Розділ 7. Дії механізованого батальйону (роти) у тактичному повітряному десанті

 

7.1. Загальні положення

 

440. Механізований батальйон (рота) може бути призначений у ТакПД.

Тактичний повітряний десант (ТакПД) – підрозділ механізованих військ із засобами підсилення, який десантується із вертольотів у глибину розташування бойового порядку противника з метою виконання бойових завдань у взаємодії з військами, що діють з фронту. ТакПД є елементом бойового порядку механізованої бригади.

441. Мета дій ТакПД досягається виконанням тактичних завдань, основними з яких можуть бути: захоплення та утримання до підходу своїх військ важливих рубежів (районів, об’єктів), вузлів доріг, перевалів, гірських проходів (долин), гідроспоруд, мостів, переправних засобів, ділянок, зручних для форсування та переправи підрозділів у тактичній глибині оборони противника, а також ділянок морського узбережжя; знищення (виведення з ладу) наземних елементів розвідувально-ударних комплексів (далі – РУК), ПУ та інших важливих об’єктів противника.

442. ТакПД, як правило, застосовується:

у наступі – на напрямку головного удару як під час наступу, так і з його початком; під час подолання смуги забезпечення або прориву основного району оборони; для дезорганізації системи управління військами та зброєю противника і роботи його тилу, розгрому або затримання резервів противника, переслідування противника, сприяння форсуванню водних перешкод основними силами своїх військ; для сприяння діям морського десанту; під час оволодіння підготовленими до зайняття проміжними оборонними рубежами противника та інших завдань;

в обороні – під час проведення контратаки по противнику, який вклинився, та ведення маневреної оборони; для дезорганізації системи управління військами та зброєю противника і роботи його тилу, розгрому або затримання резервів противника; для прикриття флангів і стиків своїх військ та інших завдань;

під час ведення рейдових дій– на напрямку дій основної частини рейдового загону; для знищення (виведення з ладу), захоплення або руйнування важливих об’єктів противника, завдання ураження резервам противника, які підходять, затримання організованого їх висування і розгортання.

443. Успішне виконання бойового завдання ТакПД досягається: збільшенням глибини впливу на противника раптовим, швидким маневром повітрям, використанням результатів ударів та вогню засобів вогневого ураження старшого начальника, повним використанням вогневих і маневрених можливостей загальновійськових, спеціальних підрозділів і підрозділів авіації Сухопутних військ та безперервної взаємодії між ними.

444. Механізований батальйон (рота) у ТакПД діє, як правило, без БМП, БТР, важкого озброєння і техніки. Механізований батальйон (рота) може бути підсилений підрозділом артилерії, протитанковим підрозділом, підрозділом ППО, інженерно-саперним взводом і відділенням РХБ розвідки.

445. ТакПД призначаються: вихідний район для десантування, смуга прольоту, основний і запасний райони десантування.

Вихідний район для десантування (далі – ВРД) призначається для підготовки ТакПД та військової частини (підрозділу) авіації Сухопутних військ до десантування і бойових дій. ВРД включає основні й запасні посадочні площадки, основні й запасні райони очікування та зосередження. ВРД призначається на відстані 15 – 30 км від лінії зіткнення сторін. Розмір ВРД залежить від складу повітряного десанту, характеру місцевості, наявності аеродромної мережі (посадочних площадок) придатних для прийому вертольотів, способів та умов десантування.

Посадочні площадки у ВРД призначаються для завершення підготовки до десантування військових частин, підрозділів авіації Сухопутних військ, завантаження у вертольоти озброєння, техніки і запасів матеріальних засобів, посадки особового складу десанту та зльоту на десантування. Посадочні площадки можуть призначатися безпосередньо у районі зосередження десанту або поблизу них. Розміри площадок (до 1,5 км завдовжки і 0,5 – 0,7 км завширшки) повинні дозволяти одночасне розміщення на кожній не менше ескадрильї вертольотів і їх зліт. Запасні посадочні площадки використовуються у разі виходу з ладу основних.

