондів заробітної плати і діючих нормативів.

7.Визначати на основі діючих положень розміри премій.
8.Здійснювати контроль за дотриманням штатної дисципліни, витрачанням
фонду заробітної плати

Економіст з праці несе відповідальність:
5.1. За невиконання (неналежне виконання) своїх посадових обов'язків, передбачених справжньою посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним трудовим законодавством.

5.2. За досконалі в процесі здійснення своєї діяльності правопорушення - в межах, визначених діючим адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством..
5.3. За спричинення матеріального збитку - в межах, визначених діючим трудовим, кримінальним і цивільним законодавством.

Планово-економічний відділ є самостійним структурним підрозділом підприємства і підкоряється безпосередньо заступникові директора по економічних питаннях (головному економістові).

Задачами планово-економічного відділу є:

1. Керівництво роботою по економічному плануванню на підприємстві, направленому на організацію раціональної господарської діяльності, виявлення і використання резервів виробництва з метою досягнення найбільшої економічної ефективності.

2. Організація комплексного економічного аналізу діяльності підприємства і участь в розробці заходів щодо прискорення темпів зростання продуктивності праці, ефективного використання виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів, підвищенню рентабельності виробництва.

3. Організація і вдосконалення внутрішньофірмового господарського розрахунку.

4. Розробка проектів оптових і роздрібних цін на продукцію, що реалізовується, і затвердження планово-розрахункових цін.

Структуру і штати планово-економічного відділу затверджує директор підприємства відповідно до типових структур апарату управління і нормативів чисельності фахівців і робіт, що служать з врахуванням об'ємів, і особливостей виробництва.

2. До складу відділу можуть входити підрозділи (сектори, бюро, групи) техніко-економічного планерування, собівартості, цін, економічного аналізу, обліку і статистики, калькуляції, нормативів і ін.

3. Розподіл обов'язків між працівниками відділу здійснюється начальником відділу відповідно з посадовими інструкціями та Положенням про економічний підрозділ.

 

Функції планово-економічного відділу:

 

1.В області планування

1.1. Організація і загальне керівництво розробкою проектів перспективних і поточних планів підприємств відповідно до контрольних цифр, державних замовлень, довготривалих економічних нормативів і лімітів, а також прямих замовлень споживачів і органів матеріально-технічного постачання на продукцію (роботи, послуги):

- підготовка пропозицій для затвердження керівництвом підприємства про порядок, терміни і учасників (відділах, службах, цехах) розробки проектів планів;

- розподіл виробничої програми між цехами і службами підприємства;

-розгляд обгрунтувань та розрахунків проектів планів підрозділів підприємства;

- забезпечення узгодженості планів цехів і служб підприємства;

- складання проектів планів підприємства в цілому.

1.2. Планування виробничо-господарської діяльності цехів і служб на основі затвердженого плану підприємства:

-доведення річних і квартальних завдань до цехів і служб за встановленим переліком показників;

- участь у розробці річних, квартальних та місячних виробничих програм допоміжними і невиробничими цехами;

-розгляд цехових планів, їх перевірка, внесення необхідних корективів.

1.3. Внесення відповідних коректувань до планів підприємства і окремих підрозділів в разі зміни виробничо-господарській ситуації.

2. В області організації планово-економічної роботи:

2.1. Підготовка необхідних матеріалів для розгляду проектів планів, підсумків роботи підприємства і цехів на виробничій нараді, що постійно діє, і засіданнях техніко-економічної ради підприємства.

2.2. Організація госпрозрахунку на підприємстві: розробка системи госпрозрахункових показників цехів і служб відповідно до специфіки їх роботи; контроль за впровадженням заходів з вдосконалення господарсько-фінансової діяльності в підрозділах підприємства; участь в розробці положень щодо матеріального стимулювання працівників підприємства.

2.3. Організація роботи з нормування і ціноутворення на підприємстві:

- систематизація нормативних витрат на виготовлення продукції;

-складання нормативних калькуляцій, контроль за внесенням в них всіх поточних змін;

- участь в розробці прогресивних планових техніко-економічних норм і нормативів і доведення їх до цехів, відділів і служб підприємства;

-розробка спільно з іншими службами підприємства відповідно до чинного законодавства проектів оптових і роздрібних цін і тарифів і подача їх до затвердження;

-розробка і подача їх до затвердження внутрізаводських цін;

-підготовка висновків за проектами оптових цін на продукцію, що поставляється підприємству;

- здійснення аналізу цін, виявлення збиткових і високорентабельних виробів, товарів чи послуг;

-розробка заходів щодо ліквідації збитковості, у разі потреби внесення пропозицій з підготовки і подача до затвердження нових цін.

2.4. Організація розробки заходів щодо ефективного використання виробничих потужностей основних і оборотних фондів, матеріальних і трудових ресурсів, щодо використанню всіх резервів виробництва.

