Розділ 3. Пересування підрозділів

 

3.1. Загальні положення

 

89. Батальйон (рота) може здійснювати пересування своїм ходом (маршем) або перевозитися різними видами транспорту.

Перевезення може здійснюватися залізничним, повітряним або морським транспортом. Пересування може здійснюватися комбінованим способом: перевезенням із використанням зазначених видів транспорту та маршем.

Батальйон (рота) завжди повинен бути готовим до пересування в умовах загрози застосування противником ЗМУ, високоточної зброї, систем дистанційного мінування, авіації, повітряних десантів, аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп, дій іррегулярних збройних формувань, радіоактивного, хімічного і біологічного зараження, руйнування доріг і переправ, а також протидії руху колон з боку мирного населення. Незалежно від способу та умов пересування батальйон (рота) повинні здійснювати його організовано, з дотриманням заходів прихованості, високими темпами та за короткий термін.

 

3.2. Марш підрозділів

 

90. Марш – організоване пересування військ у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на визначений рубіж у встановлений час у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання. Він є основним способом пересування батальйону (роти). При здійсненні маршу танки, самохідна артилерія й інша гусенична техніка, а також озброєння і техніка з малим запасом ходу і низькими швидкостями руху можуть перевозитися колісними тягачами на трайлерах. Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником. Він може здійснюватися до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил. У всіх випадках марш здійснюється приховано, вночі або за інших умов обмеженої видимості, а в бойовій обстановці і в глибокому тилу своїх військ – і вдень.

91. Під час здійснення маршу в складі головних сил бригади (полку, батальйоні) розрахунки для здійснення маршу проводяться в бригаді (полку, батальйоні) і доводяться до командира батальйону (роти), при здійсненні маршу в складі інших елементів похідного порядку бригади (полку, батальйону) або самостійно – командиром батальйону (роти).

Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші визначається відношенням довжини маршруту (відстані добового переходу) до загального часу руху, крім часу на привали з урахуванням дорожніх умов і технічного стану машин.

Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші може бути: для змішаних і танкових колон – 20 – 25 км/год, автомобільних колон – 25 – 30 км/год. Під час пересування в гірській місцевості, пустельних районах, по лісисто-болотистій місцевості та за інших несприятливих умов швидкість руху залежно від стану доріг, характеру місцевості та впливу противника може зменшуватися до 10 км/год.

Швидкість висування колони з району до вихідного пункту (рубежу) становить 10 – 15 км/год.

Добовий перехід може бути: для змішаних і танкових колон – до 250 км; автомобільних колон – до 300 км, в особливих умовах – до 200 км.

У всіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою за даних умов швидкістю.

92. Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною. Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону (роти) можуть бути 25 – 50 м.

Під час руху на відкритій місцевості в складних умовах та за обмеженої видимості, а також з підвищеною швидкістю, дистанції між машинами збільшуються до 100 – 150 м.

93. Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або діяти в складі головних сил бригади (полку), рота – у головну, бічну, тильну похідні застави, бічну нерухому заставу або діяти в складі колони головних сил батальйону.

Батальйону, призначеному в передовий загін, указуються напрямок дій, вихідний пункт і час його проходження; батальйону, який діє в авангарді або в складі колони головних сил бригади (полку), а також роті, яка виділена в похідну заставу або діє в складі головних сил батальйону, – маршрут руху, вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.

94. Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу призначається вихідний рубіж (пункт) і рубежі (пункти) регулювання з визначенням часу їх проходження головами колон. Відстань вихідного рубежу (пункту) повинна забезпечувати витягування колон підсиленого механізованого батальйону з району розташування і становить 5 – 10 км. Рубежі (пункти) регулювання призначаються через 3 – 4 години руху.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану ОВТ, їх технічного обслуговування й усунення несправностей, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3 – 4 години руху тривалістю до 1 години, а в другій половині добового переходу – один привал тривалістю до 2 годин. У кінці кожного добового переходу призначається денний (нічний) відпочинок.

96. Похідний порядок батальйону (роти) будується: в передбаченні вступу в бій – виходячи із замислу майбутнього бою та умов обстановки; поза загрозою зіткнення з противником – з урахуванням зручності руху, досягнення високої швидкості, найменшої напруги сил особового складу і збереження бойової техніки, а також захисту від ЗМУ, високоточної зброї та маскування від технічних засобів розвідки противника.