Райони зосередження (для батальйону – до 10 км², роти – до 3 км²) призначаються для прихованого розташування військових частин, підрозділів повітряного десанту та підготовки їх до десантування і виконання бойових завдань. Вони повинні забезпечувати: розосереджене та приховане розміщення особового складу, озброєння, техніки і матеріальних засобів; можливість швидкого збору підрозділів і висування їх у вказаному напрямку; сприятливі санітарно-епідемічні умови; достатню кількість джерел води, доріг і під’їзних шляхів для автотранспорту.

Райони очікування призначаються на відстані до 3 км від посадочних площадок для прихованого розташування підрозділів повітряного десанту, які десантуються вертольотами, та завершення їх підготовки до десантування і бойових дій. Вони повинні забезпечувати: приховане розміщення підрозділів десанту; зручність підготовки до десантування особового складу, озброєння, техніки та запасів матеріальних засобів; захист від ЗМУ та високоточної зброї; швидкий вихід.

Смуга прольоту призначається для прольоту військової частини (підрозділу) вертольотів від вихідного району для десантування до району десантування за маршрутом, де противник має найменшу кількість засобів ППО чи надійно придушений, а умови місцевості дозволяють здійснювати бойовий політ на малих та гранично малих висотах. Якщо є можливість, смугу прольоту доцільно призначати над місцевістю, яка не зайнята противником. Ширина смуги прольоту може становити 2 – 4 км.

Основний і запасний райони десантування призначаються на місцевості, яка придатна для одночасної посадки вертольотів та забезпечує вигідні умови для вступу в бій ТакПД. Розміри районів десантування визначаються замислом бою, завданням десанту, умовами місцевості й обстановки та можуть бути для батальйону до 5 км, для роти – до 2 км по фронту і вглибину.

Для висадки батальйону призначаються одна-дві площадки приземлення, для роти – одна в кожному районі десантування. Розмір площадки приземлення може становити до 1,5 км завдовжки та 0,5 – 0,7 км завширшки. В окремих випадках, коли місцевість не гарантує безпеки приземлення вертольотів, висадку особового складу можна проводити з режиму зависання, а у виняткових випадках – на ходу за мінімальної швидкості прольоту вертольотів.

446. Десантування ТакПД – перекидання повітрям підрозділів повітряного десанту в тил противника для виконання бойового завдання, яке включає зліт вертольотів з десантом на борту, побудову бойового порядку підрозділу вертольотів у повітрі, бойовий політ у район десантування, висадку десанту безпосередньо на площадках приземлення в районі десантування.

447. Десантування ТакПД характеризується глибиною, дальністю та тривалістю десантування, а також висотою польоту.

Глибина десантування – відстань від лінії зіткнення сторін на початок висадки десанту до району десантування (центр району десантування, де розташовані площадки приземлення). Залежить від отриманого завдання, бойових і маневрених можливостей військової частини (підрозділів) вертольотів, складу десанту, військових частин і підрозділів, які підтримують та забезпечують його дії, можливого часу самостійного ведення десантом бойових дій, темпу наступу військових частин з фронту і може становити для батальйону (роти) 20 – 40 (15 – 20) км від лінії зіткнення сторін.

Дальність десантування – відстань від дальньої границі вихідного району для десантування.

Тривалість десантування – це час, необхідний для зльоту авіації, побудови бойових порядків, перельоту в район десантування, висадки десанту в районі десантування.

Висота польоту – відстань за вертикаллю від поверхні землі до вертольота у повітрі. Політ вертольотів на своєю територією може здійснюватися на висоті 50 м та більше, над територією противника – на малих і гранично малих висотах 30 м і менше.

448.Висадка десанту проводиться за короткий час, як правило, до підходу резервів противника до об’єкта, який необхідно захопити чи знищити, або після його вогневого ураження та здійснюється безпосередньо на об’єкт, поблизу або на підступах до нього.

Висадка на об’єкт або поблизу нього здійснюється, коли наземна та ППО об’єкта надійно подавлена. Висадка на підступах до об’єкта здійснюється, якщо противник має сильну ППО, а місцевість чи система загороджень противника не дозволяє провести висадку з вертольотів на об’єкт або поблизу нього.

449. Бойове завдання ТакПД визначається на весь період бойових дій у тилу противника і, як правило, складається з найближчого та подальшого завдань. У разі потреби підрозділам батальйону (роті) може призначатися район (пункт) збору після десантування (вихідне положення для наступу) та район збору після виконання завдання.