2.5. Організація розробки заходів щодо виконання і перевиконання встановлених планових завдань.

3. В області аналізу і оперативно-статистичного обліку

3.1. Контроль за виконанням цехами і службами підприємства річних, квартальних, місячних, декадних і добових планів і завдань.

3.2. Організація і керівництво роботою по комплексному, економічному аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства.

3.3. Складання спільне з бухгалтерією записки пояснення до річного звіту, участь в балансовій комісії за підсумками діяльності підприємства.

3.4. Представлення необхідних узагальнювальних матеріалів і довідок за результатами аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства.

3.5. Контроль за правильністю вироблюваних відповідними службами і цехами підприємства розрахунків економічної ефективності впровадження нової техніки, раціоналізаторських пропозицій і інших організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності виробництва, надійності і якості продукції, розвиток спеціалізації і и кооперації, механизацію праці.

3.6. Участь в організації комплексних груп контрольно-ревізійної роботи, що постійно діють, з представників різних підрозділів підприємства.

3.7. Організація статистичної звітності підприємства: збір необхідних матеріалів, узагальнення, підготовка і представлення статистичної звітності в терміни і по формах, встановленим Держкомстатом України; контроль за якістю всієї статистичної звітності на підприємстві; систематизація статистичних матеріалів і складання довідок з статистичної звітності.

4. В області методологічної роботи

4.1. Методичне керівництво, розробка форм і документації, порядку і термінів проведення робіт по: економічному для техніки планеруванню; оперативно-виробничому планеруванню (спільно з виробничо-диспетчерськими службами підприємства);

внутрізаводському господарському розрахунку (спільно з головною бухгалтерією); обліку і аналізу результатів виробничо-господарської діяльності (спільно з головною бухгалтерією); розрахункам економічної ефективності; статистичній звітності.

4.2. Вивчення і поширення передового досвіду планово-економічної роботи, оперативного обліку і аналізу господарської діяльності цехів і служб підприємства.

4.3. Спільно з відділом технічного вчення і підготовки кадрів організовує економічне навчання в цілях підвищення кваліфікації працівників всіх економічних служб підприємства.

5. Взаємини планово-економічного відділу з іншими підрозділами підприємства.

5.1 З головною бухгалтерією

Отримує: звіти по випуску продукції (у номенклатурі і грошовій оцінці), зведення про стан незавершеного виробництва; інші дані, необхідні для планерування і аналізу; фінансовий план; звіти про виконання фінансового плану; розрахунок амортизаційних відрахувань по цехах і підприємстві в цілому, копія завдання цехам і відділам по зниженню запасів оборотних коштів; щоденні відомості по виконанню плану реалізації цехами (підприємством).

Представляє: план виробництва по номенклатурі на рік, квартал і місяць; планову собівартість фактично випущеної товарної продукції; план виробництва продукції по номенклатурі і об'єму товарної продукції по цехах.

5.2. З відділом стандартизації і нормалізації Отримує: розрахунки економічної ефективності від впровадження нових стандартів, нормалей, інструкцій, технічних умов і іншої технічної документації; звіти про виконання робіт по розробці стандартів, нормалей, інструкцій, технічних умов і іншої технічної документації.

Представляє: планове завдання по розробці нових стандартів, нормалей, інструкцій, технічних умов і іншої технічної документації.

5.3 З відділом технічного вчення Отримує: план підготовки кадрів робітників і фахівців, кошториси витрат на підготовку кадрів.

5.4 З бюро раціоналізації

Отримує: зведення про виконання плану по раціоналізації до винахідництва; акти про упроваджені пропозиції з довідками про досягнуту економію у вартісному вираженні і в кількості; розрахунки техніко-економічної ефективності від впровадження технічних удосконалень, раціоналізаторських пропозицій і винаходів на висновок.

Представляє: завізовані розрахунки техніко-економічної ефективності від впровадження технічних удосконалень, раціоналізаторських пропозицій і винаходів; висновку про економічну доцільність прийняття раціоналізаторських пропозицій і винаходів.

5.5 З бюро матеріального нормування Отримує: специфіковані норми витрати матеріалів; звідні норми витрат; сповіщення про зміни норм витрати матеріалів. Представляє: номенклатуру виробів, що підлягають виготовленню. 7. З виробничо-диспетчерським відділом

Отримує: квартальні і місцеві виробничі плани цехів; подекадні графіки виробництва готових виробів по внутрізаводській кооперації. Представляє: план виробництва по номенклатурі; завдання по зниженню собівартості; оптові і роздрібні ціни продукції, що випускається; вбрання на експортну продукцію для узгодження термінів постачання.

5.6 З відділом збуту Отримує: звіти про відвантаження готових виробів; річні, квартальні і місячні плани виробництва за об'ємом і номенклатурі; щоденні зведення випуску готової продукції.