97. Похідний порядок батальйону, призначеного в передовий загін (авангард), включає: похідну охорону, колону головних сил, підрозділи МТЗ. Похідний порядок роти, призначеної в похідну заставу, включає похідну охорону і колону головних сил.

Похідний порядок батальйону (роти) у складі головних сил бригади (батальйону) включає колону головних сил, підрозділи МТЗ.

98. Похідна охорона батальйону (роти) повинна забезпечити безперешкодний рух головних сил, унеможливити несподіваний напад на них наземного противника, забезпечити їм вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення наземної розвідки противника до колони, яка охороняється. На підрозділи охорони на марші покладається також завдання з ведення розвідки.

Для охорони колони батальйону, яка прямує в передовому загоні або авангарді, у напрямку руху на відстань 5 – 10 км висилаються головна похідна застава в складі посилених взводу або роти; на фланги й у тил, за необхідності, – дозорні відділення (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на відстань 3 – 5 км, головна похідна застава силою до взводу (головний дозор) – дозорне відділення (танк) на відстань, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

Взводи управління мінометної та доданої артилерійської батареї здійснюють марш у голові колони поряд з командиром батальйону (командирами рот). Вогневі взводи мінометної та доданої артилерійської батареї здійснюють марш у середині колони головних сил у готовності підтримати вогнем дії головної похідної застави (головного дозору).

Засоби ППО рівномірно розподіляються в колонах механізованих (танкових) підрозділів і ведуть безперервну розвідку та оповіщення про дії повітряного противника. Для ведення візуальної розвідки повітряного противника в кожному підрозділі призначаються спостерігачі. Чергові засоби ППО під час маршу можуть вести і радіолокаційну розвідку повітряного противника.

У разі загрози нападу наземного противника, залежно від характеру місцевості, від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил бригади (полку) як безпосередня охорона, висилаються головні дозори, а від замикаючого батальйону – і тильний дозор або дозорне відділення (танк) на відстань, що забезпечує спостереження за ними і підтримку його вогнем.

Колона головних сил батальйону (роти) залежно від умов обстановки може мати різне шикування. Доданий механізованому батальйону (роті) танковий підрозділ прямує в голові колони, а доданий танковому батальйону (роті) механізований підрозділ розподіляється поміж танковими ротами (взводами) і прямує в їх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону. Штатна і додана артилерія, залежно від умов обстановки, може здійснювати марш у голові колони головних сил батальйону, за командно-спостережним пунктом, або прямувати за бойовими підрозділами батальйону. Гранатометний взвод прямує за головною ротою головних сил батальйону, а протитанкове відділення роти – у голові колони роти. Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина засобів підрозділу ППО, що здійснює марш у колоні батальйону, прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них – з головною похідною заставою.

У передбаченні вступу в бій від батальйону, що діє в передовому загоні, в авангарді або в голові колони головних сил бригади (полку), може висилатися розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний дозор не висилається, то розвідувальний взвод або підрозділ, призначений для дій у розвідувальному дозорі, здійснює марш у голові колони головних сил батальйону за командно-спостережним пунктом.

Підрозділи МТЗ ідуть за колоною головних сил батальйону. Залежно від умов обстановки і місцевості вони можуть здійснювати марш за окремим маршрутом руху. За рішенням командира бригади (полку) вони можуть включатися до складу колони підрозділів МТЗ бригади (полку) і приєднуватися до батальйону на привалах (у районах відпочинку). Медичний пункт батальйону прямує з підрозділами МТЗ, а в передбаченні вступу в бій – за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.

У батальйоні організується замикання колони, до складу якого виділяються евакуаційні і ремонтні засоби, сили і засоби медичної служби, машини з пальним і військово-технічним майном.

99. Командир батальйону, як правило, прямує в голові колони батальйону, командир роти – завжди в голові колони роти. Звіряючи по карті маршрут руху, командир батальйону (роти) керує діями висланого розвідувального дозору, похідної охорони і підтримує встановлений порядок маршу.

 

 

Заступник командира батальйону з МТЗ керує пересуванням підрозділів МТЗ. Він разом із заступниками командирів рот з озброєння звичайно керує замиканням батальйону. Заступник командира батальйону може прямувати з підрозділами, призначеними для дій у другому ешелоні, або з головною похідною заставою.