Найближче завдання,зазвичай, полягає у завершенні знищення противника в районі десантування, знищенні (виведенні з ладу) визначеного об’єкта чи захопленні вказаного району (рубежу). Глибина найближчого завдання повинна відповідати глибині об’єкта, включаючи позиції військ, які обороняють його, або глибині району (рубежу), який захоплює десант.

Подальше завданнявключає усі подальші дії десанту в тилу противника та може полягати в утриманні до підходу своїх військ захопленого району (рубежу), захопленні й знищенні (виведенні з ладу) об’єктів у новому районі, здійсненні рейдових дій підрозділами десанту та виконанні інших завдань.

Район (пункт) збору призначається для збору підрозділів батальйону (роти) після десантування на кожній площадці приземлення.

Район збору після виконання завданняпризначається для збору підрозділів батальйону (роти) після виконання завдання, перевірки їх стану та підготовки до подальших дій. Перебування підрозділів у районі збору повинно бути короткочасним і прихованим.

450. Бойовий порядок батальйону (роти), призначеного для дій у повітряному десанті, складається з передової групи, підрозділів першого ешелону, резерву, підрозділів прикриття, підрозділів артилерії та інших вогневих засобів і підрозділів ППО.

Передова група під час десантування призначається для знищення противника на площадках (площадці) приземлення, їх захоплення та забезпечення висадження головних сил десанту. Передова група може складатися з двох-трьох (одного) механізованих взводів, посилених стрільцями-зенітниками, саперами та спеціалістами радіаційної, хімічної, біологічної розвідки. Разом із нею, як правило, десантуються розвідувальний або бойовий розвідувальний дозор і розвідники артилерійського підрозділу, який доданий або підтримує дії десанту. Від передової групи, як правило, виділяється група розвідки та позначення площадки приземлення, на особовий склад якої покладаються завдання уточнення обстановки в смузі прольоту й у районі десантування, висадки на площадках приземлення та їх позначення, забезпечення висадження передової групи.

Перший ешелон десанту призначений для розгрому противника в районі десантування, захоплення (виведення з ладу) об’єкта, виконання найближчого та подальшого завдань. Перший ешелон включає, як правило, головні сили десанту, може бути в складі до двох механізованих рот (взводів) із засобами підсилення. Залежно від специфіки виконання бойового завдання до складу першого ешелону можуть входити підрозділи розвідки (дорозвідки), захоплення, блокування, штурмові, знищення (виведення з ладу), забезпечення відходу.

Резерв призначений для вирішення завдань, які раптово виникають у ході ведення бойових дій десанту, розвитку успіху першого ешелону, заміни підрозділів першого ешелону в разі втрати їх боєздатності, дій на новому напрямку, відбиття контратак противника тощо. Може складатися з одного-двох механізованих взводів.

Підрозділ прикриття призначається для забезпечення дій головних сил десанту утриманням вигідних рубежів, недопущення підходу резервів противника і відбиттям їх ударів у фланг і тил десанту. До складу підрозділу прикриття може виділятися від роти до взводу.

Підрозділ артилерії (мінометна батарея (взвод) призначений для ураження живої сили, вогневих засобів, ПУ та інших об’єктів противника.

Гранатометний, протитанковий взвод призначені для ураження важливих цілей противника.

Підрозділ ППО(зенітний ракетний взвод) призначений для прикриття дій десанту від ударів засобів повітряного нападу противника.

Для захоплення і знищення важливих об’єктів противника бойовий порядок батальйону (роти) може складатися з груп: забезпечення; захоплення; руйнування та резерву.

451. Вогневе ураження противника при застосуванні ТакПД організується командиром, який застосовує десант, та може складатися з вогневої підготовки бойових дій десанту та вогневої підтримки бойових дій десанту.

Вогнева підготовка бойових дій десантуорганізується і проводиться для зниження втрат десанту під час десантування і повернення вертольотів у розташування своїх військ ураженням засобів ППО противника. Починається у визначений старшим командиром час і проводиться до початку висадження передової групи десанту у районі десантування та на усю глибину десантування при поверненні вертольотів у розташування своїх військ.