5.7 З відділом організації праці і заробітної плати. Отримує: витрати часу і заробітної плати на одиницю виробів і зведення про зміну трудомісткості; план зниження трудомісткості виробів і звіт про його виконання; штатний розклад відділу; плани по праці цехів підприємства по кварталах і місяцях; аналіз використання фонду оплати праці; розрахунки підвищення продуктивності праці.

Представляє: план виробництва продукції в номенклатурі; план виробництва за об'ємом валової і товарної продукції на рік, квартал з розбиттям по місяцях.

5.8 З відділом капітального будівництва Отримує: копії затверджених титульних списків і план будівництва виробничих і культурно-побутових об'єктів; кошториси витрат на ремонт будівель і споруд. Представляє: затверджені перспективні і поточні плани капітальних вкладень; завдання по зниженню вартості будівництва і ремонтних робіт.

5.9 З цехами основного виробництва Отримує: звіти про виконання плану по виробництву собівартості, праці і заробітній платі; зведення про витрату матеріалів на одиницю готової продукції: виході готової продукції, використанні робочого часу, виробничій потужності. Представляє: виробничу програму на рік, квартал, місяць і інші госпрозрахункові показники.

Керівник планово-економічного відділу має право:

6.1 Вимагати від відповідних відділів, цехів і служб підприємства представлення матеріалів (звітів по встановлених формах, довідок і т. д.), необхідних для здійснення роботи, що входить в компетенцію планово-економічного відділу.

6.2 Перевіряти і підтверджувати кошториси, розрахунки економічної ефективності, калькуляції, складені іншими відділами і цехами підприємства.

6.3 Залучати до участі при розробці плану і окремих завдань інші відділи по приладдя і економістів цехів і служб.

6.4 Давати вказівки відділам, службам і цехам по методиці техніко-економічних розрахунків обліку і планерування, проводити відповідні наради, представляти підприємство у вищестоящих і інших організаціях по питаннях, що стосуються планування виробничо-господарської діяльності, розробка цін на продукцію, а також статистичної звітності.

6.5 Вказівки планово-економічного відділу в межах функцій, передбачених справжнім Положенням, є обов'язковими до керівництва і виконання цехами, відділами і службами підприємства.

7. Відповідальність

7.1 Всю повноту відповідальності за якість і виконання покладених справжнім Положенням функцій несе начальник відділу

7.2 Міра відповідальності інших працівників встановлюється посадовими інструкціями.

7.3 Зміст організації та планування особистої роботи економіста.

 

4.3 Зміст організації та планування особистої роботи економіста

Планування часу керівників і фахівців. Планування часу, як і планування взагалі, є першим обов'язком будь-якого керівника, але, на жаль, як показують дослідження, вітчизняні економісти приділяють цьому небагато часу - в 3,5 разу менше, ніж їх американські колеги, зате на оперативну роботу - по всіх мірках менш важливу - витрачають на третину більше.

Процес планування часу починається з постановки завдань, для чого на майбутній період складається перелік справ і можливих перешкод, на подолання яких піде певний час. Згодом цей перелік регулярно доповнюється, оновлюється, коректується шляхом виключення з нього того, що на перевірку виявляється неістотним.

Планом повинно охоплюватися не більше 60% робочого часу, а останнє складають резерви на вирішення непередбачених проблем, творчу діяльність, підвищення кваліфікації. Непередбачені проблеми виникають зазвичай у зв'язку з несподіваними відвідувачами, телефонними дзвінками, необхідністю виправити раніше допущені помилки. Створення резервів часу значно підвищує гнучкість планів і полегшує коректування.

Передумовою планерування часу є його ретельне документування і контроль за його використанням, що дозволяють мати точні уявлення про нього, краще розподіляти здійснення тих або інших робіт, а також погоджувати свої дії в області планерування часу з підлеглими і колегами.

На практиці існує декілька типів планів використання часу. Перш за все, це довгострокові, за допомогою яких розподіляється час на реалізацію крупних життєвих цілей, що вимагають багатьох років, а деколи і десятиліть: здобування освіти, просування до певної посади в службових сходах і т.п.

До середньострокових планів можна віднести річні, фіксуючі розподіл часу для вирішення крупних, але конкретніших завдань, перш за все виробничого характеру. До короткострокових планів використання робочого часу, що конкретизують середньострокові, відносяться квартальні, місячні, декадні (тижневі), денні, кожен з яких деталізує передуючий. Для їх складання необхідно визначити центральну, найбільш трудомістке завдання періоду, яке має бути вирішена в його рамках; виходячи з завдань, до вирішення яких потрібно приступити, і труднощі, які у зв'язку з цим можуть виникнути. У місячних планах витрата часу на кожен вид діяльності, включаючи необхідні резерви, передбачається вже в годиннику. У декадних (тижневих) планах відбиті всі без виключення поділа і час, необхідний для їх виконання. Якщо проблема, що стоїть, за вказаний період не вирішується, роботу з нею починає інша особа.