Зв’язок на марші здійснюється рухомими засобами, а в підрозділах, крім того, встановленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом. У разі зустрічі з противником з початком бою радіозв’язок використовується без обмежень. У ході маршу контроль за рухом колони здійснюється по радіомережі комендантської служби й отриманням повідомлень на комендантських постах (пунктах). Командир батальйону через комендантські пости і диспетчерські пункти повідомляє номер своєї колони, інформацію про стан пройденої ділянки дороги і про обстановку на ній, техніку свого підрозділу (та інших підрозділів, військових частин), яка відстала і вийшла з ладу, а від старшого комендантського поста (чергового диспетчера) одержує розпорядження і накази, що надійшли для нього, інформацію про стан наступної ділянки руху і про об’їзди.

Заступник командира батальйону з МТЗ (заступник командира роти з озброєння) доповідає командиру батальйону (роти) про озброєння і військову техніку, яка зупинилася або вийшла з ладу.

100. Вогневе ураження противника в ході маршу організується з метою знищення (подавлення) диверсійно-розвідувальних груп, засідок противника, підтримки бою органів похідної охорони і розвідки батальйону (роти). При його організації командир батальйону (роти) визначає: порядок застосування озброєння і техніки підрозділів, розгортання і відкриття вогню штатної і доданої артилерії з маршу, доводить сигнали управління, цілевказання і взаємодії під час вогневого ураження.

Розгортання штатної і приданої артилерії по можливості повинно проводитися до вступу в бій підрозділів батальйону; при подоланні бар’єрних рубежів може проводитися завчасно, при цьому підрозділи артилерії можуть залишатися на вогневих позиціях до подолання підрозділами батальйону бар’єрного рубежу.

З виявленням засобів повітряного противника підрозділи ППО знищують його вогнем з коротких зупинок або із вогневих позицій поблизу маршруту пересування.

101. З метою захисту підрозділів від високоточної зброї, ЗМУ та ударів авіації противника виконуються такі заходи: збільшення дистанцій між машинами (щонайперше між танками й іншими броньованими машинами); запобігання скупченню підрозділів, озброєння і техніки перед вихідним пунктом, пунктами регулювання й особливо під час подолання бар’єрних рубежів; розосередження військових частин (підрозділів) у районах відпочинку і привалів; уміле використання захисних властивостей місцевості, табельного та допоміжного інженерного майна, місцевих матеріалів, а також засобів індивідуального захисту; інженерне обладнання районів відпочинку; застосування аерозолів, теплових пасток і виконання інших заходів щодо маскування.

102. Отримавши завдання на марш, командир батальйону (роти) під час його усвідомлення, крім звичайних питань, уточнює: завдання батальйону (роти) і місце в похідній колоні бригади (полку); довжину маршруту, рубежі, райони, зазначені старшим начальником, і час їх проходження, порядок дій на рубежах імовірної зустрічі з противником (якщо вони визначені); засоби підсилення і підрозділи, які здійснюють марш у колоні батальйону (роти); час на підготовку до маршу; наявність бар’єрних рубежів і їх характер; заходи з підготовки до маршу, які визначені старшим начальником. Під час оцінювання обстановки командир батальйону (роти) додатково вивчає: можливості противника з ведення розвідки, вплив противника на підрозділи в ході маршу і рубежі досяжності його засобів ураження; можливі райони дій диверсійно-розвідувальних груп, повітряних десантів і аеромобільних груп противника та характер його дій; оцінює маршові можливості штатних і доданих підрозділів; вивчає по карті маршрут руху, його довжину і прохідність, умови здійснення маршу, рубежі та час імовірної зустрічі з противником і до яких дій бути готовим, місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправлення техніки, харчування особового складу і поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу; визначає швидкості руху і величину дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї на ділянках маршруту і розраховує час руху на кожній з них; оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження; визначає обсяг інженерного обладнання районів і робить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження і підтримки зв’язку під час маршу.

103. У замислі на марш командир батальйону (роти) визначає: швидкість руху по ділянках маршруту і дистанції між машинами; побудову похідного порядку тарозподіл сил і засобів по колоні; склад, завдання і віддалення похідної охорони; порядок відбиття ударів повітряного противника та дій під час вогневого ураження підрозділів батальйону під час маршу; порядок дій підрозділів батальйону (роти) у разі нападу противника з засідки; час початку і закінчення маршу.

Під час організації маршу в передбаченні вступу в бій з противником командир батальйону (роти), крім того, визначає рубежі та час можливої зустрічі з противником, замисел зустрічного бою і завдання підрозділам.