Вогнева підтримка бойових дій десанту починається з моменту висадження передової групи та проводиться силами і засобами командира, який застосовує десант, упродовж виконання бойового завдання десантом. Здійснюється вертольотами, силами і засобами вогневого ураження десанту та за викликом командира ТакПД артилерією бригади.

 

7.2. Підготовка до десантування і бойових дій

 

452. Підготовка до десантування та бойових дій ТакПД проводиться під час підготовки бригади (полку) до бою (бойових дій) і є сукупністю заходів, що включає: планування десантування і бойових дій; зосередження підрозділів у вихідному районі для десантування; марш у райони очікування(здійснюється у разі призначення районів очікування); підготовку до десантування озброєння, техніки і запасів матеріальних засобів; екіпірування та підготовку особового складу до десантування і виконання бойового завдання; організацію десантування і бойових дій у підрозділах і постановку завдань особовому складу; вихід підрозділів на аеродроми (посадочні площадки); завантаження озброєння, техніки і матеріальних засобів у вертольоти.

Терміни підготовки батальйону (роти) до десантування і бойових дій залежать від їх стану, обстановки, характеру поставленого бойового завдання і визначаються командиром (начальником), що застосовує десант.

453.Під часаналізу завдання командир батальйону (роти), крім загальних питань, повинен усвідомити: мету застосування та завдання десанту, його роль у бою; порядок завдання ударів по противнику в смузі прольоту та в районі десантування засобами старшого начальника; порядок і способи десантування; тривалість бойових дій; з яких посадочних площадок (аеродромів) і яким складом авіації здійснюється десантування; час готовності до десантування.

454.Оцінювання обстановки командир батальйону (роти) проводить за даними розвідки, отриманими з вищого штабу, військ, які діють попереду, та за матеріалами повітряного фотографування.

Під час оцінювання противника вивчаються: положення, склад, стан і бойові можливості противника в районі десантування; наявність і можливий характер дій його протидесантних та інших резервів, здатних протидіяти діям десанту й авіації Сухопутних військ; наявність і характеристика засобів ППО противника в смузі прольоту, на його межах та в районі десантування; сильні та слабкі сторони противника.

Оцінюючи бойові можливості повітряного десанту, командир визначає його здатність щодо ВУП, стан озброєння, техніки, наявність боєприпасів, інших матеріальних засобів, а також можливості сил і засобів, які підтримують десант та взаємодіють з ним.

Під час оцінювання району десантування вивчаються характер місцевості, наявність площадок приземлення та умови дій особового складу. Крім того, оцінюється стан погоди, пора року, час доби для визначення їх впливу на десантування та бойові дії десанту.

455.Під час постановки завдання командир батальйону (роти)у бойовому наказі вказує:

підрозділам першого ешелону — засоби посилення, бойове завдання, хто підтримує, кількість (номери) вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;

підрозділу другого ешелону ¾ склад, бойове завдання, хто придається і підтримує, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;

резерву – склад, район зосередження, характер можливих дій після висадження, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;

передовій групі – склад, бойове завдання, хто підтримує, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, час висадження;

підрозділам прикриття – порядок десантування, рубежі (напрямки) прикриття, терміни їх зайняття (захоплення) і утримання, характер подальших дій;

підрозділам артилерії й іншим вогневим засобам - завдання щодо підтримки бою повітряного десанту, номера вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення;

зенітному підрозділу ¾ порядок ведення вогню під час відбиття нальотів повітряного противника, номера вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення;

При значному віддаленні району десантування від рубежів (об'єктів) захоплення (знищення) командир батальйону (роти) може вказувати напрямок (маршрут) висування, рубежі розгортання і переходу в атаку, на які вони повинні вийти до встановленого часу.