104. У бойовому наказі на марш командир батальйону (роти) вказує:

у першому пункті – відомості про противника;

у другому пункті – завдання сусідів;

у третьому пункті – завдання батальйону (роти), місце в похідному порядку бригади, полку (батальйону); район зосередження або рубіж, час прибуття (виходу в район (на рубіж); вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження; місця і час привалів; замисел на марш. Батальйону (роті), що діє в передовому загоні, вказує напрямок дій, завдання та час початку дій і виконання завдання;

у четвертому пункті – після слова “наказую” завдання підрозділам: головній похідній заставі (головному дозору, дозорним відділенням, танкам) – склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту, пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку; механізованим і танковим ротам (взводам) – засоби підсилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття і ведення вогню по повітряних цілях, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником – порядок дій; підрозділам артилерії та інших вогневих засобів – завдання на марш, під час вступу в бій з противником і відбиття нападу його диверсійно-розвідувальних груп, місце в похідній колоні та у бойовому порядку; підрозділу ППО – місце в похідній колоні, порядок ведення розвідки та оповіщення про дії повітряного противника, порядок ведення вогню; іншим підрозділам батальйону і підрозділам підсилення – місце в похідній колоні та завдання, до виконання яких бути готовими;

у п’ятому пункті – місця і порядок дозаправлення техніки пальним у ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати ракет, боєприпасів і пального на виконання завдання;

у шостому пункті – час готовності до маршу;

у сьомому пункті – порядок спостереження і зв’язку під час маршу, місце командно-спостережного пункту командира батальйону (роти) в колоні і порядок управління у разі виходу його з ладу.

Під час комбінованого пересування завдання ставляться одним наказом.

 

 

105. Для протидії можливим засідкам противника на маршруті руху командир батальйону (роти) повинен передбачити такі заходи:

побудову похідного порядку з урахуванням ведення бою у разі нападу противника з засідки;

уточнити завдання органам похідної охорони і підрозділам, які здійснюють марш у складі колони головних сил;

під час розрахунку маршу передбачити час на огляд похідною охороною місць можливого влаштування засідок і визначити порядок їх проходження;

передбачити обладнання техніки додатковим захистом і забезпечення особового складу засобами постановки аерозольних завіс;

організувати проведення тренувань у діях з відбиття нападу на колону підрозділу і надання допомоги підрозділу, який потрапив у засідку.

Особовий склад має бути навчений діям з відбиття нападу із засідки в перші хвилини бою без команд командирів підрозділів. З метою збереження управління підрозділом командир може перебувати в глибині колони.

106. Взаємодія в батальйоні (роті) організується на добовий перехід. Під час організації взаємодії уточнюється і узгоджується: порядок здійснення маршу, подолання заражень, руйнувань і дистанційно встановлених мінних полів; порядок дій під час нальоту авіації противника, висадки повітряних десантів, дій підрозділів у разі нападу противника з засідки; дії підрозділів у разі застосування противником ЗМУ, високоточної і запалювальної зброї, а також у разі витрати ними боєздатності; дії підрозділів під час зміни маршруту руху (отримання нового завдання), а також після закінчення маршу.

Під час організації управління командир батальйону (роти) визначає: організацію зв’язку та порядок використання засобів зв’язку, переміщення командно-спостережного пункту під час маршу і в разі зустрічі з противником, своє місце і місця заступників; порядок відновлення управління.

У вказівках щодо всебічного забезпечення командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає: порядок подолання загороджень, у тому числі встановлених дистанційним способом, та зруйнувань на маршруті; обсяг і порядок інженерного обладнання району денного (нічного) відпочинку (зосередження); заходи щодо захисту від ЗМУ, високоточної і запалювальної зброї; порядок користування приладами нічного бачення (освітлювання) та маскування; порядок організації харчування особового складу, заправлення машин, поповнення ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів, ремонту й евакуації, ОВТ, яка вийшла з ладу в ході маршу, порядок евакуації поранених і хворих, а також вимоги безпеки та підтримання дисципліни маршу.

107. Під час підготовки до маршу в батальйоні (роті) розробляються: розрахунок часу на підготовку до маршу; рішення на марш; бойовий наказ; бойові розпорядження (попередні бойові розпорядження); робоча карта командира батальйону (роти); розпорядження (вказівки) щодо всебічного забезпечення; донесення про бойовий і чисельний склад. У батальйоні додатково – заявки на матеріальне забезпечення підрозділів, донесення з МТЗ і про дози радіоактивного опромінення особового складу.

108. На робочій карті командира батальйону (роти) відображається: положення батальйону (роти) на момент отримання завдання; положення противника і підрозділів військ, які діють попереду; район зосередження (зазначений рубіж) і час прибуття в нього; маршрут руху; вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження органами похідної охорони і головними силами; маршрути руху бічних похідних застав (місця виставлення бічних нерухомих застав) і їх завдання; місця розташування постів регулювання і комендантських постів; бар’єрні рубежі, ділянки маршруту за умовами їх проходження, їх розміри та швидкості руху на кожній з них; місця, час і тривалість привалів для колони головних сил і похідної охорони; замисел бою на рубежах імовірної зустрічі з противником; завдання і склад головної похідної застави та похідної охорони; організація ППО та управління; запасний маршрут, маршрути руху сусідів і їх завдання.

Крім того, на карту наносяться: схема похідного порядку з вказівкою розподілу сил і засобів по колоні, глибини колон підрозділів, кількість машин у них і віддалення похідної охорони; таблиця з розрахунками на витягування колони до вихідного пункту, проходження колонами вихідного пункту, пунктів регулювання і зосередження у зазначеному районі (на рубежі); завдання, які виконуються силами та засобами старшого начальника щодо забезпечення маршу батальйону (роти); сигнали управління і взаємодії.

109. У першу чергу завдання ставляться підрозділам, які приступають до маршу раніше за інших або яким потрібно більше часу на підготовку.

У ході проведення контролю готовності підрозділів до маршу особлива увага звертається на підрозділи, призначені для дії в органах похідної охорони і розвідки, розуміння підлеглими командирами отриманих ними завдань і відповідність прийнятих ними рішень цим завданням, готовність озброєння і техніки, виконання вказівок щодо всебічного забезпечення.

110. Підрозділи на марші рухаються тільки з правого боку дороги, дотримуючись встановлених швидкостей руху, дистанції між машинами, вимог безпеки і маскування. Лівий бік дороги залишається вільним для обгону і зустрічного руху. Обгін колони іншою допускається тільки з дозволу старшого командира, при цьому колона, яку потрібно обігнати, зупиняється на правому узбіччі або праворуч від дороги. Тіснини, тунелі і мости колона батальйону (роти) проходить безупинно з максимально можливою швидкістю. Під час руху по мостах, залізничних переїздах, тунелях і небезпечних ділянках маршруту вживають заходів, які гарантують безпеку руху та не допускають затори на маршруті і загазованість тунелів.

111. Командир батальйону (роти) здійснює контроль виходу підрозділів розвідки і похідної охорони.

Рота (взвод), яка призначена в головну похідну заставу (головний або розвідувальний дозор), у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за маршрутом батальйону зі встановленою командиром батальйону середньою швидкістю. Командир роти (взводу) прямує в голові колони і звіряє по карті маршрут руху.

Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця зруйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу в руйнуваннях (завалах) потрібно часу менше, ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. При дистанційному мінуванні маршруту руху вихід машин з мінного поля здійснюється в колоні по проходу, проробленому в найкоротшому напрямку; техніка, яка розміщена поза ділянкою мінування, її обходить.

Про загородження, зони зараження, райони зруйнувань і шляхи їх обходу, а також про зустріч з противником командир роти (взводу) доповідає командиру, який його вислав. Під час зупинки на привал головна похідна застава зупиняється на вигідному рубежі, організує спостереження і перебуває в постійній готовності до відбиття нападу противника.

З виходом у район відпочинку головна похідна застава займає вигідний (зазначений) рубіж і виконує завдання сторожової охорони, перебуваючи у постійній готовності до відбиття нападу противника. Командир роти вказує взводам позиції, смуги вогню та уточнює порядок дій у разі появи противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінятися сторожовою охороною.

112. Рота (взвод), призначена в бічну похідну заставу, рухається по визначеному для неї маршруту на рівні голови колони, яка охороняється. Тильна похідна застава прямує за колоною, яка охороняється. Їх віддалення від колони, яка охороняється, може бути до 5 км.

Дрібні групи противника, які опинилися на флангах колони, що охороняється, і в тилу, бічна і тильна похідні застави знищують, потім продовжують виконувати завдання. У разі загрози нападу сил противника, що переважають, вони займають вигідний рубіж і не допускають нападу на колону, яка охороняється.