У рішенні командира батальйону (роти) на десантування і бойові дії, крім звичайних питань, визначаються:

у замислі бою – мета застосування десанту, що пов’язується з визначеним порядком та способами розгрому угруповання противника, від знищення якого залежить виконання поставленого завдання; порядок ВУП та дії повітряного десанту під час десантування і виконання бойового завдання;

у бойових завданнях підрозділам – склад і бойове завдання ТакПД, завдання артилерії, підрозділу ППО та авіації щодо забезпечення його десантування та бою у тилу противника, а також порядок десантування; основні та запасні посадочні площадки для вертольотів у вихідному районі для десантування, основний ізапасний райони десантування, військові частини (підрозділи) авіації Сухопутних військ, кількість і тип вертольотів, які забезпечують десантування; час готовності до десантування; смуга прольоту;

в основних питаннях взаємодії– порядок взаємодії десанту та інших елементів бойового порядку бригади (полку), а також підтримуючої авіації на період десантування і бою у тилу противника. Якщо район десантування ТакПД розташований на напрямку дій бригади або в безпосередній близькості від району бойових дій оперативного або оперативно-тактичного десанту (військових частин і підрозділів, які діють у смузі бригади), то командир батальйону (роти) визначає порядок взаємодії тактичного десанту з ними;

з організації управління– порядок організації управління ТакПД на період підготовки до десантування, десантування і бою у тилу противника.

456. На робочій карті командира батальйону (роти) відображаються: склад і бойове завдання ТакПД; завдання артилерії, підтримуючої авіації, які виконуються в інтересах застосування десанту; імовірне положення військ сторін до початку десантування; напрямок дій і можливий час виходу підрозділів бригади в район бойових дій десанту, імовірні рубежі зустрічі; вихідний район для десантування; смуга прольоту вертольотів у район десантування; сигнали управління та взаємодії.

457. Організація застосування ТакПД здійснюється штабом батальйону (командиром роти) разом з начальниками родів військ і служб бригади за участю представника авіації Сухопутних військ на основі рішення командира та його вказівок. Під час організації застосування повітряного десанту ці питання відображаються у плані завантаження бойової техніки, озброєння та посадки особового складу у вертольоти, де вказуються:

у графічній частині – райони очікування, маршрути виходу на посадочні площадки, місця стоянки вертольотів під час завантаження техніки та посадки особового складу, їх бортові номери; вихідне положення для завантаження та посадки у вертольоти; розміщення ПУ;

у таблицях – розподіл особового складу, озброєння та техніки по вертольотах; розрахунок часу; порядок і сигнали початку завантаження та посадки; організація комендантської служби; заходи маскування; сигнали управління; розрахунок потреби вертольотів для десантування.

458. Під час організації взаємодії із застосуванням ТакПД командир батальйону (роти), крім звичайних питань, уточнює: час і порядок зосередження підрозділів десанту та вертольотів у вихідному районі для десантування; початок ікінець завантаження озброєння, бойової техніки, матеріальних засобів та посадки особового складу у вертольоти; об’єкти, час і порядок придушення противника ударами авіації і вогнем артилерії в інтересах десантування і бою; початок зльоту, час проходження лінії зіткнення сторін, висоту та тривалість польоту, час висадки, час припинення та поновлення вогню артилерії у смузі прольоту; порядок вогневої підтримки десанту після висадження; рубіж зустрічі десанту з передовим загоном або частинами першого ешелону і порядок сумісних дій; порядок підтримки зв’язку; сигнали взаємного розпізнавання, оповіщення та управління.

Для того щоб уникнути ураження вертольотів вогнем своїх засобів у межах смуги прольоту, уточнюється порядок припинення і поновлення вогню та призначається рубіж припинення вогню своєї артилерії.

459. Готовність до десантування визначається закінченням завантаження техніки та проведенням передпольотного огляду вертольотів командирами екіпажів. До цього часу особовий склад повинен бути в безпосередній близькості від вертольотів у готовності до посадки.

460. Командир і начальник штабу батальйону, призначеного для дій у ТакПД, повинні здійснювати посадку і переліт у район дій десанту на різних вертольотах.

 

7.3. Десантування і ведення бойових дій

 

461. Десантування починається за командою командира бригади, від якого застосовується десант. Відповідальним за висадження ТакПД у точно призначений час і призначений район (на об’єкт) є командир військової частини (підрозділу) вертольотів.

Зліт підрозділу вертольотів може здійснюватися ланками або одночасно ескадрильями із завчасною побудовою бойового порядку на старті або безпосередньо з місць стоянок вертольотів. Уночі зліт виконується ланками з обмеженим використанням світлотехнічних засобів на посадочних площадках. З початком зльоту вертольотів підсилюється прикриття десанту винищувальною авіацією.

462. Командир десанту під час польоту перебуває на вертольоті командира військової частини (підрозділу) вертольотів, командири підрозділів десанту – на вертольотах командирів ланок (загонів) вертольотів. Командир військової частини (підрозділу) авіації Сухопутних військ інформує командира десанту про обстановку в районі десантування, зміни в маршруті польоту і порядок заходження на площадках приземлення, а також про вертольоти, які зазнали пошкоджень і припинили політ.

463. Бойовий політ вертольотами здійснюється на малих і гранично малих висотах. Спостереження за повітряним і наземним противником здійснюється екіпажами вертольотів та особовим складом десанту. Порядок спостереження і доповіді про виявлення противника установлює командир частини (підрозділу) вертольотів.

При досягненні вертольотами тильного кордону вогневих позицій артилерії та частина (підрозділ) артилерії, над якою проходить маршрут прольоту, припиняє ведення вогню. У цей період вертольоти повинні здійснювати політ за суворо фіксованим маршрутом. За 1–2 хвилини до підльоту до переднього краю сповіщаються підрозділи першого ешелону бригади, над якими проходить маршрут прольоту.

Виявлені зенітні, вогневі та радіоелектронні засоби противника подавляються засобами командира, який застосовує десант, вогнем бортового озброєння вертольотів, а в разі можливості – зі стрілецької зброї особового складу десанту.

Вихід транспортно-бойових (транспортних) вертольотів на площадки приземлення вдень здійснюється, як правило, з ходу й усіма ланками вертольотів одночасно.

464. Група розвідки та позначення площадок приземлення висаджується на площадках приземлення після подавлення противника засобами командира бригади, який застосовує десант, та вогнем з бортового озброєння вертольотів і стрілецької зброї завершує знищення противника, який не був уражений, позначає площадки приземлення, займає вигідні позиції та забезпечує висадження передової групи батальйону (роти).

Передова група батальйону (роти) висаджується після позначення площадок приземлення, зазвичай за 10 – 20 хвилин до висадження головних сил.

Механізовані підрозділи передової групи розгортаються у бойовий порядок, завершують знищення противника на площадках приземлення та в прилеглому районі, займають вигідні позиції та оволодівають призначеним рубежем, закріплюються на ньому і забезпечують висадку головних сил батальйону (роти).

Підрозділ ППО займає вогневі позиції поблизу площадок приземлення і готується до ведення вогню по повітряних цілях противника.

Особовий склад підрозділу інженерних військ у цей час веде розвідку площадок приземлення, знешкоджує або позначає загородження і місцеві предмети, які перешкоджають посадці вертольотів.

Дозорне відділення (розвідувальний або бойовий розвідувальний дозор) після висадження веде розвідку в напрямку майбутніх дій батальйону (роти), а підрозділ РХБз здійснюює радіаційну та хімічну розвідку.

Після висадження передової групи бойові і транспортно-бойові вертольоти можуть здійснювати підтримку бою, а також завдавати удари по противнику, який підходить до району десантування головних сил. Командир передової групи доповідає командиру ТакПД уточнені дані про місцевість у районі десантування головних сил десанту, площадки приземлення та характер дій противника в районі висадки, а в разі можливості – у районі рубежу (об’єкта), який підлягає захопленню (знищенню).

465. На підставі даних передової групи та розвідувальних органів командир ТакПД під час підльоту головних сил до району десантування уточнює порядок висадки, а в разі потреби й завдання підрозділам. Бойові та транспортно-бойові вертольоти завдають ударів по військах та об’єктах противника в районі десантування, забезпечують висадку головних сил десанту.

Після приземлення вертольотів підрозділи головних сил десанту швидко висаджуються під прикриттям ударів авіації, бойових вертольотів і вогню підтримуючої артилерії, вивантажують бойову техніку й озброєння, приводять себе у готовність до ведення бою, а за потреби, виходять у район (пункт) збору після десантування (вихідне положення для наступу).