Нерухома бокова застава виходить на визначений рубіж, повністю або частиною сил розгортається в бойовий порядок, організує оборону і перебуває на ньому до зазначеного часу або команди командира, який її вислав, і надалі діє відповідно до його вказівок. У разі зустрічі з противником зав’язує бій, забезпечує проходження колони, яка охороняється, після чого виходить з бою, відривається від противника і продовжує рух за своїм маршрутом.

113. Витягування колони батальйону (роти) із засобами підсилення здійснюється відповідно до розрахунку маршу в міру висування підрозділів із займаних ними районів. Завчасна побудова колони не допускається. Вихід на маршрут руху повинен здійснюватися у сформованому похідному порядку. Витягування колон до вихідного пункту і проходження пунктів регулювання здійснюється з таким розрахунком, щоб підрозділи батальйону проходили їх головами колон у точно визначений для них час, безупинно, з установленими середніми швидкостями руху.

Для захисту від високоточної зброї противника в ході руху і на привалах максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості й місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих та незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин і зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Уночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху ділянками місцевості, які проглядаються противником, і світлої ночі – з приладами нічного бачення, які працюють у пасивному режимі з повністю вимкненим зовнішнім і внутрішнім освітленням.

Під час здійснення маршу в лісі та руху в місті віддаленість похідної охорони та дистанції між машинами в колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видні покажчики або організується регулювання руху.

114. Відбиття ударів повітряного противника на марші здійснюється під час руху або з коротких зупинок вогнем підрозділу ППО та виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів.

З отриманням сигналу оповіщення про повітряного противника засоби ППО приводяться у готовність до відкриття вогню і при виявленні повітряних цілей знищують їх вогнем під час руху, з короткої зупинки, або зі стартових (вогневих) позицій поблизу маршруту руху. Механізовані (танкові) підрозділи, які виділені для ведення вогню по повітряних цілях, готуються до відкриття вогню, люки БМП (БТР) і танків (крім люків, з яких буде вестися вогонь) закриваються.

115. У разі нападу противника з засідки особовий склад підрозділу спішується і займає вогневі позиції за найближчими укриттями. По виявлених і передбачуваних позиціях засідки відкривається щільний вогонь з усіх видів зброї. Підрозділи, які не були атаковані, зупиняються на підступах до району (місця) засідки, особовий склад спішується, організується атака засідки противника у фланг і тил, з урахуванням можливої наявності груп прикриття засідки. Виїзд техніки на узбіччя є небезпечним у зв’язку з можливим мінуванням. Озброєння і військова техніка підрозділу, який потрапив у засідку, якщо є можливість, виводиться з зони ураження. У разі виникнення умов для атаки на засідку проводити її рішуче з відкриттям щільного вогню з усіх видів зброї.

116. За сигналами оповіщення про РХБ зараження батальйон (рота) продовжує рух. У БМП (БТР) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці закриваються, вмикаються встановлені на них системи колективного захисту. Особовий склад при проходженні в пішому порядку і на відкритих машинах одягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високим ступенем зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху обходяться; у разі неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з обов’язковим використанням засобів індивідуального захисту і систем колективного захисту.

Часткова спеціальна обробка проводиться за розпорядженням командира батальйону в ході виконання бойових завдань, а також після виходу з зон зараження, а в разі потрапляння отруйних речовин на шкірні покрови і стрілецьку зброю – негайно. Повна спеціальна обробка проводиться за розпорядженням вищого командира в районах спеціальної обробки перед районами денного (нічного) відпочинку, перед входженням у район зосередження, на маршрутах висування, після виконання бойових завдань, а також після виходу з бою.

У разі застосування противником ЗМУ, а також високоточних боєприпасів по колоні командир батальйону (роти) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків і продовження руху.

У разі застосування противником запалювальної зброї, а також під час вимушеного подолання району пожеж люки, бійниці й жалюзі танків і БМП (БТР) закриваються. Командир батальйону (роти) швидко виводить колону з району пожежі вперед або в навітряний бік, зупиняє її, організує гасіння вогнищ на озброєнні й техніці, рятування особового складу та надання постраждалим першої медичної допомоги, після чого колона продовжує рух.

Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, позначаються та обходяться, а в разі неможливості їх обходу долаються по проходах, пророблених приданими інженерними підрозділами, позаштатними групами розгородження батальйону й групами розмінування рот з використанням возимих комплектів розмінування.

117. На привалах побудова колони не порушується, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на встановленій командиром дистанції. БМП (БТР), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигналом) своїх командирів і розташовується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) і радіотелефоністи (радисти-заряджаючі) командирських машин. Екіпажі машин (обслуги), механіки-водії (водії) проводять контрольний огляд озброєння, техніки і разом з особовим складом, призначеним для надання їм допомоги, проводять технічне обслуговування.

Підрозділ ППО, який здійснює марш у складі колони батальйону, займає стартову (вогневу) позицію або залишається в колоні на своєму місці в готовності до відкриття вогню. Чергові стрільці-зенітники розташовуються поблизу своїх машин у готовності до знищення повітряних цілей противника.

У районі відпочинку підрозділи розосереджуються в призначених їм районах у порядку, який забезпечує дотримання постійної бойової готовності і найменшу витрату часу на витягування колони. Райони відпочинку (зосередження) підрозділи повинні займати з маршу без зупинки.

118. Машини, які вийшли з ладу в ході маршу, зупиняються на правому узбіччі дороги або відводяться убік. Екіпажі машин (обслуги), механіки-водії (водії) виявляють причини несправностей і вживають заходів для їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до колони, яка проходить. Місця в колонах своїх підрозділів вони займають на привалах. Обгін колон під час руху забороняється.

Технічне замикання колони батальйону: надає допомогу екіпажам (водіям) несправних машин в усуненні несправностей; організує передачу несправних машин, які неможливо відремонтувати самостійно, та застряглих машин евакуаційним і ремонтним підрозділам старшого начальника та забезпечує прибуття машин батальйону, які відстали, у призначений район. Заступник командира батальйону з МТЗ (заступник командира роти з озброєння) доповідає про машини, які відстали в дорозі, своєму командиру і заступнику командира бригади (батальйону) з МТЗ, а командири підрозділів – своєму безпосередньому начальнику.

Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакуюються до найближчих медичних підрозділів, військових частин, установ, а в разі неможливості евакуації прямують зі своїми підрозділами або з медичним взводом (пунктом) батальйону.

119. У разі зміни обстановки або необхідності обходу зон зараження, руйнувань, районів пожеж, затоплень командир батальйону (роти) уточнює рішення на марш, уточнює (ставить нові) завдання органам розвідки і командирам підрозділів. Колона підрозділу неспинно виводиться на новий (запасний) маршрут руху і продовжує рух.

У разі зміни завдання (напрямку руху) командир батальйону (роти) передовому загону (в авангарді головній похідній заставі) повинен: негайно зупинити підрозділи, які виконують завдання з ведення розвідки й охорони, прийняти рішення, поставити нові завдання органам розвідки, похідної охорони і командирам підрозділів. Колона в тому самому похідному порядку або після необхідного перешикування по найкоротших шляхах виводиться на новий напрямок (маршрут) і виконує нові завдання.

120. Узимку під час оцінювання обстановки командир батальйону (роти) більш детально оцінює місцевість на всю глибину маршу, уточнює труднопрохідні ділянки маршруту і визначає заходи щодо забезпечення їх подолання. Перед маршем командир батальйону (роти): організовує підготовку ОВТ до роботи в умовах низьких температур; уживає заходів щодо запобігання обмороженню особового складу і забезпечення машин засобами підвищення прохідності; визначає заходи з організації обігріву особового складу та підтримання ОВТ в готовності до руху на привалах і в районах відпочинку. Якщо марш відбувається в умовах глибокого сніжного покриву, у похідну охорону включаються машини, оснащені навісним обладнанням.

У сильну завірюху з дозволу старшого командира рух колони може бути припинено. Командир батальйону (роти) за цих умов повинен: підтягти машини, які відстали; організувати кругову охорону; заборонити поодиноке пересування людей і машин; ужити заходів щодо обігріву особового складу. Рух відновлюється за наказом командира, який віддав наказ на зупинку, або самостійно у міру поліпшення погодних умов.

121. У горах особлива увага приділяється перевірці справності ходової частини і механізмів керування машин, вивченню труднопрохідних ділянок маршруту, визначенню порядку їх подолання та організації регулювання руху на цих ділянках. Для пересування у високогір’ї особовий склад забезпечується теплим одягом, засобами обігріву і світлозахисними окулярами, а машини укомплектовуються засобами підвище