Збір особового складу, озброєння, військової техніки та запасів матеріальних засобів у призначені райони (пункти) збору повинен здійснюватися швидко та приховано, використовуючи радіотехнічні, сигнальні засоби та прибори нічного бачення. У районах збору підрозділи розташовуються приховано в готовності до негайних дій зі знищення противника з будь-якого напрямку, а підрозділи артилерії та ППО займають вогневі позиції в готовності до ведення вогню та прикриття підрозділів.

У районах збору після десантування командири підрозділів організовують кругове спостереження, перевіряють наявність особового складу, озброєння та військової техніки, їх стан і готовність до подальших дій, перевіряється зв’язок з підлеглими командирами та старшим начальником, доповідається старшому командиру про результати десантування та уточнюється бойове завдання. За потреби, командир батальйону (роти) в районі (пункті) збору після десантування уточнює на місцевості або ставить підрозділам нові завдання, узгоджує їх дії та керує ними під час виконання поставленого завдання.

466. У разі висадки на деякій відстані від об’єкта підрозділи десанту висуваються до нього в передбойовому порядку. Висування десанту до рубежу (об’єкта) захоплення (знищення, виведення з ладу) має здійснюватися швидко та приховано, як правило, у передбойовому порядку і під прикриттям охорони. У разі зустрічі з противником під час висування батальйон (рота), не встряваючи у затяжний бій, обходить осередки опору, а в разі потреби і рішучою атакою частини сил знищує дрібні групи противника.

Після виходу до призначеного об’єкта батальйон (рота) з ходу розгортається у бойовий порядок, стрімко атакує противника у фланг і тил, знищує живу силу, вогневі засоби (виводить об’єкт з ладу) і швидко виходить до нового об’єкта або в указаний район (пункт).

Підрозділи першого ешелону при десантуванні на об’єкт, який призначений для захоплення, або поблизу нього швидко висаджуються з вертольотів, розгортаються у бойовий порядок і з ходу переходять в атаку. Командири підрозділів, за потреби, уточнюють бойові завдання підлеглим у разі висадки на ходу. Бойові дії десанту ведуться рішуче й активно.

Під час висування підрозділів до рубежу (об’єкта), який підлягає захопленню або знищенню, командир десанту і командири підрозділів артилерією та іншими вогневими засобами організують вогневе ураження противника. Підрозділи ППО прикривають бойові порядки десанту від ударів повітряного противника. Резерв батальйону (роти) після висадки збирається у призначеному районі у готовності до виконання раптово виникаючих завдань.

467. Для виклику та корегування вогню артилерії старшого командира, або бригади, від якої висаджений десант, а також управління діями вертольотів, які підтримують бій десанту, поруч з командиром десанту повинні бути офіцер-корегувальник вогню артилерії та передовий авіанавідник (представник підрозділу авіації Сухопутних військ) з необхідними засобами зв’язку. У ході виконання завдання командир десанту переміщується за підрозділами першого ешелону на напрямку зосередження основних зусиль.

468. Підрозділи ТакПД під час захоплення важливого рубежу (об’єкта) діють згідно із загальними положеннями щодо дій військ у наступі, під час утримання захопленого рубежу (об’єкта) до підходу військових частин з фронту (часу, призначеного старшим командиром) – згідно із загальними положеннями щодо дій військ в обороні з урахуванням особливостей виконання ТакПД поставлених бойових завдань (підготовка кругової оборони, яка ґрунтується на утриманні важливих ділянок місцевості і швидкому маневрі силами та засобами). Район оборони (опорний пункт) готується до кругової оборони, яка забезпечує успішну боротьбу з танками та іншими броньованими машинами противника.

469. Під час виведення з ладу вузла доріг у разі потреби руйнуються мости, віадуки, шляхопроводи і транспортні розв’язки. Крім того, може псуватися полотно доріг у місцях, де неможливо в короткі терміни обладнати об’їзди (на заболочених ділянках, міжозерних дефіле, виїмках, гірських карнизах тощо).

Під час захоплення залізничного вузла (станції) насамперед виводяться з ладу (вибуховим способом, руйнуються) вхідні та вихідні стрілки, засоби сигналізації та автоблокування, лінії електропостачання і зв’язку. Військові ешелони, які знаходяться на станції, як правило, блокуються і знищуються вогнем і рішучою атакою.

470. ТакПД, призначений для завдання ударів у фланг і тил противнику, який висувається, після висадки виходить на імовірні шляхи його висування, займає вигідний рубіж і завдає з нього раптового удару, широко застосовуючи вогневі засідки. Залежно від обстановки ТакПД послідовно займає вигідні рубежі та завдає ударів у фланг і тил противнику.

471. Знищення (виведення з ладу) наземних елементів РУК, ПУ може здійснюватися як спеціально виділеним для цього ТакПД, так і під час виконання ним інших завдань.

При знищенні ПУ головні сили десанту висаджуються безпосередньо на об’єкт або поблизу нього, а частина сил – на імовірних шляхах евакуації елементів ПУ або підходу резервів противника. Головні сили десанту атакують противника з різних напрямків, зосереджуючи основні зусилля на захоплення оперативної частини ПУ, документів групи бойового управління і штабу. Одночасно порушується робота вузлів зв’язку, радіопередавальних і приймальних центрів (пунктів), засобів автоматизації управління військами та зброєю.

Способи дій ТакПД залежать від складу сил і засобів, виділених для охорони об’єкта, ступеня його придушення перед десантуванням, а також від розмірів об’єкта і характеру місцевості, на якій він розташовується.

При знищенні (виведенні з ладу) наземних елементів РУК і ПУ підрозділи ТакПД знищують охорону, потім знищують (виводять з ладу) засоби зв’язку, радіоелектронні засоби.

472. На водній перешкоді ТакПД може захоплювати гідроспоруди, мости, переправні засоби, а також ділянки, зручні для форсування. Переправи десант захоплює атакою з ходу з різних напрямків на одному або на двох берегах. У разі потреби частина сил виділяється для утримання вигідного рубежу на шляхах імовірного висування резервів противника. Захоплена ділянка (переправа) утримується до підходу частин (підрозділів) своїх військ.

473. Після виконання найближчого бойового завдання підрозділи ТакПД зосереджуються в районі збору.

 

7.4. Дії ТакПД в особливих умовах

 

474. Десантування повітряних десантів у горах проводиться з урахуванням впливу фізико-географічних умов гірської місцевості. Різко пересічена місцевість, наявність перешкод, які важко подолати, обмежена кількість площадок приземлення та їх висота над рівнем моря, а також постійна загроза гірських обвалів, каменепадів, різкі зміни погоди протягом доби ускладнюють висадку десанту.

475. У горах ТакПД, як правило, може застосовуватися для оволодіння важливими гірськими перевалами, а інколи і проходами, вузлами доріг, переправами через річки, проходами через каньйони, а також для захоплення аеродромів, ПУ, знищення наземних елементів РУК, дезорганізації роботи тилу противника.

476. У зв’язку з труднощами вибору посадочних площадок для вертольотів із взаємною відстанню 5 – 10 км, підготовка ТакПД може здійснюватися у вихідному районі для десантування із значно більшими розмірами, ніж у звичайних умовах.

477. ТакПД, який застосовується у горах, за своїм складом може бути різноманітним. На визначення складу десанту особливо впливає вантажність вертольотів, яка знижується більше ніж на 10% на кожні 1000 м збільшення висоти польоту. Склад ТакПД, який застосовується у гірській місцевості з посадочними площадками на висоті 1500 м над рівнем моря, повинен бути, щонайменше, на одну третину меншим порівняно з десантом, який застосовується у звичайних умовах. У горах частіше, ніж у звичайних умовах, можуть застосовуватися ТакПД у складі підсиленої механізованої роти.

478. Політ вертольотів з десантом у район десантування доречно виконувати на висоті 50 – 60 м, яка значно більша, ніж за звичайних умов. Це необхідно для запобігання аваріям вертольотів через різні коливання потоків повітря, які піднімаються вгору та спадають униз, сильно впливаючи на дотримання заданої висоти польоту.

Смуга прольоту ТакПД, як і у звичайних умовах, вибирається над незайнятими або зайнятими незначними підрозділами противника районами (ділянками) місцевості. У горах такими районами можуть бути лісні масиви, гірські хребти, ущелини. При виборі смуги прольоту необхідно запобігати подоланню гірських хребтів з різкими змінами висоти польоту, унаслідок чого можуть змінюватися можливості вертольотів щодо навантаження залежн